Правове регулювання парламентського контролю в Україні.

В організації функціонування парламентів, принципово важливим є оптимальне вирішення питань щодо правового забезпечення здійснення ними основних парламентських функцій. Розуміння сутності контрольної функції парламенту України, змісту повноважень, що нею охоплюються неможливе без визначення, розгляду й аналізу нормативного забезпечення цієї функції, яке становить правову основу здійснення Українським парламентом функції контролю.

Правову основу реалізації Верховною Радою України функції парламентського контролю становлять, насамперед, Конституція України, як основа всієї системи права України, прийняті відповідно до Конституції Закони України, які розвивають і конкретизують відповідні конституційні положення, а також відповідні підзаконні нормативно-правові акти з окремих питань парламентської контрольної діяльності. Отже, правовою основою контрольної діяльності Українського парламенту є наступні нормативні джерела.

1. Конституція України. В ній визначено правовий статус парламенту України, порядок його формування, його структуру, повноваження, основні засади організації та діяльності, в тому числі – обсяг контрольних повноважень та основи здійснення парламентського контролю. Конституція встановлює основи контрольних повноважень народних депутатів у сфері парламентського контролю, основи повноважень комітетів у цій сфері, тимчасових спеціальних і слідчих комісій по здійсненню контрольних повноважень. Пправові основи контрольних повноважень Верховної Ради визначаються Конституцією, зокрема у Статті 85: пунктах 33 (повноваження щодо парламентського контролю), 13 (повноваження контролю за діяльністю Кабінету Міністрів), 4 (контрольні повноваження у бюджетній сфері), 14 (контрольні повноваження щодо іноземних позик), 15-22, 24-28, 30, 35 (повноваження у кадрових питаннях). Елементи контролю містять й інші повноваження Верховної Ради, народних депутатів, комітетів, а також деякі конституційні процедури.

2. Закон України "Про статус народного депутата України". Названий Закон визначає правовий статус народного депутата, його права, обов'язки у сфері контрольної діяльності парламенту, регламентує організаційно-правові форми діяльності народного депутата по реалізації контрольних повноважень, встановлює гарантії здійснення народним депутатом України своїх депутатських повноважень.

3. Закон України "Про комітети Верховної Ради України". Закон, на основі Конституції України та в розвиток її положень регулює діяльність комітетів, які є постійно-діючими органами парламенту. Через передбачені Конституцією і Законом контрольні повноваження, вони забезпечують систематичний контроль за діяльністю органів виконавчої влади та інших владних і самоврядних органів і структур, надають висновки щодо призначення посадових осіб. Вони мають загальні повноваження здійснювати нагляд і контроль за урядовими програмами і діяльністю місцевих адміністрацій у сфері економіки, науки і суспільно-політичного життя.

4. Закон України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини". Названий Закон встановлює, що парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист прав кожного на території України і в межах її юрисдикції на постійній основі здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. В Законі визначається правовий статус Уповноваженого Верховної Ради, мета його діяльності щодо парламентського контролю у сфері прав людини, обсяг його повноважень, порядок діяльності.

5. Закон України "Про Рахункову палату ". Названий Закон, відповідно до Конституції України, визначає правовий статус Рахункової палати, як постійно діючого органу контролю, який утворюється Верховною Радою України, підпорядкований і підзвітний їй. Законом встановлюються правові основи діяльності цього органу, функції, повноваження та порядок їх здійснення.

6. Регламент Верховної Ради України. Відповідно до встановлених в Конституції повноважень Верховної Ради України, нею прийнято Регламент, яким унормовано багато контрольних процедур. Регламент є одним із найважливіших актів, що регулюють роботу Верховної Ради У сфері парламентського контролю. Регламент в окремому розділі визначає порядок здійснення контрольної діяльності Верховної Ради. Ці питання регулюються також в окремих главах інших розділів Регламенту. Для проведення постійного діалогу між законодавчою і виконавчою гілками влади, регламент Верховної Ради передбачає заслуховування звітів відповідних посадових осіб на пленарних засіданнях, проведення „години запитань до уряду” у парламенті, парламентських слухань, слухань у комітетах і обговорення отриманих письмових відповідей на запити народних депутатів тощо.

Норми названих та деяких інших правових актів становлять правову основу контрольних повноважень Верховної Ради України. Вони є юридичним підґрунтям для здійснення Українським парламентом функції контролю.

Аналіз суспільних відносин, що є предметом регулювання конституційного права приводить до висновку, що суспільні відносини, які виникають й існують у результаті здійснення Верховною Радою України функції парламентського контролю є взаємопов'язаними між собою. Ці відносини регулюються відповідними норматисно-правовими актами України, які утворюють цілісну систему взаємопов'язаних між собою норм конституційного права. Таким чином є підстави для висновку, що, в своїй сукупності, норми названих та інших нормативно-правових актів, які регламентують діяльність українського парламенту по здійсненню функції контролю, утворюють окремий правовий інститут – інститут парламентського контролю. Названий правовий інститут слід вважати підінститутом інституту парламентського права, невід'ємною складовою названого інституту конституційного права поряд із іншими його підінститутами.

Як показує аналіз законодавства, що регулює діяльність Верховної Ради України у сфері парламентського контролю, контрольна функція Парламенту регламентована неповно. Особливо це стосується правової регламентації діяльності окремих суб'єктів, які мають повноваження з парламентського контролю. У багатьох випадках ці повноваження врегульовані застарілим законодавством. Це свідчить про необхідність подальшого вдосконалення конституційної та законодавчої регламентації питань реалізації Верховною Радою України контрольної функції, у напрямку чіткого визначення, що однією із основних функцій Верховної Ради України є функція парламентського контролю. У законах необхідно детально урегулювати питання щодо напрямів здійснення Верховною Радою України контрольної функції, щодо організаційно-правових форм реалізації цієї функції Українським парламентом. Зокрема, існує необхідність прийняття Закону України "Про тимчасові слідчі та спеціальні комісії Верховної Ради України", оновлення Закону "Про комітети Верховної Ради України", внесення відповідних змін і доповнень до Законів України: "Про статус народного депутата України", "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини", "Про Рахункову палату", а також до інших законодавчих та нормативно-правових актів, що стосуються діяльності Українського парламенту у сфері контролю.

Слід підкреслити, що в системі чинного конституційного законодавства України відсутнє єдине нормативне джерело, яке б чітко визначало, акумулювало і впорядковувало всі складові щодо принципів, напрямів, видів, організаційно-правових форм, методів здійснення парламентського контролю та відповідальності за правопорушення, які виявлені в результаті його реалізації.

Проблеми здійснення Українським парламентом контрольної функції, її правового забезпечення свідчать про те, що існує нагальна потреба розробки і прийняття окремого Закону України "Про парламентський контроль в Україні". Необхідність розробки і прийняття названого Закону обумовлена і підтверджується конституційним приписом, що встановлений у п. 21 статті 92 Конституції України. В ній встановлено, що виключно законами України визначається організація і порядок діяльності Верховної Ради України. Отже, виходячи із положень Конституції, порядок реалізації Верховною Радою контрольної функції має регулюватися, на основі Конституції, спеціальним законом.

В Законі "Про парламентський контроль в Україні" слід провести детальну й чітку регламентацію щодо всіх основних питань здійснення Верховною Радою, її органами, структурами, народними депутатами повноважень, що охоплюються функцією парламентського контролю. Зокрема, на рівні закону, насамперед, слід встановити що парламентський контроль є провідним видом в системі державного контролю в Україні, визначити принципи, на основі яких здійснюється парламентський контроль в державі, коло суспільних відносин, на які поширюється парламентський контроль, тобто які виникають у зв'язку із контрольною діяльністю парламенту і складаються між Верховною Радою України, її органами і посадовими особами з одного боку та органами, підприємствами, організаціями, установами, які створюються і діють на території України або в межах її інтересів за кордоном з іншого щодо яких здійснюється парламентський контроль, (предмет регулювання Закону). Необхідно чітко визначити коло суб'єктів, на які покладається здійснення функції парламентського контролю та коло суб'єктів, щодо яких парламент уповноважений здійснювати контрольну функцію, визначити організаційно-правові форми здійснення парламентського контролю та механізм здійснення контрольних повноважень парламентом, його структурними підрозділами, органами, що створюються ним для реалізації цієї функції, а також систему засобів впливу на суб'єктів, які допустили порушення законодавства та механізм їх застосування.

Особливої уваги при розробці названого закону потребує питання щодо чіткого визначення механізму здійснення контрольних повноважень парламентом, його комітетами, тимчасовими спеціальними та слідчими комісіями парламенту, іншими сформованими ним органами – Рахунковою палатою, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини за практичною реалізацією прийнятих Верховною Радою законів, за відповідністю законам діяльності і нормативно-правових актів підконтрольних парламентові суб'єктів. У Законі парламентський Контроль необхідно визначити як функцію виключно Верховної Ради України, яка реалізується парламентом безпосередньо та через суб'єктів, що уповноважені законодавством на здійснення парламентського контролю.

Таким чином, у законі "Про парламентський контроль в Україні" слід детально врегулювати наступні питання та чітко визначити:

- поняття парламентського контролю;

- провідне місце парламентського контролю в системі державного контролю в Україні;

- основні засади здійснення парламентом України контрольної функції;

- методи здійснення парламентського контролю;

- мету парламентського контролю та основні завдання парламенту по здійсненню контрольної функції;

- коло суспільних відносин, на які поширюється парламентський контроль;

- коло суб'єктів, які уповноважені на здійснення контрольної функції парламенту;

- коло підконтрольних парламентові суб'єктів;

- обсяг контрольних повноважень парламенту;

- механізм здійснення парламентського контролю;

- організаційно-правові форми, через які має здійснюватися парламентський контроль в Україні;

- систему засобів впливу на суб'єктів, які допустили порушення законодавства;

- підстави і процедури застосування відповідних санкцій юридичної, в тому числі, конституційно-правової відповідальності до підконтрольних парламентові суб'єктів за правопорушення, що виявлені Верховною Радою та її органами в результаті здійснення парламентського контролю.

Необхідно також чітко врегулювати інші питання щодо здійснення Верховною Радою України функції парламентського контролю.

Вирішення зазначених та інших проблем правового забезпечення реалізації парламентом України функції контролю стане важливим засобом зміцнення демократичної конституційної законності в діяльності всіх владних і самоврядних структур і, в свою чергу, буде сприяти підвищенню ефективності у здійсненні Українським парламентом законодавчої й інших його функцій та створенню більш дійової і ефективної законодавчої бази країни.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: