ВПРАВИ ДЛЯ НАВЧАННЯ СТАРТІВ

Навчання старту з тумбочки.

До освоєння техніки стартового стрибка варто приступити після того, коли учні вже можуть проплисти 20—25 м, а також робити ковзання під водою без плавальних рухів. Стартовому стрибку вчать залежно від того чи іншого способу плавання.

Спочатку учні займаються навчанням елементів старту на суші, послідовно виконуючи правильне вихідне положення, підготовчі рухи руками, поштовх ногами і політ в повітрі. Потім імітують старт стрибком угору, з'єднуючи зазначені вище окремі елементи стрибка в цілісну дію.

Після ознайомлення зі стартом на суші починається вивчення старту з тумбочки стрибком у воду. Тут, до освоєних на суші елементів старту, додається політ (головою вперед), вхід у воду і ковзання, початок плавальних рухів і вихід на поверхню. Усі ці елементи неможливо виконати окремо, тому під час старту потрібно фіксувати увагу на якомусь одному елементі, домагаючись правильності його виконання.

Потім так само вивчаються всі інші елементи старту з тумбочки. Вивчення старту закінчується багаторазовим виконанням стрибків з тумбочки за командою викладача.

Вправи для вивчення старту з тумбочки.

На суші.

1. Прийняти положення старту (кілька разів).

2. З положення старту виконати енергійні рухи руками нагору одночасно випрямляючи ноги і тулуб, руки затримати вгорі, голова між руками, потягнутися.

3. З положення старту злегка присісти, потім сильно відштовхнутися вгору і виконати рухи руками вгору.

У воді.

Вправа 1. З висоти 20—40 см (з бортика басейну) зіскок вниз ногами.

Вправа 2. З висоти 20—40 см

Вихідне положення — стати на бортик басейну, підняти руки вверх, кисті з'єднати (поклавши одну кисть на тильну

сторону іншої), голову розташувати між руками; не згинаючи ніг у колінних суглобах, нахилити тулуб вперед. Впасти вперед, руками і головою увійти в воду.

Під час падіння не прогинатися в поперековому відділі хребетного стовпа і не згинати ноги у колінних суглобах.

Вправа 3. Вправа 1 з висоти 80-120 см (рис. 12).

Вправа 4. Вправа 2 з висоти 80—120 см (рис. 13).

Вправа 5. Вихідне положення — на старті. Руки витягнути і з'єднати над головою. Падіння, поштовх ногами, вхід у воду, як при стартовому стрибку.

Вправа 6. Виконуючи вправу 2 з бортика басейну, у момент падіння зробити невеликий поштовх ногами і ввійти у воду головою вперед. Не прогинатися в поперековому відділі хребетного стовпа і не згинати ніг у колінних суглобах.

Вправа 7. Те ж, але зі стартової тумбочки.

Вправа 8. Стартовий стрибок без команди з бортика басейну. Виконати в довільному темпі. Після поштовху не піднімати вгору голову і не прогинатися в поперековому відділі хребетного стовпа, а також не згинати ноги у колінних суглобах при вході у воду.

Вправа 9. Те ж, але зі стартової тумбочки, поступово збільшуючи силу поштовху і швидкість виконання усіх фаз

стартового стрибка.

Щоб навчити плавця правильно й швидко виконувати присідання з одночасним падінням вперед, треба після команди “Руш!” злегка вдарити його ребром долоні в підколінну ямку. Потрібно стежити за тим, щоб у момент присідання плечі не піднімались вверх. Якщо спортсмен може виконати поштовх сильніше, ніж він це робить, то на відстані 1 м від переднього краю тумбочки на висоті 40—60 см натягають мотузку і пропонують виконати стартовий стрибок через неї. При занадто високому взльоті мотузку варто підняти, щоб плавець пролетів під нею.

Через втрату швидкості ноги можуть обвиснути і вдаритися об воду. Плавець не повинен перелітати цю межу, тим самим забезпечуючи правильний кут входу у воду і достатню поступальну швидкість. Необхідно стежити за тим, щоб сила поштовху не зменшувалася. Доріжку кладуть на воду з таким розрахунком, щоб плавець перелетів її і ввійшов у воду за нею, не доторкаючись до неї ногами.

Вправа 10. Стрибки з наступним ковзанням на дальність без плавальних рухів.

Після освоєння правильної техніки стартового стрибка варто переходити до тренування старту з наступним пропливанням 10—14 м на швидкість. На тренуванні необхідно користуватися стартовим пістолетом.

Основні помилки в техніці старту зі стартової тумбочки в новачків:

а) у вихідному положенні ноги сильно зігнуті, центр ваги розташований дуже низько;

б) під час підготовчих рухів плавець спочатку відхиляється назад і тільки потім вперед;

в) наприкінці поштовху плавець відкидає голову назад (ця помилка тягне за собою падіння плавця у воду);

г) поштовх спрямований вгору — траєкторія польоту занадто крута, чи вниз — немає польоту в повітрі;

д) під час польоту ноги зігнуті в кульшових, колінних суглобах, розведені в сторони і т.п;

е) при вході у воду тіло плавця прогнуте в поперековій і грудній частині, голова закинута назад, ноги зігнуті в колінах

і т.д. (це спричиняє сильне гальмування руху і може привести до травм).

ж) більш плавні рухи починати занадто рано: є ймовірність ковзання під водою.

Вправи, які застосовують при навчанні старту з води.

Вивчення старту на спині проводиться після того, як учень навчиться відштовхуватися від бортика і ковзати в положенні на спині.

Вправи у воді.

Вправа І. В п. — будучи на мілкому місці, витягнути і з'єднати руки над головою. Присісти і, відштовхнутись від дна ногами, проковзавши на спині кілька метрів.

Вправа 2. Те ж, що й впр. 1, але в момент ковзання виконати рухи ногами способом кроль.

Вправа 3. В п. — взятися руками за жолоб для зливу води, зігнути ноги в кульшових і колінних суглобах, коліна наблизити до підборіддя, ступнями впертися в бортик басейну так, щоб носки були трохи нижче рівня води; голову відвести назад і покласти на воду. Зробити вдих, опустити руки і пронести їх через верх вперед. Одночасно відштовхнутися від бортика ногами і проковзати 2—3 м (виконати кілька рухів ногами, потім руками).

Вправа 4. Те ж, що й вправа 3, але в момент поштовху прогнутися в поперековому відділі хребетного стовпа і закинути назад руки. Проковзавши 2—3 м, почати рухи ногами, а спливши на поверхню, почати рухи руками.

Вправа 5. В п. для старту. Старт без команди.

Вправа 6. Те ж, що й вправа 5, але по команді.

Основні помилки в техніці старту з води в плавців початківців:

а) у вихідному положенні ноги поставлені занадто низько;

б) ноги поставлені занадто високо. Плавець затрачає багато енергії на піднімання тіла і не може надати йому поступального руху. Іноді замість польоту виходить падіння на спину;

в) поштовх вгору виконується під занадто великим кутом. Плавець злітає над водою і падає на спину без просування вперед. Великий кут поштовху найчастіше викликає

cковзання ніг зі щита;

г) при вході у воду плавець не прогинає тулуб і не відводить назад голови — плоский старт з ударом спиною об воду і ковзання по поверхні води, при якому швидкість просування швидко зменшується.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: