ТОР 5 статей: Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы КАТЕГОРИИ:
|
Всього: 2 год. 37 хв.Ці примірні затрати часу на контроль визначаються досвідом роботи самого керівника, викладача, ступенем стабільності педагогічного колективу та іншими факторами. При плануванні контролю слід передбачити мінімальну кількість відвідування навчальних занять на тиждень усіма керівниками ліцею, в тому числі старшим майстром (не менше 2 уроки). З метою вироблення єдиних вимог у справі здійснення контролю за роботою педагогів з боку керівництва доцільно, щоб час від часу вони практикували спільне відвідування уроків, а також ознайомлювали один одного зі своїми висновками. Для обліку у навчальному закладі заводиться журнал внутрішньоліцейного контролю для запису висновків і рекомендацій за наслідками контролю, що є одним із обов’язкових ліцейних документів. Кожен із членів адміністрації веде окремо цей журнал, який є офіційним документом, зберігається відповідно у директора чи одного із заступників, а після його закінчення (журнал розрахований на один навчальний рік) зберігається 5 років, а потім здається в архів для постійного зберігання. Для забезпечення належного обліку відвіданих уроків, поза навчальних заходів, можливості досягнення належної системи відвідування, організації індивідуальної роботи з педагогічними кадрами всі ці заходи обліковуються в журналі внутрішньоліцейного контролю. Контроль за навчальним процесом – головне джерело інформації й діагностики результатів роботи навчального закладу. До основних складових педагогічного контролю результативності навчального процесу належить моніторинг і діагностика. Моніторинг навчально-виховного процесу - складова педагогічного контролю, яка реалізує тривале спостереження за перебігом навчально-виховного процесу з фіксацією його визначних етапів, що дає змогу передбачити розвиток освітніх ситуацій або ж виробити заходи корекції дидактичної та методичної систем задля отримання бажаних результатів (необхідного рівня навчальних досягнень учнів). Педагогічна діагностика - процес зіставлення реального рівня навчальних досягнень учнів або групи зі змістом ідеалізованої моделі. Вона ґрунтується на матеріалах моніторингу і є інструментальним, технологічним засобом вироблення коригуючих дій, спрямованих на підвищення ефективності та якості навчання. 1. При перевірці виконання викладачем навчальних планів і програм перевіряючий зіставляє календарні плани із записами в журналі, звертає увагу на виконання практичних і лабораторних робіт, проведення достатньої кількості контрольних робіт, тематичного оцінювання. 2. У системі контролю за веденням документації важливе місце займає перевірка журналів теоретичного навчання. Вона дає можливість з’ясувати виконання викладачем навчальних планів і програм, характер контрольних та самостійних робіт, успішність учнів, якість і своєчасність тематичного контролю. Систематичність перевірки журналів – 1-2 рази на місяць. Зауваження щодо їх ведення директор або заступник директора з навчально-виробничої діяльності записує на окремій сторінці в кінці журналу із вказівкою термінів ліквідації недоліків. 3. Перевірка ведення учнівських зошитів дає змогу виявити багато сторін навчально-виховного процесу: якість і характер письмових робіт, якість і періодичність перевірки викладачем зошитів, дотримання вимог єдиного мовного режиму, систему роботи над помилками, обсяг і характер домашніх завдань, якість знань учнів. За результатами перевірки учнівських зошитів може бути виданий наказ по ПТНЗ, це питання може виноситься на засідання методичних об’єднань, інструктивно-методичні наради. 4. Перед відвідуванням уроків бажано ознайомитися з програмними вимогами з даного навчального предмета, з методичними рекомендаціями щодо його викладання; на основі записів у журналі встановити, який матеріал вже вивчено, якою є система оцінювання знань учнів. Після відвідування уроків перевіряючий проводить глибокий педагогічний аналіз навчального заняття, вказує на його позитивні й негативні сторони, надає необхідну методичну допомогу. Глибокий і об’єктивний аналіз уроків дозволяє кожному викладачу подолати недоліки в роботі, оволодіти тими методами і прийомами, які приносять оптимальні результати. 5. Рівень знань, умінь і навичок учнів є головним критерієм в оцінці роботи викладача, тому перевірка їх є важливою складовою внутрішнього контролю, основними формами якого є спостереження уроків, тестування учнів, письмові контрольні роботи після вивчення теми, семестрові, проведення державної підсумкової атестації. Директор або заступник з НВР перевіряють об’єктивність оцінки знань, умінь і навичок учнів, відповідність її нормативним вимогам щодо оцінювання. Результати такого контролю обговорюються на засіданні педагогічної ради, методичних об’єднань, оформляються наказом по ПТНЗ. 6. Контроль за організацією позаурочної роботи з предмета передбачає перевірку виконання плану предметного гуртка, спостереження і аналіз навчальних занять, якість відвідування гуртка учнями. Важливо контролювати організацію й проведення учнівських олімпіад з предмета, предметних тижнів, інших заходів.
Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:
|