Негативні чинники у промисловості

1. Елементи госпрозрахунку зводилися нанівець плановою економікою. Придушувалася господарська ініціатива, ледь помітна самостійність підприємств, нові економічні методи в управлінні виробництвом. Економіка продовжувала розвиватися екстенсивним методом. Основну частку капіталовкладень спрямовували не на оновлення й реконструкцію наявних виробничих потужностей, не на впровадження нових технологій, а на будівництво нових підприємств.

2. Зменшувалися середньорічні темпи приросту основних показників економічного розвитку, що свідчило про значну кризу в промисловості. Хронічним стало невиконання «накреслених» партійними з’їздами планів.

3. Відбувалося значне зростання управлінського бюрократичного апарату.

4. Виробничі фонди були застарілими і вимагали оновлення. Зростання продуктивності праці та обсягів виробництва не відповідало рівню заробітної плати. Знижувалася якість продукції. Вироблялася велика кількість нікому не потрібних речей лише тому, що це було заплановано.

5. Відбувалося залучення нових джерел та робочої сили.

6. Партійно-державне керівництво не зуміло використати «нафтодолари» для створення потрібних галузей промисловості, модернізації народного господарства в цілому. Ці кошти просто «проїдали».

7. Катастрофічно не вистачало металу, будівельних матеріалів, обладнання, палива, паперу, транспортних засобів, предметів першої необхідності.

8. Широкого розмаху набули приписки на виробництві, хабарництво, казнокрадство, формування мафіозних структур і зрощування їх з державним апаратом.

9. Зберігалася система централізованого матеріально-технічного постачання.

10. Велося форсоване будівництво підприємств «великої хімії». Відбувалося забруднення природного середовища відходами мінерально-сировинного комплексу.

19. В Україні склався небезпечний рівень концентрації атомних електростанцій, будівництво їх велося без урахування геологічних особливостей місцевості, за застарілими технологіями.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: