Главная | Случайная
Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ 6 страница




 

Стаття 154. Заміна виду забезпечення позову або скасування
заходів забезпечення позову

 

1. Суд може за заявою однієї із сторін і зважаючи на
пояснення другої сторони допустити заміну одного способу
забезпечення позову іншим. Заява про заміну способу забезпечення
позову розглядається судом у строки, встановлені частиною другою
статті 153 цього Кодексу. На заміну способу забезпечення позову за
заявою відповідача потрібна згода позивача, за винятком випадку,
визначеного частиною другою цієї статті.

 

2. У разі забезпечення позову про стягнення грошових коштів
відповідач може з дозволу суду замість допущеного виду
забезпечення внести на депозитний рахунок суду суму, зазначену в
позовній заяві.

 

3. Заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом,
який розглядає справу.

 

4. Особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову без її
повідомлення, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали
може подати до суду заяву про їх скасування, яка розглядається
судом протягом двох днів.

 

5. Питання про скасування заходів забезпечення позову
вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть
участь у справі. Неявка цих осіб не перешкоджає розгляду питання
про скасування заходів забезпечення позову.

 

6. Якщо у задоволенні позову було відмовлено, провадження у
справі закрито або заяву залишено без розгляду, вжиті заходи
забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням
законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового
рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів
забезпечення позову.

 

7. Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання
позовної заяви, скасовуються судом також у разі:

 

1) неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з
вимогами частини п'ятої статті 151 цього Кодексу;

 

2) повернення позовної заяви;

 

3) відмови у відкритті провадження у справі.

 

Стаття 155. Відшкодування збитків, завданих забезпеченням
позову, та повернення предмета застави

 

1. У разі скасування заходів забезпечення позову, набрання
законної сили рішенням про відмову у задоволенні позову чи ухвалою
про закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду
особа, щодо якої вжито заходи забезпечення позову, має право на
відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову.

 

2. У разі внесення позивачем предмета застави відшкодування
збитків, завданих забезпеченням позову, в першу чергу здійснюється
за рахунок предмета застави.

 

3. Предмет застави повертається позивачеві, якщо позов про
відшкодування збитків не подано протягом двох місяців після
настання обставин, визначених частиною першою цієї статті. Також
предмет застави повертається позивачеві, якщо набрало законної
сили рішення суду про задоволення позову або якщо сторони уклали
мирову угоду.

 

Стаття 156. Призначення справи до розгляду

 

1. Після закінчення підготовки справи до судового розгляду
суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає, які підготовчі дії ним
проведені, і встановлює дату розгляду справи.

 

2. Справа має бути призначена до розгляду не пізніше
п'ятнадцяти днів після закінчення дій підготовки до судового
розгляду.

 

Глава 4
СУДОВИЙ РОЗГЛЯД

Стаття 157. Строки розгляду справ

 

1. Суд розглядає справи протягом розумного строку, але не
більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи
про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця.

 

2. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з
урахуванням особливостей розгляду справи, суд ухвалою може
подовжити розгляд справи, але не більш як на один місяць.

 

Стаття 158. Розгляд судом справи у судовому засіданні

 

1. Розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому
засіданні з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у
справі.

 

2. Особа, яка бере участь у справі, має право заявити
клопотання про розгляд справи за її відсутності.

 

3. Судове засідання проводиться в спеціально обладнаному для
цього приміщенні суду - залі засідань.

 

Стаття 159. Безпосередність судового розгляду.
Перерви в судовому засіданні

 

1. Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо
дослідити докази у справі.

 

2. Справа розглядається одним і тим самим складом суду. У
разі заміни одного із суддів під час судового розгляду справа
розглядається спочатку.

 

3. У судовому засіданні можуть бути оголошені перерви,
тривалість яких визначається відповідно до обставин розгляду
справи, що їх викликали.

 

Стаття 160. Головуючий у судовому засіданні

 

1. Під час одноособового розгляду справи в суді першої
інстанції головуючим є суддя, який розглядає справу.

 

2. Головуючий керує ходом судового засідання, забезпечує
додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій,
здійснення учасниками цивільного процесу їх процесуальних прав і
виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на
забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування
обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має
істотного значення для вирішення справи.

 

3. У разі виникнення заперечень у будь-кого з осіб, які
беруть участь у справі, а також свідків, експертів, спеціалістів,
перекладачів щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до
журналу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд
постановляє ухвалу.

 

4. Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в
судовому засіданні належного порядку.

 

5. Головуючий розглядає скарги на дії чи бездіяльність
судового розпорядника стосовно виконання покладених на нього
обов'язків, про що постановляє ухвалу.

 

Стаття 161. Звертання до суду у судовому засіданні

 

1. Особи, які беруть участь у справі, свідки, перекладачі,
експерти, спеціалісти звертаються до суду словами "Ваша честь".

 

Стаття 162. Обов'язки осіб, присутніх у залі судового
засідання

1. Особи, присутні в залі судового засідання, повинні встати,
коли входить і виходить суд. Рішення суду особи, присутні в залі,
заслуховують стоячи. Особи, які беруть участь у справі, свідки,
експерти, спеціалісти, перекладачі дають пояснення, показання,
висновки, консультації тощо стоячи.

 

2. Відступ від вимог, встановлених частиною першою цієї
статті, допускається з дозволу головуючого.

 

3. Учасники цивільного процесу, а також інші особи, присутні
в залі судового засідання, зобов'язані додержуватися в судовому
засіданні встановленого порядку і беззаперечно підкорятися
розпорядженням головуючого.

 

4. Особи, які беруть участь у справі, передають документи та
інші матеріали головуючому через судового розпорядника.

 

Стаття 163. Відкриття судового засідання

 

1. У призначений для розгляду справи час головуючий відкриває
судове засідання і оголошує, яка справа розглядатиметься.

 

2. Секретар судового засідання доповідає судові, хто з
викликаних у справі осіб з'явився в судове засідання, чи вручено
судові повістки та повідомлення тим, хто не з'явився, та
повідомляє причини їх неявки, якщо вони відомі.

 

3. Суд встановлює особи тих, хто з'явився, а також перевіряє
повноваження представників.

 

Стаття 164. Роз'яснення перекладачеві його прав
та обов'язків. Присяга перекладача

 

1. Головуючий роз'яснює перекладачеві його права та
обов'язки, встановлені цим Кодексом, і попереджає перекладача під
розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний
переклад і за відмову без поважних причин від виконання покладених
на нього обов'язків.

 

2. Головуючий приводить перекладача до присяги: "Я,
(прізвище, ім'я, по батькові), присягаю сумлінно виконувати
обов'язки перекладача, використовуючи всі свої професійні
можливості".

 

3. Текст присяги підписується перекладачем. Підписаний
перекладачем текст присяги та розписка приєднуються до справи.

 

Стаття 165. Видалення свідків із зали судового засідання

 

1. Свідки видаляються із зали судового засідання у відведені
для цього приміщення.

 

2. Судовий розпорядник вживає заходів щодо того, щоб свідки,
які допитані судом, не спілкувалися з тими, яких суд ще не
допитав.

 

Стаття 166. Оголошення складу суду і роз'яснення права
відводу

 

1. Головуючий оголошує склад суду, а також прізвища експерта,
перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання і роз'яснює
особам, які беруть участь у справі, право заявляти відводи.

 

2. Підстави для відводу, порядок розгляду заяви про відвід та
наслідки її задоволення визначаються главою 3 розділу І цього
Кодексу.

 

Стаття 167. Роз'яснення особам, які беруть участь у справі,
їх прав та обов'язків

 

1. Головуючий роз'яснює сторонам та іншим особам, які беруть
участь у справі, їх права та обов'язки, про що зазначається в
журналі судового засідання.

 

Стаття 168. Розгляд судом заяв і клопотань осіб, які беруть
участь у справі

 

1. Заяви і клопотання осіб, які беруть участь у справі,
розглядаються судом після того, як буде заслухана думка решти
присутніх у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі,
про що постановляється ухвала. Ухвала суду про відмову в
задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявленню.

 

Стаття 169. Наслідки неявки в судове засідання особи,
яка бере участь у справі

 

1. Суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених
статтею 157 цього Кодексу, у разі:

 

1) неявки в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з
інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей,
що їм вручені судові повістки;

 

2) неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших
осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому
порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили
про причини неявки, які судом визнано поважними;

 

3) першої неявки без поважних причин належним чином
повідомленого позивача в судове засідання або неповідомлення ним
про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд
справи за його відсутності;

 

4) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву
про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.
Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і
тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

 

2. Неявка представника в судове засідання без поважних причин
або неповідомлення ним про причини неявки не є перешкодою для
розгляду справи. За клопотанням сторони та з урахуванням обставин
справи суд може відкласти її розгляд.

 

3. У разі повторної неявки в судове засідання позивача,
повідомленого належним чином, без поважної причини або
неповідомлення ним про причину повторної неявки, якщо від нього не
надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає
заяву без розгляду.

 

4. Якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача,
повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано
неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи
доказів (постановляє заочне рішення).

 

5. Наслідки, визначені частинами другою - четвертою цієї
статті, настають і в разі, якщо сторона залишить залу судового
засідання.

 

Стаття 170. Наслідки неявки в судове засідання свідка,
експерта, спеціаліста, перекладача

 

1. У разі неявки в судове засідання свідка, експерта,
спеціаліста, перекладача суд заслуховує думку осіб, які беруть
участь у справі, про можливість розгляду справи за відсутності
свідка, експерта, спеціаліста, перекладача, які не з'явилися, та
постановляє ухвалу про продовження судового розгляду або про
відкладення розгляду справи на певний строк. Одночасно суд вирішує
питання про відповідальність свідка, експерта, спеціаліста,
перекладача, які не з'явилися.

 

Стаття 171. Роз'яснення прав та обов'язків експерта. Присяга
експерта

 

1. Головуючий роз'яснює експертові його права та обов'язки,
встановлені цим Кодексом, і попереджає експерта під розписку про
кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок і за
відмову без поважних причин від виконання покладених на нього
обов'язків.

 

2. Головуючий приводить експерта до присяги: "Я, (прізвище,
ім'я, по батькові), присягаю сумлінно виконувати обов'язки
експерта, використовуючи всі свої професійні можливості".

 

3. Текст присяги підписується експертом. Дія присяги
поширюється і на ті випадки, коли висновок був складений до її
проголошення. Підписаний експертом текст присяги та розписка
приєднуються до справи.

 

4. Якщо експертиза призначається під час судового розгляду,
права, обов'язки експертів і їх відповідальність роз'яснюються
головуючим відразу після залучення їх до участі в цивільному
процесі.

 

5. Експертам, які працюють у державних експертних установах,
роз'яснення прав і обов'язків експерта та приведення його до
присяги здійснюються керівником експертної установи під час
призначення особи на посаду та присвоєння кваліфікації судового
експерта. Підписаний текст присяги та розписка про ознайомлення з
правами і обов'язками експерта та про кримінальну відповідальність
за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього
обов'язків, за завідомо неправдивий висновок приєднується до
особової справи. Засвідчені печаткою експертної установи копії цих
документів подаються на вимогу суду.

 

Стаття 172. Роз'яснення спеціалістові його прав та обов'язків

 

1. Головуючий роз'яснює спеціалістові його права та
обов'язки, встановлені цим Кодексом.

 

Стаття 173. Початок розгляду справи по суті

 

1. Розгляд справи по суті розпочинається доповіддю
головуючого про зміст заявлених вимог та про визнання сторонами
певних обставин під час попереднього судового засідання, після
чого з'ясовується, чи підтримує позивач свої вимоги, чи визнає
відповідач вимоги позивача та чи не бажають сторони укласти мирову
угоду або звернутися для вирішення спору до третейського суду.

 

2. У разі розгляду справи за відсутності відповідача
головуючий доповідає про позицію останнього щодо заявлених вимог,
викладену в письмових поясненнях. Якщо позивач змінює свої вимоги,
головуючий пропонує викласти ці зміни у письмовій формі,
встановленій для позовної заяви. При частковому визнанні позову
відповідачем головуючий з'ясовує, у якій саме частині позов
визнається.

 

Стаття 174. Відмова позивача від позову, визнання позову
відповідачем

 

1. Позивач може відмовитися від позову, а відповідач -
визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши
усну заяву. Якщо відмову позивача від позову, визнання позову
відповідачем викладено в адресованих суду письмових заявах, ці
заяви приєднуються до справи.

 

2. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою
позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд
роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій,
перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив
намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення.

 

3. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу
про закриття провадження у справі.

 

4. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для
того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо
визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права,
свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову
у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий
розгляд.

 

5. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання
позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний
представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він
представляє.

 

Стаття 175. Мирова угода сторін

 

1. Мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання
спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та
обов'язків сторін та предмета позову.

 

2. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це
суд, зробивши спільну заяву. Якщо мирову угоду або повідомлення
про неї викладено в адресованій суду письмовій заяві сторін, ця
заява приєднується до справи.

 

3. До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням
сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого
рішення, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який
висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення.

 

4. У разі укладення сторонами мирової угоди суд постановляє
ухвалу про закриття провадження у справі.

 

5. Закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін
може постановити ухвалу про визнання мирової угоди. Якщо умови
мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи
інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні
мирової угоди і продовжує судовий розгляд.

 

6. Суд не визнає мирової угоди у справі, в якій одну із
сторін представляє її законний представник, якщо його дії
суперечать інтересам особи, яку він представляє.

 

Стаття 176. Пояснення осіб, які беруть участь у справі

 

1. Після доповіді у справі суд заслуховує пояснення позивача
та третьої особи, яка бере участь на його стороні, відповідача та
третьої особи, яка бере участь на його стороні, а також інших
осіб, які беруть участь у справі.

 

2. Якщо поряд із стороною, третьою особою у справі беруть
участь їх представники, суд після пояснень сторони, третьої особи
заслуховує пояснення їх представників. За клопотанням сторони,
третьої особи пояснення може давати тільки представник. Особи, які
звернулися до суду за захистом прав, свобод та інтересів інших
осіб, дають пояснення першими.

 

3. Якщо в справі заявлено кілька вимог, суд може зобов'язати
сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, дати окремо
пояснення щодо кожної з них.

 

4. Якщо сторони та інші особи, які беруть участь у справі,
висловлюються нечітко або з їх слів не можна дійти висновку про
те, визнають вони обставини чи заперечують проти них, суд може
зажадати від цих осіб конкретної відповіді - "так" чи "ні".

 

5. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, можуть
ставити питання один одному.

 

6. Якщо у справі є письмові пояснення сторін та інших осіб,
які беруть участь у справі, головуючий оголошує зміст цих
пояснень.

 

Стаття 177. Встановлення порядку з'ясування обставин справи
та дослідження доказів

 

1. Суд, заслухавши пояснення сторін та інших осіб, які беруть
участь у справі, встановлює порядок з'ясування обставин, на які
сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та
порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються.

 

2. Порядок дослідження доказів визначається судом залежно від
змісту спірних правовідносин і в разі потреби може бути змінений.

 

Стаття 178. Відмова від визнання обставин

 

1. Відмова від визнання в попередньому судовому засіданні
обставин приймається судом, якщо сторона, яка відмовляється,
доведе, що вона визнала ці обставини внаслідок помилки, що має
істотне значення, обману, насильства, погрози, тяжкої обставини
або обставини визнано у результаті зловмисної домовленості її
представника з другою стороною.

 

2. Про прийняття відмови сторони від визнання обставин суд
постановляє ухвалу.

 

3. У разі прийняття судом відмови сторони від визнання
обставин вони доводяться в загальному порядку.

 

Стаття 179. Дослідження доказів

 

1. Предметом доказування під час судового розгляду є факти,
які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше
значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної
давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового
рішення.

 

2. Для встановлення у судовому засіданні фактів, зазначених у
частині першій цієї статті, досліджуються показання свідків,
письмові та речові докази, висновки експертів.

 

Стаття 180. Порядок допиту свідків

 

1. Кожний свідок допитується окремо.

 

2. Свідки, які ще не дали показань, не можуть перебувати в
залі судового засідання під час розгляду справи.

 

3. Перед допитом свідка головуючий встановлює його особу,
вік, рід занять, місце проживання і стосунки із сторонами та
іншими особами, які беруть участь у справі, роз'яснює його права і
з'ясовує, чи не відмовляється свідок із встановлених законом
підстав від давання показань.

 

4. Відмова від давання показань приймається судом шляхом
постановлення ухвали.

 

5. Якщо перешкод для допиту свідка не встановлено, головуючий
під розписку попереджає свідка про кримінальну відповідальність за
завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань та
приводить його до присяги: "Я, (ім'я, по батькові, прізвище),
присягаю говорити правду, нічого не приховуючи і не спотворюючи".

 

6. Текст присяги підписується свідком. Підписаний свідком
текст присяги та розписка приєднуються до справи.

 

7. Допит свідка розпочинається з пропозиції суду розповісти
все, що йому особисто відомо у справі, після чого першою задає
питання особа, за заявою якої викликано свідка, а потім інші
особи, які беруть участь у справі.

 

8. Суд має право з'ясовувати суть відповіді свідка на питання
осіб, які беруть участь у справі, а також ставити питання свідку
після закінчення його допиту особами, які беруть участь у справі.

 

9. Головуючий має право за заявою осіб, які беруть участь у
справі, знімати питання, поставлені свідку, якщо вони за змістом
ображають честь чи гідність особи, є навідними або не стосуються
предмета розгляду.

 

10. Кожний допитаний свідок залишається в залі судового
засідання до закінчення розгляду справи. Суд може дозволити
допитаним свідкам залишити залу засідання суду до закінчення
розгляду справи за згодою сторін.

 

11. Свідок може бути допитаний повторно в тому самому або
наступному засіданні за його власною заявою, заявою сторін та
інших осіб, які беруть участь у справі, або з ініціативи суду. Під
час дослідження інших доказів свідкам можуть ставити питання
сторони, інші особи, які беруть участь у справі, суд.

 

12. Суд може одночасно допитати свідків для з'ясування причин
розходжень у їхніх показаннях.

 

Стаття 181. Використання свідком письмових записів

 

1. Свідок, даючи показання, може користуватися записами в тих
випадках, якщо його показання пов'язані з будь-якими обчисленнями
та іншими даними, які важко зберегти в пам'яті. Ці записи
подаються судові та особам, які беруть участь у справі, і можуть
бути приєднані до справи за ухвалою суду.

 

Стаття 182. Порядок допиту малолітніх і неповнолітніх свідків

 

1. Допит малолітніх свідків і, за розсудом суду,
неповнолітніх свідків проводиться в присутності педагога або
батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, якщо вони не
заінтересовані у справі.

 

2. Свідкам, які не досягли шістнадцятирічного віку,
головуючий роз'яснює обов'язок про необхідність дати правдиві
показання, не попереджуючи про відповідальність за відмову від
давання показань і за завідомо неправдиві показання, і не
приводить до присяги.

 

3. Особи, зазначені в частині першій цієї статті, можуть з
дозволу суду задавати свідкові питання, а також висловлювати свою
думку стосовно особи свідка, змісту його показань.

 

4. У виняткових випадках, коли це необхідно для об'єктивного
з'ясування обставин справи, на час допиту осіб, які не досягли
вісімнадцятирічного віку, із зали судового засідання за ухвалою
суду може бути видалена та чи інша особа, яка бере участь у
справі. Після повернення цієї особи до зали судового засідання
головуючий повідомляє її про показання цього свідка і надає
можливість задати йому питання.

 

5. Свідок, який не досяг шістнадцятирічного віку, після
закінчення його допиту видаляється із зали судового засідання,
крім випадків, коли суд визнав необхідною присутність цього свідка
в залі судового засідання.

 

Стаття 183. Оголошення показань свідків

 

1. У разі відкладення розгляду справи показання свідків,
зібрані за судовими дорученнями в порядку забезпечення доказів під
час допиту їх за місцем проживання, або показання, дані ними у
судовому засіданні, в якому було ухвалено скасоване рішення,
повинні бути оголошені і досліджені в судовому засіданні, в якому
ухвалено рішення, якщо участь цих свідків у новому судовому
засіданні є неможливою. Особи, які беруть участь у справі, мають
право висловити своє ставлення до цих показань і дати щодо них
свої пояснення.

 

Стаття 184. Допит сторін, третіх осіб, їх представників
як свідків

 

1. Якщо сторона, третя особа, їх представники заявляють, що
факти, які мають значення для справи, їм відомі особисто, вони за
їх згодою можуть бути допитані як свідки згідно із статтями
180-182 цього Кодексу.

 

Стаття 185. Дослідження письмових доказів

 

1. Письмові докази або протоколи їх огляду оголошуються в
судовому засіданні та надаються для ознайомлення особам, які
беруть участь у справі, а в необхідних випадках - також експертам,
спеціалістам і свідкам. Особи, які беруть участь у справі, можуть
давати свої пояснення з приводу цих доказів або протоколу їх
огляду. Особами, які беруть участь у справі, з приводу зазначених
доказів можуть ставитися питання свідкам, а також експертам,
спеціалістам.

 

2. У разі подання заяви про те, що доданий до справи або
поданий до суду особою, яка бере участь у справі, для ознайомлення
документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є
фальшивим, особа, яка подала цей документ, може просити суд
виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі
інших доказів.

 

Стаття 186. Оголошення і дослідження змісту особистих
паперів, листів, записів телефонних розмов,
телеграм та інших видів кореспонденції

 

1. Зміст особистих паперів, листів, записів телефонних
розмов, телеграм та інших видів кореспонденції фізичних осіб може
бути оголошений і досліджений у відкритому судовому засіданні
тільки за згодою осіб, визначених Цивільним кодексом України


Стаття 187. Дослідження речових доказів

 






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2019 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных