Та проходженням служби 2 страница

виконавчого органу, в якому вона працює, і подається до комісії не

пізніше ніж за тиждень до проведення атестації. Службова харак-

теристика повинна містити аналіз виконання посадовою особою

службових обов'язків; відомості про обсяг, якість, своєчасність

і самостійність виконання роботи, ділові якості (ініціативність,

314

Гпава 7. Правове регулювання статусу муніципальних службовців

відповідальність), стосунки з колегами, знання та користування

державною мовою під час виконання службових обов'язків, ін-

формацію про підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфіка-

ції тощо.

Посадова особа ознайомлюється із службовою характеристикою

до атестації під час співбесіди з керівником відділу, управління,

іншого виконавчого органу, в якому вона працює. У разі незгоди

з відомостями, викладеними у службовій характеристиці, посадо-

ва особа може подати до комісії відповідну заяву, обґрунтування,

додаткові відомості щодо своєї службової діяльності. Під час кож-

ної атестації до комісії подаються щорічні оцінки виконання поса-

довою особою покладених на неї завдань та обов'язків за період,

що минув після попередньої атестації, а також атестаційний лист

попередньої атестації. На засідання комісії запрошуються посадо-

ва особа, що атестується, та керівник відділу, управління, іншого

виконавчого органу, в якому працює посадова особа. Якщо поса-

дова особа не з'явилася на засідання комісії без поважних причин,

комісія має право провести атестацію за її відсутності.

Рішення комісії приймається стосовно кожної посадової особи,

яка атестується, простою більшістю голосів членів комісії. У разі

однакової кількості голосів членів комісії приймається рішення на

користь посадової особи. Голосування проводиться у відсутності

особи, яка атестується. За результатами атестації атестаційна ко-

місія робить один із таких висновків: 1)про відповідність зай-

маній посаді; 2) про відповідність займаній посаді за певних умов

(здобуття освіти, проходження стажування, набуття відповідних

навичок, підвищення кваліфікації тощо); 3) про невідповідність

займаній посаді.

Голова атестаційної комісії про результати кожного засідання

повідомляє сільського, селищного, міського голову, голову район-

ної в місті, районної, обласної ради. Результати атестації мають

рекомендаційний характер. Відповідно до висновку атестаційна

комісія пропонує сільському, селищному, міському голові, голові

районної в місті, районної, обласної ради: 1) визнати посадову осо-

бу атестованою; 2) призначити протягом року повторне атестуван-

ня (за згодою посадової особи); 3) зарахувати посадову особу до

кадрового резерву або призначити її на вищу посаду; 4) перевести

315

Муніципальне право України

посадову особу на іншу посаду, що відповідає її кваліфікації, або

звільнити її із займаної посади. Кожна рекомендація повинна мати

відповідне обґрунтування.

Результати атестації заносяться до протоколу засідання комісії

та атестаційного листа, які підписуються головою та членами ко-

місії, що брали участь у голосуванні. Результати атестації повідом-

ляються посадовій особі, що атестувалася, та керівникові відділу,

управління, іншого виконавчого органу, в якому вона працює, од-

разу після проведення атестації. Посадова особа ознайомлюється

із змістом атестаційного листа під розпис. Результати атестації та

щорічної оцінки виконання посадовими особами покладених на

них завдань і обов'язків заносяться до особової справи посадової

особи. Вони розглядаються під час вирішення питань просування

по службі, присвоєння чергового рангу, встановлення передбаче-

них законодавством надбавок або зміни їх розміру, у разі пору-

шення в установленому порядку клопотання щодо продовження

терміну перебування на службі в органах місцевого самоврядуван-

ня, а також інших питань проходження служби.

За результатами атестації сільський, селищний, міський голова,

голова районної в місті, районної, обласної ради видає відповід-

не розпорядження. Рішення про переведення посадової особи за її

згодою на іншу посаду або про звільнення з посади приймається

сільським, селищним, міським головою, головою районної в місті,

районної, обласної ради у двомісячний термін із дня атестації.

Прийняття такого рішення після закінчення зазначеного терміну

не допускається. Час хвороби посадової особи, а також перебуван-

ня її у відпустці до цього терміну не включається. Посадова особа,

визнана за результатами атестації такою, що не відповідає зай-

маній посаді, звільняється з роботи відповідно до пункту 2 стат-

ті 40 Кодексу законів про працю України.

Посадова особа має право оскаржувати у разі незгоди рішення

атестаційної комісії сільському, селищному, міському голові, голо-

ві районної в місті, районної, обласної ради протягом 10 днів із дня

винесення рішення або до суду. Спори, що виникають у зв'язку з

проведенням атестації, вирішуються відповідно до законодавства

про порядок вирішення індивідуальних трудових спорів. Інші пи-

тання атестації посадових осіб регулюються положенням про про-

316

Гпава 7. Правове регулювання статусу муніципальних службовців

ведення атестації, яке затверджується сільським, селищним, місь-

ким головою, головою районної в місті, районної, обласної ради.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2001 р.

№ 1440 затверджено Типове положення про проведення атестації

посадових осіб місцевого самоврядування.

= §6. Припинення служби в органах

місцевого самоврядування

Служба в органах місцевого самоврядування припиняється на

підставі і в порядку, визначеному Законом України «Про місце-

ве самоврядування в Україні» та іншими законами України. Крім

загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю Ук-

раїни, Закон України «Про службу в органах місцевого самовряду-

вання» встановлює, що служба в органах місцевого самоврядуван-

ня припиняється також у разі:

- порушення посадовою особою місцевого самоврядування

Присяги;

- порушення умов реалізації права на службу в органах місце-

вого самоврядування;

- неподання відомостей або подання посадовою особою місце-

вого самоврядування неправдивих відомостей щодо її доходів у

встановлений термін;

- виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають пе-

ребуванню на службі, чи недотримання вимог, пов'язаних із про-

ходженням служби в органах місцевого самоврядування;

- досягнення посадовою особою місцевого самоврядування

граничного віку перебування на службі в органах місцевого само-

врядування.

Рішення про припинення служби в органах місцевого самовря-

дування може бути оскаржено посадовою особою місцевого само-

врядування в порядку, визначеному законом.

Перевибори сільських, селищних, міських голів, зміна керів-

ників органів місцевого самоврядування не є підставою для при-

пинення служби посадовими особами виконавчих органів рад, їх

секретаріатів, крім працівників патронатної служби.

3 1 7

Муніципальне право України

У сг. 22 Закону України «Про засади запобігання і протидії ко-

рупції» визначено особливості звільнення з роботи осіб, які вчини-

ли корупційні правопорушення. Зокрема, дострокове припинення

повноважень виборних посадових осіб у зв'язку з притягненням

до відповідальності за корупційне правопорушення здійснюється з

урахуванням особливостей, визначених Конституцією і законами

України. Інші посадові особи місцевого самоврядування, яких при-

тягнуто до кримінальної або адміністративної відповідальності за

корупційні правопорушення, пов'язані з порушенням обмежені»,

передбачених законодавством у сфері запобігання і протидії ко-

рупції, підлягають звільненню з відповідних посад у триденній

строк із дня отримання органом місцевого самоврядування копії

відповідного судового рішення, яке набрало законної сили, якщо

інше не передбачено законом.

Про звільнення особи з посади у зв'язку з притягненням до

відповідальності за корупційне правопорушення керівник органу

місцевого самоврядування в триденний строк письмово повідом-

ляє суд, який постановив обвинувальний вирок або прийняв поста-

нову про накладення адміністративного стягнення за корупційне

правопорушення, та спеціально уповноважений центральний ор-

ган виконавчої влади з питань державної служби.

Досить цікавою є позиція російських правників щодо відпові-

дальності посадових осіб органів муніципальної влади. Так, ме-

ханізм зняття з посади має бути значно складнішим порядку об-

рання, що має створити перешкоди для недобросовісного його

використання, перетворення інституту юридичної відповідаль-

ності на засіб політичної боротьби. Більше того, закони суб'єктів

РФ і нормативно-правові акти муніципальних утворень не можуть

установлювати не передбачені федеральним законодавством про

працю підстави розірвання трудового договору з обраною особою

навіть у випадках припинення повноважень за волею органу, що

його обрав1.

1 Сергеев А. А. Проблеми конституционно-правовой ответственности ви-

борних лиц государственной власти и местного самоуправления / А. А. Серге-

ев // Правоведение. - 2003. - № 3. - С. 57-59.

318

Гпава 7. Правове регулювання статусу муніципальних службовців

= = = = = §7. Особливості правового статусу

виборних осіб місцевого самоврядування

Правовий статус виборних осіб місцевого самоврядування виз-

начається Конституцією України, законами України «Про місцеве

самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад»,

«Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, місь-

ких голів», «Про службу в органах місцевого самоврядування» та

іншими законами України.

Виборні особи місцевого самоврядування поділяються на

дві групи: а) яких обирає територіальна громада (сільські, селищ-

ні, міські голови, депутати місцевих рад, члени органу самоор-

ганізації населення); б) які обираються представницьким органом

місцевого самоврядування (голови районних, обласних, районних

у містах рад та їх заступники, секретарі сільських, селищних, місь-

ких рад). Окрім цього, серед виборних осіб місцевого самовряду-

вання є: а) посадові особи (сільські, селищні, міські голови, голо-

ви районних, обласних, районних у містах рад та їх заступники,

секретарі сільських, селищних, міських рад); б) непосадові особи

(депутати місцевих рад, члени органу самоорганізації населення).

Депутат місцевої ради представляє інтереси всієї територіаль-

ної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його актив-

ну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе

обов'язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх до-

ручення. Депутат місцевої ради здійснює свої повноваження, не

пориваючи з виробничою або службовою діяльністю, не отримує

заробітну плату за рахунок місцевого бюджету, тому він не є по-

садовою особою місцевого самоврядування, його правовий статус

визначається Законом України «Про статус депутатів місцевих

рад».

Органи самоорганізації населення - представницькі органи,

що створюються частиною жителів, які тимчасово або постійно

проживають на відповідній території в межах села, селища, міста.

Члени органу самоорганізації населення виконують свої обов'язки

на громадських засадах. Керівник і секретар органу самоорганіза-

ції населення за рішенням зборів (конференції) жителів за місцем

проживання можуть працювати в ньому на постійній основі з оп-

319

Муніципальне право України

латою їх праці за рахунок коштів, переданих органу самоорганіза-

ції населення. їх правовий статус визначається Законом України

«Про органи самоорганізації населення».

Сільський, селищний, міський голова є головною посадовою

особою територіальної громади відповідно села (добровільною

об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сії),

селища, міста. Він обирається відповідною територіальною гро-

мадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права

шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом,

і здійснює свої повноваження на постійній основі. Сільський, се-

лищний, міський голова не може бути депутатом будь-якої ради,

суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, в тому чис-

лі на громадських засадах (крім викладацької, наукової та творчої

роботи в позаробочий час), займатися підприємницькою діяльніс-

тю, одержувати від цього прибуток. При здійсненні наданих пов-

новажень сільський, селищний, міський голова є підзвітним, під-

контрольним і відповідальним перед територіальною громадою,

відповідальним - перед відповідною радою, а з питань здійснення

виконавчими органами ради повноважень органів виконавчої вла-

ди - також підконтрольним відповідним органам виконавчої вла-

ди.

Голова районної, обласної, районної в місті (у разі її створен-

ня) ради обирається відповідною радою шляхом таємного голо-

сування з числа її депутатів на строк повноважень ради. Голо-

ва ради працює в раді на постійній основі, не може мати інший

представницький мандат, суміщати свою службову діяльність

з іншою роботою, у тому числі на громадських засадах (крім

викладацької, наукової та творчої в позаробочий час), займатися

підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток.

У своїй діяльності голова ради є підзвітним раді та може бути

звільнений із посади радою, якщо за його звільнення проголо-

сувало не менш як дві третини депутатів від загального складу

ради шляхом таємного голосування. Питання про звільнення

голови ради може бути внесено на розгляд ради на вимогу не

менш як третини депутатів від загального складу ради. Звільнен-

ня особи з посади голови ради не має наслідком припинення нею

повноважень депутата цієї ради. Повноваження голови районної,

320

Гпава 7. Правове регулювання статусу муніципальних службовців

обласної, районної в місті ради також уважаються достроково

припиненими беї припинення повноважень депутата ради в разі:

1) звернення з особистою заявою до відповідної ради про скла-

дення ним повноважень голови ради; 2) порушення ним вимог

щодо обмеження сумісності його діяльності з іншою роботою

(діяльністю), установлених законом.

Заступник голови районної, районної в місті (у разі її ство-

рення) ради, перший заступник, заступник голови обласної ради

обираються відповідною радою в межах строку її повноважень із

числа депутатів цієї ради шляхом таємного голосування і здійс-

нюють свої повноваження до припинення ними повноважень де-

путата ради відповідного скликання, крім випадків дострокового

припинення їх повноважень. Повноваження заступника голови

районної в місті, районної ради, першого заступника, заступни-

ка голови обласної ради можуть бути достроково припинені без

припинення повноважень депутата ради за рішенням відповідної

ради, що приймається шляхом таємного голосування. Питання про

дострокове припинення їх повноважень може бути внесено на роз-

гляд відповідної ради на вимогу не менш як третини депутатів від

загального складу ради або голови ради.

Секретар сільської, селищної, міської ради обирається від-

повідною радою з числа її депутатів на строк повноважень ради за

пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови

і працює в раді на постійній основі. У випадках передбачених чин-

ним законодавством пропозиція щодо кандидатури секретаря ради

може вноситися на розгляд ради не менш як половиною депутатів

від загального складу відповідної ради. Секретар сільської, селищ-

ної, міської ради не може суміщати свою службову діяльність з

іншою посадою, у тому числі на громадських засадах (крім викла-

дацької, наукової та творчої роботи в позаурочний час), займати-

ся підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток,

якщо інше не передбачено законом. У разі звільнення з посади

сільського, селищного, міського голови у зв'язку з достроковим

припиненням його повноважень або його смерті, а також у разі

неможливості здійснення ним своїх повноважень повноваження

сільського, селищного, міського голови здійснює секретар від-

повідної сільської, селищної, міської ради.

321

Муніципальне право України

Виборні посади місцевого самоврядування належать до таких

категорій:

перша категорія - посади Київського міського голови, голів об-

ласних рад та Севастопольського міського голови;

друга категорія - посади Сімферопольського міського голови,

міських (міст - обласних центрів) голів; заступників голів облас-

них рад та Севастопольського міського голови, заступника місько-

го голови - секретаря Київської міської ради;

третя категорія - секретарів міських (міст - обласних центрів

та міста Сімферополя) рад, міських голів (міст обласного і рес-

публіканського в Автономній Республіці Крим значення, крім міст

- обласних центрів), голів районних, районних у містах рад;

четверта категорія - посади голів постійних комісій із питань

бюджету обласних. Київської та Севастопольської міських рад

(якщо вони працюють у раді на постійній основі), секретарів місь-

ких (міст обласного й республіканського в Автономній Республіці

Крим значення) рад, міських (міст районного значення) голів, се-

лищних і сільських голів, посади заступників голів районних рад;

п'ята категорія - секретарів міських (міст районного значення),

сільських, селищних рад.

= §8. Відповідальність за порушення

законодавства про муніципальну службу

Особи, винні в порушенні законодавства про службу в органах

місцевого самоврядування, притягуються до цивільної, адміністра-

тивної або кримінальної відповідальності.

Згідно із положеннями Цивільного кодексу України1, шкода,

завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями,

діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу міс-

цевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень,

відшкодовується органом місцевого самоврядування незалежно

від вини цієї особи (ст. 1174). Територіальні громади, відшкоду-

вавши шкоду, завдану посадовою, службовою особою внаслідок

' Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-ІУ // Відом. Верхов.

Ради України. - 2003. - №№ 40^14. - Ст. 356.

322

Гпава 7. Правове регулювання статусу муніципальних службовців

незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів місце-

вого самоврядування, мають право зворотної вимоги до винної

особи в розмірі виплаченого відшкодування (крім відшкодування

виплат, пов'язаних із трудовими відносинами та відшкодуванням

моральної шкоди) (ч. 4 ст. 1191).

Кодекс України про адміністративні правопорушення1 встанов-

лює відповідальність за порушення обмежень щодо використан-

ня службового становища (ст. 172-2), за пропозицію або надання

службовій особі неправомірної вигоди (ст. 172-3), за порушення

обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяль-

ності (ст. 172-4), за порушення встановлених законом обмежень

щодо одержання дарунка (пожертви) (ст. 172-5), за неподання

або невчасне подання декларації про майно, доходи, витрати і

зобов'язання фінансового характеру (ст. 172-6), за неповідомлен-

ня особою безпосереднього керівника у випадках, передбачених

законом, про наявність конфлікту інтересів (ст. 172-7), за незакон-

не розголошення або використання в інший спосіб особою у своїх

інтересах інформації, яка стала їй відома у зв'язку з виконанням

службових повноважень (ст. 172-8), за невжиття заходів щодо

протидії корупції (ст. 172-8).

Кримінальний кодекс України встановлює відповідаль-

ність за злочини у сфері службової або професійної діяльності,

пов'язаної з наданням публічних послуг (статті 364-370). Служ-

бовими особами в статтях 364, 365, 368, 368-2, 369 цього Кодек-

су є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повнова-

женням здійснюють функції представників влади чи місцевого

самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в

органах державної влади, органах місцевого самоврядування,

на державних або комунальних підприємствах, в установах чи

організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-роз-

порядчих чи адміністративно-господарських функцій, або вико-

нують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа

наділяється повноважним органом державної влади, органом

місцевого самоврядування, центральним органом державного

управління із спеціальним статусом, повноважним органом або

' Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р.

№ 8073-Х // Відом. Верхов. Ради УРСР. - 1984. - Дод. до № 51. _ Ст. 1122.

323

Муніципальне право України

повноважною особою підприємства, установи, організації, су-

дом або законом.

Матеріальна шкода, завдана територіальній громаді незакон-

ними рішеннями сільських, селищних, міських голів, голів район-

них у місті, районних та обласних рад, їх заступників, керівників

управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих

органів місцевого самоврядування, діями чи бездіяльністю поса-

дових осіб місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх

повноважень, відшкодовується за рахунок місцевого бюджету в

порядку, встановленому законом.

Сільські, селищні, міські, районні в місті, районні та облас-

ні ради, сільський, селищний, міський голова, голова районної в

місті, районної та обласної ради мають право зворотної вимоги

(регресу) до посадової особи місцевого самоврядування, яка за-

подіяла шкоду територіальній громаді в розмірах і порядку, виз-

начених законами України та статутами територіальних громад,

прийнятими відповідно до законів України.

Юридична відповідальність є одним з основних елементів

правового статусу посадових осіб місцевого самоврядування.

З'ясування сутності означених питань вимагає опрацювання про-

блем виду, форм, механізмів, підстав відповідальності. Однак до-

слідження цього питання є неможливим без визначення змісту пра-

вовідносин, у форматі яких відбувається взаємодія громадянина і

структурної одиниці територіальної громади. Складність у науко-

во-теоретичному визначенні сутності й видів правовідносин, що

виникають у службовців місцевого самоврядування, переходить

і в практичну площину. Виникають певні труднощі з окреслен-

ня прав і обов'язків посадових осіб. Діяльність органів місцевого

самоврядування має специфічний характер, а тому вона підлягає

більш детальній правовій регламентації.

= = = = = §9. Кадрова політика

щодо муніципальної служби

Сучасний етап суспільного розвитку в Україні, проведення

політичної та адміністративної реформи висувають як одне з го-

3 2 4

Гпава 7. Правове регулювання статусу муніципальних службовців

ювних завдань - удосконалення правового регулювання муні-

ципальної служби, правового статусу посадових осіб місцевого

самоврядування загалом. Негативні факти і тенденції у сфері пуб-

лічної служби спричинені значною мірою тим, що законодавство

не забезпечило стабільності та престижності цієї служби, суворого

(одержання вимог щодо політичної нейтральності службовців, не-

допущення незаконного впливу на них при виконанні службових

обов'язків. Невизначеність кар'єрної перспективи, правова незахи-

щеність від суб'єктивізму керівників, особливо напружені умови

роботи та інші фактори роблять публічну службу непривабливою,

зокрема для молоді, що призводить до відтоку зі служби значної

частини висококваліфікованих спеціалістів. Процедура прийнят-

тя на публічну службу і просування по службі залишаються не-

достатньо відкритими та прозорими, має місце суб'єктивізм під

час розв'язання відповідних питань, не забезпечується належного

контролю в цій сфері з боку суспільства. Це посилює недовіру до

органів публічної влади і разом із тим створює додаткові можли-

вості для безвідповідальності, зловживань, корупції і хабарництва

в ході реалізації кадрової політики.

В Україні кількість державних службовців постійно зростає,

приміром у 1995 р. їх було 172346, у 2000 р. - 192409, у 2007 р.

- 276559, станом на 31.12.20Юр - 292516. Зростає також загальна

чисельність посадових осіб в органах місцевого самоврядування,

в 1996 р. їх було 53152, у 2000 р. - 67468, у 2007 р. - 98948, ста-

ном на 31.12.2010 р. - 99783. Тендерний аналіз функціонування

публічної служби в Україні свідчить, що станом на 31.12.2010 р.

в системі органів місцевого самоврядування працювали 24 030

чоловіків, що становить 24,1 % від загальної чисельності служ-

бовців, жінок - 75 753, що відповідно, становить 75,9 %. Це зумо-

влено об'єктивними причинами: 1) загалом низька по муніципаль-

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: