Відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому працівнику з ушкодженням його здоров'я.

Законодавством забезпечується захист інтересів тих працівників, які були важко травмовані і стали інвалідами, а також утриманців і членів сімей загиб­лих. Для них установлено мінімальний розмір одноразової допомоги, що стано­вить:

- у разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або профзахво­рювання - не менше ніж п'ятирічний заробіток працівника на його сім'ю і, крім того, не менше ніж однорічний заробіток на кожного утриманця померлого, а також на його дитину, яка народиться після його смерті;

- у разі стійкої втрати професійної працездатності - не менше від суми на­значеної з розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний від­соток втрати ним професійної працездатності, але не вище за чотирикратний розмір граничної суми заробітної плати (доходу);

- страхові виплати потерпілому під час його професійної реабілітації здій­снюють щомісячно в розмірі середньомісячного заробітку протягом року, ви­значеного програмою реабілітації;

- якщо внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання по­терпілий тимчасово втратив працездатність, Фонд соціального страхування на­дає допомогу в розмірі 100% середнього заробітку. При цьому перші п'ять днів тимчасової непрацездатності оплачує роботодавець із коштів підприємства;

- потерпілому, який став інвалідом, періодично, але не рідше ніж раз на три роки, а інваліду І групи - щороку безоплатно за медичним висновком нада­ється путівка для санаторно-курортного лікування;

- моральна (немайнова) шкода, заподіяна умовами виробництва, яка не спричинила втрати професійної працездатності, відшкодовується Фондом соціа­льного страхування від нещасних випадків у формі одноразової страхової ви­плати в розмірі, що не перевищує двохсот розмірів мінімальної заробітної плати.

Сума страхової виплати за моральну шкоду визначається в судовому по­рядку.

Відсоток втрати професійної працездатності внаслідок нещасного випадку (профзахворювання) визначає медико-соціальна експертна комісія (МСЕК), а страхові виплати здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випад­ків.

Відповідно до колективного договору між профспілковою організацією та адміністрацією підприємства, розмір одноразової допомоги може бути й біль­шим. Крім того, власник відшкодовує потерпілому втрати на медичну та соціа­льну допомогу. Законодавством передбачено можливість зменшення розміру одноразової допомоги тільки в разі, коли виробнича травма сталася внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці, але не більше ніж на 50%.

Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, прове­дення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових ви­плат є акт розслідування нещасного випадку або професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

ВИСНОВКИ

1. У процесах забезпечення життєдіяльності людина відіграє роль голо­вної ланки як суб'єкта управлінської системи, що за змістом є інструментом цих управлінських здійснень.

2. Система управління безпекою життєдіяльності формується на базі зако­нодавства України й ініціює, відтворює та впроваджує (в рамках досягнення безпеки) процеси упорядкування й адаптації управлінських дій в практику фун­кціонування середовищ існування людини.

3. Реалізація системи управління безпекою життєдіяльності здійснюється на основі загальних, загальносистемних, конкретних функцій безпеки життєдія­льності (охорони праці) та інших.

4. Встановлення нормативного регулювання управлінської діяльності є ре­зультатом послідовних кроків:

- правового забезпечення державності - реалізація національної ідеї;

- правового забезпечення у сфері державної політики в галузі реалізації наці­ональної ідеї;

- реалізації державної політики у сфері правового забезпечення безпеки жит­тєдіяльності;

- конкретизації державної політики у сфері здійснення законодавства (право­ве забезпечення управління) з питань безпеки життєдіяльності;

- нормативного регулювання безпекою життєдіяльності.

5. Структура органів управління безпекою життєдіяльності представлена
на регіональному, галузевому рівні та на рівні виробничих підприємств.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: