Тема 6. Система моральних норм у соціальній роботі

Соціальна робота як особливий тип професійної ді­яльності має специфічну, тільки їй притаманну систему цінностей, які сформувалися в процесі становлення мо­ральних принципів і норм поведінки фахівців. Вони є основою будь-яких професійних дій. Професійна етика соціального працівника (яка відображає моральну сві­домість цієї професійної групи, її психологію та ідеоло­гію) пропонує пошук резервів, використання різнома­нітних ресурсів: від соціальних до особистих як самого соціального працівника, так і клієнта. Усе це можливо й припустимо лише задля досягнення професійної ме­ти, а не для задоволення вузькокорпоративних чи осо­бистих інтересів фахівців.

Моральні відносини виникають у процесі соціальної роботи як сукупність залежностей і зв'язків між соці­альним працівником і клієнтом, між соціальними пра­цівниками як членами певного колективу, між соціаль­ними працівниками і соціальним оточенням клієнта, між соціальними працівниками та іншими організація­ми. Міжнародна та національні асоціації соціальних працівників, соціальні служби прагнуть врегулювати ці відносини через ухвалення вимог щодо професійних обов'язків, меж втручання і дистанції між фахівцями і клієнтами, дотримання низки моральних принципів. Проте соціальні працівники часто сприймають свою діяльність з точки зору не тільки метацінностей (за­гальнолюдських) чи професійних цінностей, а на основі своїх уявлень про мораль, що може призвести до виник­нення етичних дилем, труднощів у виборі професійного рішення.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: