Додаткові органи дихання

У багатьох вищих риб є різні пристосування для дихання атмосферним повітрям. Ці пристосування забезпечують рибі можливість перебування в зіпсованій воді з недостатнім вмістом кисню, як це спостерігається часто у водоймах зі стоячою водою, особливо в тропічному кліматі. Нерідко, крім того, такі риби мають здатність тривалого перебування поза водою.
Так звані «надзяброві органи» (у змієголовів і намулистих стрибунців) являють собою поглиблення, що лежать зі спинного боку в ділянці першої зябрової щілини, зі стовщенням слизової оболонки, що постачається рясно кров'ю (рис. 300). У деяких тропічних костистих риб (окунь-повзун, нитконосець, гурамі та ін.) є лабіринтовий апарат, який складається зі складної системи складок слизової оболонки, що міститься в особливому заглибленні у спинній частині зябрової порожнини (рис. 301). Лабіринт підтримується спеціальним кістковим виростом відповідної зябрової дуги. Цей орган міститься на верхньому кінці перших двох зябрових дуг і забезпечується венозною кров'ю від відповідних зябрових артерій. У деяких сомових є гіллясті придатки на верхніх кінцях 1-2 зябрових дуг, що розміщені також у заглибленнях зябрової порожнини (рис. 302).
У всіх таких органах затримується вода, що зволожує їхні стінки, а також зябровий апарат.
В одного індійського мішкозябро-вого сома є довгі мішкоподібні вирости спинної частини першої зябрової щілини, що йдуть каудально вздовж хребта до самого хвоста (рис. 303). Ці мішки наповнюються водою, яка використовується для змочування зябрових пелюсток, коли сом знаходиться у воді.
У багатьох сомових спостерігається кишкове дихання — риба заковтує атмосферне повітря і пропускає його вздовж всього кишкового каналу і потім через анальний отвір назовні. Таке ж кишкове дихання є і у звичайного в'юна, середня кишка якого надзвичайно багата кровоносними ка- пілярами, котрі залягають безпосередньо під епітелієм.

Рис. 300. Надзябровий орган змієголова — вигляд з черевного боку (за Солдатовим В. К., 1934 p.): 1 — ротова порожнина; 2 — ліва надзяброва порожнина; 3 — перегородки, утворені внутрішніми складками порожнини; 4 — зяброві дуги; 5 — стравохід; 6 — глоткові зуби
Нарешті, у якості додаткового органа повітряного дихання служить іноді і плавальний міхур. Таку функцію він виконує у кісткових га-ноїдів (панцирна щука і амія), у яких стінки міхура при збільшенні внутрішньої поверхні набули комірчастий характер (рис. 304). Це непарний міхур, що відкривається каналом на спинній поверхні стравоходу.

Рис. 301. Лабіринтоподібні зябри окуня-повзуна (за Солдатовим В. К., 1934 р.)

Рис. 302. Додаткові органи дихання сома кларія (за Бриджем Т. В., 1910 p.): 1 — видозмінені зяброві пелюстки; 2 — передні китицеподібні дихальні органи; 3 — задні деревоподібні дихальні органи; 4 — задня частина лівої дихальної порожнини; 5 — зяброві дуги

Рис. 303. Мішкозябровий сом з відпрепарованим повітряним мішком (за > Шимкевичем В., 1923 p.): I — повітряний мішок

Рис. 304. Внутрішня поверхня плавального міхура панцирної щуки (за Бриджем Т. В., 1910 p.)

Рис. 305. Плавальний міхур поліптера з черевного боку (за Відерсгеймом P., 1909 p.): 1,2 — передні придатки міхура; 3 — отвір міхура, що є гомологом; гортані; 4 — непарна частина міхура; 5 — ліва половина міхура; 6 — права половина міхура
У багатоперих ганоїдів (поліптер) і дводишних риб плавальний міхур парний (рис. 305) і сполучається з черевним боком стравоходу. Він закладається безпосередньо за зябровою ділянкою.-У поліптера стінки міхура гладенькі, і він, очевидно, не грає помітної ролі як орган повітряного дихання. Але у дводишних він має комірчасті стінки. Він забезпечується кров'ю від четвертої надзябрової артерії і повертає окислену кров безпосередньо в серце (у венозну пазуху).

Рис. 306. Плавальний міхур прото-птеруса (за Бриджем Т. В., 1910 p.):
1 — частини черевної стінки глотки і плавального міхура; II — розітнутий плавальний міхур; 1 — гортань;
2 — ліва та права легеневі артерії;
3 — глотка; 4 — стравохід; 5 — ліва легеня; 6 — права легеня; 7 — частина легені; 8 — легенева вена; 9 — альвеоли
У протоптера і лускатника плавальний міхур надзвичайно подібний з легенями нижчих наземних хребетних (рис. 306) і за загальним своїм виглядом, і за будовою, і за кровопостачанням. У рогозуба плавальний міхур непарний, але в іншому подібний із міхуром інших дводишних (рис. 307). Короткий і широкий повітряний канал відкривається у всіх цих форм щілиноподібним отвором на черевній стінці стравоходу. Цей отвір нагадує гортанну щілину наземних хребетних і має м'язи, які служать для його замикання. Легені дводишних функціонують звичайно як додатковий орган дихання. Під час посухи протоптер і лускатник зариваються у вологий намул і дихають винятково легенями.
Оскільки плавальний міхур інших риб являє собою непарний орган, що розвивається в спинному мезентерії, в ділянці стравоходу або навіть шлунка, то потрібно вважати, що він не гомологічний парному міхурові дводишних риб і набутий в обох групах риб (багатопері і дводишні, з одного боку, і хрящові ганоїди, кісткові ганоїди і костисті риби з іншого) незалежно.
В обох випадках орган виник, мабуть, наступним чином — риба заковтувала повітря, і воно затримувалося спочатку просто в складках, а потім у заглибленнях, що дало початок сліпим виростам. Але в одному випадку цей процес мав місце в самому кишечнику, у спинній його частині, і в результаті чого виник непарний спинний плавальний міхур більшості риб. В іншому випадку повітря, мабуть, затримувалося в останніх зябрових мішках, у яких, таким чином, розвинулися відразу парні виступи, що дали початок парному плавальному міхуру багатоперих ганоїдів і дводишних риб. Цілком можливо, що цей орган із самого початку служив додатковим органом повітряного дихання.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: