Проведення бесід з викладачам (майстрами).

Заступникам директора, головам методичних комісій та керівникам структурних ланок доцільно протягом семестру за певним графіком проводити індивідуальні бесіди з викладачами (майстрами)з питань виконання навчальної програми, підвищення рівня навчальних досягнень учнів, вирішення навчально-виховних методичних питань, підвищення кваліфікації тощо.

До основних критеріїв оцінки діяльності викладача можна віднести:

- виконання навчальних програм у повному обсязі, в тому числі забезпечення вивчення передбачених тем, виконання практичних, лабораторних, контрольних робіт тощо;

- рівень навчальних досягнень учнів, ступінь їх самостійності, оволодіння необхідними навиками, розвиток інтелекту, набуття професійних умінь;

- якість навчально-виховної роботи на уроці; при цьому з'ясовується, чи вчить викладач безпосередньо на занятті, чи саме під час уроку відбувається процес формування знань і розвиток самостійності, чи здійснюється професійне спрямування в процесі навчання, чи мають місце елементи виховання учнів;

- особливо слід звернути увагу на те, які методи роботи використовує викладач, майстер виробничого навчання, чи вміє він оптимально застосувати їх з урахуванням навчального матеріалу та особливостей контингенту учнів, адже саме у виборі правильних методів проявляється ознака професійної майстерності педагогічного працівника;

- диференційований (індивідуальний) підхід до учнів у процесі навчання, який забезпечує оптимальний розумовий і професійний розвиток учня, попереджує неуспішність та соціально-професійну апатію; одним із способі перевірки рівня ефективності індивідуального підходу до учнів в умовах колективної роботи із групою є вивчення системи роботи викладача, майстра виробничого навчання із невстигаючими учнями, а також з тими, хто виявляє підвищений інтерес до вивчення предмета.

Залежно від мети відвідування на практиці використовуються ЧОТИРИ ОСНОВНИХ ТИПИ АНАЛІЗУ УРОКУ:

1 повний аналіз передбачає всебічний розгляд у єдності і взаємозв’язку мети, змісту, методів і прийомів, форм організації всіх аспектів уроку – змістового, дидактичного, психологічного, виховного, методологічного, організаційного;

2 комплексний аналіз за своїм характером близький до повного й використовується найчастіше при аналізі декількох уроків однієї теми системи уроків тощо;

3 аспектний аналіз передбачає більш глибокий розгляд певного аспекту уроку – наприклад, організаційного або певного питання організації навчально-дидактичного, психологічного, методологічного, виховного процесу;

4 короткий аналіз здійснюється для загальної оцінки науково-методичного чи організаційного рівня уроку. Він відображає тільки основні дидактичні завдання (чи реалізовано план уроку, чи досягнута поставлена мета, чи вирішені пізнавальні завдання), які основні позитивні (негативні) аспекти уроку тощо.

Аналізувати урок викладачу керівник ліцею може дотримуватися такого плану:

1 Оцінка основних особистих якостей викладача:

знання предмета і загальна ерудиція;

рівень педагогічної і методичної майстерності;

культура, мовлення, темп, дикція. Інтенсивність. Образність, емоційність, загальна та фахова підготовка;

рівень тактовності й демократичності взаємин з учнями;

загальний вигляд, культура, міміка, жести.

2 Оцінка діяльності учнів на уроці:

рівень пізнавальної активності, творчості й самостійності;

рівень розвитку загально навчальних і спеціальних умінь і навичок;

наявність та ефективність колективних (групових) форм роботи учнів на уроці;

рівень дисциплінованості, організованості та зацікавленості цим навчальним предметом взагалі і на уроці зокрема.

3 Оцінка змісту діяльності викладача та учнів:

науковість і посильність досліджуваного матеріалу;

актуальність та зв’язок з життям;

ступінь новизни, проблемності й привабливості навчальної інформації;

оптимальність обсягу запропонованого для засвоєння нового матеріалу.

4 Оцінка ефективності способів діяльності викладача й учнів:

Ÿ раціональність та ефективність використання часу уроку, оптимальність темпів, а також чергування й зміна видів діяльності з ходу уроку;

доцільність та ефективність використання наочності, ТЗН, комп’ютерної техніки на уроці;

раціональність та ефективність використання організаційних форм роботи, методів і прийомів;

наявність зворотного зв’язку з усіма учнями в ході уроку;

ефективність контролю за роботою учнів і рівень вимог на якому було оцінено їхні навчальні досягнення;

ступінь ефективного впливу уроку на учнів;

ступінь дотримання правил охорони праці і техніки безпеки викладачем і учнями в ході уроку.

5 Оцінка мети і результатів проведення уроку:

ступінь конкретності, чіткості й лаконічності формулювання мети уроку;

реальність, доцільність, складність і досяжність мети одночасно;

використання на уроці активних та інтерактивних методик навчання, традиційних та інноваційних технологій;

ступінь навчального впливу проведеного уроку на учнів;

ступінь виховного впливу (що і якою мірою сприяє вихованню учнів у ході уроку);

ступінь впливу уроку на розвиток учнів (що і якою мірою сприяло їхньому розвитку).

6Загальна оцінка уроку.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: