Правове поняття судна. Державний прапор судна. Проблема ”зручних” прапорів. Назва судна. Державна реєстрація судна. Суднові документи. Екіпаж морського судна. Капітан судна 5 страница

Ставки Збору встановлені у доларах США за одиницю валової місткості судна, визначеної у його обмірному свідоцтві (без урахування податку на додану вартість), і стягуються за кожну надану судновласникам послугу з диференціацією в залежності від спеціалізації судна і валової його місткості, віку та розмірів. У випадку загибелі судна або пропажі судна безвісти Збір за виключення його з Державного суднового реєстру України або Суднової книги України з власника, судновласника або фрахтувальника судна не стягується.

Відповідно до ст.29 КТМ України з моменту реєстрації судна у Державному судновому реєстрі України або Судновій книзі України всі раніше зроблені записи щодо цього судна в суднових реєстрах іноземних держав Україною не визнаються.

Таким же чином Україною не визнається внесення судна України у судновий реєстр іноземної держави, якщо судно не виключено у встановленому порядку із Державного суднового реєстру України або Суднової книги України.

Судно виключається із Державного суднового реєстру України або Суднової книги України у разі:

1) визнання судна непридатним для подальшої експлуатації і ремонту;

2) втрати судном права плавання під Державним прапором України;

3) загибелі судна або пропажі його безвісти.

В цій статті сформульовано принцип неможливості подвійної реєстрації суден та визначено основні підстави для виключення суден з державного реєстру.

Принцип неможливості подвійної реєстрації суден визначають наступні положення:

(а) з моменту реєстрації судна у Державному судновому реєстрі України або Судновій книзі України всі раніше зроблені записи щодо цього судна в суднових реєстрах зарубіжних держав Україною не визнаються;

(б) Україною не визнається внесення судна України у судновий реєстр іноземної держави, якщо судно не виключено у встановленому порядку із Державного суднового реєстру України або Суднової книги України.

Підстави для виключення суден з державного реєстру:

1) визнання судна непридатним для подальшої експлуатації і ремонту;

2) втрата судном права плавання під Державним прапором України;

3) загибель судна або пропажа його безвісти.

Наведені підстави для виключення суден з державного реєстру сформульовані в цій статті є основними, оскільки знаходять свою конкретизацію в положенні про порядок державної реєстрації суден.

Виключення судна з Державного суднового реєстру України чи Суднової книги України здійснюється шляхом припинення записів про його реєстрацію і вилучення суднових реєстраційних документів.

Виключення може бути постійним або тимчасовим.

1) Постійне виключення судна з Державного суднового реєстру України або Суднової книги України здійснюється:

а) у разі втрати судном права плавання під Державним прапором України;

б) у разі загибелі судна або зникнення його безвісно;

в) у разі визнання судна непридатним для подальшої експлуатації;

г) у разі закінчення дії договору бербоут-чартеру іноземного судна;

д) у разі зміни зареєстрованого власника судна, судновласника або фрахтувальника за бербоут-чартером.

У разі постійного виключення судна, за бажанням судновласника, орган реєстрації у п'ятиденний термін видає свідоцтво про виключення судна з Державного суднового реєстру України чи Суднової книги України.

Підставою для постійного виключення судна є письмова заява, яку судновласник чи фрахтувальник зареєстрованого судна подає до відповідного органу державної реєстрації суден, яким воно було зареєстроване. Заява подається за довільною формою із зазначенням причини, яка викликає необхідність виключення судна з Державного суднового реєстру України чи Суднової книги України. При цьому до заяви додаються суднові реєстраційні документи, документи, що підтверджують наявність або відсутність заставних зобов'язань, та документ, що підтверджує сплату встановлених зборів.

У разі постійного виключення з Державного суднового реєстру України чи Суднової книги України іноземного судна орган державної реєстрації, що його виключає, повідомляє про це компетентний орган іноземної держави реєстрації судна.

2) Тимчасове виключення судна з Державного суднового реєстру України або Суднової книги України здійснюється в разі його передачі на законних підставах у тимчасове володіння чи використання іноземній державі, юридичній або фізичній особі, а також особі без громадянства, з тимчасовою заміною Державного прапора України на прапор іноземної держави, за умови, що:

а) згідно із законодавством іншої держави дозволяється заміна прапора;

б) судновласник згоден на тимчасову заміну прапора;

в) заставодержатель зареєстрованих застав судна згоден на тимчасову заміну прапора.

У разі тимчасового виключення судна з Державного суднового реєстру України чи Суднової книги України Інспекція видає свідоцтво про тимчасове виключення судна із Державного суднового реєстру або Суднової книги України.

Тимчасове виключення судна з Державного суднового реєстру України або Суднової книги України проводиться на підставі:

а) письмової заяви судновласника до відповідного органу державної реєстрації із зазначенням причин, які викликають необхідність тимчасового виключення судна із Державного суднового реєстру України або Суднової книги України, а також доданих до неї суднових документів (за винятком свідоцтва про право власності на судно);

б) письмового дозволу компетентного органу іноземної держави нової реєстрації судна на тимчасову реєстрацію судна в її суднових реєстрах та на заміну на ньому прапора;

в) копії договору фрахтування;

г) письмового дозволу заставодержателя на тимчасове виключення судна з Державного суднового реєстру України або Суднової книги України;

д) документа, що підтверджує сплату встановлених зборів.

У разі зміни органу державної реєстрації судна в межах України судновласник одночасно подає до відповідного органу державної реєстрації судна за місцем його реєстрації, погоджену Інспекцією в установленому порядку, заяву про перереєстрацію судна із зазначенням органу державної реєстрації, в якому він має намір зареєструвати судно, та заяву до органу державної реєстрації судна, в якому має намір перереєструвати його, з додаванням відповідних документів. Після видачі нових документів, які засвідчують факт державної реєстрації судна, орган державної реєстрації судна, в якому судно перереєстровано, повідомляє у триденний термін орган попередньої реєстрації судна.

Після постійного виключення судна з Державного суднового реєстру України або Суднової книги України всі документи, пов'язані з його реєстрацією, зберігаються органом державної реєстрації суден не менше трьох років, після чого знищуються в установленому порядку.

Документи, одержані від судновласника згідно з вимогами про тимчасове виключення судна з Державного суднового реєстру України або Суднової книги України, зберігаються органом державної реєстрації упродовж терміну передачі судна в бербоут-чартер іноземній фізичній або юридичній особі.

У разі поновлення реєстрації судна, тимчасово виключеного з Державного суднового реєстру України або Суднової книги України, органу державної реєстрації подається документ, виданий органом іноземної реєстрації судна, про виключення цього судна з іноземного суднового реєстру. Замість цих документів судновласнику видаються суднові реєстраційні документи про судно, що зберігалися органом державної реєстрації, в якому воно було зареєстроване.

Іноземне судно, що експлуатується на підставі договору бербоут-чартеру, яке включене до Державного суднового реєстру України, може бути виключене з цього Реєстру за таких підстав:

(а) якщо відповідний компетентний орган держави іноземної реєстрації судна скасує свій дозвіл на паралельну реєстрацію в Україні;

(б) у разі закінчення терміну дії договору бербоут-чартеру;

(в) за наявності інших умов, передбачених законодавством України.

У разі виключення іноземного судна із Державного суднового реєстру України органом державної реєстрації видається відповідне свідоцтво та сповіщається про це компетентний орган держави іноземної реєстрації цього судна. Фрахтувальник повинен протягом одного місяця з часу одержання свідоцтва про виключення судна з державної реєстрації повернути Державному реєстру суден України свідоцтво про право плавання під Державним прапором України.

Відповідно до ст.30 КТМ України про будь-які зміни відомостей, що підлягають внесенню в Державний судновий реєстр України або Суднову книгу України, власник судна або фрахтувальник за бербоут-чартером протягом двох тижнів з дня цих змін повинен повідомити орган реєстрації судна.

В даній статті йдеться про обов'язок власника судна або фрахтувальника за бербоут-чартером повідомити орган реєстрації судна про будь-які зміни відомостей, що підлягають внесенню в Державний судновий реєстр України або Суднову книгу України протягом двох тижнів з дня настання цих змін. До таких відомостей може бути віднесена наступна інформація: про зміну власника судна; про зміну ознак, які пов'язані з вимогами щодо морехідності судна; про наявність підстав для виключення судна з державного реєстру чи суднової книги; про перехід судна під прапор іншої держави; про іпотеку судна тощо. Необхідність виконання такого обов'язку пов'язана з тим, що вся інформація про судно (будь-то інформація щодо морехідності й технічного стану, щодо права власності), що внесена до державного суднового реєстру чи суднової книги, має особливе правове значення - це є інформація, за допомогою якої здійснюється підтвердження законності прав на судно та законності підстав для його експлуатації, тобто "інформація про правовий режим судна". З огляду на це, автор вважає, що ця інформація повинна носити відкритий характер. Тому пропонується: (а) КТМ слід доповнити нормою про відкритий характер державних реєстрів суден, передбачивши право будь-яких зацікавлених осіб на одержання витягу з державного реєстру; (б) на рівні підзаконних нормативних актів закріпити порядок одержання витягу з державного реєстру та справлення плати за це.

В Порядку державної реєстрації суден зазначається, що у разі виникнення змін, що викликають необхідність виправлення відомостей, внесених до Державного суднового реєстру, орган державної реєстрації, що видав реєстраційні документи, на підставі письмового погодження Інспекції, а для риболовних суден - Держкомрибгоспу та Інспекції видає нові документи та вносить відповідні зміни до Державного суднового реєстру України. При цьому документ, що підлягає заміні, здається органу державної реєстрації.

Видача дублікатів втрачених суднових реєстраційних документів здійснюється після розгляду заяви про їх втрату до Інспекції, а для риболовних суден - Держкомрибгоспу та Інспекції та опублікування за рахунок судновласника в газеті "Урядовий кур'єр" оголошення про втрату цих документів та визнання їх недійсними. Заява про видачу дубліката втрачених документів розглядається протягом не більше 30 діб від дня опублікування зазначеного оголошення.

Суднові документи. Відповідно до ст.35 КТМ України судно повинно мати такі основні суднові документи:

свідоцтво про право плавання під Державним прапором України (судновий патент);

свідоцтво про право власності на судно;

класифікаційне свідоцтво;

обмірне свідоцтво (для суден, що підлягають технічному нагляду класифікаційного товариства);

свідоцтво про мінімальний склад екіпажу;

список осіб суднового екіпажу (суднова роль);

список пасажирів, що перебувають на судні;

судновий журнал;

машинний журнал (для суден з механічним двигуном);

санітарний журнал;

суднове санітарне свідоцтво;

пасажирське свідоцтво, якщо судно перевозить більше 12 пасажирів;

дозвіл на право користування судновою радіостанцією, журнал (щоденник радіослужби) та інші документи відповідно до Регламенту радіозв'язку;

свідоцтво про вантажну марку, якщо судно використовується для цілей, передбачених пунктами 1, 3 частини першої статті 15 цього Кодексу;

журнал реєстрації заходів щодо запобігання забрудненню моря.

Список осіб суднового екіпажу (суднова роль), список пасажирів, судновий радіо- і машинний журнали ведуться за формою і правилами, встановленими центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту, а на риболовних суднах - центральним органом виконавчої влади в галузі рибного господарства. Санітарний журнал ведеться за формою і правилами, встановленими центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту за погодженням з центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я. Судна, зареєстровані в Судновій книзі України, замість документів, зазначених у абзацах другому і третьому частини першої цієї статті, повинні мати судновий білет. Судно, що плаває за кордон, повинно також мати документи, передбачені міжнародними договорами України.

Національним законодавством України встановлюються вимоги, що зобов'язують судно мати відповідні суднові документи. Дане положення міститься і в міжнародних угодах.

За своїм призначенням всі суднові документи можна поділити на три види:

1. документи, що визначають правове становище судна (наприклад, свідоцтво про право плавання під Державним прапором України, свідоцтво про право власності на судно);

2. документи, що визначають стан судна (наприклад, кваліфікаційне свідоцтво, суднове санітарне свідоцтво, пасажирське свідоцтво);

3. документи, що відображають діяльність судна (наприклад, судновий журнал, машинний журнал, санітарний журнал).

Суднові документи мають важливе юридичне значення, яке полягає в тому, що по-перше, від наявності цих документів на судні залежить можливість виходу судна в плавання. Так, відповідно до ст. 91 КТМ капітан морського порту повинен відмовити у видачі дозволу на вихід з порту в разі порушення вимог до суднових документів.

По-друге, відповідно до наявних в суднових документах відомостей (зокрема, що містяться в обмірному свідоцтві) визначається розмір зборів, що стягуються з судна в морських портах.

По-третє, суднові документи (зокрема, судновий журнал, санітарний журнал тощо) виступають в якості доказів при вирішенні спорів, що пов'язані із морськими подіями.

Розглянемо більш детально вказані в цій статті суднові документи.

Свідоцтво про право плавання під Державним прапором України (судновий патент) визначає національну належність судна Україні, і відповідно підконтрольність судна органам державної влади України. Крім того, наявність такого свідоцтва є підставою для підняття на судні Державного прапора України.

Свідоцтво про право плавання під Державним прапором України видається капітаном порту, в якому воно зареєстроване на кожне судно, що вноситься до Державного суднового реєстру України. Свідоцтво видається безстроково, окрім випадків, коли за договором бербоут-чертеру, судну надається тимчасове право плавання під Державним прапором України.

В Свідоцтві вказується, що усі цивільні та військові установи і посадові особи України зобов'язуються, а установи і посадові особи дружніх держав запрошуються на засадах взаємності у відповідності до міжнародного права і звичаїв, а також укладених договорів, надавати зазначеному судну та його капітану всіляку співдію та допомогу.

Свідоцтво про право власності на судно видається власнику судна, що вноситься до Державного суднового реєстру України, одночасно із видачею йому Свідоцтва про право плавання під Державним прапором України капітаном порту, в якому воно зареєстроване. Свідоцтво також видається безстроково. В свідоцтві зазначається тип та призначення судна, його назва, рік та місце побудови, основні технічні дані. Даний документ є правовстановлюючим документом, тобто засвідчує право власності певної фізичної або юридичної особи на судно.

Кваліфікаційне свідоцтво - документ, який засвідчує, що корпус судна, його устаткування, головні та допоміжні механізми тощо визнані такими, що відповідають Правилам Регістру, в результаті чого судну присвоюється клас Регістру. Клас Регістру свідчить про високі технічні, мореплавні та експлуатаційні якості судна.

Обмірне свідоцтво (для суден, що підлягають технічному нагляду класифікаційного товариства) - документ, що містить відомості про місткість судна, про розмір судна та окремих його приміщень. Обмірне свідоцтво видається лише суднам, що підлягають технічному нагляду. Дане Свідоцтво видається безстроково та переглядається у випадку зміни та місткості судна при його реконструкції або перебудови суднових приміщень.

Свідоцтво про мінімальний склад екіпажу - судновий документ, який засвідчує безпечність укомплектованості судна, якщо на ньому перебуває екіпаж за чисельністю та званнями (посадами) не нижчий, ніж в ньому зазначено.

Список осіб суднового екіпажу (суднова роль). Список осіб суднового екіпажу ведеться адміністрацією судна по встановленій формі із зазначенням прізвища, ім'я та по-батькові кожного члену екіпажу, дати народження, номерів паспорту та диплому, посади. При оформленні заходу та виходу судна суднова роль пред'являється до портового нагляду, митниці та органів прикордонної охорони. По судновій ролі контролюється укомплектованість судна належним по кількості і кваліфікації екіпажем.

Список пасажирів, що перебувають на судні - основний документ, що містить список пасажирів при виході та прибуття судна та пред'являється відповідним державним органам.

Судновий журнал - офіційний документ, що відображає діяльність судна, а також об'єктивні умови та обставини, що супроводжують цю діяльність. В судновому журналі з моменту підняття на судні Державного прапора України і до моменту, поки на ньому є капітан або інша особа, що виконує його обов'язки, ведеться запис всіх подій на судні.

Правове значення суднового журналу складається з того, що записи, які в ньому містяться є одним із видів письмових доказів при розслідуванні аварій, при розгляді судових спорів, пов'язаних із пошкодженням або нестачею вантажів, зіткненням суден, рятуванням, а також при розподілі загальної аварії. Записи в судновому журналі повинні бути повними, об'єктивними та своєчасними.

При виході судна в плавання в судновому журналі повинні бути обов'язково вказані: кількість членів екіпажу та пасажирів, кількість прийнятого вантажу, кількість запасів води, продуктів харчування тощо. Під час плавання в судновому журналі відображаються: назва моря (океану), курс судна з поправками, швидкість та відстань, що була пройдена, стан моря, напрямок та сила вітру, визначення місця судна різними способами, засоби, прийняті капітаном та екіпажем судна по забезпеченню збереження вантажу в схоронності, часу огляду вантажу, його кріплення, зміна курсу та швидкості судна тощо.

Судновий журнал ведеться помічниками капітана під контролем капітана. Всі записи повинні бути зрозумілі, без тлумачень або сумнівів, повинні бути неперервними, не повинні містити будь-яких виправлень або помарок. Особливі вимоги пред'являються до ведення записів в судновому журналі при зіткненні суден, рятуванні та наданні допомоги на морі судам, що терплять лиха, при загальній аварії та в інших надзвичайних ситуаціях.

Машинний журнал (для суден з механічним двигуном) - журнал, що відображає роботу головного двигуна та інших судових механізмів; час отримання та виконання розпоряджень щодо швидкості, реверсах судна; подачу води для тих чи інших цілей; випадки приймання та відкачки баласту, зупинки двигуна, витрати палива та мастильних матеріалів тощо.

Санітарний журнал - журнал, в якому відображаються всі санітарні перевірки судна. Санітарний журнал є офіційний судновим документом і є обов'язковим для ведення на всіх судах торговельного флоту. Санітарний журнал пред'являється посадовим особам Санітарної служби та санітарно-епідеміологічної станції при кожному відвідуванні судна. Якщо серед екіпажу судна є лікар, він обов'язково приймає участь в санітарних перевірках судна.

Суднове санітарне свідоцтво - документ, що засвідчує придатність судна до плавання з точки зору його санітарного стану та видається органами санітарного контролю.

Пасажирське свідоцтво, якщо судно перевозить більше 12 пасажирів - документ, який засвідчує, що судно в конструктивному відношенні відповідає вимогам міцності, забезпечене відповідними рятівними, водовідливними та протипожарними засобами у відповідності із вимогами Конвенції про охорону людського життя на морі 1974 року. Відповідно до законодавства, пасажирське свідоцтво повинно мати кожне пасажирське та вантажопасажирське судно, що перевозить більше 12 пасажирів.

Дозвіл на право користування судновою радіостанцією, журнал (щоденник радіослужби) та інші документи відповідно до Регламенту радіозв'язку. Згідно ст. 35 КТМ судно повинно мати дозвіл на право користування судновою радіостанцією та журнал радіослужби, якщо на судні є радіостанція. Зазначений дозвіл видає Міністерство транспорту та зв'язку України. Журнал радіослужби ведеться радистом та відображає роботу суднової радіостанції у відповідності з встановленими правилами.

Свідоцтво про вантажну марку, якщо судно використовується для цілей, передбачених пунктами 1, 3 частини першої статті 15 цього Кодексу. Дане свідоцтво відповідно із вимогами Міжнародної конвенції про вантажну марку 1966 року та ст. 15 КТМ видається морським судам, що здійснюють перевезення вантажів, пасажирів, багажу і пошти, для рибного чи іншого морського промислу, розвідки і добування корисних копалин, рятування людей і суден, що зазнають лиха на морі, буксирування інших суден та плавучих об'єктів, здійснення гідротехнічних робіт чи піднімання майна, що затонуло в морі; для наукових, навчальних і культурних цілей.

Свідоцтво засвідчує, що судно пройшло огляд та нанесені на його бортах вантажні марки та мінімальна величина його надводного борту задовольняє вимоги, що встановлені в інтересах безпеки мореплавства. Мінімально допустима висота надводного борту визначається з урахуванням району плавання та пори року.

Журнал реєстрації заходів щодо запобігання забрудненню моря - журнал, в якому здійснюється реєстрація заходів щодо очищення вод, забруднених шкідливими речовинами у відповідності із встановленими правилами.

Частиною 2 зазнпченої статті передбачається, що список осіб суднового екіпажу (суднова роль), список пасажирів, судновий радіо- і машинний журнали ведуться за формою і правилами, встановленими центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту, а на риболовних суднах - центральним органом виконавчої влади в галузі рибного господарства. Так, зокрема, бланки суднових документів затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 13.12.2006 N 1151 "Про затвердження бланків типових реєстраційних суднових документів".

Відповідно до законодавства України судна, зареєстровані в Судновій книзі України замість Свідоцтва про право плавання під Державним прапором України та Свідоцтва про право власності на судно повинні мати судновий білет. Даний документ одночасно є доказом права власності на судно та засвідчує його право плавати під Державним прапором України.

Судно, що плаває за кордон, повинно також мати документи, передбачені міжнародними договорами України. Так, наприклад, відповідно до вимог Конвенції про полегшення міжнародного морського судноплавства 1965 року судно повинно мати для пред'явлення державній владі наступні документи: загальна декларація; Декларація про вантаж; Декларація про суднові припаси; Декларація про особисті речі команди судна; Суднова роль; Список пасажирів; Документ, що запропонований Всесвітньою поштовою конвенцією; Морська санітарна декларація.

Відповідно до ст.36 КТМ України судно, що несе спеціальну державну службу, а також спортивне судно можуть не мати обмірного свідоцтва. Однак місткість судна, що несе спеціальну державну службу, може бути визначена спрощеним способом з видачею відповідного посвідчення. Судно, що плаває в портових або прибережних водах, може не мати машинного і санітарного журналів, якщо інше не встановлено правилами ведення цих журналів.

Дана стаття містить виняток із загального правила, що міститься в ст. 35 Кодексу про можливість судна, що несе спеціальну державну службу, а також спортивного судна не мати обмірного свідоцтва. Однак, замість обмірного свідоцтва судно, що несе спеціальну державну службу, може мати відповідне посвідчення. Зміст даного посвідчення зводиться до визначення місткості судна.

Також даною статтею передбачається право судна, що плаває в портових або прибережних водах, не мати машинного і санітарного журналів. Дане положення пов'язане із невеликою віддаленістю судна від порту, що зменшує можливість настання непередбачених ситуацій, про обставини настання яких вносяться відомості до машинного і санітарного журналів.

Відповідно до ст.37 КТМ України риболовне судно довжиною 24 і більше метрів, крім документів, зазначених у статті 35 цього Кодексу, повинно мати міжнародне свідоцтво про безпеку риболовного судна. Це правило не застосовується до суден, що використовуються виключно для спорту і відпочинку, обробки риби та інших ресурсів моря, проведення досліджень і навчання, перевезення риби.

Статтею 37 Кодексу встановлюється вимога для риболовних суден, окрім документів, що визначені в ст. 35 цього Кодексу, мати міжнародне свідоцтво про безпеку риболовного судна. Дане положення відповідає вимогам Міжнародного кодексу по управлінню безпечною експлуатацією судів і попередження забрудненню 1993 року (МКУБ). На підставі цього Кодексу Державним комітетом рибного господарства України 16 січня 2008 року затверджене Положення щодо встановлення відповідності системи управління безпекою компаній та суден флоту рибного господарства вимогам Міжнародного кодексу з управління безпечною експлуатацією суден і попередженням забруднення 1993 року, п. 1.3 якого визначено, що свідоцтво про управління безпекою - це документ, виданий Держкомрибгоспом, що підтверджує відповідність системи управління безпекою судна вимогам МКУБ. Вказаним положенням встановлено також порядок отримання даного свідоцтва.

Не розповсюджується положення цієї статті на судна, що використовуються виключно для спорту і відпочинку, обробки риби та інших ресурсів моря, проведення досліджень і навчання, перевезення риби.

Відповідно до ст.38 КТМ України свідоцтво про право плавання під Державним прапором України і свідоцтво про право власності на судно видаються капітаном порту, в якому судно зареєстроване у Державному судновому реєстрі України, Судновий білет видає орган, що зареєстрував судно у Судновій книзі України. Свідоцтво про придатність до плавання, обмірне свідоцтво, пасажирське свідоцтво, свідоцтво про вантажну марку, свідоцтво про відповідність спеціальним вимогам для суден, що перевозять небезпечні вантажі, а також інші суднові документи, що передбачені міжнародними договорами України з питань безпеки мореплавства, видає класифікаційне товариство за дорученням центрального органу виконавчої влади в галузі транспорту. З дозволу класифікаційного товариства окремі категорії суден можуть не мати обмірного свідоцтва або свідоцтва про вантажну марку. Дозвіл на право користування судновою радіостанцією видається центральним органом виконавчої влади в галузі зв'язку. За видачу суднових документів, зазначених у статтях 35 і 37 цього Кодексу, справляються збори, порядок справляння та розмір яких встановлюються центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики.

Даною статтею визначаються органи, що видають суднові документи. Так, правом видачі Свідоцтва про право власності на судно та Свідоцтва про право плавання під Державним прапором України наділяється капітан порту, в якому судно зареєстроване в Державному судновому реєстрі України. В свою чергу, судновий білет видає орган, що зареєстрував судно в Судновій книзі України. Дане положення Кодексу знайшло своє відображення в Порядку ведення Державного суднового реєстру України і Суднової книги України, затвердженого постановою КМУ від 26 вересня 1997 року.

Так, Положенням (п. 5) передбачено, що Державну реєстрацію суден в Україні здійснюють: морських суден - капітани морських портів; річкових суден та суден, що не підлягають нагляду класифікаційним товариством, - Інспекція; риболовних суден, що не підлягають нагляду класифікаційним товариством, - Держкомрибгосп, які є органами державної реєстрації. Реєстрація ж торговельних суден у Судновій книзі України здійснюється капітанами морських портів, Інспекцією, а риболовних суден - Держкомрибгоспом та капітанами морських рибних портів.

Реєстрація судна в Україні передбачає внесення відомостей про нього до Державного суднового реєстру України, що ведеться за формою згідно з додатком 1 до Правил, або Суднової книги України, що ведеться за формою згідно з додатком 2, та отримання цим судном свідоцтва про право плавання під Державним прапором України. Відповідальність за повноту і точність реєстраційних даних про судно, а також за наслідки, які можуть виникнути через неподання або подання недостовірних відомостей про судно, несе власник судна або особа, яка використовує судно на інших законних підставах (судновласник, фрахтувальник). Судно може бути зареєстроване у Державному судновому реєстрі України або Судновій книзі України тільки одним органом державної реєстрації. Орган державної реєстрації судна може бути змінено за бажанням судновласника. З моменту внесення записів про постійну реєстрацію судна до Державного суднового реєстру України або Суднової книги України всі зроблені раніше записи щодо цього судна в суднових реєстрах інших держав Україною не визнаються.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: