14 страница

ТЕМА 17: ОСОБИСТІ НЕМАЙНОВІ ПРАВА,
ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ СОЦІАЛЬНЕ БУТТЯ
ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ

Питання для обговорення

1. Поняття та види особистих немайнових прав, що забезпечу-
ють соціальне буття фізичної особи.

2. Право на ім’я. Підстави та порядок зміни імені фізичною
особою.

3. Честь, гідність та ділова репутація як об’єкти правової охо-
рони. Захист права на честь і гідність.

4. Право на інформацію. Поняття та види інформації. Особли-
вості правової охорони відкритої, конфіденційної та таємної ін-
формації.

5. Правова охорона особистих паперів та кореспонденції. Розпо-
рядження особистими паперами. Обмеження права на таємницю
кореспонденції.

6. Охорона інтересів фізичної особи при проведенні фото-, кіно-,
теле- та відеозйомок.

7. Гарантії права на свободу літературної, художньої, наукової
та технічної творчості.

8. Інші особисті немайнові права, що забезпечують соціальне
буття фізичної особи (право на місце проживання, на недоторка-
ність житла, на вибір роду занять, на свободу пересування, на
свободу об’єднання та на мирні збори).

Нормативні акти

Конституція України. Прийнято Верховною Радою України 28 червня 1996 року //
Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № ЗО. - Ст. 141; з наступними змінами
і доповненнями.

Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року. - У кн.: Права людини.
Міжнародні договори України, декларації, документи. - К.: Наук, думка, 1992.

Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини від 4 листо-
пада 1950 року// Вісник Верховного Суду України. - 1997. - № 3.

Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від 16 грудня 1966 року.

- У кн.: Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. - К.:
Наук, думка, 1992.

Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права від 16 грудня 1966
і м >ку. - У кн.: Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи.

К.: Наук, думка, 1992.

Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих
і ідність видів поводження іпокарання від 10 грудня 1984 року. - У кн.: Права людини.
Міжнародні договори України, декларації, документи. - К.: Наук, думка, 1992.

Конвенція про права дитини від 20 листопада 1989 року. - У кн.: Права людини.
Міжнародні договори України, декларації, документи. - К.: Наук, думка, 1992.

Декларація прав національностей України від 1 листопада 1991 року. - У кн.:
Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. - К.: Наук,
думка, 1992.

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради. - 2003.

- N° 40-44. - Ст. 356; з наступними змінами і доповненнями.

Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 року // Відомості Верховної Ради.

- 2002. - № 21 -22. - Ст. 135; з наступними змінами і доповненнями.

Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року// Відомості
Верховної Ради. - 2004. - № 40-41, 42. - Ст. 492; з наступними змінами і доповне-
ннями.

Кодекс адміністративного судочинства від 6 липня 2005 року // Відомості Верхо-
вної Ради. - 2005. - № 35-36; з наступними змінами і доповненнями.

Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. //
Відомості Верховної Ради Української РСР. - 1984. - Додаток до № 51. - Ст. 1122; з
наступними змінами і доповненнями.

Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради.

- 2001. - № 25-26. - Ст. 131; з наступними змінами і доповненнями.

Житловий кодекс Української РСР від ЗО червня 1983 року (введений в дію з 1
січня 1984 року). - Кодекси України. У 3 кн. - Кн. 1. - К.: Юрінком Інтер, 1997; з на-
с іумними змінами і доповненнями.

Основи законодавства України про культуру від 14 лютого 1992 року // Відо-
мості Верховної Ради України. - 1992. - № 21. - Ст. 294; з наступними змінами і
доповненнями.

ікон України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23 квітня 1991
року // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 25. - Ст. 283; з наступними
змінами і доповненнями.

Закон України «Про об’єднання громадян» від 16 червня 1992 року// Відомості
Верховної Ряди України. - 1992. - № 34. - Ст. 504; з наступними змінами і допо-
вненнями.

Закон України «Про національні меншини в Україні» від 25 червня 1992 року //
Відомості Норховної Ради України. - 1992. - № 36. - Ст. 529; з наступними змінами

і доповненнями.

Закон України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 року// Відомості Верховної
Ради України. 1992. - № 48. - Ст. 650; з наступними змінами і доповненнями.

Закон України -Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» від
16 листопада 199? року // Відомості Верховної Ради. - 1993. - № 1. - Ст. 1; з на-
ступними змінами і доповненнями.

Закон України «Про науково-технічну інформацію» від 23 червня 1993 р. // Відо-
мості Верховної Ради України. - 1993. - № 33. - Ст. 345; з наступними змінами і
доповненнями.

Закон України «Про захист прав споживачів» від 15 грудня 1993 року// Відомості
Верховної Ради України. - 1994. - № 1. - Ст. 1; з наступними змінами і доповненнями.

Закон України «Про державну таємницю» від 21 січня 1994 року в редакції За-
кону від 21.09.99 // Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 16. - Ст. 93; з
наступними змінами і доповненнями.

Закон України «Про рекламу» від 3 липня 1996 року// Відомості Верховної Ради
України. - 1996. - 339. - Ст. 181; з наступними змінами і доповненнями.

Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 7 грудня 2000 року// Ві-
домості Верховної Ради України. - 2001. - № 5-6. - Ст. ЗО; з наступними змінами і
доповненнями.

Положення «Про порядок розгляду клопотань про переміну громадянами України
прізвищ, імен, по батькові». Затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від
27 березня 1993 року // ЗП України. - 1993. - № 9. - С. 77-79.

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 вересня 1990 року № 7 «Про
застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової
репутації громадян та організацій» // Цивільний кодекс. Цивільний процесуальний
кодекс України. Постанови Пленуму Верховного Суду України в цивільних справах.
// Відп. ред. П. І. Шевчук. - К.: Юрінком Інтер. - 1999.-496 с.

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про
практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»
// Цивільний кодекс. Цивільний процесуальний кодекс України. Постанови Пленуму
Верховного Суду України в цивільних справах. // Відп. ред. П. І. Шевчук. - К.: Юрінком
Інтер. - 1999. - 496 с.

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про
судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» //
Цивільний кодекс. Цивільний процесуальний кодекс України. Постанови Пленуму
Верховного Суду України в цивільних справах. // Відп. ред. П. І. Шевчук. - К.: Юрін-
ком інтер. - 1999. - 496 с.

Роз’яснення Вищого арбітражного Суду України від 29.02.1996 № 02-5/95 «Про
деякі питання, що виникли при вирішенні спорів, пов’язаних з відшкодуванням мо-
ральної шкоди» // Бюлетень законодавства та юридичної практики. - 1998. - № 7.

Література

Агарков М. М. Право на имя. - С. 81 -113 // Агарков М. М. Избранные труды по
гражданскому праву. В 2-х т. Т. II. - М.: ЮрИнфрорм, 2002. - 452 с.

Белявский А. В., Придворов Н. А. Охрана чести и достоинства личности в
СССР. - М.: Юридическая литература, 1971. - 208 с.

Блюмкин В. А. О чести и достоинстве советского человека. - М.: Знание,
1974.-62 с.

Відшкодування матеріальної і моральної шкоди та компенсаційні виплати. За
ред. П. І. Шевчука. - Київ, 1997.

Гражданское право. Т. 1: Учебник. Изд. 6-е, перераб. и доп. / Под ред. А. П. Сер-
геева, Ю. К. Толстого. - М.: Велби, 2002. - 776 с.

Гражданское право: В 2 т. Т. I: Учебник / Отв. ред. проф. Е. А.Суханов. - 2-е.
изд.-М.: БЕК, 2002.-816 с.

Гражданско-правовая охрана интересов личности. - М.: Юрид. лит., 1969.
-256 с.

Гомьен Д., Харрис Д., Зваак Л. Европейская конвенция о правах человека и Ев-
ропейская социальная хартия: право и практика. - М.: МНИМП. - 1998. - 600 с.

Клочков В. В. Свобода совести по международному праву и национальному за-
конодательству. - Правоведение. - 1985. - № 5. - С. 17-22.

Кохановська О. В. Правове регулювання у сфері інформаційних відносин: Моно-
графія. - К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2001.-212с.

Красавчикова Л. О. Понятие и система личных, не связанных с имущественны-
ми, прав граждан (физических лиц) в гражданском праве Российской Федерации:
Автореф. дис.... д-ра юрид. наук. - Екатеринбург, 1994. - 43 с.

Красицька Л. В. Цивільно-правове регулювання особистих немайнових прав
громадян. Монографія. - Донецьк: ДІВС МВС України, 2002. - 164 с.

Малеин Н. С. Охрана прав личности советским законодательством. - М.: Наука,
1985.- 165 с.

Малеин Н. С. Гражданский закон и права личности в СССР. - М.: Юрид. лит.,
1981.-215с.

Малеина М. Н. Защита личных неимущественных прав советских граждан. - М.:
Знание, 1991. - 128 с.

Міжнародні стандарти прав людини. - Збірник міжнародно-правових докумен-
тів. -Ужгород. - 1998.

Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: у 2 т. / За відповід.
ред. О. В. Дзери (кер. авт. кол.), Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця. - К.: Юрінком Інтер,

2005. - Т. 1. - 832 с.; Т. 2. - 1088 с.

Полуденный Н. Юридические лица как объект посягательства со стороны СМИ \\
Юридическая практика. - 1999. - № 11 (93).

Плотников В. Деловая репутация как объект гражданско-правовой защиты \\
Хозяйство и право. - 1995. - № 11. - С. 94-99.

Покровский И. А. Основные проблемы гражданского права. - М.: Статут (В серии
«Классика российской цивилистики»). - 1998. - 353 с.

Придворов Н. А. Достоинство личности и социалистическое право. - М.: Юрид.
лит., 1977. - 135 с.

Ромовская 3. В. Личные неимущественные права граждан СССР (понятие, виды,
классификация, содержание, гражданско-правовая защита): Дисс.... канд. юрид.
наук.-К., 1968.-277с.

Сергеев А. П. Право на защиту репутации. - Л., 1989.

Советское гражданское право: Учебник. В 2-х томах. Т. 1. - М.: Высшая школа,
1985.-544 с.

Стефанчук Р. Відносно захисту в цивільному праві честі, гідності та ділової репу-
тації // Право України. - 1999. - № 1. - С. 85.

Стефанчук Р. Окремі питання цивільно-правового регулювання захисту честі,
гідності та ділової репутації // Право України. - 1999. - № 10.

Фадеева Т. А. Права на имя. - Правоведение. - 1989. - № 6. - С. 39-45.
Флейшиц Е. А. Личные права в гражданском праве СССР и капиталистических
государств // Уч. зап. ВИЮН. - М., 1945.

Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. Книга перша/О. В. Дзера, Д. В. Бо-
брова, А. С. Довгертта ін.; За ред. О. В. Дзери, Н.С. Кузнєцової. - К.: Юрінком Інтер,
2004.-736 с.

Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар / За ред. розробників
Цивільного кодексу України. - К.: Істина. - 928 с.

Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2 ч. / За заг. ред.
Я. М. Шевченко. - К.: Ін Юре, 2004. - Ч. 1. - 692 с.; Ч. 2. - 896 с.

Чанишева Г., Фадєєнко О. Справи за позовами про захист честі, гідності та ді-
лової репутації до засобів масової інформації: окремі питання // Право України.

- 1999. - № 2.-С. 36-41.

Чернышева С. А. Охрана чести и достоинства личности по советскому законо-
дательству \\ Сов.государство и право. - 1982. - № 12. - С. 58-63.

Чорнооченко С. І. Особисті немайнові права, які забезпечують соціальне іс-
нування фізичної особи в Україні: Автореф. дис.... канд. юр. наук: 12.00.03. - Хар-
ків. - 2000. - 18 с.

Эрделевский А. М. Компенсация морального вреда в России и за рубежом.

- Москва. - 1997.

Методичні вказівки

До особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне іс-
нування фізичної особи згідно положень ЦК України належать:

1) право на ім’я та право на його зміну;

2) право на повагу до честі та гідності;

3) право на недоторканість ділової репутації;

4) право на індивідуальність;

5) право на особисте життя та його таємницю;

6) права на інформацію;

7) право на особисті папери та право на ознайомлення з особис-
тими паперами, які передані до фонду бібліотек або архівів;

8) право на таємницю кореспонденції;

9) охорона інтересів особи при проведенні фото-, кіно-, теле-
та відеозйомок та інтересів особи, яка зображена на художніх
творах;

10) право на свободу творчості;

11) право на місце проживання;

12) право на недоторканість житла;

13) право на вибір роду занять;

14) право на свободу пересування;

15) право на свободу об’єднання та мирні збори.

Крім положень Конституції та Цивільного кодексу правове ре-
гулювання відносин у галузі особистих немайнових прав фізичної
особи, що забезпечують її природне існування, здійснюється комп-
лексом міжнародних документів та законів України. До найваж-
ливіших з них можна віднести: Загальну декларацію прав людини
1948 р., Міжнародний пакт про громадянські і політичні права
1966 р., Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні
права 1966 р., Конвенцію про права дитини 1989 р., Європейську
конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 р., Кон-
венцію проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або при-
нижуючих гідність видів поводження і покарання 1984 р., Основи
законодавства України про культуру 1992 р., Закон України «Про
свободу совісті та релігійні організації» від 23 квітня 1991 р., За-
кон України «Про об’єднання громадян» від 16 червня 1992 р., За-
кон України «Про національні меншини в Україні» від 25 червня
1992 р., Закон України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 р.,
Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в
Україні» від 16 листопада 1992 р., Закон України «Про державну
таємницю» від 21 січня 1994 року в редакції Закону від 21.09.99
р. та інші. До джерел регламентації відносин у сфері охорони осо-
бистих немайнових прав особи, що забезпечують її соціальне буття,
можна також віднести підзаконні акти. Зокрема, Положення «Про
порядок розгляду клопотань про переміну громадянами України
прізвищ, імен, по батькові», затверджене постановою КМУ. Суттєве
значення у розвитку даної групи суспільних відносин відіграють
постанови та роз’яснення вищих судових інстанцій України (на-
приклад, Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28
вересня 1990 року № 7 «Про застосування судами законодавства,
що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та
організацій»).

Одним із найбільш важливих прав фізичної особи, що забезпечує
її соціальне буття, є право на ім’я. Його значення визначається
особливістю об’єкта, який опосередковується даним правом та по-
лягає у забезпеченні фізичній особі можливості самоіндивідуалізу-
ватися у суспільстві. Законодавець підкреслює, що фізична особа
має право використовувати своє ім’я у всіх сферах своєї діяльності.
Використання імені особи в літературних та інших творах як пер-
сонажа чи дійової особи допускається лише за її згодою. При цьому
використання імені фізичної особи з метою висвітлення її діяль-
ності або діяльності організації, в якій вона працює чи навчається,
допускається без її згоди.

Іншим важливим правом у сфері соціального буття є право на
честь, гідність та на недоторканість ділової репутації. Слід на-
голосити на необхідності розмежовування понять «честь» та «ді-
лова репутація». При цьому необхідно враховувати, що категорія
«честь» визначає людину як особистість, громадянина, індивіда без
вказівки на певний рід занять, професію чи іншу соціальну роль у
суспільстві, тоді як «ділова репутація» прямо залежить від того,
як особа виконує покладені на неї професійні, службові чи інші
рольові обов’язки, а не взагалі дотримується етично-моральних
норм як член суспільства.

Крім того, категорія «честь» характеризується лише позитив-
ними ознаками, її зміст та обсяг можуть змінюватись, в той час як
«ділова репутація» може бути як позитивною, так і негативною.
Тому окремі особи, які, використовуючи своє право на індивідуаль-
ність, створили собі негативний імідж у випадку поширення про них
недостовірної інформації, можуть вимагати захисту своєї ділової ре-
путації. Варто також підкреслити, що честю, як і гідністю, наділена
тільки фізична особа, тоді як ділова репутація як особисте немайнове
благо притаманна як фізичним, так і юридичним особам.

Закріплене Конституцією України право на вільний розвиток
своєї особистості у галузі цивільного права втілилося у праві на ін-
дивідуальність (ст. 300 ЦК України). Остання може проявлятися у
зовнішньому вигляді фізичної особи, у голосі, мові, манері поведінки,
інтелектуальному, культурному та освітньому рівні та інших харак-
терних ознаках, які відрізняють фізичну особу серед інших.

Ще одним важливим правом фізичної особи у соціальній сфері,
що отримало законодавче закріплення у ЦК України, є право на
інформацію, тобто можливість суб’єкта вільно збирати, зберігати,
використовувати і поширювати інформацію. Право на інформацію
як особисте немайнове право фізичної особи регламентується ст. 302
ЦК України, законами «Про інформацію» та «Про науково-технічну
інформацію», іншими правовими актами. Воно включає: 1) збирання
інформації, тобто надану законом можливість набуття, придбання,
накопичення відповідно до чинного законодавства України докумен-
тованої або публічно оголошуваної інформації фізичними особами; 2)
використання інформації, тобто можливість задовольняти свої інфор-
маційні потреби будь-яким незабороненим чинним законодавством
способом; 3) поширення інформації, тобто можливість фізичної особи
розповсюджувати, обнародувати, реалізовувати у встановленому за-
коном порядку документовану або публічно оголошувану інформа-
цію; 4) зберігання інформації, тобто забезпечення належного стану
інформації та її матеріальних носіїв.

Необхідно підкреслити, що здійснення фізичними особами права
на інформацію, як і інших особистих прав, не повинно порушувати
громадські, політичні, економічні, соціальні та інші права, свободи і
законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Завдання

Завдання № 1

Голова районної державної адміністрації пред’явив позов до газети
«Волинь» та автора публікації Чоботарьова про захист його ділової репу-
тації, посилаючись на те, що в газеті було надруковано статтю, автором
якої вказано Чоботарьова. У цій статті вказувалось, що позивач за своїми
діловими якостями не здатний забезпечити організацію реформування в
районі аграрних відносин, не має достатньої кваліфікації для виконання
посадових обов’язків, у своїй діяльності позивач обмежився лише участю
у святкуваннях та презентаціях.

Відповідачі у справі позов заперечували, пояснивши, що публікація
зроблена на підставі інформації прес-служби облдержадміністрації і
є відтворенням оцінок, зроблених головою облдержадміністрації на
обласній нараді.

Розкрийте зміст категорії «ділова репутація»? Чим вона від-
різняється від поняття «честь»? Який зміст права на ділову
репутацію? Вирішіть справу.

Завдання Л® 2

В газеті «Українська правда» була опублікована стаття Сергеева,
яка містила критику діяльності одного з органів внутрішніх справ.

Реагуючи на статтю, керівник прес-служби внутрішніх справ Дубов
надіслав телетайпограму; в якій зазначив, що «публікація викликає
подив своєю юридичною безграмотністю та правовим нігілізмом».
Автор публікації вважає, що ці слова ганьблять його честь, гідність
та ділову репутацію журналіста-професіонала, та звернувся до суду за
захистом, зокрема за відшкодуванням моральної шкоди.

Дубов заперечує проти позову, заявляючи, що телетайпограма не
містила відомостей, які б ганьбили Сергеева, а лише оцінку факту,
тобто судження про статтю, а не особу, що є, за думкою відповідача,
нетотожними поняттями.

Вирішіть справу. Дайте оцінку доводам, наведеним сторо-
нами.

Завдання № З

Кореспондент однієї з газет Романов в опублікованій статті охарак-
теризував проведення слідчим попереднього розслідування про кра-
діжку в аеропорту як некваліфіковане і упереджене. Висунуте слідчим
зауваження було затверджене прокурором, а справа розглянута в суді,
і підсудні за вироком позбавлені волі.

Розглянувши скаргу засуджених, обласний суд вирок залишив
без змін. Слідчий звернувся з позовом до газети і кореспондента про
захист його професійної честі та відшкодування заподіяної моральної
шкоди.

Вирішіть справу.

Завдання № 4

У Мусієнко на вулиці журналіст газети «Новий час» Шуранова
взяла інтерв’ю та зробила ряд фотографій.

Після випуску чергового номера газети Мусієнко звернулася з
позовом до суду з вимогою виплатити їй авторську винагороду за
опубліковане інтерв’ю та відшкодувати моральну шкоду, викликану
душевними стражданнями, яких вона зазнала у зв’язку з незаконною
зйомкою та розміщенням її фотографії в газеті.

Чи правомірні вимоги позивачки? Які права має особа при про-
веденні фото-, кіно-, теле- чи відеозйомок?

Завдання № 5

Модель агентства «Стиль» Сидоренко пред’явила позов до ТОВ
«Глорія» про відшкодування шкоди, завданої незаконним розміщен-
ням фотографії з її зображенням на обкладинці журналу «Мосіе»,
власником якого є ТОВ.

У процесі розгляду справи було встановлено, що фотографія з зо-
браженням позивачки була зроблена під час показу осінньо-зимової
колекції модельєра Бондаренко за участю агентства «Стиль». Згода
на проведення фотозйомки була надана Бондаренком.

Які права мають особи, які зображені на фотографіях чи інших
художніх творах? Вирішіть справу.

Завдання № 6

У вересні 2007 р., під час передвиборчої кампанії з виборів народ-
них депутатів України рекламне агентство «Вест-медіа» розмістило
на рекламних бігбордах по всьому м. Луганську фотографію бабусі з
написом: «Пенсії??? Повірив? Обманули!» Яка саме партія або блок їх
замовила на самих плакатах не вказувалося (не можна виключити, що
мета цієї реклами — налаштувати пенсіонерів проти політики уряду,
який обіцяв підвищувати пенсії). Було встановлено, що зображена на
цих плакатах жінка (Ушакова М.) померла ще в 2003 році. Свого часу
фотографія Ушакової М. була зроблена на лавочці біля будинку ще 7
років тому та опублікована в одній з луганських газет. Іванова В. (до-
чка померлої Ушакової М.) не давала згоди на те, щоб фото її померлої
мами використовувалось як ілюстрація до реклами.

Іванова В. звернулася до рекламного агентства з вимогою назвати
замовника реклами і зняти фото своєї мами з рекламних бігбордів, щоб
зберегти світлу пам’ять про свою маму та припинити використання її
образу в брудній політичній кампанії. Рекламне агентство відмовилося
задовольнити ці вимоги.

Обурена дочка померлої мами пред’явила позов до рекламного
агентства про відшкодування з відповідача або із замовника реклами
моральної шкоди, з вимогою зняти фото з бігбордів і зобов’язати ре-
кламне агентство назвати замовника реклами.

Чи порушено такою рекламою суб'єктивні права фізичної особи?
Якщо так, то які права порушено?

Який порядок використання фотографій (зокрема, в рекламних
цілях) встановлено чинним законодавством?

Хто має надати інформацію про замовника реклами?

Вирішіть справу по суті.

Тести

2. До особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне
буття фізичної особи належать:

а) право на ім’я;

б) право на сім’ю;

в) право на честь і гідність;

г) право на інформацію.

2. Право на зміну імені має:

а) фізична особа з 18 років, якщо вона не обмежена у дієздатності
або визнана недієздатною;

б) фізична особа, що досягла 16-річного віку;

в) фізична особа, що досягла 10 років за згодою батьків чи опікуна;

г) фізична особа з 16 - річного віку та лише за згодою батьків.

3. Використання імені фізичної особи без її згоди з метою висвіт-
лення діяльності організації, в якій особа працює або навчається:

а) забороняється законодавством України;

б) допускається;

в) допускається, але лише за погодженням з адміністрацією місця
роботи чи навчального закладу особи.

4. Розголошення обставин особистого життя фізичної особи:

а) не допускається законодавством України;

б) допускається лише за умови, що вони містять ознаки правопору-
шення, що підтверджується рішенням суду;

в) допускається, але лише за згодою близьких родичів особи.

5. За ЦК України змістом права на інформацію є можливість
фізичної особи вільно:

а) збирати, зберігати, використовувати і поширювати інфор-
мацію;

б) отримувати, застосовувати та передавати інформацію;

в) користуватися загальнодоступною інформацією та отримувати
дозвіл на ознайомлення з таємною інформацією.

6. У разі смерті фізичної особи, опублікування її особистих па-
перів допускається:

а) за рішенням суду;

б) на підставі санкції прокурора;

в) за згодою дітей, вдови (вдівця), батьків особи;

г) їх опублікування не допускається.

7. Порушення таємниці кореспонденції:

а) можливе лише за дозволом суду з метою запобігання злочинові
чи з’ясування істини під час розслідування кримінальної справи;

б) допускається лише на підставі рішення прокурора з метою про-
ведення оперативно-розшукових заходів;

в) забороняється законодавством України.

8. Проведення фото-, кіно-, теле- та відеозйомок особи відкрито на
вулиці, зборах чи інших заходах публічного характеру:

а) можливо лише за згодою особи;

б) можливо без її згоди, оскільки згода особи припускається;

в) можлива лише за згодою батьків, опікунів чи піклувальників
фізичної особи;

г) не допускається, оскільки порушує особисті немайнові права
фізичної особи.

9. Якщо фізична особа позувала авторові за плату, фотографія
чи інший художній твір:

а) не може бути розповсюджений без її згоди;

б) може бути розповсюджений без згоди особи;

в) може бути розповсюджений, але лише за умови надання додатко-
вої винагороди особі за кожний факт публічного поширення.

10. Фізична особа вправі виїхати за межі України:

а) лише з 14 років;

б) 18 років за умови, що вона не обмежена у дієздатності чи визнана
недієздатною у встановленому законом порядку;

в) з 16 років, а до 16-річного віку лише за згодою батьків чи піклу-
вальників.

Контрольні питання

1. Які ознаки особистих немайнових прав, що забезпечують соці-
альне буття фізичної особи? Які права на лежать до цієї групи?

2. Охарактеризуйте процедуру зміну особи свого імені. Наведіть
приклади порушення права на ім’я.

3. В яких випадках допускається вільне використання імені фізич-
ної особи без її згоди?

4. Поясність різницю між честю, гідністю та діловою репутацією
фізичної особи. Хто може бути носієм права на ділову репутацію?

5. В чому полягає зміст права на інформацію? Які обмеження да-
ного права?

6. Які права має фізична особа при проведенні фото-, кіно-, теле та
відеозйомок? Чи поширюються вони на особу, що позувала авторові
за плату?

7. Які існують обмеження в реалізації права на свободу пересуван-
ня? З якого віку особа має право на вільний виїзд за межі України?

ТЕМА 18: ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ПРАВО ВЛАСНОСТІ

Питання для обговорення

1. Речові права в системі цивільних прав. Ознаки речових прав.

2. Власність і право власності: співвідношення.

3. Зміст права власності.

4. Форми і види права власності за законодавством України.

5. Підстави виникнення та припинення права власності та
інших речових прав.

6. Момент виникнення права власності у набувача майна за до-
говором.

7. Юридичні гарантії здійснення права власності.

8. Реєстрація речових прав: порядок та правове значення.

Нормативні акти

Конституція України від 26 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради Украї-
ни. - 1996. - № 30. - Ст. 141; з наступними змінами і доповненнями.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: