Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Опис технологічного процесу




 

Технологічний процес виробництва партії еритроміцину починається із санітарної обробки та підготовчих робіт.

Санітарна підготовка та підготовчі роботи. Цей етап включає в себе підготовку дезинфікуючих розчинів, підготовку стерильного повітря, підготовку виробничих приміщень, підготовку стерильної питної води, підготовку інвентарю, обладнання і комунікацій, підготовку персоналу.

Підготовка миючих та дезинфікуючих засобів. Для дезинфекції виробничих приміщень готують такі розчини антисептиків: перекису водню, спирту етилового(75%), а також мильний розчин. Розчини антисептиків готують в переносних ємностях з нержавіючої сталі у відповідності до інструкцій по охороні праці, використовуючи при цьому засоби захисту очей, рук і дихальних шляхів. Миючий розчин готують в змішувачі, розчиняючи синтетичний миючий засіб (СМЗ) у питній воді при температурі 40-50ºС до концентрації миючого засобу 5-7%.

Розчин перекису водню з масовою долею 2-3% готують в змішувачі, додаючи до питної води перекис водню 35-40% і сульфанол або синтетичний миючий засіб (СМЗ) в необхідній кількості.

Розчин спирту етилового 75% готують в ємності, завантажуючи у питну воду кімнатної температури (20°С) та етиловий спирт концентрацією 96,6% у потрібній кількості. Перемішують 5-10 хв, після чого розчин готовий до використання.

Підготовка персоналу. Підготовка персоналу включає в себе інструктаж з техніки безпеки, санітарну підготовку персоналу та медичне обстеження персоналу. Метою санітарної підготовки персоналу є мікробіологічна безпечність виробництва, що забезпечується дотриманням асептики на підприємстві.

На роботу на підприємство допускається тільки здоровий персонал, що не має хронічних хвороб, хвороб шкіри, легенів. Обстеження проводять згідно вимог.

Штат повинен бути укомплектований достатньою кількістю кваліфікованого персоналу. На виробництві персонал повинен бути ознайомлений з регламентом випуску даної продукції, з правилами роботи на підприємстві, технікою безпеки, з вимогами які до нього ставляться.

Підготовка персоналу до роботи в чистих приміщеннях передбачає інструктаж з техніки безпеки та про принципи та правила GMP по роботі в чистих приміщеннях. Інструктаж проводиться перед прийомом на роботу, а також щороку.

Підготовка обладнання і комунікацій. Підготовку обладнання і комунікацій проводять до і після технологічного процесу. Цей блок робіт включає в себе мийку та стерилізацію обладнання, що проводяться з метою позбавлення обладнання від хімічного та мікробіологічного забруднення.

Обладнання миють теплим мильним розчином, а також перекисом водню концентрації 2-3%. З’ємні частини обладнання, які контактують з препаратом, знімають, розбирають, миють мильним розчином при тій же температурі.

Для стерилізації обладнання апарати продувають паром або повітрям. Кращий ефект дає обробка паром. Тому зазвичай використовують вологу термічну обробку. Процес стерилізації гострою парою тиску 1,5 атм. вузлів обладнання проводять при температурі 140ºС протягом 1,5 години.

Підготовка виробничих приміщень. Підготовка виробничих приміщень включає в себе обробку виробничих приміщень, зовнішніх поверхонь апаратів та комунікацій. Проводиться мильними розчинами концентрацією 5-7%. Далі йде обробка дезінфікуючими речовинами і чистою водою.

Обробку лабораторних приміщень здійснюють миючими засобами, а також з використанням розчину спирту етилового концентрацією 75%. Дезрозчини необхідно періодично змінювати, щоб уникнути появи стійких форм мікроорганізмів.

При обробці виробничих цехів користуються мильними розчинами та розчином перекису водню вищезгаданих концентрацій. На даному етапі контролюється запиленість приміщення і концентрація в ньому бактерій. Приміщення повинно відповідати належному йому класу чистоти. Прибирання виробничих приміщень ділять на щоденне і генеральне. Щоденне прибирання проводять після кожної зміни, генеральне 1 раз на тиждень.

Підготовка повітря для чистих приміщень. Включає забір повітря, після чого йде очищення від механічних домішок на фільтрах грубої очистки.

Забір повітря з атмосфери проводять спеціальним виносним пристроєм на висоті 6-20 м, після чого повітря направляється на фільтри грубої очистки.

Механічна очистка повітря відбувається при проходженні повітря крізь спеціальні паперові фільтри. Затримуються механічні частинки діаметром більше 5 мкм і частина мікроорганізмів. Швидкість фільтрації 1-3 м/с. Ефективність очистки 50-60%.

Компресування повітря здійснюється поршневими компресорами до надлишкового тиску 0,28-0,30МПа. Температура повітря після стискування 200ºС, вологість 85%.

Стабілізація термодинамічних показників і осушення повітря відбувається в ресивері, куди його подають з компресора. Повітря охолоджується до 20-25 ºС.

Нагрівання повітря здійснюється в калорифері для його додаткового осушення. Вологість повітря на виході 60%.

При очистці повітря у головному фільтрі відбувається часткове видалення мікроорганізмів. Головний фільтр заповнений всередині скловолокном, має глибину очистки до 4 м, регенерується раз на рік. Ефективність очистки 98%.

Стерилізація повітря відбувається у індивідуальному фільтрі – скловолоконний фільтр тонкої очистки типу HEPA. Ефективність очистки 99(9)%. Відділяються часточки діаметром більше 0,3 мкм.

Підготовка води. Підготовка води включає в себе приготування води очищеної і води для ін’єкцій.

Для отримання очищеної води, питну воду з мережі пропускають через дистилятор і збирають в апаратах-збірниках. Відбирають проби на відповідність вимогам до води очищеної.

Підготовка поживних середовищ. Підготовка поживних середовищ включає в себе підготовку поживного середовища для вирощування посівного матеріалу та для проведення виробничого біосинтезу.

Приготування поживного середовища для вирощування посівного матеріалу. Для відновлення культури музейна культура висівається в колби з додатково збагаченим поживним середовищем. Поживне середовище для відновлення музейної культури складається з компонентів представлених нижче (табл. 2.2), рН середовища 7,0.

 

Таблиця 2.2

Склад поживного середовища для вирощування посівного матеріалу

Компонент поживного середовища Мас %
Глюкоза 2,25
Кукурудзяний екстракт 1,0
Амоній сірчистокислий 0,1
Натрій хлористий 0,25
Сечовина 0,001
Крейда 0,5

Стерилізація поживного середовища. Стерилізація поживного середовища відбувається таким чином: середовище перемішують 20 хв., в сорочку подають пару температурою 125ºС, витримують 1 годину при вказаній температурі і стисненим повітрям передають в реактор.

Підготовка ПС для виробничого біосинтезу. Приготування ПС для виробничого біосинтезу включає в себе стадію приготування і стерилізації поживного середовища.

Приготування ПС для виробничого біосинтезу. В змішувач завантажують дистильовану воду до мітки на валу мішалки. При перемішуванні завантажують середовище наступного складу (табл. 2.3).

Стерилізація поживного середовища. Середовище перемішують 20 хв., в сорочу подають пару температурою 125ºС, витримують 1 годину при вказаній температурі і стисненим повітрям передають в реактор для проведення процесу біосинтезу.

Таблиця 2.3

Склад поживного середовища для виробничого біосинтезу

Компонент поживного середовища Мас %
Кукурудзяне борошно  
Гідрол  
Кукурудзяний екстракт 0,8
Соєве борошно 1,2
Амоній сірчистокислий 0,4
Крейда 1,0
Жир 0,4

Підготовка посівного матеріалу. Стадія підготовки посівного матеріалу включає в себе відновлення музейної культури, розмноження посівного матеріалу в колбах, та вирощування посівного матеріалу в інокуляторі.

Відновлення музейної культури. Музейну культуру пересівають декілька разів в пробірки для виведення її з стану анабіозу. Вирощують 48 годин при температурі 35±1°С.

Технологічний процес виробництва Еритроміцину (А). Технологічна схема виробництва Еритроміцину представлена на Рис. 2.4.

Виробничий біосинтез. Культурою штаму Streptomyces erythreus 85-1 засівають поживне середовище для вирощування посівного матеріалу. Культивування проводять при температурі 35±1°С на круговій качалці протягом 48 годин.

Отриманим посівним міцелієм у кількості 10% засівають ферментаційне середовище у посівному апараті місткістю 500 л. Міцелій, отриманий у посівному апараті, передають у ферментер, місткістю 3 м3 із середовищем для ферментації.

Ферментацію проводять протягом 155 годин при неперервній роботі мішалки та подачі стерильного повітря в апарат в асептичних умовах при температурі 35±1°С. Активність у кінці процесу визначають хімічним або біологічним методом.

 

Рис. 2.4 Технологічна схема виробництва еритроміцину

Вміст еритроміцину повинен складати 4500 од/мл (у промислових умовах) [15].

Відокремлення біомаси вакуум-фільтруванням. Після ферментації суспензія піддається розділенню за допомогою вакуум-фільтру, додавши перед цим гідроксид натрію, щоб підвищити кислотність середовища з 7,5 до 10,7. Тверді клітині компоненти у розчині фільтруються у барабанному вакуумному фільтрі.

Виділення еритроміцину. Еритроміцин екстрагується із робочого розчину бутилацетатом у екстракторі. Рідинні відходи, який утворилися на стадії екстракції, нормалізують до кислотності 7,5, фільтрують, стерилізують, деіонізують та повторно використовують у ферментері.

Потім еритроміцин повторно екстрагується водою при кислотності розчину 5,0. Бутилацетат відділяють та повторно використовують.

Концентрування еритроміцину. Еритроміцин, розчинений у воді перемішується з гідроксидом натрію до отримання кислотності 9,5, що спричинює зменшення розчинності еритроміцину у розчині, який відстоюється протягом 3 годин, щоб сформувалися та випали в осад кристали еритроміцину. Кристали сепаруються за допомогою барабанного фільтра, а надлишок води обробляють УФ-стерилізатором та відправляють у деіонізатор.

Стабілізація та зневоднення еритроміцину. Необроблені кристали еритроміцину відправляють у кристалізатор, де вони змішуються з ацетоном. Воду додають у кристалізатор з певною швидкістю перед додаванням кристалів гідроксипропілметилцелюлози (ГПМЦ). Воду поступово додають поки не утворяться сольватні кристали. Сольватні кристали фільтрують, омивають водою та повертають до кристалізатора. У кристалізаторі сольватні кристали змішуються з водою і таким чином ми отримуємо еритроміцин дигідрат. Дигідратні кристали знову фільтруються а потім висушуються у вакуумній сушарці при значенні вакуума – 0,9 МПа [16].

Точки контролю виробництва представлені у таблиці 2.4. При виробництві Азитроміцину використовують систему стандартів GMP, згідно з якою контролю та перевірці підлягає кожен етап виробництва, а не тільки кінцевий продукт.

 

Таблиця 2.4

Контроль виробництва Еритроміцину






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных