Порядок вибору оптимального способу ремонту деталей БТОТ

Вибір оптимального способу ремонту деталей є важливою задачею удосконалення організації ремонтного виробництва. Систематизовані і глибокі теоретичні дослідження, присвячені вибору оптимального способу ремонту деталей металопокриттями, були виконані професором В.А.Шадричевим. Запропонована їм методика ґрунтується на послідовному застосуванні по відношенню до деталей, які потребують ремонту, трьох критеріїв:

- критерія застосування, який визначає принципову можливість застосування різноманітних способів ремонту по відношенню до конкретних деталей;

- критерія довговічності, який визначає працездатність відновлюваної деталі і оцінюється за допомогою коефіцієнта довговічності;

- техніко-економічного критерія, який зв’язує довговічність деталі з економікою її відновлення.

Для отримання чітких і однакових результатів при визначенні можливих способів відновлення конкретних деталей доцільно встановити характеристики застосування різноманітних способів відновлення деталей.

Характеристиками застосування способів відновлення деталей можуть бути:

- види металів – сталь, чавун. Стальні деталі можливо відновлювати наплавкою під шаром флюсу, в середовищі вуглекислого газу, хромуванням, залізненням. Залізненням відновлюються чавунні деталі, однак наплавку і хромування деталей застосовувати не рекомендується. Наплавка деталей з чавуна (колінчаті вали автомобільних двигунів, блоки циліндрів) пов’язана з великими труднощами і в ремонтній практиці застосування поки не знайшла;

- види поверхонь – зовнішні і внутрішні циліндричні і плоскі. Зовнішні і внутрішні циліндричні поверхні можна відновлювати наплавкою в середовищі вуглекислого газу, хромуванням, осталюванням, а наплавкою під шаром флюсу можливо успішно наплавляти тільки зовнішні циліндричні і плоскі поверхні;

- найменший допустимий діаметр деталей класу “вали”, для на плавки під шаром флюсу d=35-40мм, для на плавки в середовищі вуглекислого газу d=20-25 мм, для хромування d=5-8 мм, для осталювання d=12-15 мм;

- найменший допустимий діаметр деталей класу “корпусні” і “порожнисті циліндри” для на плавки в середовищі вуглекислого газу d=60-70 мм, для хромування і осталювання d=40-50 мм, наплавка під шаром флюсу не рекомендується;

- найменша товщина покриття, для наплавки під шаром флюсу – 1,5-2,0 мм, наплавка в середовищі вуглекислого газу – 1,0 мм, для хромування – не обмежена і для осталювання 0,1-0,2 мм;

- найбільша практична товщина покриття, для наплавки під шаром флюсу – 4,0-5,0 мм, наплавка в середовищі вуглекислого газу – 2,0-2,5 мм, для хромування – 0,3-0,8 мм і осталювання – 1,0-2,0 мм;

- зниження втомлюваної міцності, % - для наплавки під флюсом – 10-25, хромування 15-25, для осталювання 20-30.

Здійснюючи техніко-економічну оцінку різних способів відновлення, необхідно враховувати продуктивність. Продуктивність є важливим показником при виборі того чи іншого способу відновлення. Той чи інший спосіб, що відрізняється невеликими трудовими і матеріальними затратами, тобто є економічним, може характеризуватися невисокими техніко-економічними показниками в тому випадку, якщо він має низьку продуктивність.

Таким чином, порядок вибору оптимальних способів відновлення деталей полягає в наступному:

- розгляді різноманітних способів відновлення і виборі з них таких способів, які в принципі, можуть використовуватися в даному випадку;

- виборі з числа способів, які відповідають необхідному значенню коефіцієнта застосування тих з них, які забезпечують наступний міжремонтний пробіг відновлених деталей, тобто відповідають необхідному значенню коефіцієнта довговічності не нище 0,85;

- виборі з числа способів, які відповідають необхідним значенням показників застосування і довговічності, способів, що мають найкращі техніко-економічні характеристики.

Тема 18. «Організація і порядок виконання робіт при поточному ремонті танків в бойових умовах»

Виконання робіт при поточному ремонті танків в бойових умовах.

Порядок використання ремонтних засобів батальйону і частини під час ведення оборонного бою.

При завчасній підготовці оборони чи організації її в ході бою при відсутності зіткнення з противником здійснюються висування в призначені місця, розміщення і підготовка до роботи ПТС батальйонів і груп технічної розвідки частин, РЕГ (РемГ) підрозділів, частин, основних сил і засобів ремонтних підрозділів частин і ремонтно-відновлювального батальйону, а також складів бронетанкової майна. Крім того, у частинах другого ешелону (загальновійськового резерву) можуть створюватися і готуватися до роботи евакуаційні команди для забезпечення подолання підрозділами важкопрохідних ділянок місцевості й інших перешкод при проведенні контратак.

Пункти технічного спостереження батальйонів звичайно розміщуються поблизу командно-спостережних пунктів в укриттях, з яких забезпечується спостереження за озброєнням і технікою, розташованими у ротних опорних пунктах. Якщо батальйон обороняється (розгортається) на широкому фронті (розосереджено) чи за умовами місцевості спостереження затрудняється, тоді можуть створюватися і ротні ПТС.

Групи технічної розвідки частини при переході до оборони розміщуються за батальйонами першого ешелону на напрямку зосередження основних зусиль. При обороні на широкому фронті можуть створюватися кілька груп і в інтересах технічної розвідки використовуватися гелікоптери. У частинах загальновійськового резерву групи технічної розвідки розміщуються в місцях розгортання їхніх ремонтних підрозділів у готовності до дій за напрямками контратак або у межах своїх ділянок оборони.

Ремонтно-евакуаційні (ремонтні) групи підрозділів розгортаються для роботи безпосередньо за районами оборони своїх батальйонів, у районах розташування рот і інших підрозділів. Ремонтно-евакуаційні групи, як правило, створюються в батальйонах, призначених для оборони в першому ешелоні на напрямку зосередження основних зусиль частин, передових позицій, а також у батальйонах, що виконують задачі на окремих самостійних напрямках.

Ремонтно-евакуаційні (ремонтні) групи частини розгортаються для роботи на напрямку зосередження основних зусиль за батальйонами першого ешелону. Крім того, РЕГ частини можуть виділятися для відновлення озброєння і техніки батальйонів, що діють на окремих напрямках. До початку оборони вони висуваються на свої напрямки і розгортаються за забезпечуваними батальйонами.

Місця розгортання РЕГ (РемГ) підрозділів, частини вибираються з урахуванням забезпечення їхнього надійного укриття, маскування і швидкого маневру в межах районів, ділянок оборони. На випадок вклинення противника або застосування ним зброї масового ураження призначаються запасні місця розгортання РЕГ (РемГ) і шляхи переміщення до них.

Ремонтні підрозділи частин і ремонтно-відновлювального батальйону без сил і засобів, виділених у РЕГ (РемГ), групи технічної розвідки й інші органи розгортаються і готуються до роботи на ЗППМ. Для організації ЗППМ вибираються ділянки місцевості біля тильної границі смуги оборони, до яких евакуація озброєння і техніки забезпечується по найбільш коротких і зручних шляхах. У складних умовах місцевості і при одноешелонній побудові бойового порядку ЗППМ звичайно організовується за підрозділами першого ешелону. Для скорочення шляхів евакуації і підвищення живучості ремонтно-відновлювальний батальйон може розгортатися для роботи автономними частинами на двох ЗППМ, розосереджених по фронту смуги оборони. На випадок можливого вклинення противника чи застосування ним зброї масового ураження призначаються й обладнуються запасні ЗППМ і маршрути переміщення в них.

Для забезпечення своєчасної доставки озброєння і техніки до місць ремонту призначаються, рекогносцируються, а при наявності часу, сил і засобів обладнуються шляхи евакуації. Для евакуації вибираються доступні для буксирування озброєння і техніки на гусеничному шасі шляхи від районів оборони підрозділів до ЗППМ. Для підрозділів другого ешелону (загальновійськового резерву), крім того, вибираються шляхи евакуації за напрямками контратак. Шляхи евакуації озброєння і техніки на колісному шасі по можливості об’єднуються зі шляхами підвозу матеріальних засобів.

При підготовці оборони частина сил і засобів ремонтних підрозділів і ремонтно-відновлювального батальйону готується для дій у складі загонів ліквідації наслідків застосування противником зброї масового ураження і для виконання інших робіт.

При організації оборони в ході бою в умовах безпосереднього зіткнення з противником для виконання задач танко-технічного забезпечення звичайно використовуються раніше створені ПТС, групи технічної розвідки, РЕГ (РемГ), склад яких при необхідності уточнюється, а в деяких підрозділах здійснюється переформування РемГ у РЕГ або РЕГ у РемГ. З переходом до оборони вони припиняють роботу в колишніх районах, висуваються до своїх підрозділів, займають зазначені їм місця розміщення, готуються і приступають до виконання задач, що виникають в оборонному бою.

Ремонтні підрозділи частин першого ешелону без сил і засобів, залишених для завершення відновлення озброєння і техніки в районах попередніх бойових дій, висуваються до смуг оборони своїх частин і розгортаються для роботи на ЗППМ. Залишені сили і засоби цих підрозділів переміщуються до них після виконання своїх задач.

Ремонтні підрозділи частин другого ешелону (резерву), продовжуючи роботи в колишніх районах, до часу зайняття оборони висувають частину своїх ремонтних сил і засобів і всі евакуаційні засоби в місця, призначені для організації ЗППМ в обороні, де вони готуються до роботи з відновлення озброєння і техніки, а при наявності часу залучаються до інженерного обладнання ділянок розгортання ремонтних підрозділів. По мірі виконання своїх задач у колишніх районах ремонтні підрозділи другого ешелону (резерву) і батальйону переміщуються і розгортаються на своїх ЗППМ.

В усіх випадках ремонтно-евакуаційні сили і засоби частини і батальйону, які не зайняті на роботах з відновлення озброєння і техніки в районах попередніх бойових дій, висуваються і розгортаються в призначених їм місцях до часу зайняття ділянок оборони.

Якщо при переході до оборони противник застосує зброю масового ураження, то всі ремонтно-евакуаційні сили і засоби припиняють роботи в колишніх районах і негайно висуваються до своїх частин, де надають їм допомогу у відновленні боєздатності і ліквідації наслідків застосування противником зброї масового ураження.

При переході до оборони склади бронетанкової майна висуваються і розгортаються в районах розміщення підрозділів матеріального забезпечення, де готуються до роботи в умовах майбутнього бою.

У період підготовки сил і засобів танко-технічного забезпечення до особового складу доводяться задачі і встановлюється порядок його роботи (дій) у складі ПТС, груп технічної розвідки, РЕГ (РемГ), на ЗППМ, складах бронетанкової майна; проводяться підготовка до використання засобів обслуговування, ремонту й евакуації, поповнення рухомих майстерень і тягачів запасними частинами і матеріалами, а також підготовка засобів механізації вантажно-розвантажувальних робіт на складах. У місцях розміщення підрозділів танко-технічного забезпечення організовуються захист, охорона й оборона, а також інженерне обладнання місць їхнього розміщення.

Порядок використання ремонтних засобів батальйону і частини під час ведення наступального бою.

Підготовка підрозділів танко-технічного забезпечення проводиться з метою найбільш повного використання їхніх можливостей по відновленню бронетанкового озброєння і техніки, забезпеченню підрозділів бронетанковим майном, а також для рішення інших задач у наступальному бою.

При підготовці до бою в підрозділах, що мають відділення технічного обслуговування, у залежності від потреби можуть створюватися замикання похідних колон, ПТС, РЕГ чи РемГ.

При підготовці підрозділів танко-технічного забезпечення проводиться підготовка їхнього особового складу, матеріальної частини, забезпечення їхнім бронетанковим майном і іншими необхідними засобами. Особовому складу відділень технічного обслуговування, ремонтних підрозділів ставляться задачі на ведення технічної розвідки в складі ПТС, груп технічної розвідки, виконання відновлювальних робіт у складі замикання похідних колон, РЕГ, РемГ і на ЗППМ, задачі по наданню допомоги екіпажам (розрахункам) і механікам-водіям (водіям) при технічному обслуговуванні бронетанкового озброєння і техніки, виконанню робіт при відновленні боєздатності підрозділів і ліквідації наслідків застосування противником зброї масового ураження, а також задачі по забезпеченню подолання підрозділами водяних перешкод, важкопрохідних ділянок місцевості й інших перешкод у ході висування і наступального бою.

Замикання похідних колон підрозділів при підготовці до наступу з висуванням із глибини створюються у всіх батальйонах, а при підготовці до наступу з безпосереднього зіткнення із противником – тільки в підрозділах других ешелонів. Замикання похідних колон підрозділів звичайно створюються за рахунок своїх сил і засобів. Однак до складу замикання батальйонів першого ешелону можуть включатися ремонтні засоби з ремонтного підрозділу частини, а при необхідності і тягачі, для того, щоб вони могли успішно виконати задачі при висуванні батальйонів на рубіж переходу в атаку, а з початком бою - діяти в якості ЕГ чи РемГ.

Пункти технічного спостереження створюються у всіх батальйонах, а також у ротах, призначених для дій на самостійних напрямках. Для їхнього створення за рішенням командирів підрозділів (частини) виділяються необхідні засоби пересування, а також особовий склад і засоби з інженерних і медичних підрозділів, підрозділів зв'язку і РХБ захисту.

Ремонтно-евакуаційні групи, як правило, створюються в підрозділах, призначених для дій у першому ешелоні на напрямку головного удару частини, в авангардах (передових і загінах, що обходять), а також на окремих самостійних напрямках, а ремонтні групи - в інших батальйонах (ротах), що мають відділення технічного обслуговування. До складу РЕГ і РемГ включаються сили і засоби цих відділень, а при необхідності і ремонтні засоби з ремонтного підрозділу частини. У РЕГ, крім того, включаються тягачі.

Створення і підготовка замикань похідних колон, ПТС, РЕГ чи РемГ підрозділів при підготовці до наступу з висуванням із глибини завершуються до часу готовності батальйонів або рот до висування, а при підготовці до наступу з безпосереднього зіткнення із противником – до часу переходу підрозділів в атаку (введення в бій).

При підготовці до наступу в частині створюються замикання похідних колон, групи технічної розвідки і РЕГ, а при необхідності - рятувально-евакуаційні групи й евакуаційні команди.

Замикання похідних колон при підготовці до наступу з висуванням із глибини створюються для забезпечення головних сил і тилу частини, а також артилерійського підрозділу, висунутих завчасно в позиційний район, райони вогневих позицій і інші призначені райони, а при підготовці наступу з безпосереднього зіткнення із противником – тільки за головними силами і тилом частин другого ешелону (резерву). Замикання похідних колон головних сил частини передбачаються на всі чи тільки на основні маршрути висування. У їхній склад включається необхідна кількість сил і засобів з ремонтного підрозділу частини, ремонтних підрозділів (частин) старшого начальника. Готовність замикання до роботи визначається часом готовності частини до висування на рубіж переходу в атаку (введення в бій).

Групи технічної розвідки частини створюються за рахунок сил і засобів ремонтного підрозділу частини, а також за рахунок інженерних і медичних підрозділів, підрозділів зв'язку і РХБз, що виділяються за розпорядженням командира частини.

Ремонтно-евакуаційні групи частини створюються для відновлення озброєння і техніки підрозділів першого ешелону, що діють на напрямках головного удару чи на окремих самостійних напрямках, а також в авангардах (передових та загінах, що обходять). До їхнього складу включаються сили і засоби ремонтного підрозділу частини. При необхідності РЕГ можуть підсилюватися за рахунок сил і засобів окремого ремонтно-відновлювального батальйону старшого начальника.

Готовність РЕГ визначається часом готовності частини до висування на рубіж переходу в атаку, а при підготовці до наступу з безпосереднього зіткнення із противником – часом переходу в атаку.

При підготовці наступу з безпосереднього зіткнення із противником після перегрупування при сприятливих умовах обстановки може проводитися лише уточнення складу раніше створених для забезпечення оборонного бою органів технічного забезпечення: ПТС, груп технічної розвідки, ремонтно-евакуаційних і ремонтних груп.

Рятувально-евакуаційні групи і евакуаційні команди створюються лише в тому випадку, коли частині (підрозділам) прийдеться подолати водяні перешкоди і важкопрохідні ділянки місцевості при висуванні на рубіж переходу в атаку чи в ході наступу. Підготовка рятувально-евакуаційних груп і евакуаційних команд повинна завершуватися з таким розрахунком, щоб вони змогли завчасно висунутися до переправ чи важкопрохідних ділянок.

В усіх випадках при підготовці наступу виділяються і знаходяться в постійній готовності до роботи сили і засоби ремонтного підрозділу частини (звичайно ремонтно-евакуаційні групи або евакуаційні команди), призначені для участі у виконанні задач по відновленню боєздатності підрозділів і частини, а також дій у складі загонів ліквідації наслідків застосування противником зброї масового ураження.

Ремонтний підрозділ частини без сил і засобів, виділених у замикання похідних колон, групи технічної розвідки, РЕГ і інші органи, готується до переміщення і розгортання для роботи на ЗППМ, що організовується у ході наступального бою.

Готовність ремонтних підрозділів частини до переміщення визначається часом готовності частини до висування (при переході в наступ з висуванням із глибини) чи часом готовності до переходу в атаку (при наступі з безпосереднього зіткнення із противником).

На складі бронетанкового майна частини при підготовці наступу майно вантажиться на автотранспорт і готуються до роботи засоби механізації вантажно-розвантажувальних робіт. Частина майна на автотранспорті частини виділяється для забезпечення роботи ремонтних засобів, що входять до складу замикань похідних колон, РЕГ, РемГ і виділених для роботи на ЗППМ. Агрегати, вузли й інші складальні одиниці, що вимагають ремонту, передаються зі складу частини засобам старших начальників.

Підготовка складу бронетанкового майна до переміщення повинна завершуватися до часу готовності частини до висування, а до роботи при переході в наступ з безпосереднього зіткнення з противником – до часу переходу в атаку.

Порядок використання ремонтних засобів батальйону і частини під час здійснення маршу.

Танкові (механізовані) частини завжди й у будь-яких умовах повинні бути готові до здійснення тривалих і напружених маршів. Однак їхня постійна готовність не виключає підготовчого періоду, протягом якого організовується безпосередня підготовка до маршу. У цей період проводяться наступні основні заходи:

· підвищення ресурсу (запасу ходу) машини;

· поповнення запасів боєприпасів, пального й інших матеріальних засобів до встановлених норм;

· підготовка екіпажів (розрахунків, водіїв), особового складу підрозділів технічного обслуговування і ремонту;

· підготовка озброєння і техніки;

· поповнення запасів бронетанкового майна;

· виконання робіт із забезпечення живучості й організації керування силами і засобами танко-технічного забезпечення в ході маршу.

Ремонтні відділення підрозділу ТТЗ частини виділяються в батальйони для надання допомоги в виконанні ремонтних робіт.

Несправні озброєння і техніка підрозділів, ремонт яких не може бути завершений своїми силами і засобами до терміну готовності до початку маршу, за вказівкою заступника командира бригади з озброєння передаються ремонтній роті бригади або ремонтно-відновлювальним органам старшого начальника.

У період підготовки до маршу в підрозділах створюються необхідні запаси бронетанкового майна для забезпечення ремонту машин у ході маршу, а також у ході майбутніх бойових дій. У складі цих запасів необхідно мати ті деталі, вузли й агрегати, що найчастіше будуть виходити з ладу в ході маршу. Це, насамперед, деталі і вузли ходової частини (гусеничні траки, пальці, опорні катки, підтримуючи ролики, вінці ведучих коліс і т.д.).

Виходячи з розв'язуваних у ході маршу задач, замикання за головними силами організовується, як правило, у складі:

1-2 відділення по ремонту БТТ із ТРМ-А;

1-2 танкових тягачі БТС-4 (БРЕМ-1);

автомобіля під запасні частини і ПММ;

одного-двох АПМЗ;

санітарного автомобіля.

Для успішного виконання задач, покладених на замикання в ході маршу, у період підготовки до маршу необхідно проінструктувати, а при наявності часу,

провести практичні заняття з особовим складом відділень технічного обслуговування, екіпажами тягачів і водіями автомобілів по організації їхніх дій у складі замикання при здійсненні маршу.

Організація збірного пункту пошкоджених машин.

Організація ремонту БТОТ в польових умовах в ремонтних підрозділах та частинах передбачає: розміщення ремонтних органів на місцевості; розгортання РТЗВ; обладнання робочих постів; налагодження виробничого процесу. При розміщенні ремонтних частин на місцевості необхідно забезпечити:

- можливість швидкого зосередження та евакуації;

- надійну озорону та оборону ремонтних засобів та рем. фонду;

- можливість організації раціонального виробничого процесу ремонту машин.

У відповідності з схемою технологічного процесу ремонту машин при розміщенні ремонтних частин (підрозділів) на місцевості повинні бути обладнані відповідні майданчики пости та ділянки.

Відстань між майданчиками, постами та ділянками визначається командиром ремонтної частини (підрозділу) в залежності від умов, що склались обставини характеру місцевості та поставлених завдань. Відстань повинна витримуватись у межах 50-100 м. Найбільш доцільно розміщати ділянки по колу при цьому у центрі розміщувати ділянку спецробіт. При такому розміщенні найбільш раціонально вдається організовувати виробничі взаємозв'язки ділянок. Скорочуються грузопотоки і простіше організується управління виробничим процесом, охорона та оборона всієї території. Можуть бути і інші варіанти розміщення елементів. Інженерне обладнання району розміщення, а також охорона і оборона організується відповідно з дійсними статутами та постановами.

Розгортання ремонтних засобів на місцевості може бути частковим або повним. При частковому розгортанні в дію вводяться окремі ремонтні пости, а при повному в дію вводяться усі засоби та розгортається майстерні та необхідні всі робочі пости. Частково розгортуються ремонтні засоби, чк правило, у окремих танків, а повністю – при роботі на зосередженому ремонтному фонді в районі розташування ремонтної частини (підрозділу) – ЗППМ. При повному розгортанні необхідно дотримуватись наступного порядку:

- розгортати майстерні на місцевості замаскувати Їх:

- розгорнути крани, електростанції та підготовити їх до випробування на працездатність;

- розгорнути кабельну мережу, підключивши споживачі до відповідного джерела електроструму;

- установити намети, винести та розставити обладнання;

- спробувати обладнання в роботі.

Ремонтна частина (підрозділ) вважається повністю розгорнутою, якщо всі робочі пости, майданчики та ділянки готові до виконання поставлених завдань.

При розгортанні робочих засобів на місцевості особлива увага повинна бути надана організації робочих постів і майданчиків, робочі пости повинні бути оснащені необхідним технологічним обладнанням (підставками під агрегати, виносними столами та іншим майном), а довжина комунікації (постачання електрострумом, водою, запасними частинами, повітрям) повинна бути зведена до мінімуму. При ведінні бойових дій пошкоджені БТОТ можуть бути відновлені на місцях виходу машин з ладу та в найближчих укриттях. Пошкоджені машини повинні готуватись найскоріше до евакуації на ЗППМ. Екіпаж готовить машину до евакуації. В випадку ремонту машин на місцях виходу із ладу чи в найближчих укриттях необхідні роботи по відновленню виконуються ремонтними бригадами, які формуються із особового складу ремонтників ремонтно-монтажних робіт. До ремонту також залучається екіпаж. До виконання робіт по відновленню залучається майстерня ТРМ-80. Організація робіт в цьому разі включає перевірку ступеня забруднення пошкодженої машини. робочої зони біля машини, розгортання майстерні та маскування робочого міста. Машина ремонтується, як правило з використанням запасних збірних одиниць і в обсязі, що забезпечує відновлення її боєготовності чи в крайньому випадку рухомості.

В бойових умовах організація виробничого процесу відновлення озброєння і техніки на ЗППМ повинна бути підпорядкована головній меті:

- відновлення з високою якістю в короткі строки максимальної кількості пошкодженої техніки та озброєння не досягається за рахунок:

- чіткої взаємодії всіх ланок та служб ремонтного фонду;

- виконання принципу двійного приорітету при визначенні відновлення озброєння та техніки;

- продуманого розподілу ремонтного фонду між ремонтними бригадами і визначенні черговості в виконанні робіт;

- застосування швидкісного технологічного процесу ремонту, що забезпечують боєготовність;

- ефективність використання добового фонду робочого часу ремонтників та обладнання;

- організація безперервного постачання запасними частинами, матеріалами та іншим майном;

раціональний розподіл часу виробничої діяльності та відпочинку особового складу;

- залучення до ремонту машин, що ремонтується;

- чітка інформація за ходом використання робіт в підрозділах;

- постійний контроль.

При організації виробничого процесу важливу роль грає стійкий діючий зв’язок як зі старшим начальником, так і з підлеглими зовнішній зв'язок організовується по радіо в мережі технічного забезпечення; внутрішній зв'язок організується через посильних, особистим спілкуванням та провідними засобами зв'язку.

Управління виробничим процесом здійснює начальник ЗППМ. Він приймає рішення по основним питанням організації виробництва і особисто керує діяльністю своїх заступників, помічників і командирами підрозділів. Він несе повну відповідальність за стан ремонтного органу, його виробничу діяльність, технічний стан штатної техніки. Він особисто і через підлеглих контролює хід виробничого процесу.

Заступники здійснюють організацію виробничого процесу згідно своїх обов'язків. ЗКО - організує і контролює прийом ремонтного фонду, планує виробничий процес, контролює якість робіт, забезпечує запасними частинами, організує ТО майстерень та тягачів, навчання та професіональну підготовку ремонтників, виготовлення та ремонт оснастки.

Начальник штабу веде облік особового складу, організує охорону та оборону, керує інженерним забезпеченням, організує несення служби. По закінченню часу перебування ремонтного органу на ЗППМ частини (з'єднання) на переміщення в інший район, ремонтні засоби під керівництвом начальника ЗППМ починають згортання, при цьому ремонтні відділення продовжують вести роботи до закінчення ремонту техніки.

В залежності від обставин, по рішенню начальника ЗППМ, може бути залишена необхідна кількість особового складу для завершення робіт. При цьому назначається маршрут руху в новий район розташування ЗППМ.

Технологічний процес ремонту БТОТ на ЗППМ, порядок прийому БТОТ у ремонт.

При організації ремонту озброєння і техніки, що вийшли з ладу (пошкодження в результаті бойових дій) технологічний процес ремонту має свої особливості:

- проведення дозиметричного контролю, а при необхідності спеціальна обробка ремонтного фонду;

- змінились задачі ряду операцій (розробка проводиться тільки до такого стану який забезпечує заміну пошкодженого агрегату, вузла, деталі), ремонт проводиться тільки до рівня забезпечення боєготовності;

- змінився об'єм підготовчих робіт для усунення безпосереднього пошкодження (зварні роботи);

- при необхідності засоби ремонту подаються до об'єкту ремонту.

Розглянемо етапи технологічного процесу озброєння і техніки на ЗППМ. Прийом об'єкта в ремонт починається з перевірки озброєння і техніки на забруднення машин РР і ОР, Ступінь забруднення машин контролюється силами та засобами ремонтних органів. Дозиметричний контроль здійснюється на посту контролю забруднення 0 і РР і ОР, раніше підготовленими хіміками-дизиметристами. Якщо ступінь забруднення більше норми, то об'єкт піддають дезактивації. Дегазація об’єктів необхідна при любому ступені забруднення хімічними речовинами.

Після дозиметричного контролю озброєння і військова техніка поступає на майданчик дезактивації та дегазації. По закінченню спецобробки озброєння і військова техніка миється та потрапляє на пост огляду. На цьому посту озброєння та військову техніку оглядають і приймають в ремонт ремонтники під керівництвом ЗКО рем.органу. Кожна машина приймається як правило, тією бригадою яка буде її ремонтувати. Під час ремонту 0 і Т (по доповіді) екіпажу, зовнішнього вигляду і перевірці працездатності визначається технічний стан об'єкту, складається дефектна відомість, яка є основним документом, що визначає обсяг робіт для ремонту на ЗППМ. Об’єкти, що вимагають більшого обсягу робіт для ремонту чи списання, евакуюють на майданчики передачі засобами старшого начальника чи в тил.

В процесі прийняття 0 і Т в ремонт, ведеться книга обліку Ремонту (обслуговування, обробки озброєння, техніки і майна).

Організація ремонту обсяг та порядок випробування БТОТ після ремонту та передачі в частини.

Збірні пункти пошкоджених машин організуються:

- частини - розпорядженням заступника командира частини з озброєння;

- з'єднання - заступником командира з'єднання з озброєння;

Начальником ЗППМ частини назначається командир роти, а начальником ЗППМ з'єднання - командир ОРВБ. При організації одночасно необхідно рішати цілий комплекс питань заходів:

- назначається район ЗППМ та шляхи висування у р-н ЗППМ;

- організовувати підготовку ремонтного органу до висування у район ЗППМ і забезпечити своєчасно його прибуття;

- організувати розгортання ремонтного на місцевості; його маскування;

- організувати виробничий процес;

- організувати розміщення особового складу.

При назначені району ЗППМ необхідно пред’явити до нього тактичні і технологічні вимоги.

Вимоги до ЗППМ:

- наявність зручних шляхів підвозу й евакуації, а також дорожніх сітей в самому районі;

- можливість раціонального розміщення ремонтуємих об'єктів ремонтних майстерень та інших засобів ремонту у відповідності з прийнятим технологічним процесом ремонту і вимогами ПАЗ і ПВО;

- можливість маскування та укриття об'єктів від слідкування як з повітря так і на суші, а також удобство організації охорони і оборони ЗППМ;

- можливість підготовки і обладнання всіх елементів ЗППМ з мінімальними затратами часу і технологічних засобів.

Район розміщення ЗППМ слід вибирати в місцях, де маються залишені військами укриття для техніки і особового складу. Характер місцевості і грунт в районі розвертання ЗППМ повинен допускати безперешкодний рух ремонтного фонду, рухомих майстерень і допоміжних машин. Район ЗППМ назначається під час розробки розпорядження по технічному забезпеченню бойових дій і наноситься на карту. Він намічається для ремонтної роти частини в наступі в р-ні рубежу переходу в атаку, а в обороні за ділянкою оборони на удаліннї 12-15 км, від переднього краю. Для ОРВБ в наступі перший ЗППМ назначається в районі рубежу переходу в атаку, другий - в глибині оборони противника, на можливих рубежах найбільшого виходу озброєння і техніки з ладу. Для розгортання ремонтної роти на ЗППМ необхідна площа 0,4-0,58 км, для ОРВБ в повному складі 1,1-1.2 км.

На ЗППМ організуються наступні елементи:

1. Дільниця для прийому озброєння і техніки.

1.1. Пост контролю забруднення радиактивними та отруючими речовинами.

1.2. Площадка дезактивації та дегазації.

1,3. Пост миття.

1.4. Пост огляду озброєння і техніки.

2. Ділянка для озброєння і техніки, що очікують ремонту чи евакуації в тил.

3. Ділянка ремонту БТОТ.

4. Ділянка ремонту АТ.

5. Ділянка спецробіт.

б. Ділянка для ремонту озброєння, засобів зв'язку.

7. Ділянка для розміщення відремонтованого озброєння і техніки.

8. Ділянка для підрозділів обслуговування.

9. Місце для зберігання боєприпасів.

10. Майданчик демонтажно-монтажних робіт на списаних об'єктивах.

11.Місце для збереження ВТМ.

12,Місце для зберігання ПММ та спеціальних рідин.

13. Місце для розміщення особового складу, туалети.

14.Траса пробігових випробувань.

Загальний час для розгортання ремонтної роти до 1 години, ОРВБ - 1,0-1,5 години. Розміщення ділянок, постів на ЗППМ повинно запобігати створенню найкращих умов охорони, маскування, оборони, управління, організації технологічного процесу ремонту машин.

Після визначення обсягу робіт машина відправляється на один з постів по ремонту машин. Ремонт машин на постах проводиться тупиковим способом. Технологією ремонту передбачено як подача спеціальних бригад і ремонтних засобів до машин, що ремонтуються і перевірка (ремонт) знятих з машин вузлів і деталей на спец. постах по ремонту БТОТ озброєння.

При наявності великої кількості машин ремонтного фонду для їх відновлення може використовуватись майстерня МТО. Збірні одиниці, що вимагають капітального ремонту. обслуговуються та здаються на склад. Для наступної відправки в ремонт, а вибракувані - на місце розборки списаних об'єктів.

Розбирання та складання машин відповідний етап ремонту.

Після ремонту проводиться випробування стаціонарні а потім пробігові. Стаціонарні випробування проводяться на постах ремонту, межстаціонарних випробувань – перевірити працездатність заново встановлених в об'єкти збірних одиниць. Справність і герметичність систем двигуна. Тривалість стаціонарного випробування, як правило, не більше ЗО хв. Пробігові випробування проводяться з метою перевірки працездатності під навантаженням правильності регуліровки. Тривалість пробігових випробувань до 25 км. Після пробігових випробувань відремонтовані об'єкти поступають на спеціально відведені ділянки для збору відремонтованих машин, де усуваються недоліки і проходить передача представникам частин підрозділів. При здачі із ремонту прийомо-здаточні документи не оформлюються.

В разі відсутності представника – військової частини (підрозділу⁷) відремонтовані машини відправляються в свої частини (підрозділи) групами, які очолюють офіцери по маршрутах, назначених ЗКО.

Офіцеру, що супроводжує відремонтовані машини, командир ремонтного органу видає маршрутну карту, в якій вказується пункт призначення, номер частини, якій повинні передати машини.

До маршрутної карти додається схема маршруту

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: