Думами; б) надавати допомогу навчальним закладам, закладам й

організаціям культури, фізичної культури і спорту в проведенні

культурно-освітньої, спортивно-оздоровчої й виховної роботи се-

ред населення, розвитку художньої творчості, фізичної культури

і спорту; сприяти збереженню культурної спадщини, традицій

1 Закон України «Про органи самоорганізації населення»: наук.-практ. ко-

ментар / За ред. В.В. Кравченка. - К.: Атіка-Н, 2003. - С. 46.

4 0 5

Муніципальне право України

народної культури, охороні пам'яток історії й культури, впровад-

женню в побут нових обрядів; в) організовувати допомогу грома-

дянам похилого віку, інвалідам, сім'ям загиблих воїнів, партизанів

і військовослужбовців, малозабезпеченим й багатодітним сім'ям,

самотнім громадянам, дітям-сиротам й дітям, позбавленим бать-

ківського піклування, вносити пропозиції із цих питань до органів

місцевого самоврядування тощо.

До третьої групи включено повноваження з організації на доб-

ровільних засадах участі населення в здійсненні заходів щодо: охо-

рони довкілля, пам'яток історії та культури; ліквідації наслідків

стихійного лиха; будівництва й ремонту шляхів, тротуарів, кому-

нальних мереж, об'єктів загального користування з дотриманням

установленого законодавством порядку їх здійснення; проведення

робіт для благоустрою, озеленення й утримання в належному стані

садиб, дворів, вулиць, майданів, парків, кладовищ, братських мо-

гил; обладнання дитячих і спортивних майданчиків, кімнат дитя-

чої творчості, клубів за інтересами тощо.

До четвертої групи входять повноваження органу самооргані-

зації щодо розгляду звернень громадян, ведення їх прийому, об-

ліку за віком, місцем роботи чи навчання, які мешкають у межах

території діяльності органу; інформування останніх про свою

діяльність, організації обговорень проектів його рішень із найваж-

ливіших питань.

Орган самоорганізації населення набуває власні повноважен-

ня з моменту легалізації (із дня прийняття реєструючим органом

рішення про його реєстрацію або направлення письмового пові-

домлення про заснування до виконавчого комітету відповідної

ради). Для їх реалізації сільська, селищна, міська, районна в місті

(в разі її створення) рада передає органу самоорганізації населення

відповідні кошти, а також матеріально-технічні та інші ресурси,

здійснює контроль за їх виконанням. Це означає, що виконання

власних повноважень органів самоорганізації населення має забез-

печуватися відповідними місцевими радами.

Аналіз власних повноважень органів самоорганізації населен-

ня показує, що більшість із них спрямовані на сприяння органам

державної влади й місцевого самоврядування, їх посадовцям та

депутатам місцевих рад у здійсненні покладених на них завдань і

4 0 6

Гпава 9. Компетенція місцевого самоврядування

функцій. Хоча органи самоорганізації, на перший погляд, наділені

істотними власними повноваженнями, на жаль, більшість із них має

декларативний характер. Практика свідчить, що діяльність цих ор-

ганів зводиться переважно до благоустрою, озеленення й утриман-

ня в належному стані прибудинкових територій. Досить формаль-

ними є, приміром, повноваження щодо сприяння правоохоронним

органам у забезпеченні громадського порядку, надання необхідної

допомоги органам пожежного нагляду в здійсненні протипожежних

заходів, організація вивчення населенням правил пожежної безпеки,

участь у громадському контролі за додержанням вимог останньої1.

Делеговані повноваження органу самоорганізації населення -

це повноваження сільської, селищної, міської, районної в місті (в

разі її створення) ради, якими вона додатково його наділяє. Сіль-

ська, селищна, міська, районна в місті рада може додатково наді-

ляти частиною своїх повноважень (окрім виключної компетенції")

орган самоорганізації населення з одночасним переданням йому

додаткових коштів, а також матеріально-технічних та інших ре-

сурсів, необхідних для здійснення цих повноважень, та здійснює

контроль за їх виконанням. Відповідні місцеві ради в будь-який

час можуть вилучити делеговані повноваження з компетенції ор-

гану самоорганізації. Делегування повноважень здійснюється на

певний строк, який має бути визначено в рішенні ради, при цьому

він не може перевищувати строку повноважень відповідної ради.

Також, слід зазначити, що делегування повноважень органу само-

організації населення є правом відповідної місцевої ради, а не її

обов'язком. Додаткове наділення органів самоорганізації населен-

ня делегованими повноваженнями означає, що їх цей орган набу-

ває вже після легалізації на підставі окремого рішення ради.

У разі, якщо рішення ради про наділення органу самооргані-

зації населення повноваженням відповідної ради не забезпечене

фінансами і майном, збори (конференція) жителів за місцем про-

живання, на яких обирався цей орган, можуть на цій підставі звер-

нутися до відповідної ради про виключення такого повноваження

із числа делегованих органу самоорганізації населення.

' Остапенко О. Г. Конституційно-правовий статус органів самоорганізації

населення в Україні [Текст]: монографія / О. Г. Остапенко. - Харків: ХНАДУ,

С. 115.

4 0 7

Муніципальне право України

Глава 10. =

Повноваження суб'єктів

місцевого самоврядування щодо управління

комунальною власністю

= §1. Загальна характеристика

права комунальної власності.

Об'єкти комунальної власності

Право комунальної власності в Законі України «Про місцеве

самоврядування в Україні» визначається як право територіальної

громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися

і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що

належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого само-

Врядування.

Для аналізу права комунальної власності насамперед слід

звернутися до норм Конституції України, яка закріплює, що ма-

теріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є ру-

хоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти,

земля, природні ресурси, які є у власності територіальних громад

сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної

власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад

(ст. 142)'. Відповідно до ст. 181 Цивільного кодексу України ру-

хомими речами є такі, які можна вільно переміщувати в просторі2.

Більш детальне визначення закріплено в ст. 2 Закону України «Про

забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18 лис-

топада 2003 року N 1255-ІУ: «рухоме майно» - окрема рухома річ,

сукупність рухомих речей, гроші, валютні цінності, цінні папери,

а також майнові права та обов'язки3. Термін «нерухоме майно» на

1 Конституція України від 28.06.96 р. // Відом. Верхов. Ради України. - 1996.

- № 30. - Ст. 141.

2 Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. // Відом. Верхов. Ради України.

- 2003. - № 40-44. - Ст. 356.

3 Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень: Закон України

від 18.11.2003 р.//Відом. Верхов. Ради України.-2004.-№ 11.-Ст. 140.

4 0 8

Глава 10. Повноваження суб'єктів місцевого самоврядування

щодо управління комунальною власністю

законодавчому рівні закріплювався неодноразово, наприклад у За-

коні України «Про іпотеку» під нерухомим майном (нерухомістю)

розуміють: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на зе-

мельній ділянці і невід'ємно пов'язані з нею, переміщення яких є

неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Правовий

режим нерухомого майна поширюється на повітряні та морські

судна та судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти'. Подіб-

не визначення закріплене і в ст. 181 Цивільного кодексу України,

різниця лише в тому, що згідно з кодексом режим нерухомої речі

може бути поширений законом не лише на повітряні та морські

судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також і на

інші речі, права на які підлягають державній реєстрації. Відповід-

но до ч. З ст. 66 Господарського кодексу України цілісний майно-

вий комплекс підприємства визнається нерухомістю і може бути

об'єктом купівлі-продажу та інших угод2. У Законі України «Про

передачу об'єктів права державної та комунальної власності» не-

рухоме майно - будівлі, споруди, у тому числі об'єкти незаверше-

ного будівництва, приміщення3. Наведені визначення «рухомого

і нерухомого майна» можна застосовувати і для характеристики

матеріально-фінансової основи місцевого самоврядування, однак

необхідно враховувати, що часто терміни не мають універсально-

го характеру, а застосовуються лише для цілей окремих законів.

У законі про комунальну власність слід дати визначення термінів

«рухоме майно» і «нерухоме майно», які б застосовувалися для ре-

гулювання відносин у сфері місцевого самоврядування.

Матеріальною основою місцевого самоврядування є земля, яка

знаходиться у власності територіальних громад сіл, селищ, міст,

районів у містах (ст. 142)4. Суспільні відносини щодо володіння,

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: