Лекція № 22 Правова основа організації міжнародних перевезень

Міжнародні перевезення вантажів є специфічною сферою автотранспортної діяльності.

Для того, щоб вийти на ринок міжнародних перевезень вантажів, автотранспортному підприємству необхідно отримати в органах Державної транспортної інспекції відповідну ліцензію. Найважливішою умовою отримання такої ліцензії є проходження спеціального навчання працівниками АТП (крім випадків, коли працівник фірми-претендента ліцензії має стаж роботи по організації міжнародних перевезень не менше 5 років).

Організовуючи міжнародне перевезення в ту або іншу державу, АТП повинне мати інформацію про національні умови автомобільних перевезень. Ці умови надають значну дію на комерційні аспекти перевезень. До них, зокрема, відносяться:

1) допустимість завантаження автомобіля на території даної країни вантажем, адресованим в третю країну;

2) габаритні і вагові обмеження на дорожній мережі;

3) основні особливості правил дорожнього руху;

4) наявність ділянок дорожньої мережі, закритих для вантажних перевезень (повністю, в нічний час, в святкові дні);

5) система дорожніх податків і зборів;

6) дозволений до ввезення об'єм палива в баках автомобіля і ін.

З погляду технології і організації транспортного процесу міжнародні перевезення близькі до міжміських перевезень. Разом з тим, якщо розглядати їх крізь призму комерційної роботи, то міжнародні перевезення мають важливі особливості, пов'язані перш за все з правовим режимом міжнародного транспорту.

Можна вказати наступні головні особливості міжнародних перевезень:

1. Здійснення перевезення і супутніх їй комерційних операцій у сфері дії правових систем різних держав.

2. Наявність цілого ряду спеціальних міжнародних і національних нормативних правових актів, регулюючих ті або інші аспекти міжнародних автомобільних перевезень.

3. Необхідність дотримання митного законодавства країн, по території яких виконується перевезення.

4. Необхідність виконання національних вимог, пов'язаних з перетином меж.

Вказані особливості створюють немало проблем для перевізників всіх країн. Тому уряди і міжнародні організації постійно докладають зусилля до того, щоб створити єдиний правовий режим міжнародних перевезень вантажів, що забезпечує сприятливі умови для транспортної і торгової діяльності.

Далі стисло висловлюються принципи деяких з міждержавних угод, найбільш важливих з погляду міжнародних автомобільних перевезень вантажів.

2.Конвенція КДПВ — конвенція про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів. Розроблена в 1956 р. Міжнародна назва цієї конвенції — CMR(Convention Merchandise Road).

Національні законодавчі акти, регулюючі взаємини між автомобільними перевізниками і вантажовідправниками, встановлюють різні умови і відповідальність, що утрудняє здійснення міжнародних перевезень вантажів автомобільним транспортом.

У конвенції КДПВ визначаються одноманітні умови, яким повинні відповідати договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів, форми документів, використовуваних при такому перевезенні, і відповідальність сторін. На сьогоднішній день учасниками КДПВ стали 38 держав. Умови КДПВ діють в тому випадку, якщо хоч би одна з країн — відправлення або призначення — приєдналася до неї.

Вантажовідправник і перевізник, згідно КДПВ, має право укладати договір перевезення на свій розсуд, але за умови дотримання деяких обов'язкових меж. Так, встановлений максимальний розмір відповідальності перевізника за збереження вантажу — близько 7 англійських фунтів за 1 тонну.

Важливим документом є товарно-транспортна накладна КДПВ. Відповідно до статті 4 Конвенції, в ході міжнародної транспортної операції вантаж повинен супроводжуватися цим документом. Товарно-транспортна накладна також встановлює умови договору перевезення. Важливо мати на увазі, що умови КДПВ діють навіть в тому випадку, якщо накладна не була належним чином оформлена.

3.Європейська угода, що стосується роботи екіпажів транспортних засобів, що проводять міжнародні автомобільні перевезення (ЕСТР). Діє з 1970 р. У угоді визначаються одноманітні умови роботи водіїв комерційних транспортних засобів, що проводять міжнародні перевезення в автомобільному повідомленні, згідно принципам Міжнародної організації праці.

До вищезазначених принципів відносяться розпорядження, що регламентують тривалість періодів роботи, чисельність екіпажа і тривалість періодів відпочинку, а також вимоги, якою повинні задовольняти водії.

Востаннє дана угода була переглянута в 1993 т. і узгоджена з відповідною директивою Європейського співтовариства. В даний час учасниками ЕСТР є 30 держав.

Ряд важливих угод направлений на спрощення митних процедур.

Митна конвенція про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП (Конвенція МДП 1975 р.). Міжнародна назва — конвенція TIR Положення конвенції МДП направлені на спрощення транзитних міжнародних перевезень і дозволяють здійснювати міжнародні перевезення вантажів автомобільним транспортом з митниці пункту відправлення до митниці пункту призначення через будь-яке необхідне число країн без якого-небудь проміжного митного контролю вантажів, що перевозяться. Учасниками Конвенциі МДП є 58 держав і Європейське співтовариство.

Щоб попередити випадки контрабанди, такі перевезення, безумовно, вимагають ухвалення ряду мерів обережності, зокрема накладення надійного в митному відношенні друку і пломб і дотримання розпоряджень, що стосуються конструкції вантажного відділення або контейнера. Для покриття мит, що належать, і зборів, відповідно до конвенції, створена міжнародна гарантійна система, якою управляє Міжнародна спілка автомобільного транспорту (МСЛТ).

Хоча конвенція МДП спочатку була розроблена тільки для європейських перевезень, поступово ця система розповсюджується на інші регіони миру, включаючи Близький Схід, Північну Африку і Латинську Америку (Уругвай і Чилі).

В даний час система МДП може також застосовуватися до вантажів, які перевозяться в контейнерах, за умови, що принаймні частина поїздки здійснюється автомобільним транспортом. Для цієї мети ЄЕК ООН в співпраці з МСАТ розробила книжку МДП для змішаних перевезень.

У вересні 1987 р. асоціації, що видають книжки МДП, отримали в своє розпорядження книжку МДП для змішаних перевезень. Ніяких змін в конвенцію вносити не потрібно було, оскільки по своєму характеру дана угода полягала саме з метою організації змішаних перевезень. Новий документ спростив використання конвенції в цих цілях. У книжці МДП в контрактних умовах постачання визначається:

1) хто організовує і оплачує перевезення товару від продавця до покупця;

2) хто несе ризик в ході здійснення цих функцій;

3) хто несе ризик від загибелі і псування товару;

4) у який момент відповідальність за товар переходить від одного учасника операції до іншого.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: