ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ. 1. Якщо вам потрібно здійснити грошовий переказ, то який спосіб переказу ви б обрали – через банківське відділення чи через

1. Якщо вам потрібно здійснити грошовий переказ, то який спосіб переказу ви б обрали – через банківське відділення чи через

банкомат? Чому?

2. Знайдіть в Інтернеті інформацію стосовно країн, звідки українці отримують найбільші суми грошових переказів, а також країн, куди українці найбільше відправляють грошових переказів. Обговоріть цю інформацію на уроці з учителем.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Прочитайте матеріал параграфа 8 розділу 4.

2. Вивчіть головні поняття за матеріалом цього параграфа, подані в словнику основних термінів.

3. Виконайте в робочому зошиті домашнє завдання 2 (стор. 35).

СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ

Внутрішньодержавна платіжна система – платіжна система, в якій платіжна організація є резидентом, здійснює свою діяльність і забезпечує проведення переказу коштів виключно в межах України.

Грошовий переказ – поширена форма переказу грошей у банківській або поштовій системі як рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі.

Комісійні банку – комісійні, які одержує банк за надання певних банківських послуг (операцій).

Міжнародна платіжна система – платіжна система, в якій платіжна організація може бути як резидентом, так і нерезидентом і яка здійснює свою діяльність на території двох і більше країн та забезпечує проведення переказу коштів у межах цієї платіжної системи, у тому числі з однієї країни в іншу.

Поточний рахунок – рахунок, який банк відкриває клієнтові на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

РОЗДІЛ 5

Іноземна валюта

і валютні операції

Урок 9. ОБМІН ВАЛЮТИ

Мета уроку

Ознайомлення із процесом обміну валюти і методами встановлення валютного курсу, з основними видами валют та операціями обмінних пунктів в Україні.

Тип уроку

Комбінований урок з виробленням практичних навичок із застосу-ванням мультимедійної презентації та робочих зошитів учнів.

Основні компетентності учня

Знає і розуміє: що таке валюта, яких видів вона буває і для чого здійсню­ється її обмін.

Уміє і застосовує: розраховувати курс валют з використанням різних методів.

Виявляє ставлення як здійснюється обмін валюти і як встанов -
і оцінює: люється валютний курс.

Орієнтовний план уроку

1. Що таке валюта і які види валют існують?

2. Що виступає валютою?

3. Що таке конвертованість валюти і які види валют розрізняють за ступенем конвертованості?

4. Для чого використовується валютний курс і які чинники впливають на нього?

5. Які розрізняють види валютних курсів і яка між ними різниця?

6. Які методи визначення валютного курсу використовують і чим вони відрізняються?

7. Що таке котирування валют і які його форми?

8. Що таке платіжний баланс і як він впливає на валютний курс?

9. Що розуміють під регулюванням валютного курсу і якими методами воно здійснюється?

10. Як здійснюється купівля і продаж іноземної валюти в Україні? Що таке валютний ринок?

11. Яке призначення обмінних пунктів і які операції з валютою вони здійснюють?

12. Що таке ринок FOREX? Хто є учасниками цього ринку?

Ключові тези

1. Необхідність обміну однієї валюти на іншу виникає при міжнародній торгівлі, фінансових інвестиціях в економіку інших країн, міжнародному туризмі. Різні фінансові відносини всередині будь-якої країни або групи країн однієї валютної зони вимагають розрахунків тільки в національній валюті.

2. Під валютою розуміють будь-яку грошову одиницю тієї чи іншої країни (американський долар, японська єна, українська гривня та ін.), що використовується для вимірювання величини вартості товарів і належить до загальноприйнятих засобів розрахунку. Розрізняють валюту національну, іноземну і міжнародну.

3. Для обміну валют використовують валютний курс, тобто спів­відношення, за яким одна валюта обмінюється на іншу. Валютний курс забезпечує зв’язок однієї валюти з іншими валютами і дає змогу здійснювати порівняння основних макроекономічних показників однієї країни (про­дуктивності праці, темпів економічного зростання тощо) з такими самими показниками в інших країнах.

4. Зміна валютного курсу відбувається під впливом різноманітних чинників та впливає на стан грошового обігу і загалом на стан економіки. Тому держава здійснює регулювання валютного курсу шляхом застосування відповідних методів з боку центрального банку.

5. Між валютами існує ще й різниця в можливості однієї валюти обмінюватися (повністю чи частково) на інші валюти. Ця особливість називається конвертованістю валюти і служить важливим показником рівня розвитку грошової системи та економіки країни. Розрізняють вільно конвертовані, частково конвертовані та неконвертовані валюти.

6. Купівля і продаж іноземної валюти для міжнародних розрахунків здійснюється для юридичних осіб банками в безготівковій формі на між­банківському валютному ринку. Фізичні особи готівкові операції з інозем­ною валютою здійснюють через операційні каси та обмінні пункти банків.

ІНФОРМАЦІЙНА ЧАСТИНА

? Що таке валюта і які види валют існують

Валюта у широкому розумінні цього слова – будь-яка грошова одиниця тієї чи іншої країни (американський долар, японська єна, українська гривня та ін.), що використовується для вимірювання величини вартості товарів та є загальноприйнятим засобом розрахунків.

Валюта, випущена державою, перебуває в обігу переважно на території цієї держави або групи держав – учасниць валютних союзів.

Залежно від емітентської належності валюту поділяють на національну, іноземну та колективну (міжнародну).

ü Розгорніть посібник і зверніть увагу на класифікацію валют на
рис. 9.1 з матеріалу параграфа 9.

^*СПЗ – спеціальні права запозичень

Рис. 9.1. Види валют та їх визначення

ü Розгорніть навчальний посібник і зверніть увагу на назви окремих іноземних валют у табл. 9.1 з матеріалу параграфа 9.

Таблиця 9.1

Назви валют Європи

Закінчення табл. 9.1

Для ознайомлення з національними валютами іноземних держав дамо їм коротку характеристику.

ü Розгорніть навчальний посібник і зверніть увагу на характеристики окремих іноземних валют у табл. 9.2 з матеріалу параграфа 9.

Таблиця 9.2

Національні валюти держав

Закінчення табл. 9.2

Окремі валюти виступають у ролі міжнародного платіжного і резервного засобу, за допомогою якого центральні банки держав нако­пичують і зберігають резерви для міжнародних розрахунків за зовнішньо­торгівельними операціями та іноземних інвестицій. Цю роль можуть виконувати і колективні валюти. Статус резервної валюти зобов’язує країну-емітента вживати заходів з ліквідації дефіциту платіжного балансу і підпорядковувати внутрішню економічну політику завданню досягнення зовнішньої рівноваги.

ЦЕ ЦІКАВО!

Спочатку в ролі резервної валюти виступав англійський фунт стерлінгів, що відігравав панівну роль у міжнародних розрахунках. Разом із фунтом стерлінгів як міжнародна платіжна і резервна валюта поступово став використовуватися долар США, який згодом став основною резервною валютою світу. Він займає, за різними оцінками, частку від 50 до 61 відсотка в міжнародних резервах центральних банків.

Євро – друга за використанням резервна валюта. Після введення євро (1999 рік) ця валюта частково успадкувала частку в розрахунках і резервах від німецької марки, французького франка та інших європейських валют, які використовувалися для розрахунків і накопичень. Відтоді частка євро постійно збільшується, оскільки центральні банки прагнуть диверсифікувати свої резерви.

Японська єна розглядалася як третя найважливіша резервна валюта протягом кількох десятиліть, але останнім часом ступінь використання цієї валюти знизився.

Швейцарський франк використовується як резервна валюта через його стабільність, хоча частка всіх валютних резервів у швейцарських франках, як правило, нижча за 0,3 відсотка.

За останні роки зацікавленість у просуванні своїх валют для використання їх як світові резервні виразила ціла низка країн, зокрема Китай і Росія.

? Що виступає валютою

Сьогодні роль валюти виконують кредитні гроші, монополію на випуск (емісію) яких мають центральні банки, які ще називають моне­тар­ними органами. Так, в Україні – це Національний банк України (НБУ), у США – Федеральна резервна система (ФРС), в Європейському Союзі – Європейський центральний банк (ЄЦБ) тощо. Як валюту вико­ристовують насамперед готівкові гроші (банкноти і монети певної держави), які мають реальне фізичне вираження, а також безготівкові гроші, які існують у формі банківських депозитів (депозитних грошей), чеків, платіжних карток або інших форм грошових переказів. Готівкові і безготівкові гроші є однаковими за суттю грошима в тому сенсі, що обидві ці форми є засобами платежу (розрахунків).

ü Розгорніть навчальний посібник і зверніть увагу на форми існування валюти на рисунку 9.2 з матеріалу параграфа 9.

Рис. 9.2. Елементний склад валюти

ü Розгорніть навчальний посібник і зверніть увагу на елементний склад національної валюти України на рис. 9.3 з матеріалу параграфа 9.

Розглянемо елементні ознаки національної валюти України – гривні.

Гривня
20 гривень	1 гривня
Держава(и):	Україна
Банкноти:	1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500 гривень
Монети:	1, 2, 5, 10, 25 і 50 копійок, 1 гривня
Символ:
Літерний код:	UAH
Цифровий код:
Валютний курс (16.04.2011)
100 USD	= 796.72 UAH
100 EUR	= 1151.26 UAH
Інша інформація
Центральний банк:	Національний банк України
Веб-сайт:	bank.gov.ua

Рис. 9.3. Якісні та кількісні ознаки гривні

? Що таке конвертованість валюти і які види валют
розрізняють за ступенем її конвертованості

Між валютами існує різниця в можливості валюти однієї країни обмінюватись (повністю або частково) на валюти інших країн. Ця особливість називається конвертованістю валюти.

Конвертованість валюти – здатність валют виконувати функції платежу в будь-якій країні.

Конвертована валюта – законодавчо закріплена оборотність націо­нальної грошової одиниці, можливість її обмінювати на іно­зем­ні валюти для всіх охочих. Оборотність грошової одиниці – важливий чинник ефективної участі країни в міжнародному розподілі праці, світовій торгівлі та роз­рахунках.

За ступенем конвертованості розрізняють повну конвертованість, часткову конвертованість і неконвертованіст ь валюти.

Розгорніть навчальний посібник і зверніть увагу на відмінності між видами конвертованості валют у табл. 9.3 з матеріалу параграфа 9.

Таблиця 9.3

Види конвертованості валют та їхні ознаки

Процес становлення конвертованості валюти дуже довгий і складний. Україна розпочала цей процес 1997 року, коли підписала відповідну статтю статуту Міжнародного валютного фонду, згідно з якою наша країна взяла на себе зобов’язання усунути будь-які обмеження на перекази і платежі за поточними операціями. Відтоді Україна ввела часткову конвертованість своєї національної валюти.

ЦЕ ЦІКАВО!

Міжнародний валютний фонд 1968 року в розряд повністю конвертованих валют відніс долар США. На даний час з понад 150 країн – членів МВФ повністю конвертовані валюти мають 10 найбільш розвинених країн світу. Приблизно 50 мають валюти з обмеженою конвертованістю. З 1976-го МВФ увів поняття «вільно використо­вувана валюта», суттю якого є повна конвертованість валют. Така валюта використовується в міжнародних розрахунках, операціях міжнародних валютних ринків і накопичується у валютних резервах країн світу.

До провідних світових валют, які мають повну конвертованість і найбільш часто використовуються в міжнародних розрахунках, нале­жать такі основні валюти: долар США, євро, швейцарський франк, фунт стерлінгів, японська єна, канадський долар.

Українська гривня поки що залишається частково конвертованою валютою.

? Для чого використовується валютний курс
і які чинники впливають на нього

Національна валюта більшості країн, особливо тих, чия валюта не є конвертованою у процесі міжнародних обмінних операцій, повинна мати свій курс, тобто співвідношення, за яким вона обмінюється на іншу.

Валютний курс – це ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошовій одиниці іншої країни або в міжнародній грошовій одиниці.

Валютний курс забезпечує зв’язок національної валюти з іншими валютами і дає змогу здійснювати порівняння основних макроекономічних показників однієї країни (продуктивності праці, темпів економічного зростання тощо) з такими самими показниками в інших країнах. Обмінні курси впливають на зовнішньоторгівельний баланс країни і на хід між­народних фінансових операцій.

? Які розрізняють види валютних курсів і яка між ними різниця

На практиці існують різні види валютного курсу. Валютні курси можуть часто змінюватися. Залежно від способу зміни валютного курсу розрізнюють два основні види: фіксований і плаваючий.

ü Розгорніть навчальний посібник і зверніть увагу на відмінності фіксованого і плаваючого валютних курсів у табл. 9.4 з матеріалу параграфа 9.

Таблиця 9.4

Порівняння фіксованого і плаваючого валютного курсів

Плаваючі курси більше ніж фіксовані відповідають суті ринкових відносин.

ЦЕ ЦІКАВО!

В Україні законодавче право визначати види валютного курсу гривні покладено на НБУ і Кабінет Міністрів України. За роки незалежності режим валютного курсу поступово змінювався від жорстко за­фік­сованого показника до ре­гульованого коливання в межах валютного коридору і до вільного плаваючого з 2000 р. Після грошової реформи 1996 року 1997-го було введено перший валютний коридор для долара США в межах 1,7–1,9 гривні за долар. Усього в Україні було встановлено чотири валютні коридори.

? Які методи визначення валютного курсу використовують
і чим вони відрізняються

Важливо зазначити, що єдиного механізму встановлення валютного курсу немає. Визначення валютного курсу здійснюється на основі купівельної спроможності валюти конкретної країни порівняно з купівельною спроможністю іншої країни.

Купівельна спроможність валюти – це сукупність товарів і послуг,

які можна придбати за певну грошову одиницю.

Серед конкретних методів визначення валютного курсу поширеним є метод визначення, що ґрунтується на порівнянні вартості споживчого кошика різних країн за один і той самий період часу, або на паритеті купівельної спроможності, для формулювання якого зазвичай використовують так званий закон однієї ціни: ціна товару в одній країні повинна бути рівна ціні товару в іншій країні; а оскільки ці ціни виражаються в різних валютах, це співвідношення цін і визначає курс обміну однієї валюти на іншу.

Наприклад, якщо треба визначити курс гривні, наприклад, до російського рубля, то слід узяти стандартний набір товарів та послуг і визначити вартість споживчого кошика у гривнях і в рублях за відповідний період, тобто

.

ü Щоб зрозуміти, як визначається валютний курс на основі паритету купівельної спроможності, розглянемо приклад. Розгорніть робочий зошит і розв’яжіть задачу 1 (стор. 36).

Задача 1

Умова. Потрібно визначити паритет купівельної спроможності гривні і долара США за Індексом Біг-Мака і реальну вартість долара в Україні, зіставити її з обмінним курсом НБУ і охарактеризувати це співвідношення, виходячи з таких даних:

1. Дані про вартість Біг-Мака у 20ХХ році:

2. Офіційний курс НБУ: 1 дол. США – 7,98 грн.

Визначити паритет купівельної спроможності гривні і долара США.

Розв’язок

1. Середня ціна Біг-Мака в Україні в доларах: 16,5 грн / 7,98 грн = 2,06 дол. США. Звідси курс гривні недооцінений на 50%. Згідно з індексом Біг-Мака, 1 долар США повинен коштувати у два рази менше, тобто 4 грн.

2. Визначаємо паритет купівельної спроможності гривні і долара США: 16,5 грн / 4,07 дол. = 4,05 грн, тобто 1 дол. США = 4,05 грн. Таким чином, офіційний обмінний курс гривні є вищим від паритету купівельної спроможності.

Інший спосіб визначення валютного курсу полягає в порівнянні національного валового внутрішнього продукту, виміряного в національній одиниці (наприклад у гривні) і в якійсь іноземній валюті (наприклад у рублях). Цей метод аналогічний першому, бо базується на порівнянні купівельної спроможності валют, але він значно складніший за розрахунками, бо важко розрахувати весь внутрішній продукт країни в цінах іншої держави.

Досить часто валютний курс визначається на основі відношення двох валют до валюти третьої країни. Якщо нам потрібно визначити курс гривні до російського рубля, то спочатку візьмемо відношення як гривні, так і рубля до третьої валюти, скажімо, до долара. У такий спосіб часто визначають курс валюти в операціях на валютному ринку. Визначений таким способом курс валют одержав назву крос-курсу.

ü Щоб зрозуміти, як визначається крос-курс валют, розглянемо при­клад. Розгорніть робочий зошит і розв’яжіть задачі 2–3 (стор. 37).

Задача 2

Умова. Подорожуючи Європою на спортивні змагання, ви побачили в аеропорту сувенір для батьків вартістю 100 злотих, за який можна розрахуватися трьома валютами – доларами, євро та місцевою валютою – злотими. Ціна сувеніра в доларах США становить 29,02, а в євро – 22,52.

Ви якраз маєте свіжу газету із курсами цих валют до гривні, а саме:

1 дол. – 7,98 грн; 1 євро – 10,06 грн; 1 злотий – 2,32 грн.

З’ясуйте, в якій валюті вам купівля сувеніра обійдеться най­ви­гідніше за умови, що ви будете розраховуватися гривневою карткою і що кошти з вашого рахунку будуть списуватися саме за офіційним курсом.

Розв’язок

1. Визначаємо суму в гривнях, яка буде списана з карткового рахунку при розрахунку за сувенір у доларах: 29,02 дол. × 7,98 грн = 231,58 грн.

2. Визначаємо суму в гривнях, яка буде списана з карткового рахунку при розрахунку за сувенір в євро: 22,52 євро × 10,06 грн = 226,55 грн.

3. Визначаємо суму в гривнях, яка буде списана з карткового рахунку при розрахунку за сувенір у злотих: 100 злотих × 2,32 грн = 232 грн.

Таким чином, найвигідніше буде розрахуватися за сувенір в євро, оскільки з карткового рахунку буде списано найменшу суму грошей – 226,55 грн, тоді як при розрахунку доларами – 231,58 грн, а злотими – 232 грн.

Задача 3

Умова. Визначити валютний курс долара США до фунта стерлінгів за допомогою методу зіставлення ринкових цін на золото, якщо ціна однієї унції золота (31,1 г) на Лондонській валютній біржі становить 1 200 дол. США, 500 фунтів стерлінгів.

Розв’язок

Визначаємо курс долара США до фунта стерлінгів, зіставляючи ціну

1 унції золота в доларах і фунтах: 1$ = 500£ / 1 200$ = 0,4166£.

Таким чином, курс долара США становить 0,4166 фунта стерлінгів.

? Що таке котирування валют і які його форми

Обмін валют передбачає їх котирування.

Котирування валют означає фіксацію курсу національної грошової одиниці до іноземної. Зазвичай при обміні валют використовують коди валют відповідно до Класифікатора валют. В Україні Класифікатор іноземних валют затверджує Національний банк України. Окремий фрагмент Класифікатора іноземних валют наведено в табл. 9.5.

Таблиця 9.5

Класифікатор валют

Котирування валют на ринку здійснюють комерційні та державні банки. Курс розглядається як відношення базової валюти до котируваної. Термін «базова» валюта означає, що така валюта у співвідношенні фіксується на певному рівні, зазвичай на рівні 1, 10 або 100. Ідеться про те, скільки одиниць котируваної валюти можна обміняти на одиницю базової. У світовій фінансовій практиці утвердилася традиція брати за базову валюту американський долар і виражати вартість інших валют відносно до долара. Такий курс, або котирування, має назву прямого курсу (котирування), тобто змінювана кількість національної валюти тут відноситься до фіксованої кількості іноземної валюти (тобто за одиницю береться іноземна валюта).

Наприклад, $1 = 7,98 UAH (код гривні) в Україні, або $1 = 132,08 JPY (код японської єни) в Японії.

Винятком із правил є котирування англійського фунта стерлінгів, коли до фіксованої кількості національної валюти (у даному разі фунт стерлінгів) прирівнюють змінювану кількість іноземної валюти. Тільки окремі країни використовують таке котирування, яке має назву непрямого.

Наприклад, імпортерам доводиться розраховуватися за придбаний товар іноземною валютою. Для цього вони звертаються до банку з проханням купити їм необхідну кількість іноземної валюти в обмін на наявну в них валюту своєї країни. У свою чергу, експортери також отримують платежі в іноземній валюті. Вони можуть відповідно до вимог валютного законо­давства країни:

· тримати ці кошти на валютному рахунку в банку;

· продати іноземну валюту і придбати національну;

· конвертувати іноземну валюту в інші іноземні валюти.

? Яке призначення обмінних пунктів
і які операції з валютою вони здійснюють

Готівкові операції з іноземною валютою для фізичних осіб банки здійснюють через власні операційні каси та пункти обміну іноземної валюти.

В Україні порядок організації обмінних пунктів визначено Інструкцією про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 12.12.2002 № 502, та змінами до неї, що внесені НБУ 2011 року.

Банки мають право відкривати обмінні пункти на території України на основі ліцензії або тимчасового дозволу НБУ на здійснення операцій купівлі-продажу іноземної валюти в готівці. Інші юридичні особи – резиденти можуть відкривати обмінний пункт лише на підставі агентської угоди з уповноваженим банком.

ЦЕ ЦІКАВО!

Банк укладає договір про відкриття пункту обміну валюти з агентом – фінансовою установою або юридичною особою, що не є фінансовою установою, статутний капітал якого становить не менше ніж 250 000 гривень та установчими документами якого передбачено надавати фінансові послуги з обміну валют.

Упродовж робочого дня пункти обміну валюти здійснюють операції за рахунок коштів отриманого від банку авансу в іноземній валюті та в гривнях, а також за рахунок купленої іноземної валюти та отриманих гривень.

Обмінні пункти здійснюють операції купівлі та продажу іноземної валюти для фізичних осіб – як резидентів, так і нерезидентів України.

Курси купівлі та продажу іноземних валют за гривні установлюються банком щоденно до початку робочого дня згідно з наказом банку.

Водночас пункт обміну валют не здійснює розмін банкнот, не проводить обмін однієї валюти на іншу (конверсію), не бере комісійні за проведення операцій купівлі-продажу валют.

При підприємствах торгівельної мережі та підприємствах, що надають послуги населенню, можуть відкриваюти обмінні каси банку на підставі договору між уповноваженим банком і підприємством.

ЦЕ ЦІКАВО!

Операції з купівлі-продажу у фізичних осіб – резидентів і нерезидентів готівкової іноземної валюти за готівкові гривні або зворотного обміну фізичними особами – нерезидентами невикористаних коштів у гривнях на готівкову іноземну валюту на суму, що перевищує 15 000 гривень, здійснюються лише через касу банку (фінансової установи) після пред’явлення документа, який засвідчує особу, що здійснює операцію з готівкою, із зазначенням у квитанції за встановленою формою прізвища, імені, по батькові, а на суму, що перевищує 50 000 гривень, – із зазначенням у квитанції таких реквізитів: прізвища, імені, по батькові особи, яка здійснює таку операцію, серії та номера паспорта (іншого документа, який засвідчує особу), дати видачі та органу, що його видав, місця проживання, ідентифікаційного номера згідно з Державним реєстром фізичних осіб – платників податків та інших обов ’язкових платежів (за наявності).

Назва валюти в довідках і квитанціях під час здійснення відповідних операцій проставляється літерним кодом згідно з кодами валют Класифікатора іноземних валют і банківських металів, затвер­дже­ного постановою Правління Національного банку України.

Купівлю і продаж валют банки здійснюють за різними курсами, які ще називаються курсами покупця і курсами продавця.

ü Розгорніть навчальний посібник і зверніть увагу на на різницю між курсами покупця і курсами продавця в табл. 9.8 з матеріалу параграфа 9.

Таблиця 9.8

Відмінності між курсами покупця
і курсами продавця

Різниця між курсом продавця і курсом покупця називається маржею, яка покриває витрати банку і формує його прибуток від валютних операцій.

? Що таке ринок FOREX. Хто є учасниками цього ринку

У процесі формування міжнародного ринку валют з’явився новий вид бізнесу, який заснований на отриманні прибутку від курсової різниці в умовах вільної і постійної зміни валютних курсів. При цьому зміна курсів зумовлена різними ринковими умовами та регулюється тільки попитом і пропозицією.

Сукупність конверсійних операцій з обміну валют у світовому масштабі отримала назву ринку FOREX (Foreign Exchange Market).

У зв’язку з постійною необхідністю в обміні іноземних валют сформувалася єдина телекомунікаційна мережа, що дозволяє мільйонам продавців і покупців валюти проводити обмінні операції цілодобово з будь-яких точок земної кулі. Інвесторів, які здійснюють подібні операції, прийнято називати трейдерами (торгівцями).

У даний час будь-хто може спробувати себе в ролі трейдера на міжнародному валютному ринку. Почати кар’єру трейдера можна в будь-якому віці, при цьому освіта і попередній досвід роботи не мають такого значного впливу на успішність трейдера, як природжені аналітичні здібності і вміння деякою мірою відчувати поведінку ринку.

Основними валютами на цьому ринку є долар США (USD), єдина європейська валюта євро (EUR), японська єна (JPY), швейцарський франк (CHF) і англійський фунт стерлінгів (GPB). Учасниками валютного ринку є банки, міжнародні корпорації та експортно-імпортні фірми, різні фонди, а також індивідуальні інвестори.

Сьогодні мільйони людей по всьому світу проводять торгівельні операції на ринку FOREX і отримують реальний прибуток за рахунок коливання валютних курсів. Операції на валютному ринку сьогодні є одним з основних джерел доходу банків і фінансових установ у всьому світі.

Сьогоднішній ринок FOREX – це єдина телекомунікаційна мережа сполучених між собою банків та інших фінансових установ, що не має територіально певного місця торгівлі і часових обмежень, – торги почи­наються в понеділок уранці в Новій Зеландії і закриваються в п’ятницю увечері в США.

Важливо зазначити, що учасником ринку може стати будь-хто, незалежно від його місцезнаходження, оскільки для проведення опера­цій

на ринку потрібний тільки доступ до мережі Інтернет і відповідні

знання.

ПІДСУМКИ

1. Під валютою розуміють будь-яку грошову одиницю тієї чи іншої країни (американський долар, японська єна, українська гривня та ін.), що використовується для вимірювання величини вартості товарів і належить до загальноприйнятих засобів розрахунку. Розрізняють валюту національну, іноземну і міжнародну.

2. Сьогодні роль валюти виконують кредитні гроші, які існують у готівковій (банкноти і розмінні монети) і безготівковій (депозитні і електронні гроші) формах.

3. Валютний курс – це ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошовій одиниці іншої країни або в міжнародній грошовій одиниці. Валютний курс забезпечує зв’язок національної валюти з іншими валютами і дає змогу здійснювати порівняння основних макроекономічних показників однієї країни (продуктивності праці, темпів економічного зростання тощо) з такими самими показни­ками в інших країнах. Розрізняють два основні види валютного курсу: фіксований і плаваючий.

4. Зміна валютного курсу під впливом різноманітних чинників може негативно впливати на стан грошового обігу і загалом на стан економіки. Тому держава намагається за допомогою центрального банку здійснювати регулювання валютного курсу різними мето­дами, основними з яких є валютні інтервенції, операції НБУ на від­критому ринку, облікова політика і політика обов’язкових резервів.

5. Конвертованість валюти – важливий показник рівня розвитку грошової системи та економіки країни. За ступенем конверто­ваності розріз­няють вільно конвертовану, частково конвертовану і неконвертовану валюти.

6. Купівля і продаж іноземної валюти для міжнародних розрахунків здійснюється на валютному ринку – це сукупність спеціальних інститутів та механізмів, які забезпечують можливість вільно продавати-купувати національну та іноземну валюту на основі попиту і пропозиції.

7. Готівкові операції з іноземною валютою для фізичних осіб банки здійснюють через власні операційні каси та обмінні пункти. Інші юридичні особи – резиденти можуть відкривати обмінний пункт лише на підставі агентської угоди з уповноваженим банком.

8. У процесі формування міжнародного ринку валют з’явився новий вид бізнесу, який заснований на одержанні прибутку від курсової різниці в умовах вільної і постійної зміни валютних курсів. Сукупність конверсійних операцій з обміну валют у світовому масштабі отримала назву ринку FOREX.

9. Ми розв’язали задачі і навчилися розраховувати курси валют та їх котирування.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

1. Що розуміють під терміном «валюта»?

2. Які види валют розрізняють?

3. Що таке валютний курс?

4. Які види валютних курсів використовують?

5. Чим у своїй основі визначається валютний курс?

6. Які найбільш поширені методи визначення валютного курсу?

7. Які основні чинники впливають на курс валюти?

8. Як може вплинути ревальвація і девальвація валюти на її курс щодо інших валют?

9. Які ознаки фіксованого валютного курсу?

10. Які існують різновиди плаваючого курсу?

11. Де купують банки іноземну валюту для проведення міжнародних розрахунків?

12. Що являє собою валютний ринок і які види валютних ринків ви знаєте?

13. Що таке котирування валют?

14. Чим відрізняється курс продавця від курсу покупця іноземної валюти?

15. Яким чином здійснюється обмін готівкової валюти для фізичних осіб?

16. Що таке ринок FOREX?

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: