Главная | Случайная
Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






ДОДАТОК А. ОСНОВНІ ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ.




Аварія- небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті, те­риторії або акваторії загрозу для життя і здоров'я людей і призводить до руйну­вання будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушенні вироб­ничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю. Це — вихід з ла­ду машин, механізмів, пристроїв, комунікацій внаслідок порушення технології виробництва, правил експлуатації, правил безпеки, помилок, які допущені при проектуванні, будівництві, а також внаслідок стихійних лих. Безпека- 1) стан захищеності особи та суспільства від ризику зазнати шкоди; 2) збалансований, за експертною оцінкою, стан людини, соціуму, держави, при­родних, антропогенних систем, тощо.

Безпека життєдіяльності- галузь знання та науково-практичної діяльності, спрямованої на вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їх властивостей, наслідків впливу їх на організм людини, основ захисту здоров'я та життя людини і середовища її проживання від небезпек, а також на розробку і реалізацію відповідних засобів та заходів щодо створення і підтримки здоро­вих та безпечних умов життя і діяльності людини як у повсякденних умовах побуту та виробництва, так і в умовах надзвичайних ситуацій. Безпека людини- складова характеристика стратегічного напрямку людства, що визначений ООН як «сталий людський розвиток».

Безпека систем- наука, що застосовує інженерні та управлінські принципи для забезпечення необхідної безпеки, вчасного виявлення ризику небезпек, за­стосування засобів по запобіганню та контролю цих небезпек протягом життє­вого циклу системи та з урахуванням ефективності операцій, часу та вартості. Виробниче середовище- простір, в якому здійснюється трудова діяльність людини.

Відповідальність- це поняття, що відображає об'єктивний, конкретно-історич­ний характер взаємин між особистістю, колективом, суспільством з погляду свідомого здійснення пред'явлених взаємних вимог.

Вражаючий фактор- чинник життєвого середовища, який за певних умов за­вдає шкоди як людям, так і системам життєзабезпечення людей, призводить до матеріальних збитків.

Гранично допустима концентрація (ГДК)- максимальна кількість небезпеч­ної хімічної речовини в одиниці об'єму чи ваги, яка при щоденному впливі про­тягом необмежено тривалого часу не викликає в організмі патологічних відхи­лень, а також негативних змін у нащадків.

Деформація- зміна відносного положення часток тіла, пов'язана з їхнім пере­міщенням.

Джерело небезпеки- природні процеси і явища, техногенне середовище та людські дії, що несуть в собі загрозу небезпеки.


Діяльність- активна взаємодія людини з навколишнім середовищем, завдяки чому вона досягає свідомо поставленої мети, що виникла внаслідок прояву у неї певної потреби.

Довкілля- навколишнє середовище людини, обумовлене в даний момент су­купністю факторів, здатних чинити пряму або непряму, негайну або віддалену дію на діяльність людини, її здоров'я і життя.

Евакуація- організоване виведення чи вивезення населення з небезпечних зон. Електрика- сукупність явищ, обумовлених існуванням, рухом і взаємодією електрично заряджених тіл або часток.

Емерджентність- здатність систем мати властивості, яких немає і навіть не може бути у елементів, що складають її.

Ергономіка(від грець, ergon - робота і nomos - закон) - наукова дисципліна, що комплексно вивчає людину в конкретних умовах її діяльності в сучасному виробництві.

Ергатична система- система, одним з елементів якої є людина. Єдина державна система запобігання НС і реагування на них- центральні та місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи рад, державні підприємс­тва, установи та організації з відповідними силами і засобами, які здійснюють нагляд за забезпеченням техногенної та природної безпеки, організують прове­дення роботи із запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природ­ного походження і реагування у разі їх виникнення з метою захисту населення і довкілля, зменшення матеріальних втрат.

Життєве середовище- частина Всесвіту, де знаходиться або може знахо­дитися в даний час людина і функціонують системи її життєзабезпечення. Життєдіяльність- 1) властивість людини не просто діяти в оточуючому її життєвому середовищі, а процес збалансованого існування та самореалізації ін­дивіда, групи людей, суспільства і людства в цілому в єдності їх життєвих по­треб і можливостей; 2) складний біологічний процес, що відбувається в органі­змі людини і дозволяє їй зберігати здоров'я та працездатність. Життя- одна з форм існування матерії, яку відрізняє від інших здатність до розмноження, росту, розвитку, активної регуляції свого складу та функцій, різ­них форм руху, можливість пристосування до середовища та наявність обміну речовин і реакції на подразнення.

Життя(по Н. Ф. Реймерсу) - особлива форма руху матерії зі специфічним об­міном речовин, самовідновленням, системним управлінням, саморозвитком, фі­зичною і функціональною дискретністю живих істот та їх суспільних конгло­мератів.

Життя(по Ф. Енгельсу) - спосіб існування білкових тіл, суттєвим моментом якого є постійний обмін з оточуючим їх зовнішнім середовищем. Закон- нормативно-правовий акт, що приймається з ключових питань суспіль­ного, державного життя і має вищу юридичну силу.

Законодавство- сукупність правових норм, які регулюють суспільні відноси­ни.


Здоров'я- «стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних вад» (за визначенням ВООЗ). Зона небезпеки- визначена просторова область, в якій проявляється дія небез­печних та шкідливих факторів, що мають місце в системі.

Ієрархія- розташування частин або елементів цілого в порядку від вищого до нижчого.

Ієрархія управління- послідовність рівнів управління з встановленням їх під­порядкованості одне одному.

Ймовірність небезпеки- відношення кількості подій з небажаними наслідка­ми до максимально можливого їх числа за конкретний період часу. Катастрофа- великомасштабна аварія, яка призводить до важких наслідків для людини, тваринного і рослинного світу, змінюючи умови існування. Кваліфікаційна картка надзвичайної ситуації- документ, за допомогою яко­го аварійна подія, що сталася або може статися у прогнозований термін, оціню­ється, обґрунтовано відноситься до рангу надзвичайних ситуацій та визначаєть­ся рівень реагування, що відповідає масштабу цієї події.

Компоненти життєвого середовища- природне, соціальне та техногенне се­редовища.

Концепція прийнятного ризику- прагнення створити таку малу безпеку, яку сприймає суспільство у даний час; компроміс між рівнем безпеки та можливос­тями її досягнення.

Людина- вища сходинка живої природи на нашій планеті, суб'єкт суспільно-історичної діяльності і культури, цілісна єдність біологічного, психічного і со­ціального начал.

Надзвичайна ситуація- подія, при якій відбувається порушення нормальних умов життя і діяльності людей і яка може призвести або призводить до загибелі людей та(або) до значних матеріальних втрат.

Надзвичайний стан- особливий правовий режим діяльності державних орга­нів, органів місцевого та регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій, який тимчасово допускає встановлені Законом «Про надзвичайний стан» обмеження в здійсненні конституційних прав і свобод громадян, а також прав юридичних осіб та покладає на них додаткові обов'язки. Небезпека- негативна властивість матерії, яка проявляється у здатності її за­вдавати шкоди певним елементам Всесвіту.

Небезпечна ситуація- подія, при якій створюється реальна можливість прояву небезпеки або небезпека проявляється.

Небезпечне природне явище- подія природного походження або результат діяльності природних процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабом поши­рення і тривалістю можуть вражати людей, об'єкти економіки та довкілля. Небезпечний фактор- чинник життєвого середовища, який призводить до травм, опіків, обморожень, інших пошкоджень організму або окремих його ор­ганів і навіть до раптової смерті.


Особистість- стійка система соціально значимих рис, що характеризують ін­дивіда як члена того чи іншого суспільства або спільності. Побутове середовище- середовище проживання людини, що містить сукуп­ність житлових будівель, споруд спортивного і культурного призначення, а та­кож комунально-побутових організацій і установ.

Праця- цілеспрямована діяльність людини, в процесі якої вона впливає на природу і використовує її з метою виробництва матеріальних благ, необхідних для задоволення своїх потреб.

Природа- у широкому розумінні все існуюче, весь світ у різноманітті його форм, всесвіт; у найбільше вживаному тлумаченні сукупність природних умов існування людського суспільства.

Природне середовище- компонент життєвого середовища, утворений об'єк­тами природного походження і створеними ними екологічними системами. Ризик- 1) частота проявлення небезпеки, ймовірність небезпеки; 2) усвідомле­на можливість небезпеки.

Рівень надзвичайної ситуації- масштаб (величина) надзвичайної ситуації, що визначається її територіальним поширенням, обсягами заподіяних або очікува­них економічних збитків, кількістю людей, які загинули або отримали травми. Рятувальні та інші невідкладні роботи- комплекс робіт та заходів, що вико­нуються з метою порятунку людей, надання допомоги ураженим, локалізації аварій, усунення пошкоджень, створення умов для наступного проведення від-новлювальних робіт.

Системно-структурний підхід- методологічний принцип, який полягає в то­му, що вивчення окремих елементів системи здійснюється без відриву від еко­логічних, економічних, технологічних, соціальних, організаційних та інших компонентів системи, до якої вони входять.

Структура системи управління- сукупність спеціалізованих підрозділів, вза­ємопов'язаних у процесі прийняття і реалізації управлінських рішень. Тероризм- політика залякування, пригнічення супротивника силовими засо­бами.

Управління- складний процес, який має правовий, економічний, організацій­ний, соціальний та інші аспекти.

Управління ризиком- такий підхід до зменшення ризику небезпеки, який по­лягає у порівнянні витрат на заходи та засоби, що забезпечують прийнятний рі­вень небезпеки, з рівнем зменшення шкоди, який очікується в результаті їх за­провадження, і виборі оптимального варіанту.

Функції управління- визначений вид управлінської діяльності, об'єктивно необхідної для забезпечення цілеспрямованих впливів на об'єкт управління. Шкідливий фактор- чинник життєвого середовища, який призводить до погі­ршення самопочуття, зниження працездатності, захворювання і навіть до смерті як результату захворювання.



 



 



 



 



 



 



 



 


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Безпека об'єктів будівництва. - К.: Основа, 2003. - 208с.

2. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці: Підручник / За ред.. М.П. Гандзюка. - К.: Каравела, 2004. - 408с.

3. Гогіташвілі Г.Г., Лапін В.М. Основи охорони праці: Навчальний посібник. 2-ге вид. -Львів «Новий Світ - 2000», 2005. - 232с.

4. ГОСТ 12.0.0003 - 74. ССБТ. Опасньїе и вредньїе производственньїе фак­тори. Классификация.

5. ДБН В. 1.1. - 7 - 2002 Пожежна безпека об'єктів будівництва.

6. ДБН В. 1.4 - 1.01 - 97 Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівництві. Регламентовані радіаційні параметри. Допустимі рівні.

7. ДБН В. 1.4 - 2.01 - 97 Система норм та правил зниження рівня іонізуючих випромінювань природних радіонуклідів в будівництві. Радіаційний конт­роль будівельних матеріалів та об'єктів будівництва.

8. ДБН В.2.2 - 5 - 97 Будинки і споруди. Захисні споруди цивільної оборони.

9. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: На-вч. посіб./ За ред. Є.П. Желібо і В.М. Пічі. - Київ «Каравела»; Львів «Но­вий Світ - 2000», 2001.- 320с.

Ю.Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності: На-вч. посіб./ За ред. Є.П. Желібо. 4-е вид. - Київ «Каравела», 2005. - 344с.

11.Закон Украиньї от 25.06.1991г. №1264 - XII «Об охране окружающей природной средьі», с изменениями и дополнениями.

12.Закон Украиньї от 14.10.1992г. №2694 - XII «Об охране труда», с измене­ниями и дополнениями.

13.Закон України «Про Цивільну оборону України» ВРУ№297-ХП.- К., 1993

14.Закон Украиньї от 23.09.1999г. № 1105 - XIV «Об общеобязательном го-сударственном социальном страхований от несчастного случая на произ-водстве и професіонального заболевания, которьіе повлекли утрату тру-доспособности» с изменениями и дополнениями.

15.Закон України « Про захист населення і територій від надзвичайних ситу­ації техногенного та природного характеру» №1809 - III. - К., 2000.

16.Закон Украиньї от 21.06.2001г. №2556 - III «Об охране атмосферного воз-духа», с изменениями и дополнениями.

17.Конституція України. -К.: Юрінком, 1996.

18.Концепція захисту населення і території у разі загрози та виникнення над­звичайних ситуацій. Затверджено Указом Президента України від 26.03.1989р. №284-99.

19.НРБУ-97 Норми радіаційної безпеки України. Державні гігієнічні норма­тиви.

20.Положення про редакційно-видавничу діяльність в ОДАБА. Ухвалено Вченою радою 22.12.2005р. (протокол № 5). Одеса, 2005. - 6с.


21.Пістун І.П. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник. - 2-ге вид. -

Суми: ВТД «Університетська книга», 2004. - 301с. 22.СанПиН 1304-75 Санитарнью нормьі допустимих вибраций в жильїх до­мах 23.СанПиН 2152-80 Санитарно-гигиенические нормьі допустимих уровней

ионизации воздуха производственньїх и общественньїх помещений. 24.СанПиН 2605 - 82 Санитарньїе нормьі и правила обеспечения инсоляцией

жильїх и общественньїх зданий и территорий жилой застройки. 25.СанПиН 3077 - 84 Санитарньїе норми допустимого шума в помещениях

жильїх и общественньїх зданий и на территорий жилой застройки. 26.СН 4948 - 89 Санитарньїе нормьі допустимих уровней инфразвука и низ-

кочастотного шума на территорий жилой настройки. 27.СНиП II - 12 - 77 Здания и сооружения. Защита от шума. 28.Скобло Ю.С., Соколовська Т.Б., Мазоренко Д.І., Тіщенко Л.М., Троянов

М.М. Безпека життєдіяльності. - Київ: Кондор, 2003. - 424с. 29.Стеблюк М.І. Цивільна оборона: Підручник. - 3-тє вид., перероб. і доп. -

К.: Знання, 2004.-490с.




Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2018 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных