Конституційні засади реалізації контрольної функції парламенту України

Ефективність здійснення Верховною Радою України функції парламентського контролю обумовлюється, поряд з іншими чинниками, принципами, що лежать в основі її діяльності.

В сучасних умовах становлення і утвердження України демократичною і правовою державою, особливо важливого значення набуває чітке визначення та законодавче оформлення принципів парламентського контролю, їх практична реалізація та дотримання всіма суб'єктами правовідносин з парламентського контролю. Повнота відображення у Конституції і Законах України та дія на практиці демократичних принципів парламентського контролю виступає важливою передумовою і гарантією зміцнення і розвитку Українського парламентаризму.

Реалізація завдань парламентського контролю і його ефективне здійснення перебувають в прямій залежності від правильного розуміння і застосування парламентаріями та іншими суб'єктами, уповноваженими на здійснення цієї функції парламенту, норм права, які регламентують діяльність у розглядуваній сфері. Для цього необхідне пізнання змісту відповідних правових норм, вимог, що ними встановлені, їх спрямованості, місця в системі права, зв'язку таких норм з іншими нормами і конституційними принципами, які в них відтворюються.

Отже, принципи виступають одним із важливих засобів, що сприяють правильному розумінню і застосуванню норм Конституції у сфері здійснення парламентського контролю. Вони становлять основу для контрольної діяльності парламенту, для підготовки на основі результатів контрольної діяльності відповідних висновків, розробки і прийняття відповідних законодавчих актів та їх вдосконалення.

Принципи, що лежать в основі здійснення Верховною Радою функції парламентського контролю – це ті основні конституційні засади, які покладені в основу діяльності українського парламенту по реалізації однієї із його основних функцій – контрольної функції.

Принципи парламентського контролю перебувають у тісному зв'язку із загально-правовими конституційними принципами та основними принципами діяльності парламенту. Їх зміст та особливості розкриваються у взаємодії між ними. Тому їх необхідно розглядати у комплексі.

Аналіз положень Конституції України та законів України дає підстави для висновку, що до основних принципів, які лежать в основі здійснення парламентського контролю необхідно віднести наступні:

– верховенства права;

– безпосереднього здійснення парламентом контрольної функції;

– системності парламентського контролю;

– обов'язковості парламентського контролю;

– звітності перед парламентом органів, що уповноважені на здійснення парламентського контролю;

– парламентської відповідальності уряду;

– забезпечення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

– контролю при вирішенні кадрових питань.

Серед концептуальних, основоположних засад реалізації парламентом України контрольної функції визначальним є Принцип верховенства права.

Насамперед, необхідно з’ясувати сутність поняття «верховенство права». Так, у сучасній енциклопедичній літературі верховенство права визначається як панування права у життєдіяльності громадянського суспільства і функціонуванні держави ^[29].

Таким чином, верховенство права по суті означає обмеження держави, що уособлюється в її органах, правом.

Базуючись на загальних положеннях конституційної теорії та практики, формальне втілення у ч. 1 ст. 8 Конституції України принципу верховенства права знайшло свій подальший розвиток і деталізацію у конституційних положеннях, що спрямовані на утвердження, забезпечення та захист прав і свобод людини і громадянина (ст. 3, 22 та ін.), у нормах, які встановлюють межі, у яких органи державної влади мають здійснювати свої функції та повноваження (ст. 6, 19, 85, 106 та ін.)^[30].

М.І. Козюбра підкреслює, що принцип верховенства права набуває самостійного, відмінного від принципу законності значення лише тоді, коли має місце теоретичне і практичне розрізнення права і закону. По суті, право має розглядатись не як результат правотворчої діяльності держави, а тим більше її знаряддя, а як соціальний феномен, який має глибоке коріння в культурі – світовій і національній, в духовній історії народу, його традиціях, як явище, безпосередньо пов'язане з такими категоріями, як справедливість, свобода, гуманізм ^[31].

Одним із важливих аспектів розглядуваної проблеми, який вимагає особливої уваги, є потреба у розмежуванні принципів „верховенство права” та „верховенство закону”. Порівняно з принципом верховенства права, принцип верховенства закону має більш вузьке значення та означає провідну роль закону в системі джерел права, а також його вищу юридичну силу відносно підзаконних актів.

Компетенція парламенту України вичерпно визначена в Основному Законі України. При цьому досить значна роль відводиться контрольним її повноваженням, які знайшли відображення у конституційних приписах ст. 85, 87, 98, 101, 115 та ін. Основного Закону.

Принцип верховенства права лежить в основі організації діяльності парламенту, реалізації покладених на нього повноважень. Разом із тим, парламент покликаний забезпечити додержання принципу верховенства права.

Принцип поділу влади є одним з найважливіших у організації і функціонуванні державної влади в Україні. Він встановлений у ч. 1 ст. 6 Конституції України, де передбачено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Принцип поділу влади органічно поєднується з механізмом стримувань і противаг, суть якого полягає в тому, що кожна гілка влади наділена чітко визначеним обсягом повноважень, в межах яких вона може контролювати та впливати на діяльність інших гілок влади та в свою чергу може бути підконтрольна їм. Зазначений механізм розроблений з метою підтримки всієї системи в рівновазі та обмеження дій тієї чи іншої гілки влади, які є необґрунтованими і не відповідають закону. При цьому проявляється одна із характерних якостей контролю, яка полягає в тому, що контроль виступає як елемент законодавчої, виконавчої та судової влади.

Таким чином, організація і функціонування державної влади у відповідності до принципу поділу влади здатна забезпечити найбільш оптимальну побудову державного механізму на основі системи стримувань і противаг.

Принцип конституційності і законності.

В контексті розгляду питання щодо реалізації функції парламентського контролю, принцип законності знаходить прояв насамперед у тому, що Верховна Рада України здійснює парламентський контроль у межах, які визначені Конституцією та законом (п. 33 ст. 85 Конституції України).

Відповідно до ст. 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади мають здійснювати свої повноваження виключно у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України. Розвитком відміченої конституційної норми є положення ч. 2 ст. 19 Конституції, де встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (ст.19) та законами України ^[32].

Таким чином, встановлений у ст.6 Конституції України принцип законності, послідовно розвивається і деталізується в ст. 19 та в інших її статтях. Цей принцип виступає невід'ємним елементом демократичної правової держави.

Важливу роль відіграє реалізація принципу законності у здійсненні контролю за всіма напрямами контрольної діяльності парламенту, якими, згідно із Конституцією України, є контроль за діяльністю Кабінету Міністрів України, за виконанням Державного бюджету України, за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також виконання контрольних повноважень в інших сферах.

При здійсненні парламентського контролю, принцип законності проявляється:

по-перше, в тому, що суб'єкти парламентського контролю у своїй діяльності при здійсненні контрольних повноважень мають правильно застосовувати норми матеріального права до конкретних правовідносин;

по-друге в тому, що здійснення контрольної діяльності неможливо без додержання всіма учасниками правовідносин з парламентського контролю процесуальних процедур, які у концентрованій формі відображені в законах України, що регулюють їхню діяльність та у Регламенті Верховної Ради України.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: