Главная | Случайная
Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ. 1. Якщо вам потрібно здійснити грошовий переказ, то який спосіб переказу ви б обрали – через банківське відділення чи через




1. Якщо вам потрібно здійснити грошовий переказ, то який спосіб переказу ви б обрали – через банківське відділення чи через

банкомат? Чому?

2. Знайдіть в Інтернеті інформацію стосовно країн, звідки українці отримують найбільші суми грошових переказів, а також країн, куди українці найбільше відправляють грошових переказів. Обговоріть цю інформацію на уроці з учителем.

 

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

 

1. Прочитайте матеріал параграфа 8 розділу 4.

2. Вивчіть головні поняття за матеріалом цього параграфа, подані в словнику основних термінів.

3. Виконайте в робочому зошиті домашнє завдання 2 (стор. 35).

 

СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ

 

Внутрішньодержавна платіжна система – платіжна система, в якій платіжна організація є резидентом, здійснює свою діяльність і забезпечує проведення переказу коштів виключно в межах України.

Грошовий переказ – поширена форма переказу грошей у банківській або поштовій системі як рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі.

Комісійні банку– комісійні, які одержує банк за надання певних банківських послуг (операцій).

Міжнародна платіжна система – платіжна система, в якій платіжна організація може бути як резидентом, так і нерезидентом і яка здійснює свою діяльність на території двох і більше країн та забезпечує проведення переказу коштів у межах цієї платіжної системи, у тому числі з однієї країни в іншу.

Поточний рахунок– рахунок, який банк відкриває клієнтові на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

 

 


 


РОЗДІЛ 5

 

Іноземна валюта

і валютні операції

 


Урок 9. ОБМІН ВАЛЮТИ

Мета уроку

 

Ознайомлення із процесом обміну валюти і методами встановлення валютного курсу, з основними видами валют та операціями обмінних пунктів в Україні.

 

Тип уроку

 

Комбінований урок з виробленням практичних навичок із застосу-ванням мультимедійної презентації та робочих зошитів учнів.

 

Основні компетентності учня

 

Знає і розуміє: що таке валюта, яких видів вона буває і для чого здійсню­ється її обмін.

Уміє і застосовує: розраховувати курс валют з використанням різних методів.

Виявляє ставлення як здійснюється обмін валюти і як встанов-
і оцінює:
люється валютний курс.

 

Орієнтовний план уроку

 

1. Що таке валюта і які види валют існують?

2. Що виступає валютою?

3. Що таке конвертованість валюти і які види валют розрізняють за ступенем конвертованості?

4. Для чого використовується валютний курс і які чинники впливають на нього?

5. Які розрізняють види валютних курсів і яка між ними різниця?

6. Які методи визначення валютного курсу використовують і чим вони відрізняються?

7. Що таке котирування валют і які його форми?

8. Що таке платіжний баланс і як він впливає на валютний курс?

9. Що розуміють під регулюванням валютного курсу і якими методами воно здійснюється?

10. Як здійснюється купівля і продаж іноземної валюти в Україні? Що таке валютний ринок?

11. Яке призначення обмінних пунктів і які операції з валютою вони здійснюють?

12. Що таке ринок FOREX? Хто є учасниками цього ринку?


 

Ключові тези

 

1. Необхідність обміну однієї валюти на іншу виникає при міжнародній торгівлі, фінансових інвестиціях в економіку інших країн, міжнародному туризмі. Різні фінансові відносини всередині будь-якої країни або групи країн однієї валютної зони вимагають розрахунків тільки в національній валюті.

2. Під валютою розуміють будь-яку грошову одиницю тієї чи іншої країни (американський долар, японська єна, українська гривня та ін.), що використовується для вимірювання величини вартості товарів і належить до загальноприйнятих засобів розрахунку. Розрізняють валюту національну, іноземну і міжнародну.

3. Для обміну валют використовують валютний курс, тобто спів­відношення, за яким одна валюта обмінюється на іншу. Валютний курс забезпечує зв’язок однієї валюти з іншими валютами і дає змогу здійснювати порівняння основних макроекономічних показників однієї країни (про­дуктивності праці, темпів економічного зростання тощо) з такими самими показниками в інших країнах.

4. Зміна валютного курсу відбувається під впливом різноманітних чинників та впливає на стан грошового обігу і загалом на стан економіки. Тому держава здійснює регулювання валютного курсу шляхом застосування відповідних методів з боку центрального банку.

5. Між валютами існує ще й різниця в можливості однієї валюти обмінюватися (повністю чи частково) на інші валюти. Ця особливість називається конвертованістю валюти і служить важливим показником рівня розвитку грошової системи та економіки країни. Розрізняють вільно конвертовані, частково конвертовані та неконвертовані валюти.

6. Купівля і продаж іноземної валюти для міжнародних розрахунків здійснюється для юридичних осіб банками в безготівковій формі на між­банківському валютному ринку. Фізичні особи готівкові операції з інозем­ною валютою здійснюють через операційні каси та обмінні пункти банків.

 

ІНФОРМАЦІЙНА ЧАСТИНА

 

? Що таке валюта і які види валют існують

 

Валютау широкому розумінні цього слова – будь-яка грошова одиниця тієї чи іншої країни (американський долар, японська єна, українська гривня та ін.), що використовується для вимірювання величини вартості товарів та є загальноприйнятим засобом розрахунків.

Валюта, випущена державою, перебуває в обігу переважно на території цієї держави або групи держав – учасниць валютних союзів.

Залежно від емітентської належності валюту поділяють на національну, іноземну та колективну (міжнародну).

 

ü Розгорніть посібник і зверніть увагу на класифікацію валют на
рис. 9.1 з матеріалу параграфа 9.

 

 
   

 

*СПЗ – спеціальні права запозичень

 

Рис. 9.1.Види валют та їх визначення

 

ü Розгорніть навчальний посібник і зверніть увагу на назви окремих іноземних валют у табл. 9.1 з матеріалу параграфа 9.

Таблиця 9.1

Назви валют Європи

ВАЛЮТИ ЄВРОПИ
  Національні валюти Абхазький апсар • Азербайджанський манат • Албанський лек • Біло­руський рубль • Болгарський лев • Конвертована марка • Вірмен­ський драм • Гібралтарський фунт • Гернсійський фунт • Грузинський ларі • Данська крона • Джерсійський фунт • Ісландська крона • Карабаський драм • Латвійський лат • Литовський лит • Ліхтенштейнський франк • Македонський денар • Фунт острова Мен • Молдовський лей • Норвезь­ка крона • Польський злотий • При­дністровський рубль • Російський рубль • Румунський лей • Сербський динар • Турецька ліра • Угорський форинт • Українська гривня • Фарерська крона • Хорватська куна • Чесь­ка крона • Шведська крона • Швейцарський франк • Шотландський фунт

Закінчення табл. 9.1

ВАЛЮТИ ЄВРОПИ
Міжнародні валюти Євро • Британський фунт стерлінгів
  Колишні валюти Австрійський шилінг • Бельгійський франк • Ватиканська ліра • Грецька драхма • Естонська крона • Ірландський фунт • Іспанська песета • Італійська ліра • Кіпрський фунт • Ліхтен­штейнська крона • Люксем­бурзький франк • Мальтійська ліра • Франк Монако • Нідерландський гульден • Німецька марка • Португальське ескудо • Сан-маринська ліра • Словацька крона • Словенський толар • Угорський пенге • Фінляндська марка • Французький франк • Чехословацька крона

 

Для ознайомлення з національними валютами іноземних держав дамо їм коротку характеристику.

 

ü Розгорніть навчальний посібник і зверніть увагу на характеристики окремих іноземних валют у табл. 9.2 з матеріалу параграфа 9.

Таблиця 9.2

Національні валюти держав

Назва валюти Коротка характеристика
  Долар США грошова одиниця США, одна з основних резервних валют світу (1 долар = 100 центів). Позначення: $ або USD. Долар США також використовується в деяких країнах, що не мають національної валюти, наприклад, у Панамі та Еквадорі
  Євро офіційна валюта низки країн Європейського Союзу (Австрії, Бельгії, Фінляндії, Франції, Німеччини, Греції, Ірландії, Італії, Люксембургу, Словенії, Нідерландів, Португалії та Іспанії), відомих також як «єврозона». Це єдина валюта для більш ніж 300 мільйонів європейців. Знак валюти: €, банківський код: EUR
Рубль валюта Російської Федерації (у минулому – російських кня­зівств, Великого князівства Московського, Російської імперії, РРФСР (1917–1922) і Радянського Союзу (1923–1992)). Ділиться на 100 копійок. Код валюти за ISO 4217 – RUB, код RUR є застарілим, використовувався до деномінації 1 січня 1998 року
Гривня національна валюта України. Гривня в Україні була введена в грошовий обіг 1918 року, потім 2 вересня 1996 року під час проведення грошової реформи. Літерний код валюти – UAH, цифровий код – 980. Скорочена назва – грн. Її сота частка – копійка. Емісійний інститут – Національний банк України
Білоруський рубль офіційна валюта Білорусі. Скорочується як Br. 1 білорусь­кий рубль формально ділиться на 100 копійок (белор. капейка)
Датська крона національна валюта Данії, що має також ходіння в Грен­лан­дії. Код ISO 4217 – DKK. Уперше була введена в обіг 1873 року
Ісландська крона грошова одиниця Ісландії. Теоретично крона складається з 100 ейре, але з 1 жовтня 2003 року всі монети номіналом менше ніж 1 крона виведено з обігу. Банкноти номіналами 10, 50 і 100 крон більше не випускають

Закінчення табл. 9.2

Назва валюти Коротка характеристика
Казахстанський тенге національна валюта Казахстану. На купюрах і монетах прийнято позначення просто тенге
Китайський юань грошова одиниця Китаю. У китайській мові «юанем» нази­вають базову одиницю будь-якої валюти, наприклад, долар США – це мей юань
Нова турецька ліра грошова одиниця Туреччини. У результаті високої інфляції кінця XX – початку XXI століть сильно знецінилася. З початку 2005 року, після низки успішних антиінфляційних заходів, прийнятих Центральним банком Туреччини, в обіг введено нову турецьку ліру, рівну 1 000 000 старих
Норвезька крона національна валюта Норвегії. Складається зі 100 ері. Крона як засіб платежу в Норвегії була введена 1875 року
Фунт стерлінгів грошова одиниця Великобританії. 1 фунт = 100 пенсів. Банки окремих територій у складі Великобританії (Шотландії, Ольстеру, Уельсу і т. д.) випускають банкноти зі своїм дизайном
Шведська крона валюта Швеції. Код ISO 4217 – SEK. Одна крона ділиться на 100 ері
Швейцарський франк є валютою і законним платіжним засобом Швейцарії і Ліхтен­штейну. Банкноти франків випускає центральний банк Швей­царії – Швейцарський національний банк, тоді як монети випуска­ються федеральним монетним двором – Швейцарський монетний двір (код валюти за ISO 4217 – CHF, або 756)
Японська єна грошова одиниця Японії, одна з основних резервних валют світу після долара США та євро

 

Окремі валюти виступають у ролі міжнародного платіжного і резервного засобу, за допомогою якого центральні банки держав нако­пичують і зберігають резерви для міжнародних розрахунків за зовнішньо­торгівельними операціями та іноземних інвестицій. Цю роль можуть виконувати і колективні валюти. Статус резервної валюти зобов’язує країну-емітента вживати заходів з ліквідації дефіциту платіжного балансу і підпорядковувати внутрішню економічну політику завданню досягнення зовнішньої рівноваги.

 

ЦЕ ЦІКАВО!

Спочатку в ролі резервної валюти виступав англійський фунт стерлінгів, що відігравав панівну роль у міжнародних розрахунках. Разом із фунтом стерлінгів як міжнародна платіжна і резервна валюта поступово став використовуватися долар США, який згодом став основною резервною валютою світу. Він займає, за різними оцінками, частку від 50 до 61 відсотка в міжнародних резервах центральних банків.

 

Євро – друга за використанням резервна валюта. Після введення євро (1999 рік) ця валюта частково успадкувала частку в розрахунках і резервах від німецької марки, французького франка та інших європейських валют, які використовувалися для розрахунків і накопичень. Відтоді частка євро постійно збільшується, оскільки центральні банки прагнуть диверсифікувати свої резерви.

Японська єна розглядалася як третя найважливіша резервна валюта протягом кількох десятиліть, але останнім часом ступінь використання цієї валюти знизився.

Швейцарський франк використовується як резервна валюта через його стабільність, хоча частка всіх валютних резервів у швейцарських франках, як правило, нижча за 0,3 відсотка.

За останні роки зацікавленість у просуванні своїх валют для використання їх як світові резервні виразила ціла низка країн, зокрема Китай і Росія.

 

? Що виступає валютою

 

Сьогодні роль валюти виконують кредитні гроші, монополію на випуск (емісію) яких мають центральні банки, які ще називають моне­тар­ними органами. Так, в Україні – це Національний банк України (НБУ), у США – Федеральна резервна система (ФРС), в Європейському Союзі – Європейський центральний банк (ЄЦБ) тощо. Як валюту вико­ристовують насамперед готівкові гроші (банкноти і монети певної держави), які мають реальне фізичне вираження, а також безготівкові гроші, які існують у формі банківських депозитів (депозитних грошей), чеків, платіжних карток або інших форм грошових переказів. Готівкові і безготівкові гроші є однаковими за суттю грошима в тому сенсі, що обидві ці форми є засобами платежу (розрахунків).

 

ü Розгорніть навчальний посібник і зверніть увагу на форми існування валюти на рисунку 9.2 з матеріалу параграфа 9.

 

Рис. 9.2.Елементний склад валюти

ü Розгорніть навчальний посібник і зверніть увагу на елементний склад національної валюти України на рис. 9.3 з матеріалу параграфа 9.

Розглянемо елементні ознаки національної валюти України – гривні.

Гривня
20 гривень 1 гривня
Держава(и): Україна
Банкноти: 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500 гривень
Монети: 1, 2, 5, 10, 25 і 50 копійок, 1 гривня
Символ:
Літерний код: UAH
Цифровий код:
Валютний курс (16.04.2011)
100 USD = 796.72 UAH
100 EUR = 1151.26 UAH
Інша інформація
Центральний банк: Національний банк України
Веб-сайт: bank.gov.ua

 

Рис. 9.3. Якісні та кількісні ознаки гривні

? Що таке конвертованість валюти і які види валют
розрізняють за ступенем її конвертованості

 

Між валютами існує різниця в можливості валюти однієї країни обмінюватись (повністю або частково) на валюти інших країн. Ця особливість називаєтьсяконвертованістю валюти.

Конвертованість валюти– здатність валют виконувати функції платежу в будь-якій країні.

Конвертована валюта – законодавчо закріплена оборотність націо­нальної грошової одиниці, можливість її обмінювати на іно­зем­ні валюти для всіх охочих. Оборотність грошової одиниці – важливий чинник ефективної участі країни в міжнародному розподілі праці, світовій торгівлі та роз­рахунках.

За ступенем конвертованості розрізняють повну конвертованість, часткову конвертованість і неконвертованість валюти.

 

Розгорніть навчальний посібник і зверніть увагу на відмінності між видами конвертованості валют у табл. 9.3 з матеріалу параграфа 9.

Таблиця 9.3

Види конвертованості валют та їхні ознаки

І Повна конвертованість валюти означає можливість її вільного обміну на іноземну валюту для всіх власників (як резидентів, так і нерезидентів) і за всіма операціями
ІІ Часткова конвертованість валюти   валюта, обмін якої на іноземну валюту обме­жений. Обмеження можуть стосуватися певних операцій (часткова поточна конвер­тованість) – це означає можливість без обмежень здійснювати експорт і імпорт товарів та послуг; обмеження можуть стосуватися певних суб’єктів (власників валюти) – іноземців (нерезидентів) або тільки резидентів – громадян країни
IІІ Неконвертована валюта валюта, що не обмінюється на іноземну валюту або ж має суттєві обмеження в її обміні за всіма операціями

 

Процес становлення конвертованості валюти дуже довгий і складний. Україна розпочала цей процес 1997 року, коли підписала відповідну статтю статуту Міжнародного валютного фонду, згідно з якою наша країна взяла на себе зобов’язання усунути будь-які обмеження на перекази і платежі за поточними операціями. Відтоді Україна ввела часткову конвертованість своєї національної валюти.

ЦЕ ЦІКАВО!

Міжнародний валютний фонд 1968 року в розряд повністю конвертованих валют відніс долар США. На даний час з понад 150 країн – членів МВФ повністю конвертовані валюти мають 10 найбільш розвинених країн світу. Приблизно 50 мають валюти з обмеженою конвертованістю. З 1976-го МВФ увів поняття «вільно використо­вувана валюта», суттю якого є повна конвертованість валют. Така валюта використовується в міжнародних розрахунках, операціях міжнародних валютних ринків і накопичується у валютних резервах країн світу.

До провідних світових валют, які мають повну конвертованість і найбільш часто використовуються в міжнародних розрахунках, нале­жать такі основні валюти: долар США, євро, швейцарський франк, фунт стерлінгів, японська єна, канадський долар.

Українська гривня поки що залишається частково конвертованою валютою.

 

? Для чого використовується валютний курс
і які чинники впливають на нього

 

Національна валюта більшості країн, особливо тих, чия валюта не є конвертованою у процесі міжнародних обмінних операцій, повинна мати свій курс, тобто співвідношення, за яким вона обмінюється на іншу.

Валютний курс – це ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошовій одиниці іншої країни або в міжнародній грошовій одиниці.

Валютний курс забезпечує зв’язок національної валюти з іншими валютами і дає змогу здійснювати порівняння основних макроекономічних показників однієї країни (продуктивності праці, темпів економічного зростання тощо) з такими самими показниками в інших країнах. Обмінні курси впливають на зовнішньоторгівельний баланс країни і на хід між­народних фінансових операцій.

 

? Які розрізняють види валютних курсів і яка між ними різниця

 

На практиці існують різні види валютного курсу. Валютні курси можуть часто змінюватися. Залежно від способу зміни валютного курсу розрізнюють два основні види: фіксований і плаваючий.

 

ü Розгорніть навчальний посібник і зверніть увагу на відмінності фіксованого і плаваючого валютних курсів у табл. 9.4 з матеріалу параграфа 9.

 

Таблиця 9.4

Порівняння фіксованого і плаваючого валютного курсів

Фіксований валютний курс Плаваючий валютний курс
· курс, який на певний термін (від місяця до кількох років) установлюється як незмін­ний, незалежний від поточ­них змін у попиті та пропозиції валюти такий режим валютного курсу, за якого він змінюється під впливом попиту і пропозиції.
· центральний банк уста­нов­лює такий курс стосовно до якоїсь провідної валюти (якщо грошова одиниця да­ної країни «прив’язана» до ва­­люти іншої країни) або до колек­тивної валюти (напр­иклад, євро); · зміна фіксованого курсу здій­с­­ню­­ється офіційно шля­хом підвищення курсу націо­нальної валюти (реваль­вація) або шляхом його зниження (девальвація) Має кілька підвидів: - вільно плаваючий курс, тобто не залежить від валютного курсу будь-якої іншої країни та визнача­ється спів­відно­шенням попиту і про­позиції на дану ва­люту. Як пра­ви­ло, у вільному плаванні перебуває тільки валю­та кількох найбільших еконо­мічно могутніх країн світу; - варіантом плаваючого курсу є валютний коридор,за якого встановлення валютного курсу полягає в тому, що центральний банк установлює верхню і нижню межі можливих коливань націо­нальної валюти; - регульований плаваючий курс, режим якого полягає в тому, що країна свій плаваючий курс певною мірою коригує. Це досяга­ється через здійснення валютних інтервенцій з метою не допустити значних, небезпечних для еконо­міки коливань курсу

 

Плаваючі курси більше ніж фіксовані відповідають суті ринкових відносин.

 

ЦЕ ЦІКАВО!

В Україні законодавче право визначати види валютного курсу гривні покладено на НБУ і Кабінет Міністрів України. За роки незалежності режим валютного курсу поступово змінювався від жорстко за­фік­сованого показника до ре­гульованого коливання в межах валютного коридору і до вільного плаваючого з 2000 р. Після грошової реформи 1996 року 1997-го було введено перший валютний коридор для долара США в межах 1,7–1,9 гривні за долар. Усього в Україні було встановлено чотири валютні коридори.

 

? Які методи визначення валютного курсу використовують
і чим вони відрізняються

 

Важливо зазначити, що єдиного механізму встановлення валютного курсу немає. Визначення валютного курсу здійснюється на основі купівельної спроможності валюти конкретної країни порівняно з купівельною спроможністю іншої країни.

Купівельна спроможність валюти – це сукупність товарів і послуг,

які можна придбати за певну грошову одиницю.

Серед конкретних методів визначення валютного курсу поширеним є метод визначення, що ґрунтується на порівнянні вартості споживчого кошика різних країн за один і той самий період часу, або на паритеті купівельної спроможності, для формулювання якого зазвичай використовують так званий закон однієї ціни: ціна товару в одній країні повинна бути рівна ціні товару в іншій країні; а оскільки ці ціни виражаються в різних валютах, це співвідношення цін і визначає курс обміну однієї валюти на іншу.

Наприклад, якщо треба визначити курс гривні, наприклад, до російського рубля, то слід узяти стандартний набір товарів та послуг і визначити вартість споживчого кошика у гривнях і в рублях за відповідний період, тобто

.

 

ü Щоб зрозуміти, як визначається валютний курс на основі паритету купівельної спроможності, розглянемо приклад. Розгорніть робочий зошит і розв’яжіть задачу 1 (стор. 36).

Задача 1

 

Умова. Потрібно визначити паритет купівельної спроможності гривні і долара США за Індексом Біг-Мака і реальну вартість долара в Україні, зіставити її з обмінним курсом НБУ і охарактеризувати це співвідношення, виходячи з таких даних:

1. Дані про вартість Біг-Мака у 20ХХ році:

Назва Ціна в Україні, грн Ціна в США, дол.
1. Біг-Мак 16,5 4,07

 

2. Офіційний курс НБУ: 1 дол. США – 7,98 грн.

Визначити паритет купівельної спроможності гривні і долара США.

 

Розв’язок

1. Середня ціна Біг-Мака в Україні в доларах : 16,5 грн / 7,98 грн = 2,06 дол. США. Звідси курс гривні недооцінений на 50%. Згідно з індексом Біг-Мака, 1 долар США повинен коштувати у два рази менше, тобто 4 грн.

2. Визначаємо паритет купівельної спроможності гривні і долара США: 16,5 грн / 4,07 дол. = 4,05 грн, тобто 1 дол. США = 4,05 грн. Таким чином, офіційний обмінний курс гривні є вищим від паритету купівельної спроможності.

Інший спосіб визначення валютного курсу полягає в порівнянні національного валового внутрішнього продукту, виміряного в національній одиниці (наприклад у гривні) і в якійсь іноземній валюті (наприклад у рублях). Цей метод аналогічний першому, бо базується на порівнянні купівельної спроможності валют, але він значно складніший за розрахунками, бо важко розрахувати весь внутрішній продукт країни в цінах іншої держави.

Досить часто валютний курс визначається на основі відношення двох валют до валюти третьої країни. Якщо нам потрібно визначити курс гривні до російського рубля, то спочатку візьмемо відношення як гривні, так і рубля до третьої валюти, скажімо, до долара. У такий спосіб часто визначають курс валюти в операціях на валютному ринку. Визначений таким способом курс валют одержав назву крос-курсу.

 

ü Щоб зрозуміти, як визначається крос-курс валют, розглянемо при­клад. Розгорніть робочий зошит і розв’яжіть задачі 2–3 (стор. 37).

 

Задача 2

Умова. Подорожуючи Європою на спортивні змагання, ви побачили в аеропорту сувенір для батьків вартістю 100 злотих, за який можна розрахуватися трьома валютами – доларами, євро та місцевою валютою – злотими. Ціна сувеніра в доларах США становить 29,02, а в євро – 22,52.

Ви якраз маєте свіжу газету із курсами цих валют до гривні, а саме:

1 дол. – 7,98 грн; 1 євро – 10,06 грн; 1 злотий – 2,32 грн.

З’ясуйте, в якій валюті вам купівля сувеніра обійдеться най­ви­гідніше за умови, що ви будете розраховуватися гривневою карткою і що кошти з вашого рахунку будуть списуватися саме за офіційним курсом.

 

Розв’язок

1. Визначаємо суму в гривнях, яка буде списана з карткового рахунку при розрахунку за сувенір у доларах: 29,02 дол. × 7,98 грн = 231,58 грн.

2. Визначаємо суму в гривнях, яка буде списана з карткового рахунку при розрахунку за сувенір в євро: 22,52 євро × 10,06 грн = 226,55 грн.

3. Визначаємо суму в гривнях, яка буде списана з карткового рахунку при розрахунку за сувенір у злотих: 100 злотих × 2,32 грн = 232 грн.

Таким чином, найвигідніше буде розрахуватися за сувенір в євро, оскільки з карткового рахунку буде списано найменшу суму грошей – 226,55 грн, тоді як при розрахунку доларами – 231,58 грн, а злотими – 232 грн.

 

Задача 3

Умова.Визначити валютний курс долара США до фунта стерлінгів за допомогою методу зіставлення ринкових цін на золото, якщо ціна однієї унції золота (31,1 г) на Лондонській валютній біржі становить 1 200 дол. США, 500 фунтів стерлінгів.

Розв’язок

Визначаємо курс долара США до фунта стерлінгів, зіставляючи ціну

1 унції золота в доларах і фунтах: 1$ = 500£ / 1 200$ = 0,4166£.

Таким чином, курс долара США становить 0,4166 фунта стерлінгів.

 

? Що таке котирування валют і які його форми

 

Обмін валют передбачає їх котирування.

Котирування валют означає фіксацію курсу національної грошової одиниці до іноземної. Зазвичай при обміні валют використовують коди валют відповідно до Класифікатора валют. В Україні Класифікатор іноземних валют затверджує Національний банк України. Окремий фрагмент Класифікатора іноземних валют наведено в табл. 9.5.

Таблиця 9.5

Класифікатор валют

Код валюти Найменування валюти Найменування країни
літерний цифровий
EUR Євро Країни – учасниці Європейського Союзу
RUR Російський рубль Російська Федерація
UAH Гривня Україна
USD Долар США Сполучені Штати Америки

 

Котирування валют на ринку здійснюють комерційні та державні банки. Курс розглядається як відношення базової валюти до котируваної. Термін «базова» валюта означає, що така валюта у співвідношенні фіксується на певному рівні, зазвичай на рівні 1, 10 або 100. Ідеться про те, скільки одиниць котируваної валюти можна обміняти на одиницю базової. У світовій фінансовій практиці утвердилася традиція брати за базову валюту американський долар і виражати вартість інших валют відносно до долара. Такий курс, або котирування, має назву прямого курсу (котирування), тобто змінювана кількість національної валюти тут відноситься до фіксованої кількості іноземної валюти (тобто за одиницю береться іноземна валюта).

Наприклад, $1 = 7,98 UAH (код гривні) в Україні, або $1 = 132,08 JPY (код японської єни) в Японії.

Винятком із правил є котирування англійського фунта стерлінгів, коли до фіксованої кількості національної валюти (у даному разі фунт стерлінгів) прирівнюють змінювану кількість іноземної валюти. Тільки окремі країни використовують таке котирування, яке має назву непрямого.

Використання непрямого котирування дає змогу зіставити курс національної валюти з іноземними валютами на будь-якому валютному ринку.

Поєднання прямого і непрямого котирування дає можливість порів­нювати валютні курси без додаткових розрахунків.

 

ЦЕ ЦІКАВО!

Вид котирування залежить від традицій та укладу світової практики. Так, американські банки у своїх внутрішніх операціях використо­вували прямі котирування, а в зовнішніх – зворотні. Але останнім часом змушені були враховувати світові тенденції і поступово перейшли до стандарту зворотних котирувань.

 

? Що таке платіжний баланс і як він впливає на валютний курс

 

Валютний курс може коливатися залежно від низки ще інших чинників, таких, як стан платіжного балансу країни, темпи інфляції, розміри та інтенсивність спекулятивних валютних операцій тощо, а також тих чинників, які без­посередньо не пов’язані з грошовою сферою (політична ситуація в країні, ступінь довіри населення до національної валюти тощо).

Платіжний балансспіввідношення між сумою грошових над­ходжень, отриманих країною з-за кордону, і сумою платежів за кордон протягом певного періоду (рік, квартал, місяць). Активне сальдо платіжного балансу (> 0) призводить до зростання золотовалютного резерву цент­рального банку. Пасивне сальдо (< 0) має протилежні наслідки.

В умовах міжнародної торгівлі та інших зовнішньоекономічних акцій співвідношення надходжень і платежів в іноземній валюті, а отже, попит і пропозиція іноземної валюти не перебувають у рівновазі.

За активного платіжного балансу курси іноземних валют на валютному ринку даної країни падають, а курс національної грошової одиниці підвищується. Зворотне відбувається в разі, коли країна має пасивний платіжний баланс. Тому в більшості країн разом із твердим офіційним курсом національної валюти також існує вільний.

За офіційного паритету здійснюються розрахунки центральних національних банків та інших валютно-фінансових установ між різними країнами і з міжнародними організаціями.

Розрахунки між при­ватними особами та організаціями виходять із зовнішньоторгівельних і зовнішньоекономічних зв’язків та здійснюються за вільним курсом.

? Що розуміють під регулюванням валютного курсу
і якими методами воно здійснюється

 

Зміна валютного курсу під впливом різноманітних чинників може негативно впливати на стан грошового обігу і загалом на стан економіки. Тому держава намагається за допомогою свого центрального банку здійснювати регулювання валютного курсу. В Україні Національний банк України як центральний банк валютне регулювання забезпечує шляхом застосування таких основних методів, як:

- валютні інтервенції;

- операції НБУ на відкритому ринку;

- облікова політика і політика обов’язкових резервів.

 

ü Розгорніть навчальний посібник і зверніть увагу на табл. 9.6 з матеріалу параграфа. Ознайомтесь із відмінностями між методами регулювання валютних курсів.

Таблиця 9.6

Методи регулювання валютних курсів

Валютні інтервенції · здійснюються шляхом скуповування іноземної валюти на ринку країни. Це підвищує попит на неї, і тому курс іноземної валюти зростає, а курс національної валюти падає; коли держава хоче підтримати курс своєї валюти або підвищити його, то центральний банк пропонує іноземну валюту і скуповує таким чином власну. Це зменшує попит на іноземну валюту, а на вітчизняну, навпаки, збільшує і призводить до підвищення курсу національної грошової одиниці; · для здійснення валютної інтервенції, як правило, утворюють спеціальний фонд як за рахунок власних резервів центрального банку, так і кредитні ресурси міжнародних валютних фінансо­вих установ або спеціальних фондів певних валютних союзів
Операції НБУ на відкритому ринку   · зводяться до купівлі-продажу Національним банком України цінних паперів, деномінованих в іноземній валюті; продаж на внутрішньому ринку іноземних цінних паперів, деномі­но­ваних, скажімо, у доларах, призводить до зменшення про­позиції національної валюти, а відтак і до зміни спів­від­ношення попиту і пропозиції на неї на користь попиту. Такі операції підвищують курс валюти тієї держави, в якій центральний банк здійснює згадані операції
Облікова політика і політика обов’язкових резервів · впливає на зміну курсу шляхом використання облікової (дисконтної) ставки; якщо держава суттєво підвищує облікову ставку, то це сприяє збільшенню надходження іноземного капіталу, що впливає на стан платіжного балансу, поліпшуючи його, і водночас на валютний курс, оскільки пропозиція іноземної валюти зросте

ЦЕ ЦІКАВО!

Облікова ставка НБУ 2010 року становила 8,5%; 2011-го – 7,75%,
2012-го – 7,5%.

 

? Як здійснюється купівля і продаж іноземної валюти в Україні.
Що таке валютний ринок

 

Купівля і продаж іноземної валюти для міжнародних розрахунків здійснюється на валютному ринку.

Валютний ринок – це сукупність спеціальних інститутів і меха­нізмів, які забезпечують можливість вільно продавати-купувати національну та іноземну валюту на основі попиту і пропозиції з боку учасників валютних відносин (юридичних і фізичних осіб).

Структура валютного ринку включає:

· національні (внурішні) ринки;

· міжнародні ринки;

· світовий ринок.

Вони різняться за масштабами і характером валютних операцій, кількістю валют, які продають і купують, тощо.

 

ü Розгорніть навчальний посібник і ознайомтесь з табл. 9.7 з мате­ріалу параграфа. Зверніть увагу на класифікацію валютних ринків.

 

Таблиця 9.7

Класифікація валютних ринків

Національний (внутрішній) валютний ринок сукупність валютних операцій, здійснюваних бан­ками, що розташовані на території однієї держави
Міжнародний валютний ринок система відносин між учасниками міжнародних розрахунків з приводу не тільки валютних опе­рацій, а й зовнішньої торгівлі, операцій з туризму, робочої сили, надання послуг, здійснення інвес­тицій та інших видів діяльності, які ви­ма­гають обміну і вико­рис­тання різних іноземних валют
Світовий валютний ринок сукупність національних ринків, поєднаних між собою всесвітніми господарськими зв’язками на під­ставі міжнародного поділу праці, спеціалізації, кооперування, інтеграції виробництва збуту то­варів і послуг

Провідне місце на валютному ринку посідають банки, які «зводять» продавців і покупців валюти та організаційно забезпечують операції купівлі-продажу.

Вони на вимогу своїх клієнтів – юридичних осіб купують і продають іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку.

Наприклад, імпортерам доводиться розраховуватися за придбаний товар іноземною валютою. Для цього вони звертаються до банку з проханням купити їм необхідну кількість іноземної валюти в обмін на наявну в них валюту своєї країни. У свою чергу, експортери також отримують платежі в іноземній валюті. Вони можуть відповідно до вимог валютного законо­давства країни:

· тримати ці кошти на валютному рахунку в банку;

· продати іноземну валюту і придбати національну;

· конвертувати іноземну валюту в інші іноземні валюти.

? Яке призначення обмінних пунктів
і які операції з валютою вони здійснюють

Готівкові операції з іноземною валютою для фізичних осіб банки здійснюють через власні операційні каси та пункти обміну іноземної валюти.

В Україні порядок організації обмінних пунктів визначено Інструкцією про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12.12.2002 № 502, та змінами до неї, що внесені НБУ 2011 року.

Банки мають право відкривати обмінні пункти на території України на основі ліцензії або тимчасового дозволу НБУ на здійснення операцій купівлі-продажу іноземної валюти в готівці. Інші юридичні особи – резиденти можуть відкривати обмінний пункт лише на підставі агентської угоди з уповноваженим банком.

 

ЦЕ ЦІКАВО!

Банк укладає договір про відкриття пункту обміну валюти з агентом – фінансовою установою або юридичною особою, що не є фінансовою установою, статутний капітал якого становить не менше ніж 250 000 гривень та установчими документами якого передбачено надавати фінансові послуги з обміну валют.

 

 

Упродовж робочого дня пункти обміну валюти здійснюють операції за рахунок коштів отриманого від банку авансу в іноземній валюті та в гривнях, а також за рахунок купленої іноземної валюти та отриманих гривень.

Обмінні пункти здійснюють операції купівлі та продажу іноземної валюти для фізичних осіб – як резидентів, так і нерезидентів України.

Курси купівлі та продажу іноземних валют за гривні установлюються банком щоденно до початку робочого дня згідно з наказом банку.

Водночас пункт обміну валют не здійснює розмін банкнот, не проводить обмін однієї валюти на іншу (конверсію), не бере комісійні за проведення операцій купівлі-продажу валют.

При підприємствах торгівельної мережі та підприємствах, що надають послуги населенню, можуть відкриваюти обмінні каси банку на підставі договору між уповноваженим банком і підприємством.

 

ЦЕ ЦІКАВО!

Операції з купівлі-продажу у фізичних осіб – резидентів і нерезидентів готівкової іноземної валюти за готівкові гривні або зворотного обміну фізичними особами – нерезидентами невикористаних коштів у гривнях на готівкову іноземну валюту на суму, що перевищує 15 000 гривень, здійснюються лише через касу банку (фінансової установи) після пред’явлення документа, який засвідчує особу, що здійснює операцію з готівкою, із зазначенням у квитанції за встановленою формою прізвища, імені, по батькові, а на суму, що перевищує 50 000 гривень, – із зазначенням у квитанції таких реквізитів: прізвища, імені, по батькові особи, яка здійснює таку операцію, серії та номера паспорта (іншого документа, який засвідчує особу), дати видачі та органу, що його видав, місця проживання, ідентифікаційного номера згідно з Державним реєстром фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів (за наявності).

Назва валюти в довідках і квитанціях під час здійснення відповідних операцій проставляється літерним кодом згідно з кодами валют Класифікатора іноземних валют і банківських металів, затвер­дже­ного постановою Правління Національного банку України.

 

Купівлю і продаж валют банки здійснюють за різними курсами, які ще називаються курсами покупця і курсами продавця.

ü Розгорніть навчальний посібник і зверніть увагу на на різницю між курсами покупця і курсами продавця в табл. 9.8 з матеріалу параграфа 9.

Таблиця 9.8

Відмінності між курсами покупця
і курсами продавця

Курс покупця Курс продавця
курс, за яким уповно­важений банк купує іноземну валюту за національну на ринку курс, за яким банк продає валюту на ринку. Банки продають іноземну валюту за національну дорожче, ніж купують її за курсами продавця

Різниця між курсом продавця і курсом покупця називається маржею, яка покриває витрати банку і формує його прибуток від валютних операцій.

 

? Що таке ринок FOREX. Хто є учасниками цього ринку

 

У процесі формування міжнародного ринку валют з’явився новий вид бізнесу, який заснований на отриманні прибутку від курсової різниці в умовах вільної і постійної зміни валютних курсів. При цьому зміна курсів зумовлена різними ринковими умовами та регулюється тільки попитом і пропозицією.

Сукупність конверсійних операцій з обміну валют у світовому масштабі отримала назву ринку FOREX(Foreign Exchange Market).

У зв’язку з постійною необхідністю в обміні іноземних валют сформувалася єдина телекомунікаційна мережа, що дозволяє мільйонам продавців і покупців валюти проводити обмінні операції цілодобово з будь-яких точок земної кулі. Інвесторів, які здійснюють подібні операції, прийнято називати трейдерами (торгівцями).

У даний час будь-хто може спробувати себе в ролі трейдера на міжнародному валютному ринку. Почати кар’єру трейдера можна в будь-якому віці, при цьому освіта і попередній досвід роботи не мають такого значного впливу на успішність трейдера, як природжені аналітичні здібності і вміння деякою мірою відчувати поведінку ринку.

Основними валютами на цьому ринку є долар США (USD), єдина європейська валюта євро (EUR), японська єна (JPY), швейцарський франк (CHF) і англійський фунт стерлінгів (GPB). Учасниками валютного ринку є банки, міжнародні корпорації та експортно-імпортні фірми, різні фонди, а також індивідуальні інвестори.

Сьогодні мільйони людей по всьому світу проводять торгівельні операції на ринку FOREX і отримують реальний прибуток за рахунок коливання валютних курсів. Операції на валютному ринку сьогодні є одним з основних джерел доходу банків і фінансових установ у всьому світі.

Сьогоднішній ринок FOREX – це єдина телекомунікаційна мережа сполучених між собою банків та інших фінансових установ, що не має територіально певного місця торгівлі і часових обмежень, – торги почи­наються в понеділок уранці в Новій Зеландії і закриваються в п’ятницю увечері в США.

Важливо зазначити, що учасником ринку може стати будь-хто, незалежно від його місцезнаходження, оскільки для проведення опера­цій

на ринку потрібний тільки доступ до мережі Інтернет і відповідні

знання.

ПІДСУМКИ

 

1. Під валютою розуміють будь-яку грошову одиницю тієї чи іншої країни (американський долар, японська єна, українська гривня та ін.), що використовується для вимірювання величини вартості товарів і належить до загальноприйнятих засобів розрахунку. Розрізняють валюту національну, іноземну і міжнародну.

2. Сьогодні роль валюти виконують кредитні гроші, які існують у готівковій (банкноти і розмінні монети) і безготівковій (депозитні і електронні гроші) формах.

3. Валютний курс – це ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошовій одиниці іншої країни або в міжнародній грошовій одиниці. Валютний курс забезпечує зв’язок національної валюти з іншими валютами і дає змогу здійснювати порівняння основних макроекономічних показників однієї країни (продуктивності праці, темпів економічного зростання тощо) з такими самими показни­ками в інших країнах. Розрізняють два основні види валютного курсу: фіксований і плаваючий.

4. Зміна валютного курсу під впливом різноманітних чинників може негативно впливати на стан грошового обігу і загалом на стан економіки. Тому держава намагається за допомогою центрального банку здійснювати регулювання валютного курсу різними мето­дами, основними з яких є валютні інтервенції, операції НБУ на від­критому ринку, облікова політика і політика обов’язкових резервів.

5. Конвертованість валюти – важливий показник рівня розвитку грошової системи та економіки країни. За ступенем конверто­ваності розріз­няють вільно конвертовану, частково конвертовану і неконвертовану валюти.

6. Купівля і продаж іноземної валюти для міжнародних розрахунків здійснюється на валютному ринку – це сукупність спеціальних інститутів та механізмів, які забезпечують можливість вільно продавати-купувати національну та іноземну валюту на основі попиту і пропозиції.

7. Готівкові операції з іноземною валютою для фізичних осіб банки здійснюють через власні операційні каси та обмінні пункти. Інші юридичні особи – резиденти можуть відкривати обмінний пункт лише на підставі агентської угоди з уповноваженим банком.

8. У процесі формування міжнародного ринку валют з’явився новий вид бізнесу, який заснований на одержанні прибутку від курсової різниці в умовах вільної і постійної зміни валютних курсів. Сукупність конверсійних операцій з обміну валют у світовому масштабі отримала назву ринку FOREX.

9. Ми розв’язали задачі і навчилися розраховувати курси валют та їх котирування.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

 

1. Що розуміють під терміном «валюта»?

2. Які види валют розрізняють?

3. Що таке валютний курс?

4. Які види валютних курсів використовують?

5. Чим у своїй основі визначається валютний курс?

6. Які найбільш поширені методи визначення валютного курсу?

7. Які основні чинники впливають на курс валюти?

8. Як може вплинути ревальвація і девальвація валюти на її курс щодо інших валют?

9. Які ознаки фіксованого валютного курсу?

10. Які існують різновиди плаваючого курсу?

11. Де купують банки іноземну валюту для проведення міжнародних розрахунків?

12. Що являє собою валютний ринок і які види валютних ринків ви знаєте?

13. Що таке котирування валют?

14. Чим відрізняється курс продавця від курсу покупця іноземної валюти?

15. Яким чином здійснюється обмін готівкової валюти для фізичних осіб?

16. Що таке ринок FOREX?

 




Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2019 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных