Перед державою за неналежне виконання делегованих повнова- 3 страница

правовідносин у сфері місцевого самоврядування, чим значно

обмежується можливість прояву ініціативи територіальних гро-

мад і їх органів.

' Любченко П. М. Компетенція суб'єктів місцевого самоврядування [Текст] /

П. М. Любченко. - Харків: Модель всесвіту, 2001 - С. 64-65.

3 6 6

Гпава 9. Компетенція місцевого самоврядування

= = = = = §2. Предмети відання місцевого самоврядування

Аналіз компетенції місцевого самоврядування варто почати

з установлення галузі суспільних відносин, сфери його діяль-

ності, яка закріплена в законодавстві як предмет відання. Час-

тота згадування цієї категорії тотожна кількості позицій щодо

тлумачення її змісту. Російські вчені О. Є. Кутафін і В. І. Фадєєв

уважають, що предмети відання місцевого самоврядування, за-

кріплені нормами муніципального права, визначають ті області

життєдіяльності населення муніципального утворення, на які

поширюється його юрисдикція1. У наукових дослідженнях ра-

дянського періоду зазначалося, що предмети відання - це не

сукупність питань, а узагальнене, юридично значуще визначен-

ня тієї сфери суспільних відносин, у якій слід діяти органу2. А

Б. М. Лазарев із цього приводу вказує, що суспільні відносини

є об'єктом впливу лише в кінцевому підсумку, якщо дивити-

ся на проблему в широкому, філософському плані, з погляду

компонентно-структурного - то це персонально люди, трудові і

територіальні колективи, різноманітні організації, а з функціо-

нальної точки зору - це поведінка, діяльність людини, діяль-

ність колективів та організацій[85]3. Д. М. Бахрах підкреслює,

що предмети відання - це підвідомчість, правове закріплення

кола об'єктів, предметів, справ, на які поширюються владні

повноваження4.

Предмети відання не слід змішувати з юридичною формою за-

кріплення компетенції в нормативних актах. Ця форма залежить

від особливостей нормативного акта і його структури, законодав-

чої техніки, традицій, що склалися в регулюванні правового ста-

тусу органу чи посадової особи, та деяких інших чинників. Пред-

1 Кутафин О. Е. Муниципальное право Российской Федерации [Текст]:

учебник / О. Е. Кутафин, В. И. Фадеев. - М.: Юристь, 1997. - С. 246.

2 Кутафин О. Е. Компетенция местньїх Советов [Текст]: учеб. пособие /

О. Е. Кутафин, К. Ф. Шеремет. - 2-е изд. - М.: Юрид. лит., 1986. - С. 23.

3 [85] Лазарев Б. М. Государственное управление на зтапе перестройки

[Текст] / Б. М. Лазарев. - М.: Юрид. лиг, 1988. - С. 242.

4 Бахрах Д. Н. Административное право [Текст]: учеб. для вузов / Д. Н. Бах-

рах.-М.: БЕК, 1996.-С. 28.

3 6 7

Муніципальне право України

мети відання можуть бути закріплені в главах, що називаються

«Компетенція», «Повноваження» або «Права й обов'язки», де

перелічуються відповідні сфери суспільних відносин і стосовно

них указуються повноваження органу. На думку деяких авторів,

виклад предметів відання одночасно із завданнями і повноважен-

нями органу дає можливість уникнути формального закріплен-

ня компетенції', спрощує структуру законодавчого акта1. Однак,

останнім часом предмети відання все частіше закріплюються в

окремих розділах або статтях нормативного акта2, це дозволяє

більш чітко визначити сферу діяльності органу або посадової осо-

би3. Із компетенцією як сукупністю повноважень щодо визначе-

них предметів відання не треба ототожнювати самі ці предмети,

які утворюють сферу компетенції. Сфера компетенції може бути:

а) виключна (коли владний вплив здійснюється одним суб'єктом);

б) спільна (владний вплив здійснюють декілька органів, як пра-

вило, їх повноваження не перехрещуються і суворо розподілені,

але можуть мати і конкуруючий характер із дотриманням вимог

ієрархії: якщо один орган не прийняв рішення, то інший у цій

сфері може приймати рішення); в) залишкова, тобто не визначена

Конституцією або законами, вона за допомогою конституційної

або законної презумпції може бути віднесена до будь-якої з ви-

щевказаних4.

О. Є. Кутафін і В. І. Фадєєв до предметів відання місцевого са-

моврядування відносять питання місцевого значення та окремі де-

ржавні повноваження. Вони зазначають, що питаннями місцевого

' Кутафин О. Е. Компетенция местньїх Советов [Текст]: учеб. пособие /

О. Е. Кутафин, К. Ф. Шеремет. - 2-е изд. - М.: Юрид. лит., 1986. - С. 23.

2 Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 09.04.99р. // Відом.

Верхов. Ради України. - 1999. - № 20-21. -Ст. 13.

3 Яворский В. Д. Теоретические аспектьі правового регулирования компе-

тенции местньїх органов исполнительной власти и самоуправления / В. Д. Яворс-

кий, П. Н. Любченко // Проблеми законності: респ. міжвідом. наук. зб. - Харків:

Нац. юр. акад. України, 1997. - № 32. - С. 32.

4 Конституционное (государственное) право зарубежньїх стран [Текст]:

учеб. для юрид. вузов и фак.: [в 4 т.] / отв. ред. Б. А. Страшун. - М.: БЕК, 1995.

- Т. 2: Часть общая: конституционное право и публичная власть / [Кашкин С. Ю.,

Маклаков В. В., Мишин А. А. и др.]. - С. 374-375.

3 6 8

Гпава 9. Компетенція місцевого самоврядування

значення є: а) організація місцевого самоврядування в муніципаль-

ному утворені; б) правове регулювання муніципальних відносин

у межах повноважень місцевого самоврядування; в) управління

муніципальною власністю і місцевими фінансами, забезпечення

комплексного соціально-економічного розвитку муніципально-

го утворення; г) організація, утримання і розвиток муніципаль-

них служб, створення умов для задоволення потреб населення в

різноманітних послугах; ґ) здійснення контролю за дотриманням

правових актів муніципального утворення, участь у контролі за

дотриманням законодавства.1 Об'єктом місцевого самоврядуван-

ня називають питання, що виникають на ґрунті спільного прожи-

вання в територіальній громаді, тобто громада, її самоврядні ор-

гани вирішують проблеми, які випливають із самобутніх потреб

людини2.

Таким чином, предмет відання (як перший елемент компетенції

місцевого самоврядування) - це підвідомчість, правове закріплен-

ня сфери суспільних відносин, у якій уповноважений суб'єкт має

право діяти відповідно до свого статусу та призначення в системі

місцевого самоврядування.

Всебічний аналіз категорії «предмети відання місцевого самов-

рядування» неможливий без розкриття терміна «питання місцево-

го значення». Безумовно, цей термін потребує більш детальної ха-

рактеристики, тому що саме в цій площині лежить одна з головних

проблем організації та функціонування самоврядування - пробле-

ма розмежування функцій і компетенції між місцевими органами

державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядуван-

ня. Складність цього завдання полягає в тому, що теоретичні до-

слідження з проблеми обсягу та змісту поняття «питання місцевого

значення» мають фрагментарний характер. Деякі розробки із цієї

проблеми є в зарубіжній літературі, але, враховуючи, що систем і

видів місцевого самоврядування є безліч, автоматично переноси-

ти їх досвід в Україну без попереднього детального вивчення не

можна.

1 Кутафин О. Е. Муниципальное право Российской Федерации [Текст]:

учебник / О. Е. Кутафин, В. И. Фадеев. - М.: Юристь, 1997. - С. 246.

2 Куйбіда В. Поняття місцевого самоврядування в Україні / В. Куйбіда,

В. Чушенко // Право України. - 1998. - № 5.-С. 19.

3 6 9

Муніципальне право України

Теоретичні й практичні труднощі при визначенні переліку

«питань місцевого значення» не дозволяють вивести якусь єди-

ну формулу роїмежування повноважень і компетенції місцевих

органів державної виконавчої влади і місцевого самоврядування,

яка мала б прикладне значення. Аналізуючи досвід інших країн,

можна виділити такі основні предмети відання місцевого самов-

рядування: 1) забезпечення діяльності інфраструктури (квартири,

вулиці, водопостачання); 2) побутове обслуговування (громадсь-

кий транспорт, культура, спорт); 3) соціальна злагода (соціальний

захист, інтеграція меншинств); 4) формування життєвого середо-

вища та перспективне планування (розвиток міста, екологія, роз-

виток культури); 5) громадський порядок (поліція, пожежна служ-

ба, служба зв'язку); 6) стабілізація системи (соціальний буфер між

людиною і державою, соціалізація громадян, адміністративні фун-

кції)1.

Протягом другої половини XX ст. державна і місцева політи-

ка поєднувалися між собою завдяки розширенню й ускладненню

функцій і зростанню взаємозалежності місцевих і державних фун-

кцій. Місцева політика, на думку окремих авторів, набула загаль-

нодержавного значення, що пов'язано з розростанням громадської

сфери і руйнуванням самого поняття місцевого самоврядування як

самостійного утворення. Різні суспільства стали більш інтегрова-

ними, а лінія розподілу між загальнодержавним та місцевим менш

виразною2. Говорячи про обсяг компетенції органів місцевого са-

моврядування, В. І. Борденюк зазначає, що це проблема, швидше,

політична, аніж правова. Кожна держава визначає компетенцію

органів місцевого самоврядування з урахуванням своїх національ-

них, культурних та інших традицій, а також конкретних історич-

них умов. Усі спроби обґрунтувати різницю між державними і

місцевими справами спиралися на довільні міркування, оскільки

межа між першими й другими умовна.

' Гизевиус В. Политика местного самоуправления в ФРГ [Текст] / Вольфганг

Гизевиус; [пер. с нем. Борис Воронов]. - [Бонн]: Фонд Фридриха Зберта, 1995.

- С. 27.

2 Саенко Ю. Місцеве самоврядування в Україні: проблеми і прогнози:

[Текст] / Ю. Саенко, А. Ткачук, Ю. Привалов. - К.: Інститут соціології НАНУ,

1997.-С. 7.

3 7 0

Гпава 9. Компетенція місцевого самоврядування

Яскравим прикладом відсутності таких критеріїв є, зокрема, те,

що рівнозначні питання в одних країнах можуть бути віднесені до

відання центральних органів держави, в інших - до органів само-

врядування, отже, спроби обґрунтувати систему місцевого самов-

рядування шляхом ретельного розмежування місцевих і держав-

них інтересів є безплідними1. Місцеве самоврядування та місцеві

державні адміністрації функціонують практично в одних і тих же

сферах, а тому взаємодія та розмежування їхніх функцій і повнова-

жень здійснюються на підставі роздільного управління, тобто без

права втручання у справи одне одного2.

Чинне законодавство України не містить поняття «питання міс-

цевого значення», не зазначено критерії, які мають бути покладені

в основу розмежування питань місцевого, регіонального і держав-

ного значення. В теорії, як правило, пропонуються два критерії:

а) матеріальний - питання повинні безпосередньо стосуватися за-

безпечення життєдіяльності населення відповідного населеного

пункту; б) формально-юридичний - вони повинні бути закріплені

як питання місцевого значення в чинному законодавстві. Названі

критерії є деякою мірою взаємно суперечливими. Матеріальний

критерій - є оцінним і залежить від цілого ряду суб'єктивних та

об'єктивних чинників, а тому будь-який їх перелік не буде вичер-

пним. Другий критерій, який є похідним від принципу законності

(ч. 2 ст. 19 Конституції України), потребує закріплення вичерпно-

го переліку питань місцевого значення, які є невід'ємною складо-

вою компетенції місцевого самоврядування. Зокрема, підставою

для віднесення питань до компетенції місцевого самоврядування

могли б слугувати такі критерії: а) питання стосуються інтересів

населення відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

б) для вирішення відповідних питань існують необхідні матеріаль-

но-фінансові, кадрові ресурси; в) населення спроможне прокон-

тролювати вирішення питань і об'єктивно оцінити результати

' Борденюк В. Деякі проблеми законодавчого визначення компетенції ор-

ганів місцевого самоврядування в Україні / В. Борденюк // Вісн. Укр. акад. держ.

управління. - 1996. - № 3. - С. 126.

2 Коваленко А. А. Конституційно-правове регулювання місцевого самовря-

дування в Україні: питання теорії та практики [Текст] / А. А. Коваленко. - К.:

Довіра, 1997.-С. 88.

371

Муніципальне право України

діяльності органів і посадових осіб місцевого самоврядування в

цьому напрямку.

Дати вичерпний перелік предметів відання місцевого самовря-

дування дуже складно, тому назвемо лише основні: а) комунальна

власність; б) комплексний соціально-економічний та культурний

розвиток територій; в) формування, затвердження і виконання

бюджету, встановлення і скасування місцевих податків та зборів;

г) підприємництво, створення і ліквідація комунальних підпри-

ємств, організацій, установ, контроль за їх діяльністю; ґ) будів-

ництво, утримання і використання житлового фонду, нежилих

помешкань; д) організація транспортного обслуговування насе-

лення; е) утримання доріг, вулиць, залізничних переїздів; є) утилі-

зація та переробка побутових відходів; ж) охорона навколишнього

природного середовища; з) правопорядок і безпека, створення та

утримання міліції; и) інші питання місцевого значення, не виклю-

чені з їх відання і не віднесені до відання інших органів самовря-

дування й органів державної влади.

Визначаючи предмети відання місцевого самоврядування, не-

обхідно враховувати такі міркування: а) місцеве самоврядування і

його органи знаходяться найближче до громадян, які мешкають на

відповідній території, тому можуть швидко, конкретно, практично

просто з організаційної позиції і з найменшими фінансовими вит-

ратами вирішити велику частину питань; б) розмежовуючи пред-

мети відання, необхідно керуватися принципом «субсидіарності»,

сутність якого полягає в тому, що система визначення «питань

місцевого значення» повинна будуватися знизу, управлінські пов-

новаження можуть передаватися органам державної виконавчої

влади чи органам самоврядування іншого рівня тільки в тих ви-

падках, коли ці питання не можуть бути вирішені на відповідному

рівні.

= §3. Поняття і види повноважень органів

та посадових осіб місцевого самоврядування

Повноваження є другим елементом компетенції місцевого са-

моврядування. На думку провідних фахівців, вони не мають де-

372

Гпава 9. Компетенція місцевого самоврядування

ржавного характеру і не здійснюються від імені України1. Л. В. Ко-

валь владні повноваження умовно поділяє на державно-владні, що

виражають волю держави і передаються нею службовим особам

на підставі закону, та юридично-владні, що не виражають волю

держави, але мають законний характер2. У російсько-українсько-

му словнику термінів із теорії держави і права повноваження виз-

начається як вид і міра владного впливу посадової особи на заін-

тересованого учасника правових відносин із метою задоволення

його законного інтересу, досягнення певного соціально-корисного

результату3.

Послідовною є позиція Ю. О. Тихомирова, який стверджує,

що владне повноваження є забезпечена законом вимога уповно-

важеного суб'єкта певної поведінки і дій, звернена до фізичних

та юридичних осіб. При цьому він виділяє його основні елементи:

а) наявність уповноваженого суб'єкта; б) спонукання (команду,

вимогу), звернене до іншої сторони публічно-владних відносин;

в) забезпеченість законом (законодавча регламентація владних

повноважень); г) система гарантій, що сприяє реалізації повнова-

жень4.

В. І. Фадєєв уважає, що повноваження місцевого самовряду-

вання - це закріплені нормами муніципального права за населен-

ням, виборними та іншими органами місцевого самоврядування

права й обов'язки, необхідні для виконання завдань та функцій

місцевого самоврядування на території муніципальних одиниць5..

Таку ж позицію займають автори навчального посібника «Кому-

1 Тодьїка 10. Н. Конституцій Украиньї - основа стабильности конституци-

онного строя и реформирования общества [Текст] / Ю. Н. Тодьїка, Е. В. Супру-

нюк. - Симферополь: Таврия, 1997. - С. 100.

2 Коваль Л. В. Адміністративне право [Текст]: курс лекцій для студ. юрид.

вузів та факультетів / Л. В. Коваль. - К.: Вентурі, 1998. - С. 50.

3 Русско-украинский словарь терминов по теории государства и права

[Текст] / под общ. ред. Н. И. Панова. - Харьков: Укр. юрид. акад., 1993. - С. 92.

4 Тихомиров Ю. А. Публичное право [Текст]: учебник / Ю. А. Тихомиров.

-М.: БЕК, 1995.-С. 139.

5 Кутафин О. Е. Муниципальное право Российской Федерации [Текст]:

учебник / О. Е. Кутафин, В. И. Фадеев. - М.: Юристь, 1997. - С. 252.

373

Муніципальне право України

нальне право України»1. Матеріальна сутність владних повнова-

жень - це, звичайно, влада, що складається з організаційних, пра-

вових, матеріальних, речових, фінансових чинників, а також із

так званого «домагання» на повагу цієї влади, тобто можливість

удаватися до примусової охорони владних повноважень, погроза

застосування сили для здійснення певної поведінки, що відпові-

дає правам уповноваженого суб'єкта2. Повноваження місцевого

самоврядування визначають межі самостійного вирішення насе-

ленням питань місцевого значення, володіння, користування та

розпорядження комунальною власністю. Наслідком їх реалізації

є встановлення, зміна, припинення правомочності органів і поса-

дових осіб місцевого самоврядування, а також прав та обов'язків

підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб і гро-

мадян.

Класифікаі\ія владних повноважень залежить від виду компе-

тенції, тобто власній компетенції відповідають постійні (власні)

повноваження: делегованій - тимчасові (делеговані), договірній

- повноваження, передані за договором. С. Шевчук, крім вищеназ-

ваних, виділяє дискреційні повноваження', тобто такі, що дають

можливість органу чи посадовій особі діяти на власний розсуд.

Ю. О. Тихомиров пропонує більш детальну класифікацію повно-

важень: а) за характером повноважень, їх змістом і засобами здійс-

нення; б) за видами суб'єктів, що використовують владні повнова-

ження; в) за режимом застосування владних повноважень4. Окремі

дослідники до компетенції відносять лише повноваження, звернені

зовні. Прийняття регламенту, утворення комісій, обрання посадо-

вих осіб - це самоорганізаційні повноваження, звідси пропонують

розрізняти повноваження компетенційні і самоорганізаційні. Пов-

1 Комунальне право Украиньї [Текст]: учеб. пособие / В. Д. Волков,

А. Г. Бобкова, Н. А. Захарченко и др. - Донецк: ДонГУ, 1999 - С. 104.

2 Коваль Л. В. Адміністративне право [Текст]: курс лекцій для студ. юрид.

вузів та факультетів / Л. В. Коваль. - К.: Вентурі, 1998. - С. 30.

3 Шевчук С. Делегирование государственньїх полномочий как реализация

компетенции государственного органа / С. Шевчук // Юрид. практика. - 1997.

- № 7. - С. 4.

4 Тихомиров Ю. А. Публичное право [Текст]: учебник / Ю. А. Тихомиров.

- М.:БЕК, 1995.-С. 145.

374

Гпава 9. Компетенція місцевого самоврядування

новаження, пов'язані із самоорганізацією, до складу компетенції

не входять1.

Законодавство більшості розвинутих країн поділяє повнова-

ження органів місцевого самоврядування на обов 'язкові і факуль-

тативні (добровільні). До перших відносять найбільш важливі

для громад питання (водопостачання, охорони здоров'я, утри-

мання шляхів тощо), відповідно, повноваження органів місцевого

самоврядування в цих сферах детально врегульовані. До других

- повноваження, реалізація яких залежить від фінансових можли-

востей громади. їх правове регулювання здійснюється громадою

або її представницьким органом. Часто говорять, що саме реалі-

зація факультативних (добровільних) повноважень і є місцевим

самоврядуванням. Ю. Л. Панейко вважає, що самоврядовувана

громада не повинна обмежуватися тільки виконанням обов'язків,

які встановлені законом; вона може і повинна розв'язувати за-

вдання, що випливають із їх публічного характеру і можливості

розпоряджатися відповідними засобами. Діяльність такого плану

може бути широкою і проявлятися в різноманітних напрямках.

Єдиним обмеженням самоврядування в громадській діяльності є

загальні і спеціальні приписи правового характеру, що стосують-

ся обов'язку виконувати завдання, покладені на них державними

законами2.

Повноваження як елемент компетенції місцевого самовряду-

вання - є забезпечені законом вид і міра впливу уповноваженого

суб 'єкта місцевого самоврядування, спрямована на фізичних та

юридичних осіб із метою забезпечення прав, свобод і законних ін-

тересів або досягнення певного соціально-корисного результату в

цілому для територіальної громади.

' Конституционное (государственное) право зарубежньїх стран [Текст]:

учеб. для юрид. вузов и фак.: [в 4 т ] / отв. ред. Б. А. Страшун. - М.: БЕК, 1995.

- Т. 1. — С. 186; Кравченко В. В. Муніципальне право України [Текст]: навч.

посіб. / В. В. Кравченко, М. В. Пітцик. - К.: Атіка, 2003. - С. 265.

2 Панейко Ю. Теоретичні основи самоврядування [Текст]/ Ю. Панейко.

-Мюнхен, 1963,-С. 132.

3 7 5

Муніципальне право України

= = = = = §4. Компетенція територіальної громади

Розглядаючи поняття компетенції місцевого самоврядування

та її складники, насамперед варто звернути увагу, що основою

для його формування є предмети відання та повноваження тери-

торіальної громади, як первинного суб'єкта місцевого самовряду-

вання. Саме територіальна громада є основним носієм функцій і

повноважень місцевого самоврядування, які зумовлюють і визна-

чають зміст предметів відання та повноважень органів та посадо-

вих осіб місцевого самоврядування. Однак необхідно відзначити,

що компетенцію територіальної громади не можна ототожнювати

з компетенцією місцевого самоврядування, вона е лише склад-

ником останньої. Наприклад, окремі повноваження місцевого

самоврядування реалізуються обласними і районними радами,

територіальні межі діяльності яких не збігаються з територією

окремої громади. В. В. Кравченко і М. В. Пітцик уважають, що

компетенцію місцевого самоврядування не можна розглядати, як

суму предметів відання і повноважень суб'єктів системи місцево-

го самоврядування, оскільки до компетенції, наприклад, виконав-

чих органів місцевих рад, належать як самоврядні, так і делеговані

повноваження органів виконавчої влади. Таким чнном, поняття

«компетенція місцевого самоврядування» та «компетенція органів

місцевого самоврядування», не можуть розглядатися як тотожні,

вони перетинаються, але не збігаються. На думку науковців, ком-

петенцію місцевого самоврядування мають становити виключно

самоврядні повноваження, саме вони виступають юридичним ви-

раженням призначення та функцій місцевого самоврядування як

публічної влади територіальної громади1. А.А. Коваленко ствер-

джує, що юридична природа територіальної громади двоєдина:

громада має природні права і водночас позитивні права та несе

юридичну відповідальність за їх реалізацію2. Діяльність усіх ін-

ших суб'єктів повинна бути спрямована на реалізацію принципу

' Кравченко В. В. Муніципальне право України [Текст]: навч. посіб. /

В. В. Кравченко, М. В. Пітцик. - К.: Атіка, 2003. - С. 267.

2 Коваленко А. А. Конституційно-правове регулювання місцевого самовря-

дування в Україні: питання теорії та практики [Текст] / А. А. Коваленко. - К.:

Довіра, 1997. - С. 83.

376

Гпава 9. Компетенція місцевого самоврядування

самоврядування, тобто вирішення безпосередньо територіальною

громадою чи опосередковано під відповідальність органів і поса-

дових осіб місцевого самоврядування питань місцевого значення,

які становлять сферу так званої власної компетенції. С. Злобін і

Гель пропонують межі повноважень територіальних громад

зробити похідними від прав і свобод громадян, яким у правовій

державі дозволено робити все, що не заборонено законом1. Роз-

маїття позицій щодо компетенції територіальної громади свідчить

яро необхідність чіткого правового регулювання цього питання в

чинному законодавстві України.

Відповідно до ст. 143 Конституції України територіальні грома-

ди села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними орга-

ии місцевого самоврядування управляють майном, що є в комуналь-

ній власності; затверджують програми соціально-економічного та

культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують

бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і

контролюють їх виконання; установлюють місцеві податки і збори

відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референ-

думів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та

ліквідовують комунальні підприємства, організації та установи, а

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: