ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ 10 страница

Стаття 286. Рішення суду

1. Розглянувши заяву про обов'язкову госпіталізацію до
протитуберкульозного закладу або про продовження лікування, суд
ухвалює рішення, яким відхиляє або задовольняє заяву.

2. Рішення про задоволення заяви, зазначеної у частині першій
цієї статті, є підставою для обов'язкової госпіталізації або
подальшого лікування особи в протитуберкульозному закладі на
встановлений законом строк.

Глава 12
РОЗГЛЯД СУДОМ СПРАВ ПРО РОЗКРИТТЯ БАНКАМИ
ІНФОРМАЦІЇ, ЯКА МІСТИТЬ БАНКІВСЬКУ
ТАЄМНИЦЮ, ЩОДО ЮРИДИЧНИХ ТА ФІЗИЧНИХ ОСІБ

Стаття 287. Підсудність

1. Заява про розкриття банком інформації, яка містить
банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи у випадках,
встановлених законом, подається до суду за місцезнаходженням
банку, що обслуговує таку юридичну або фізичну особу.

Стаття 288. Зміст заяви

1. У заяві до суду про розкриття банком інформації, яка
містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи має
бути зазначено:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім'я (найменування) заявника та особи, щодо якої
вимагається розкриття інформації, яка містить банківську таємницю,
їх місце проживання або місцезнаходження, а також ім'я
представника заявника, коли заява подається представником;

3) найменування та місцезнаходження банку, що обслуговує
особу, щодо якої необхідно розкрити банківську таємницю;

4) обґрунтування необхідності та обставини, за яких
вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю,
щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають
відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено;

5) обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську
таємницю, щодо особи та мету її використання.

Стаття 289. Розгляд справи

1. Справа про розкриття банком інформації, яка містить
банківську таємницю, розглядається у п'ятиденний строк з дня
надходження заяви у закритому судовому засіданні з повідомленням
заявника, особи, щодо якої вимагається розкриття банківської
таємниці, та банку, а у випадках, коли справа розглядається з
метою охорони державних інтересів та національної безпеки, - з
повідомленням тільки заявника.

2. Неявка в судове засідання без поважних причин заявника та
(або) особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці,
чи їх представників або представника банку не перешкоджає розгляду
справи, якщо суд не визнав їхню участь обов'язковою.

3. Якщо під час розгляду справи буде встановлено, що заява
ґрунтується на спорі, який розглядається в порядку позовного
провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює
заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на
загальних підставах.

Стаття 290. Рішення суду

1. У рішенні про розкриття банком інформації, яка містить
банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи
зазначаються:

1) ім'я (найменування) одержувача інформації, його місце
проживання або місцезнаходження, а також ім'я представника
одержувача, коли інформація надається представникові;

2) ім'я (найменування) особи, щодо якої банк має розкрити
інформацію, яка містить банківську таємницю, місце проживання або
місцезнаходження цієї особи;

3) найменування та місцезнаходження банку, що обслуговує
особу, щодо якої необхідно розкрити банківську таємницю;

4) обсяги (межі розкриття) інформації, яка містить банківську
таємницю, що має бути надана банком одержувачу, та мету її
використання.

2. Якщо під час судового розгляду буде встановлено, що
заявник вимагає розкрити інформацію, яка містить банківську
таємницю, щодо юридичної або фізичної особи без підстав та
повноважень, визначених законом, то суд ухвалює рішення про
відмову в задоволенні заяви.

3. Ухвалене судом рішення підлягає негайному виконанню. Копії
рішення суд надсилає банку, що обслуговує юридичну або фізичну
особу, заявнику та особі, щодо якої надається інформація. Особа,
щодо якої банк розкриває банківську таємницю, або заявник мають
право у п'ятиденний строк оскаржити ухвалене судом рішення до
апеляційного суду в установленому порядку. Оскарження рішення не
зупиняє його виконання.

Розділ V
ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ

Глава 1
АПЕЛЯЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

Стаття 291. Суди апеляційної інстанції

1. Апеляційною інстанцією у цивільних справах є судові палати
у цивільних справах апеляційних загальних судів, у межах
територіальної юрисдикції яких знаходиться місцевий суд, який
ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Стаття 292. Право апеляційного оскарження

1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також
особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про
їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному
порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

2. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному
порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею
293 цього Кодексу.

Стаття 293. Ухвали, на які можуть бути подані скарги окремо
від рішення суду

1. Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в
апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо:

1) відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або
скасуванні судового наказу;

2) забезпечення позову, а також щодо скасування забезпечення
позову;

3) повернення заяви позивачеві (заявникові);

4) відмови у відкритті провадження у справі;

5) відкриття провадження у справі з недотриманням правил
підсудності;

6) передачі справи на розгляд іншому суду;

7) відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний
строк;

8) визнання мирової угоди за клопотанням сторін;

9) визначення розміру судових витрат;

10) внесення виправлень у рішення;

11) відмови ухвалити додаткове рішення;

12) роз'яснення рішення;

13) зупинення провадження у справі;

14) закриття провадження у справі;

15) залишення заяви без розгляду;

16) залишення заяви про перегляд заочного рішення без
розгляду;

17) відхилення заяви про перегляд судового рішення у зв'язку
з нововиявленими обставинами;

18) видачі дубліката виконавчого листа;

19) поновлення пропущеного строку для пред'явлення
виконавчого документа до виконання;

20) відстрочки і розстрочки, зміни чи встановлення способу і
порядку виконання рішення;

21) тимчасового влаштування дитини до дитячого або
лікувального закладу;

22) оголошення розшуку відповідача (боржника) або дитини;

23) примусового проникнення до житла;

24) звернення стягнення на грошові кошти, що знаходяться на
рахунках;

25) заміни сторони виконавчого провадження;

26) визначення частки майна боржника у майні, яким він
володіє спільно з іншими особами;

27) рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи
іншої посадової особи державної виконавчої служби;

28) повороту виконання рішення суду;

28-1) виправлення помилки у виконавчому листі або визнання
виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню; { Частину першу
статті 293 доповнено пунктом 28-1 згідно із Законом N 3538-IV
від 15.03.2006 }

29) відмови в поновленні втраченого судового провадження;

30) звільнення (призначення) опікуна чи піклувальника.
{ Частину першу статті 293 доповнено пунктом 30 згідно із Законом
N 3551-IV від 16.03.2006 }

2. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо
від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення
суду.

Стаття 294. Строки апеляційного оскарження

1. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої
інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення
рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом
двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

2. Заяву про апеляційне оскарження ухвали суду першої
інстанції може бути подано протягом п'яти днів з дня проголошення
ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти
днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

3. Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга,
подані після закінчення строків, встановлених цією статтею,
залишаються без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи,
яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що
постановляється ухвала.

Стаття 295. Форма і зміст заяви про апеляційне оскарження
та апеляційної скарги

1. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга
подаються у письмовій формі.

2. У заяві про апеляційне оскарження мають бути зазначені:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім'я (найменування) особи, яка подає заяву, її місце
проживання або місцезнаходження;

3) рішення або ухвала, що оскаржуються.

3. В апеляційній скарзі мають бути зазначені:

1) найменування суду, до якого подається скарга;

2) ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце
проживання або місцезнаходження;

3) ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх
місце проживання або місцезнаходження;

4) дата подання заяви про апеляційне оскарження;

5) в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість
рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають
значення для справи, та (або) неправильність встановлення
обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої
відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи
оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне
визначення відповідно до встановлених судом обставин
правовідносин);

6) нові обставини, які підлягають встановленню, докази, які
підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин
неподання доказів у суд першої інстанції, заперечення проти
доказів, використаних судом першої інстанції;

7) клопотання особи, яка подала скаргу;

8) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

4. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього
подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у
строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

5. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга
підписуються особою, яка їх подає, або її представником.

6. До заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги,
поданих представником, повинна бути додана довіреність або інший
документ, що посвідчує повноваження представника, якщо ці
документи раніше не подавалися.

7. До заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги
додаються копії заяви, скарги та доданих письмових матеріалів
відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Стаття 296. Порядок подання заяви про апеляційне оскарження
та апеляційної скарги

1. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга
подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який
ухвалив оскаржуване судове рішення.

{ Частина перша статті 296 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 3570-IV від 16.03.2006 }

2. Суд першої інстанції після одержання усіх апеляційних
скарг у справі від осіб, які подали заяви про апеляційне
оскарження, або через три дні після закінчення строку на подання
апеляційної скарги надсилає їх разом зі справою до апеляційного
суду. Апеляційні скарги, що надійшли після цього, не пізніше
наступного робочого дня після їхнього надходження направляються до
апеляційного суду.

Стаття 297. Порядок прийняття апеляційної скарги до розгляду

1. Справа реєструється в апеляційному суді і передається в
порядку черговості судді-доповідачу. Протягом трьох днів після
надходження справи суддя-доповідач вирішує питання про прийняття
апеляційної скарги до розгляду апеляційним судом.

2. До апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до
вимог, встановлених статтею 295 цього Кодексу, а також у разі
несплати суми судового збору чи неоплати витрат на
інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи застосовуються
положення статті 121 цього Кодексу.

3. Про прийняття апеляційної скарги до розгляду або
повернення скарги суддя-доповідач постановляє ухвалу. Ухвалу судді
про повернення апеляційної скарги може бути оскаржено в
касаційному порядку.

4. При надходженні неналежно оформленої справи, з
нерозглянутими зауваженнями на правильність і повноту фіксування
судового процесу технічними засобами або з нерозглянутими
письмовими зауваженнями щодо повноти чи неправильності протоколу
судового засідання, або без вирішення питання про ухвалення
додаткового рішення суддя-доповідач повертає справу до суду першої
інстанції, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку,
протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки.

{ Частина четверта статті 297 із змінами, внесеними згідно із
Законом N 3570-IV від 16.03.2006 }

Стаття 298. Надіслання копій заяви про апеляційне оскарження,
апеляційної скарги та доданих до них матеріалів
особам, які беруть участь у справі

1. Апеляційний суд не пізніше наступного дня після
постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду
надсилає копії заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги
та доданих до них матеріалів особам, які беруть участь у справі, і
встановлює строк, протягом якого можуть бути подані ними
заперечення на апеляційну скаргу.

Стаття 299. Приєднання до апеляційної скарги

1. Особи, які беруть участь у справі, мають право приєднатися
до апеляційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони
виступали. До апеляційної скарги мають право приєднатися також
особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про
їх права та обов'язки.

2. Заяву про приєднання до апеляційної скарги може бути
подано до початку розгляду справи в апеляційному суді.

3. За подання заяви про приєднання до апеляційної скарги
судовий збір не сплачується.

Стаття 300. Доповнення, зміна апеляційної скарги
або відкликання її чи відмова від неї

1. Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити
чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.

2. Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відкликати
її до початку розгляду справи в апеляційному суді, а друга сторона
має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі
чи в певній частині.

3. При відкликанні апеляційної скарги суддя, який готував
справу до розгляду в апеляційному суді, постановляє ухвалу про
повернення скарги.

4. Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право протягом
усього часу розгляду справи відмовитися від неї повністю або
частково. Питання про прийняття відмови від апеляційної скарги і
закриття у зв'язку з цим апеляційного провадження вирішується
апеляційним судом, що розглядає справу, в судовому засіданні.
Повторне оскарження цього рішення, ухвали з тих самих підстав не
допускається.

5. Визнання апеляційної скарги другою стороною враховується
апеляційним судом у частині наявності або відсутності фактів, які
мають значення для вирішення справи.

Стаття 301. Підготовка розгляду справи апеляційним судом

1. Протягом десяти днів з дня отримання справи
суддя-доповідач вчиняє такі дії:

1) з'ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у

справі;

2) визначає характер спірних правовідносин та закон, який їх
регулює;

3) з'ясовує обставини, на які посилаються сторони та інші
особи, які беруть участь у справі, як на підставу своїх вимог і
заперечень;

4) з'ясовує, які обставини визнаються чи заперечуються
сторонами та іншими особами;

5) вирішує питання щодо поважності причин неподання доказів
до суду першої інстанції;

6) за клопотанням сторін та інших осіб, які беруть участь у
справі, вирішує питання про виклик свідків, призначення
експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання
доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача;

7) за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, вирішує
питання щодо вжиття заходів забезпечення позову;

8) вчиняє інші дії, пов'язані із забезпеченням апеляційного
розгляду справи.

2. Підготовчі дії, визначені пунктами 6-8 частини першої цієї
статті, здійснюються за правилами, встановленими главою 3
розділу III цього Кодексу.

Стаття 302. Призначення справи до розгляду в апеляційному
суді

1. Після проведення підготовчих дій суддя-доповідач доповідає
про них колегії суддів, яка в разі необхідності вирішує питання
про проведення додаткових підготовчих дій та призначення справи до
розгляду.

2. Справа має бути призначена до розгляду у розумний строк,
але не пізніше п'ятнадцяти днів після закінчення дій підготовки
справи до розгляду.

Стаття 303. Межі розгляду справи апеляційним судом

1. Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний
суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої
інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у
суді першої інстанції.

2. Апеляційний суд досліджує докази, які судом першої
інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в
дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові
докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено
поважними причинами.

3. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги,
якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне
застосування норм матеріального права або порушення норм
процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування
рішення.

4. Якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилась
очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої
інстанції у справах окремого провадження, апеляційний суд
перевіряє справу в повному обсязі.

Стаття 304. Порядок розгляду справи апеляційним судом

1. Справа розглядається апеляційним судом за правилами,
встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з
винятками і доповненнями, встановленими цією главою.

2. Суддя-доповідач доповідає зміст рішення (ухвали), яке
оскаржено, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні
здійснюватися перевірка рішення (ухвали), встановлюватися
обставини і досліджуватися докази.

3. Після доповіді судді-доповідача пояснення дає особа, яка
подала апеляційну скаргу. Якщо апеляційні скарги подали обидві
сторони, - першим дає пояснення позивач. Далі дають пояснення інші
особи, які беруть участь у справі.

4. Закінчивши з'ясування обставин і перевірку їх доказами,
апеляційний суд надає особам, які беруть участь у справі,
можливість виступити у судових дебатах в такій самій
послідовності, в якій вони давали пояснення.

5. На початку судового засідання суд може оголосити про час,
який відводиться для судових дебатів. Кожній особі, яка бере
участь у розгляді справи в апеляційному суді, надається однаковий
проміжок часу для виступу.

6. Після закінчення дебатів суд виходить до нарадчої кімнати.

7. У разі потреби під час розгляду справи може бути оголошено
перерву або розгляд її відкладено.

Стаття 305. Наслідки неявки в судове засідання осіб,
які беруть участь у справі

1. Апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у
судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає
відомостей про вручення їй судової повістки, або за її
клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано
судом поважними.

2. Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі,
належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не
перешкоджає розглядові справи.

Стаття 306. Відмова позивача від позову та мирова угода
сторін

1. В апеляційному суді позивач має право відмовитися від
позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних
правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав
апеляційну скаргу.

Стаття 307. Повноваження апеляційного суду

1. За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду
першої інстанції апеляційний суд має право:

1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і
залишення рішення без змін;

2) скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове
рішення по суті позовних вимог;

3) змінити рішення;

4) постановити ухвалу про скасування рішення суду першої
інстанції і закриття провадження у справі або залишення заяви без
розгляду;

5) постановити ухвалу про повне або часткове скасування
рішення суду першої інстанції і направити справу на новий розгляд
до суду першої інстанції.

2. За наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої
інстанції апеляційний суд має право:

1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і
залишення ухвали без змін;

2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу;

3) змінити ухвалу;

4) скасувати ухвалу і передати питання на новий розгляд суду
першої інстанції.

Стаття 308. Підстави для відхилення апеляційної скарги
і залишення рішення без змін

1. Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає
рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив
рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

2. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе
рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Стаття 309. Підстави для скасування рішення суду першої
інстанції і ухвалення нового рішення або зміни
рішення

1. Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і
ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для
справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які
суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального
або процесуального права.

2. Норми матеріального права вважаються порушеними або
неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не
поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який
підлягав застосуванню.

3. Порушення норм процесуального права можуть бути підставою
для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до
неправильного вирішення справи.

Стаття 310. Підстави для скасування рішення із закриттям
провадження у справі або залишенням заяви без
розгляду

1. Рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із
закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з
підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.

2. Якщо судом першої інстанції ухвалено законне і
обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи чи припинення
юридичної особи - сторони у спірних правовідносинах після
ухвалення рішення, що не допускає правонаступництва, не може бути
підставою для застосування вимог частини першої цієї статті.

Стаття 311. Підстави для скасування рішення суду і передачі
справи на новий розгляд

1. Рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на
новий розгляд, якщо:

1) справу розглянуто неповноважним суддею або складом суду;

2) рішення ухвалено чи підписано не тим суддею, який
розглядав справу;

3) справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які
беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і
місце судового засідання;

4) суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не
брали участь у справі;

5) суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг
бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої
інстанції;

6) справу розглянуто з порушенням правил виключної
підсудності. { Частину першу статті 311 доповнено пунктом 6 згідно
із Законом N 483-V від 15.12.2006 }

2. Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є
обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді
справи.

Стаття 312. Підстави для відхилення скарги на ухвалу суду
першої інстанції або зміни чи скасування ухвали

1. Розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції,
апеляційний суд:

1) відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом
першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону;

2) змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і
постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом
першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при
правильному вирішенні було помилково сформульовано суть
процесуальної дії чи підстави її застосування;

3) скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду
першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для
його вирішення.

Стаття 313. Порядок ухвалення рішень та постановлення ухвал
апеляційним судом

1. Апеляційний суд ухвалює рішення та постановляє ухвалу за
правилами статті 19 і глави 7 розділу III цього Кодексу з
винятками і доповненнями, зазначеними у статтях 314-316 цього
Кодексу.

2. Рішення апеляційного суду оформлюється суддею-доповідачем
і підписується всім складом суду, який розглядав справу.

Стаття 314. Ухвала та рішення апеляційного суду

1. Розглянувши справу, апеляційний суд постановляє ухвалу у
випадках:

1) відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду без
змін;

2) скасування рішення з направленням справи на новий розгляд;

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: