Організаційне та методичне забезпечення аудиту

а) розробка і видання методичних матеріалів (вказівок, рекомендацій, практичних посібників, внутрішніх стандартів, програмного забезпечення і тд).

б) проведення професійних тренінгів для практикуючих аудиторів.

в) здійснення заходів з контролю якості аудиторських послуг.

Аудиторська перевірка фінансових звітів надає можливість висловити аудитором думки про те, чи складені фінансові звіти відповідно до визначеної концептуальної основи фінансової звітності.

Огляд – це перевірка фінансової звітності без детального вивчення системи внутрішнього контролю і обліку підприємства, без перевірки первинної документації на достовірність. Огляд передбачає використання запитів та аналітичних процедур, та покладається на аналіз систем контролю та середовища контролю, показників статей опублікованої фінансової звітності. Ступень упевненості за результатами оглядової перевірки менший, ніж за результатами повноцінного аудиту, тобто аудитор надає при огляді помірну впевненість.

Погоджені процедури – проводяться аудитором з окремих питань за домовленістю з клієнтом. Тобто, узгоджені між аудитором і клієнтом процедури перевірки здійснюються з метою задоволення інтересів клієнта стосовно дослідження інформації з окремих питань.

Підготовка інформації – це здійснення процедур компіляції (трансформації) обліку за іншими обліковими стандартами.

Зовнішній аудит здійснюється фахівцями, які працюють в окремих аудиторських фірмах і тим самим гарантують достовірність інформації користувачам. При проведені зовнішнього аудиту можуть бути використані результати роботи внутрішнього аудитора. Зовнішній аудит може бути добровільним (на замовлення підприємств-клієнтів) і обов’язковим (згідно з законодавчими актами). Так, відповідно до законодавства щорічно проводиться обов’язковий аудит:

1) підтвердження достовірності та повноти річної фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності відкритих акціонерних товариств, підприємств - емітентів облігацій, професійних учасників ринку цінних паперів, фінансових установ та інших суб'єктів господарювання, звітність яких відповідно до законодавства України підлягає офіційному оприлюдненню, за винятком установ і організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету;

2) перевірки фінансового стану засновників банків, підприємств з іноземними інвестиціями, відкритих акціонерних товариств (крім фізичних осіб), страхових і холдингових компаній, інститутів спільного інвестування, довірчих товариств та інших фінансових посередників;

3) емітентів цінних паперів при отриманні ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Відповідно до чинних конституційних положень контролююча система в Україні включає підсистеми контролю

державного - здійснюється рахунковою палатою, НБУ, ДПСУ, ДКРУ, державним казначейством тощо.:

муніципального - сесіями і постійними депутатськими комісіями, опосередковано - органами податкової та держаної контрольно-ревізійної служб

незалежного фінансового контролю. - який здійснюється аудиторами та аудиторськими фірмами у сфері громадянського суспільства.

В першу чергу, серед відмінностей, аудиту від всіх інших видів контролю слід відзначити його абсолютну незалежність, а це накладає свій відбиток на об’єктивність суджень щодо перевіреної інформації суб’єкта господарювання. Відмінність різних видів контролю полягає і в меті, завданні, характері відносин між об’єктом дослідження та суб’єктом перевірки, правовому регулюванні відносин, відповідальності тощо.

Від зміни виду аудиторських послуг змінюється обсяг і зміст інформаційного забезпечення аудиту. Якщо при аудиті фінансової звітності здебільшого беруть до уваги інформацію бухгалтерського обліку, фінансової (бухгалтерської) і статистичної звітності, то, наприклад, у процесі консультаційних послуг – законодавчо-нормативні матеріали.

Важливими факторами, що впливають на склад, структуру й обсяг інформаційного забезпечення, є стадії еволюційного розвитку аудиту та виділення стадій (етапів) проце­су аудиторського контролю.

Інформаційна база аудиту для кожної стадії процесу аудиту (початкова, стадія дослідження, завершальна) і відповідно до їх етапів буде різною. На початковій стадії аудитор здійснює перевірку в такій послідовності: вибір суб'єкта аудиту, ознайомлення з його бізнесом та станом обліку. Наступний крок — вивчення статуту й установчих документів та правових зобов'язань клієнта. У подальшому аудитор вивчає надійність системи обліку та внутрішнього контролю та оцінює величину аудиторського ризику. Черговий етап роботи аудитора — визначення обсягів робіт, узгодження суми оплати та складання угоди. На завершальному етапі початкової стадії аудиторської перевірки фінансової звіт­ності аудитор складає попередній план і програму аудиту. Зауважуючи названі види робіт аудитора на початковій стадії процесу аудиту, до його інформаційного забезпечення можна ввести такі джерела інформації: МСА 300, 310, 315, 320, 330, 400, 401, 402; законодавчо-нормативні документи, що регулюють господарсько-фінансову діяльність суб'єкта перевірки, бухгалтерський облік і аудит в Україні; статут, установчі документи,правові зобов'язання клієнта; акти та висновки контролюючих органів за звітний період; висновок аудитора за попередній період; матеріали внутрішнього контролю тощо.

До стадії дослідження належать: вивчення господарських операцій, тестування контрольних моментів або перевірка облікових записів, коригування плану та робочої програми, перевірка (аналіз) фінансової звітності. Найхарактернішими джерелами інформації, що використовують у процесі аудиту на стадії дослідження, є: МСА (№ 500, 501, 505, 510, 520, 530, 540, 545, 550, 560, 570, 580, 600, 610, 620), первинні документи, реєстри бухгалтерського обліку і звітність, нормативно-довідкове забезпечення процедур аудиту, довідки, листи, отримані від третіх осіб, письмове пояснення посадових осіб тощо.

На завершальній стадії аудитор оцінює отримані результати перевірки (доказів), написання звіту замовнику та складає аудиторський висновок і акт виконаних робіт. Джерелами інформації для завершальної стадії аудиту слугують МСА (№ 230, 700, 710, 720, 800 та ін.), робочі документи аудитора, висновки експертів та інші матеріали, що характеризують об'єкти аудиторського контролю.

Розробляючи модель систематизації інформаційного забезпечення аудиту за стадіями його процесу для окремих країн доцільно враховувати особливості їх економічного розвитку, нормативно-правову базу, облікову політику та ін.

Однією з причин потреби в систематизації інформаційного забезпечення аудиту за стадіями процесу аудиторського контролю є те, що аудит часто виконують різні фахівці. Так, вибір суб'єкта аудиту, ознайомлення з бізнесом клієнта, складання договору часто здійснює керівник аудиторської фірми, а безпосередньо аудит виконує група аудиторів на чолі з старшим аудитором цієї групи. Тому, залежно від стадій процесу аудиторського контролю, змінюватиметься інформаційне забезпечення аудиту. На зміну інформаційного забезпечення також впливає характер аудиторських послуг.

РОЗДІЛ 4

ВНУТРІШНІЙ АУДИТ

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: