Главная | Случайная
Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ 3 страница




 

1. Висновок експерта - докладний опис проведених експертом
досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані
відповіді на питання, задані судом.

 

Глава 6
ПРОЦЕСУАЛЬНІ СТРОКИ

Стаття 67. Види процесуальних строків

 

1. Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії,
встановлюються законом, а якщо не визначені законом, -
встановлюються судом.

 

Стаття 68. Обчислення процесуальних строків

 

1. Строки, встановлені законом або судом, обчислюються
роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на
подію, яка повинна неминуче настати.

 

Стаття 69. Початок перебігу процесуальних строків

 

1. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня
після відповідної календарної дати або настання події, з якою
пов'язано його початок.

 

Стаття 70. Закінчення процесуальних строків

 

1. Строк, обчислюваний роками, закінчується у відповідні
місяць і число останнього року строку.

 

2. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне
число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку,
обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного
числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця.

 

3. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи
інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього
робочий день.

 

4. Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка
повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після
настання події.

 

5. Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей
строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час
закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього
часу.

 

6. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення
заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано
на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

 

Стаття 71. Зупинення процесуальних строків

 

1. Зупинення провадження у справі зупиняє перебіг
процесуальних строків. Зупинення цих строків починається з моменту
настання тієї події, внаслідок якої суд зупинив провадження.

 

Стаття 72. Наслідки пропущення процесуальних строків

 

1. Право на вчинення процесуальної дії втрачається із
закінченням строку, встановленого законом або судом.

 

2. Документи, подані після закінчення процесуальних строків,
залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх
подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.

 

Стаття 73. Поновлення та продовження процесуальних строків

 

1. Суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно
законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі
його пропущення з поважних причин.

 

2. Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку
вирішує суд, у якому належало вчинити процесуальну дію або до
якого потрібно було подати документ чи доказ. Про місце і час
розгляду цього питання повідомляються особи, які беруть участь у
справі. Присутність цих осіб не є обов'язковою.

 

3. Одночасно з клопотанням про поновлення чи продовження
строку належить вчинити ту дію або подати той документ чи доказ,
стосовно якого заявлено клопотання.

{ Частина третя статті 73 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3570-IV від 16.03.2006 }

4. З питань, зазначених у цій статті, судом постановляється
ухвала.

 

Глава 7
СУДОВІ ВИКЛИКИ І ПОВІДОМЛЕННЯ

Стаття 74. Судові повістки

 

1. Судові виклики здійснюються судовими повістками про
виклик.

 

2. Судові повідомлення здійснюються судовими
повістками-повідомленнями.

 

3. Судові повістки про виклик у суд надсилаються особам, які
беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам,
перекладачам, а судові повістки-повідомлення - особам, які беруть
участь у справі з приводу вчинення процесуальних дій, у яких
участь цих осіб не є обов'язковою.

 

4. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким
розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для
явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але
не пізніше ніж за сім днів до судового засідання, а судова
повістка-повідомлення - завчасно.

 

5. Судова повістка разом із розпискою, а у випадках,
встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів
надсилається поштою рекомендованим листом із повідомленням або
через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншою особою,
яка бере участь у справі. Стороні чи її представникові за їх
згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним
учасникам цивільного процесу. Судова повістка може бути вручена
безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час
і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

 

6. Особи, які беруть участь у справі, а також свідки,
експерти, спеціалісти і перекладачі можуть бути повідомлені або
викликані в суд телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів
зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

 

7. Якщо насправді особа не проживає за адресою, повідомленою
суду, судова повістка може бути надіслана за місцем її роботи.

 

8. Судова повістка юридичній особі направляється за її
місцезнаходженням або за місцезнаходженням її представництва,
філії, якщо позов виник у зв'язку з їх діяльністю.

 

9. Відповідач, місце проживання (перебування чи роботи) або
місцезнаходження якого позивачеві невідоме, навіть після його
звернення до адресного бюро і органів внутрішніх справ,
викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням
оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і
місце розгляду справи. На ці випадки поширюється правило частини
четвертої цієї статті.

 

10. Друкований орган, у якому розміщуються оголошення про
виклик відповідача протягом наступного року, визначається не
пізніше 1 грудня поточного року в порядку
встановленому Кабінетом Міністрів України.

 

Стаття 75. Зміст судової повістки і оголошення про виклик
у суд

 

1. Судова повістка про виклик у суд повинна містити:

 

1) ім'я фізичної особи чи найменування юридичної особи, якій
адресується повістка;

 

2) найменування та адресу суду;

 

3) зазначення місця, дня і часу явки за викликом;

 

4) назву справи, за якою робиться виклик;

 

5) зазначення, в якості кого викликається особа (як позивач,
відповідач, третя особа, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач);

 

6) зазначення, чи викликається особа в судове засідання чи у
попереднє судове засідання, а у разі повторного виклику сторони у
зв'язку з необхідністю дати особисті пояснення - про потребу дати
особисті пояснення;

 

7) у разі необхідності - пропозицію особі, яка бере участь у
справі, подати всі раніше неподані докази;

 

8) зазначення обов'язку особи, яка одержала судову повістку в
зв'язку з відсутністю адресата, за першої можливості вручити її
адресату;

 

9) роз'яснення про наслідки неявки залежно від процесуального
статусу особи, яка викликається (накладення штрафу, примусовий
привід, розгляд справи за відсутності, залишення заяви без
розгляду), і про обов'язок повідомити суд про причини неявки.

 

2. В оголошенні про виклик вказуються дані, зазначені в
пунктах 1-7 і 9 частини першої цієї статті.

 

3. Судова повістка-повідомлення повинна містити найменування
та адресу суду, назву справи, вказівку про те, яку дію буде
вчинено, місце, день і час її вчинення, а також про те, що участь
у її вчиненні для цієї особи не є обов'язковою.

 

4. Якщо разом із судовою повісткою надсилаються копії
відповідних документів, у повістці особі, якій вони надсилаються,
повинно бути зазначено, які документи надсилаються і про її право
подати заперечення та відповідні докази на їх підтвердження.

 

Стаття 76. Порядок вручення судових повісток

 

1. Судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм
під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі,
яка розписується про одержання повістки.

 

2. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про
дату вручення в той самий день особами, які її вручали,
повертається до суду.

 

3. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в
місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з
повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею, а за їх
відсутності - відповідній житлово-експлуатаційній організації або
виконавчому органу місцевого самоврядування.

 

4. У разі відсутності адресата особа, що доставляє судову
повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини
невручення.

 

5. Вручення судової повістки представникові особи, яка бере
участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі.

 

6. Якщо особа, яка бере участь у справі, перебуває під вартою
або відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі,
позбавлення волі на певний строк, тримання у дисциплінарному
батальйоні військовослужбовців, обмеження волі, арешту, повістка
та інші судові документи вручаються їй під розписку адміністрацією
місця утримання особи, яка негайно надсилає розписку та письмові
пояснення цієї особи до суду.

 

7. Особам, які проживають за межами України, судові повістки
вручаються в порядку, визначеному міжнародними договорами, згода
на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, в разі
відсутності таких - через дипломатичні представництва та
консульські установи України за місцем проживання цих осіб.

 

8. У разі відмови адресата одержати судову повістку особа,
яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає
її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку,
вважається повідомленою.

 

9. Якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає
справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до
суду в порядку, визначеному цим Кодексом.

 

Стаття 77. Обов'язок осіб, які беруть участь у справі,
повідомляти суд про зміну свого місця проживання
(перебування, знаходження) та про причини неявки
в судове засідання

 

1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі,
зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання
(перебування, знаходження) або місцезнаходження під час
провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця
проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на
останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо
особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

 

2. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі,
зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання.
У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що
сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в
судове засідання без поважних причин.

 

Стаття 78. Розшук відповідача

 

1. Якщо місцеперебування відповідача в справах за позовами
про стягнення аліментів або про відшкодування шкоди, завданої
каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи,
невідоме, суд ухвалою оголошує його розшук. Розшук проводиться
органами внутрішніх справ, а витрати на його проведення стягуються
з відповідача в дохід держави за рішенням суду.

 

Глава 8
СУДОВІ ВИТРАТИ

Стаття 79. Види судових витрат

 

1. Судові витрати складаються з судового збору та витрат,
пов'язаних з розглядом справи.

 

2. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення
від сплати встановлюються законом.

 

3. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи,
належать:

 

1) витрати на інформаційно-технічне забезпечення;

 

2) витрати на правову допомогу;

 

3) витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою
до суду;

 

4) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів,
перекладачів та проведенням судових експертиз;

 

5) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем
їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду
справи.

 

Стаття 80. Ціна позову

 

1. Ціна позову визначається:

 

1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка
стягується;

 

2) у позовах про визнання права власності на майно або його
витребування - вартістю майна;

 

3) у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх
виплат, але не більше ніж за шість місяців;

 

4) у позовах про строкові платежі і видачі - сукупністю всіх
платежів або видач, але не більше ніж за три роки;

 

5) у позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі -
сукупністю платежів або видач за три роки;

 

6) у позовах про зменшення або збільшення платежів або
видач - сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи
видачі, але не більше ніж за один рік;

 

7) у позовах про припинення платежів або видач - сукупністю
платежів або видач, що залишилися, але не більше ніж за один рік;

 

8) у позовах про розірвання договору найму (оренди) або
договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за
користування майном або житлом протягом строку, що залишається до
кінця дії договору, але не більше ніж за три роки;

 

9) у позовах про право власності на нерухоме майно, що
належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною
вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить
юридичним особам, - не нижче його балансової вартості;

 

10) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, -
загальною сумою всіх вимог.

 

2. Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не
відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент
пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір
судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням
недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору
відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні
справи.

 

3. У разі збільшення розміру позовних вимог або пред'явлення
нових вимог несплачену суму судового збору належить сплатити до
звернення в суд з відповідною заявою. У разі зменшення розміру
позовних вимог питання про повернення суми судового збору
вирішується відповідно до частини першої статті 83 цього Кодексу.

 

Стаття 81. Витрати на інформаційно-технічне забезпечення
розгляду справи

 

1. До витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду
справи відносяться витрати, пов'язані з інформуванням учасників
цивільного процесу про хід і результати розгляду справи, а також
витрати, пов'язані з виготовленням та видачею копій судових
рішень.

 

2. Розмір та порядок оплати витрат на інформаційно-технічне
забезпечення розгляду справи залежно від категорії справ
встановлюються Кабінетом Міністрів України .

 

3. Не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються
на сторони після розгляду справи судом витрати на
інформаційно-технічне забезпечення у справах про:

 

1) поновлення на роботі;

 

2) стягнення заробітної плати, компенсацій працівникам,
вихідної допомоги, відшкодування за затримку їх виплати;

 

3) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням
здоров'я або смертю фізичної особи;

 

4) стягнення аліментів;

 

5) визнання батьківства або материнства.

 

4. Не підлягають оплаті витрати на інформаційно-технічне
забезпечення у справах про:

 

1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання
фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності
фізичної особи;

 

2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;

 

3) надання особі психіатричної допомоги в примусовому
порядку;

 

4) обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного
закладу;

 

5) відшкодування шкоди, завданої особі незаконними рішеннями,
діями або бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства,
прокуратури або суду.

 

5. Не підлягають оплаті витрати на інформаційно-технічне
забезпечення у справах, в яких, у випадках, встановлених законом,
представництво інтересів громадянина або держави в суді здійснює
прокурор.

{ Статтю 81 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 543-V
від 09.01.2007 }

Стаття 82. Відстрочення та розстрочення судових витрат,
зменшення їх розміру або звільнення від їх оплати

 

1. Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою
відстрочити або розстрочити сплату судового збору та витрат на
інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на визначений
строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

 

2. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть
оплачені, заява відповідно до статті 207 залишається без розгляду,
або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли оплата
судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього
рішення.

 

3. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд
може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних
з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

 

4. У разі подання позовної заяви після подання заяви про
забезпечення доказів або позову розмір судового збору зменшується
на розмір судового збору, сплаченого за відповідну заяву про
забезпечення доказів або позову.

 

Стаття 83. Повернення судового збору та коштів на оплату
витрат на інформаційно-технічне забезпечення
розгляду судової справи

 

1. Сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду
у разі:

 

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового
збору у більшому розмірі, ніж це встановлено законом;

 

2) повернення заяви або скарги;

 

3) відмови у відкритті провадження у справі;

 

4) залишення заяви або скарги без розгляду;

 

5) закриття провадження у справі.

 

2. Сплачена сума коштів на оплату витрат на
інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи повертається за
ухвалою суду у разі:

 

1) внесення коштів у більшому розмірі, ніж це встановлено
законодавством;

 

2) повернення заяви або скарги;

 

3) відмови у відкритті провадження у справі;

 

4) закриття провадження у справі з підстави, визначеної
пунктом 1 статті 205 цього Кодексу;

 

5) залишення заяви без розгляду з підстав, визначених
пунктами 1, 2 і 8 статті 207 цього Кодексу.

 

3. У випадках, встановлених пунктом 1 частини першої і
пунктом 1 частини другої цієї статті, судовий збір та кошти на
оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду
справи повертаються у розмірі зайво внесеної суми; в інших
випадках, встановлених цією статтею, - повністю.

 

4. Судовий збір повертається в інших випадках, встановлених
законом.

 

Стаття 84. Витрати на правову допомогу

 

1. Витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката
або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків
надання безоплатної правової допомоги.

 

2. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу
встановлюється законом.

 

Стаття 85. Витрати сторін та їх представників, що пов'язані з
явкою до суду

 

1. Витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту
сторін та їх представників, а також найманням житла, несуть
сторони.

 

2. Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її
представникові сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду
до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений
заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений
заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного
заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять -
пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.

 

3. Граничний розмір компенсації за судовим
рішенням витрат сторін та їх представників, що пов'язані з явкою
до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

 

Стаття 86. Витрати, пов'язані із залученням свідків,
спеціалістів, перекладачів та проведенням судових
експертиз

 

1. Витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту
свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів, найманням ними
житла, а також проведенням судових експертиз, несе сторона, яка
заявила клопотання про виклик свідків, залучення спеціаліста,
перекладача та проведення судової експертизи.

 

2. Кошти на оплату судової експертизи вносяться стороною, яка
заявила клопотання про проведення експертизи. Якщо клопотання про
проведення експертизи заявлено обома сторонами, витрати на її
оплату несуть обидві сторони порівну. У разі неоплати судової
експертизи у встановлений судом строк суд скасовує ухвалу про
призначення судової експертизи.

 

3. Добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а
також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних
занять свідкам, спеціалістам, перекладачам, експертам сплачуються
стороною, не на користь якої ухвалено судове рішення. Компенсація
за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру
середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних
занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати. У
такому самому порядку компенсуються витрати на оплату послуг
експерта, спеціаліста, перекладача.

 

4. Якщо у справах окремого провадження виклик свідків,
призначення експертизи, залучення спеціалістів здійснюються за
ініціативою суду, а також у випадках звільнення від сплати судових
витрат або зменшення їх розміру, відповідні витрати
відшкодовуються за рахунок Державного бюджету України.

 

5. Граничний розмір компенсації витрат ( 590-2006-п ),
пов'язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та
проведенням судових експертиз, встановлюється Кабінетом Міністрів
України.

 

Стаття 87. Витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів
за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій,
необхідних для розгляду справи

 

1. Витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за їх
місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду
справи, несе сторона, яка заявила клопотання про вчинення цих дій.
Якщо клопотання про вчинення відповідних дій заявлено обома
сторонами, витрати на них несуть обидві сторони порівну.

 

2. Граничний розмір компенсації витрат ,
пов'язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та
вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи,
встановлюється Кабінетом Міністрів України.

 

Стаття 88. Розподіл судових витрат між сторонами

 

1. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з
другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові
витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати
присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених
позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини
позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

 

2. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено
від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові
витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної
чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від
оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у
порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

 

3. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення,
звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача
в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини
вимог.

 

4. У разі залишення позову без задоволення, закриття
провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача,
звільненого від оплати судових витрат, судові витрати, понесені
відповідачем, компенсуються за рахунок держави.

 

5. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не
передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює
нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

 

Стаття 89. Розподіл витрат у разі відмови від позову
і укладення мирової угоди

 

1. У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати
відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його
заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує
своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після
пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення
всіх понесених ним у справі витрат з відповідача.

 

2. Якщо сторони під час укладення мирової угоди не
передбачили порядку розподілу судових витрат, кожна сторона у
справі несе половину судових витрат.

 

3. В інших випадках закриття провадження у справі, а також у
разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити
вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з
розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

 

Глава 9
ЗАХОДИ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРИМУСУ

Стаття 90. Підстави і порядок застосування заходів
процесуального примусу

 

1. Заходами процесуального примусу є встановлені цим Кодексом
процесуальні дії, що застосовуються судом до осіб, які порушують
встановлені в суді правила або протиправно перешкоджають
здійсненню цивільного судочинства.

 

2. Заходи процесуального примусу застосовуються судом негайно
після вчинення порушення шляхом постановлення ухвали.

 

Стаття 91. Види заходів процесуального примусу

 

1. Заходами процесуального примусу є:

 

1) попередження;

 

2) видалення із залу судового засідання;

 

3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом;

 

4) привід.

 

2. До однієї особи не може бути застосовано кілька заходів
процесуального примусу за одне й те саме правопорушення.

 

Стаття 92. Попередження і видалення із залу судового
засідання

 

1. До учасників цивільного процесу та інших осіб, присутніх в
судовому засіданні, за порушення порядку під час судового
засідання або невиконання ними розпоряджень головуючого
застосовується попередження, а у разі повторного вчинення
зазначених дій - видалення із залу судового засідання.

 

2. У разі повторного вчинення дій, зазначених у частині
першій цієї статті, перекладачем суд оголошує перерву і надає час
для його заміни.




Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2019 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных