Главная | Случайная
Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Договори про передачу майна




 

За договором купівлі-продажу (продажу) одна особа (продавець) зобов’язується надати річ, а інша особа (покупець) зобов’язується оплатити її (ст. 1582 ЦКФ). Продавець зобов’язується не тільки передати покупцеві річ, але й гарантує покупцеві володіння правом власності на неї за виражену в грошах ціну, оплатити яку зобов’язаний покупець. Обов’язок покупця прийняти річ прямо у ЦКФ не встановлений й випливає з контексту інших норм (наприклад, ст. 1657 ЦКФ). Договір купівлі-продажу є оплатним, двостороннім, консенсуальним.

Істотні умови й форма договору купівлі-продажу.Для укладання договору купівлі-продажу сторони повинні досягти згоди щодо його істотних умов (предмету договору і його ціни). Предметом договору купівлі-продажу найчастіше виступають речі (рухоме й нерухоме майно) і так зване «безтілесне» майно (права вимоги, майнові права й права на нематеріальні блага). Особливості регулювання окремих різновидів договору купівлі-продажу залежать від того, яка річ продається: рухома або нерухома, обумовлена родовою або індивідуальною ознаками, замінна або незамінна. Предметом договору може бути також і майбутня річ. Такою вважається річ, що не існує в момент укладання договору, але буде виготовлена в майбутньому, а також річ існуюча на момент укладання договору, але яка ще не належить продавцеві. Для визначення предмета договору купівлі-продажу потрібно вказати найменування, якість і кількість відчужуваного товару.

Визначення товару по якості може відбуватися на підставі опису, зразка, стандарту або бути комбінованим. При відсутності в договорі опису товару по якості продавець зобов’язаний надати товар середньої якості (ст. 1246 ЦКФ).

Кількість відчужуваного товару може бути встановлена мірами ваги, довжини, обсягу, площі, у штуках або шляхом вказівки на спосіб її визначення. Допускається відхилення на 1/20 від договірної кількості, без підстав для розірвання договору, зниження або підвищення ціни (ст. 1618, 1619 ЦКФ).

Умова договору про ціну повинна бути виражена в певній сумі або містити вказівку на спосіб визначення ціни (ст. 1591 ЦКФ). Ціна може бути встановлена сторонами або третьою особою. У випадку невстановлення ціни договір вважається неукладеним (ст. 1592 ЦКФ). Ціна повинна бути виражена в грошовому еквіваленті. Якщо ж в якості оплати передається річ, то це будуть відносини за договором міни (ст. 1702-1707 ЦКФ), а при відсутності зустрічного виконання – відносини дарування (ст. 893 ЦКФ).

Договір купівлі-продажі може бути визнаний судом недійсним при встановленні збитковості його для деяких категорій осіб у визначених законом випадках (наприклад, в інтересах неповнолітнього – ст. 1305 ЦКФ).

Форма договору визначається на розсуд сторін, якщо інше не встановлено законом. Спеціальні вимоги до форми встановлені для договору купівлі-продажу нерухомості. Такий договір повинен бути вчинений у письмовій формі з нотаріальним посвідченням і занесений у поземельну книгу (Декрет від 4 січня 1955 р.).

Момент переходу права власності за договором визначає час, з якого покупець вправі розпоряджатися річчю й коли на покупця переходить ризик випадкової загибелі або псування речі. Це відбувається одночасно з укладенням угоди про продаж індивідуально-визначеної речі (ст. 1138, 1583 ЦКФ). При продажу речі, визначеної родовими ознаками, право власності переходить до покупця в момент індивідуалізації речі, тобто її виділення з маси однорідних (ст. 1585 ЦКФ). Це звичайно збігається з її передачею покупцеві або перевізникові. Право власності на нерухомість переходить із моменту реєстрації договору в реєстрі хоронителя іпотек.

Права та обов'язки сторін.Головними обов’язками продавця є перенесення на покупця права власності на річ і передача речі покупцеві (ст. 1603 ЦКФ). Право власності повинно бути передане на річ, яка має бути вільною від прав третіх осіб і від прихованих недоліків речі або пороків, що тягнуть за собою розірвання договору (так звана гарантія продавця – ст. 1625 ЦКФ). Передачею речі визнається будь-яка дія, що дозволяє перемістити її у володіння іншої сторони. Нерухомість може вважатися переданою при передачі покупцеві ключів і документів, що засвідчують право власності продавця. Місце передачі рухомої речі, що визначеної родовими ознаками, визначається місцем проживання продавця. Місце передачі рухомої індивідуально-визначеної речі визначається її місцем знаходження (ст. 1247 ЦКФ). Якщо в договорі не визначений строк передачі речі, покупець вправі вимагати негайної передачі речі, а продавець може негайно виконати своє зобов’язання щодо передачі речі. Товар повинен бути переданий у встановленій договором кількості, покупець, якщо інше не зазначено в договорі, не зобов’язаний приймати товар частинами (ст. 1244 ЦКФ). Якщо інше не встановлено договором, продавець несе витрати, пов’язані з передачею товару й витрати, пов’язані із приведенням товару в стан, придатний для передачі (ст. 1608 ЦКФ).

Покупець зобов’язаний оплатити куплену річ і несе витрати, пов’язані з прийняттям речі, якщо інше не обумовлено угодою з продавцем (ст. 1608 ЦКФ). Умови проведення оплати встановлюються сторонам у договорі. Час і місце платежу у відповідності зі ст. 1651 ЦКФ прив’язані до місця передачі речі. При несплаті продавець вправі вимагати знищення договору продажу (ст. 1654 ЦКФ). Покупець оглядає продану йому річ, оскільки продавець не відповідає за явні недоліки речі, в існуванні яких покупець міг би переконатися сам (ст. 1642 ЦКФ). При виявленні в проданій речі недоліків покупець вправі повернути її продавцеві, вимагати повернення її купівельної ціни або залишити річ за собою й вимагати повернення частини ціни за визначенням експертів (ст. 1644 ЦКФ).

Відповідальність сторін за договором купівлі-продажу.При непередачі проданої речі покупець вправі вимагати з продавця стягнення заподіяних збитків і реального виконання зобов’язання (тобто передачі речі), або розірвати договір і стягнути всі заподіяні збитки (ст. 1610,1611 ЦКФ). Продавець відповідає за приховані недоліки проданого товару, які істотно зменшують вартість речі або роблять її непридатною до використання, і при знанні про наявність яких покупець не став би придбавати цю річ або дав за неї меншу ціну (ст. 1641). При вилученні речі у покупця третіми особами (евікції), покупець вправі вважати договір невиконаним з покладанням на продавця понесених збитків (ст. 1625, 1626, 1630 ЦКФ).

Договір майнового найму – угода сторін, за якою одна сторона (наймодавець) бере на себе зобов’язання надати іншій стороні (наймачеві) у користування рухому або нерухому річ на певний строк і за певну плату, а інша сторона (наймач) зобов’язується здійснювати оплату за користування цією річчю й повернути її після закінчення встановленого строку (ст. 1709 ЦКФ). Договір майнового найму – двосторонній, оплатний, триваючий, консенсуальний, що має предметом тільки індивідуально-визначені неспоживані речі.

У Французькому праві розрізняються договір найму речей і найм робіт (ст. 1708 ЦКФ). За договором найму речей (договору майнового найму) можна наймати всі види майна рухомого і нерухомого (ст. 1713 ЦКФ).

Істотними умовами договору майнового найму є предмет договору, розмір найманої (орендної) плати й строк дії договору.

Форма договору може бути обрана за згодою сторін, крім договорів сільськогосподарської оренди й іншої нерухомості, які повинні бути укладені письмово. Недотримання письмової форми договору позбавляє сторони права посилатися на показання свідків на підтвердження договору і його умов.

Обов’язком наймодавця є надання наймачеві речі в стані, придатному для встановленого в договорі використання, підтримка речі в цьому стані й надання наймачеві можливості спокійного користування річчю в продовж строку дії договору (ст. 1719 ЦКФ). Річ повинна бути надана наймодавцем вільною від недоліків, що перешкоджають її використанню, хоча б наймодавець і не знав про них у момент укладання договору (ст. 1721 ЦКФ).

Наймач зобов’язаний користуватися річчю відповідно до її призначення за умовами договору або передбачуваним призначенням як треба гарному хазяїнові й платити плату за користування річчю в строки, визначені договором (ст. 1728 ЦКФ). При відсутності спеціального застереження наймач може передавати річ у користування третім особам. Наймач зобов’язаний повернути цю річ після закінчення строку дії договору в такому ж стані, якою вона була отримана, за винятком її загибелі й погіршення внаслідок старості або непереборної сили (ст. 1730 ЦКФ).

Наймодавець відповідає за недоліки або недоліки речі, що виникли під час її використання за договором найму (ст. 1721 ЦКФ) і зобов’язаний відшкодувати наймачеві збитки, що виникли внаслідок цих недоліків.

Наймач несе відповідальність у вигляді компенсації збитків наймодавцеві за псування речі третьою особою, якій він передав річ; за неповідомлення наймодавця про виявлені недоліки речі; за погіршення й знищення речі, що відбулося по його вині (ст. 1732, 1735 ЦКФ).

Припинення договору майнового найму, укладеного в письмовій формі, відбувається в силу самого закону після закінчення встановленого строку й без окремої заяви іншій стороні (ст. 1737 ЦКФ). Договір припиняється внаслідок загибелі речі й в силу взаємного невиконання сторонами їхніх обов’язків по ньому (ст. 1741 ЦКФ). Смерть однієї зі сторін не тягне припинення договору.

 




Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2019 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных