Главная | Случайная
Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ. 2. Яке призначення валютного курсу?




 

1. Коли потрібна валюта?

2. Яке призначення валютного курсу?

3. Які переваги і недоліки фіксованого і плаваючого валютних курсів?

4. Чому необхідно здійснювати регулювання валютного курсу?

5. Чим зумовлюється використання різних видів котирування валют?

6. Які особливості і відмінності купівлі-продажу валюти юридич­ними і фізичними особами?

 

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

 

1. Прочитайте матеріал параграфа 9 розділу 5.

2. Повторіть хід розв’язування задач 13, які опрацьовано під час уроку в робочому зошиті.

3. Вивчіть головні поняття за матеріалом цього параграфа, подані в словнику основних термінів.

4. Виконайте в робочому зошиті домашні завдання 4–6 (стор. 38–39).

ВІДПОВІДІ ДО ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

 

Задача 4.

Умова. ПАТ КБ «Мета», орієнтуючись на офіційний курс НБУ, встановив такий курс долара США: купівля – 7,9840 грн, продаж – 8,1105. Скільки гривень можна одержати за 405 доларів 80 центів?

Скільки доларів можна купити за 12 тис. грн?

Розв’язок

Якщо один долар США ПАТ КБ «Мета» купує за 7,984 грн, то за 405 доларів 80 центів клієнт отримає: 405,80 × 7,9840 = 3 239 грн 90 коп.

Якщо один долар США ПАТ КБ «Мета» продає за 8,1105 грн, то за 12 тис. грн можна купити: 12 000 / 8,1105 = 1 479 доларів 56 центів.

Таким чином, за 405 доларів 80 центів можна одержати 3 239 грн
90 коп.; за 12 тис. грн можна купити 1 479 доларів 56 центів.

 

Задача 5.

Умова. Яким буде курс євро до фунта стерлінгів, якщо виходити з таких їхніх співвідношень із доларом США:

1 дол. = 0,87 євро; 1 дол. = 0,68 ф. стерл.

Розв’язок

Для того, щоб виразити вартість 1 євро у фунтах стерлінгів, знаходимо вартість одного євро в доларах США, знаючи, що 1 долар = 0,87 євро, то
1 євро = 1 / 0,87 = 1,15 долара.

Далі через співвідношення долара до фунта стерлінгів знаходимо, що вартість 1 євро у фунтах стерлінгів, знаючи, що 1 євро = 1,15 дол. США та
1 дол. США = 0,68 фунта стерлінгів: 1 євро = 1,15 × 0,68 = 0,78 фунта стерлінгів.

 

СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ

 

Валюта – будь-яка грошова одиниця тієї чи іншої країни, що вико­рис­то­вується для вимірювання величини вартості товарів.

Валютний курс– ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошовій одиниці іншої країни або в міжнародній грошовій одиниці; пропорція обміну валюти однієї країни на валюту іншої.

Валютний ринок– сукупність спеціальних інститутів і меха­нізмів, які у взаємодії забезпечують можливість вільно продавати-купувати національну та іноземну валюту на основі попиту і пропозиції.

Зворотне котирування– вартість одиниці національної валюти виражається в іноземній валюті.

Купівельна спроможність валюти– сукупність товарів і послуг, які можна придбати за певну грошову одиницю.

Котирування валюти– фіксація курсу національної грошової оди­ниці в іноземній валюті на даний момент.

Крос-курс– співвідношення між двома валютами, яке визначено через їхній курс до третьої валюти (звичайно до долара США).

Курс покупця– курс, за яким банк-резидент купуєіноземну валюту за національну валюту.

Курс продавця– курс, за яким банк продає валюту.

Маржа– різниця між валютними курсами продавця і покупця.

Міжнародний ринок– ринок, на якому гроші однієї країни вико­ристовують для купівлі валюти іншої країни.

Національний (місцевий) валютний ринок – валютний ринок у межах однієї держави.

Неконвертована валюта– валюта, що не обмінюється на іноземну валюту або ж має суттєві обмеження в її обміні за всіма операціями.

Паритет купівельної спроможності валюти – собівартість купі­вель­­ної сили валюти. Він визначається на основі порівняння рівня цін спожитого кошика і собівартості витрат виробництва однієї країни відносно іншої.

Плаваючий валютний курс– такий режим валютного курсу, за якого він змінюється під впливом попиту і пропозиції.

Платіжний баланс (balance of Payments)– співвідношення між

сумою валютних надходжень, отриманих країною з-за кордону, і сумою

платежів за кордон протягом певного періоду (рік, квартал, місяць).

Повна конвертованість валюти– можливість її вільного обміну на іноземну валюту для всіх власників (як резидентів, так і нерезидентів) і за всіма операціями.

Повне котирування– курс покупця і курс продавця, згідно з яким банк купить або продасть іноземну валюту за національну.

Пряме котирування – вартість одиниці іноземної валюти, що виражається в національній валюті.

Резервна валюта– загальновизнана у світі валюта, що використо­вується для створення в центральних банках інших країн резерву грошових коштів з метою здійснення міжнародних розрахунків. Вона виконує функ-цію резервного засобу, слугує засобом визначення валютного паритету, валютного курсу, використовується як засіб проведення валютної

інтервенції.

Ринок FOREX– міжнародний валютний обмін, сукупність конвер­сійних операцій з обміну валют у світовому масштабі через комерційні банки або дилінгові центри.

Федеральна резервна система– система приватних банків, що виконує роль центрального банку США. Створена 1913 року Законом про Федеральний резерв. ФРС є квазідержавною структурою з приватними компонентами, в яку входять: Рада керуючих ФРС, Федеральний комітет
з відкритого ринку, дванадцять регіональних федеральних резервних
банків – фіскальних агентів Казначейства США, численні приватні банки і різноманітні консультаційні ради.

Фіксований валютний курс– курс, який на певний термін (від місяця до кількох років) установлюється як незмінний, незалежний від поточних змін у попиті і пропозиції валюти.

Часткова конвертованість валюти– валюта, обмін якої на іно­земну валюту обмежений; обмеження можуть стосуватися певних операцій або стосуватися певних суб’єктів (власників валюти).

 

Рис. 10.1.Призначення фінансових документів

 

Документи мають практичне значення для попереднього і по­даль­шого контролю за доцільністю і законністю господарських операцій. Попередній контроль здійснюють керівні працівники: підписуючи документ, вони беруть на себе відповідальність за законність операції, оформленої цим документом. Подальший контроль здійснюють облікові працівники при прийманні і опрацюванні документів, а також працівники податкових, фінансових і ревізійних органів. Цей контроль поширюється головним чином на виправдні документи для встановлення законності і господарської доцільності операцій, а також перевірки правильності оформлення самих документів.

Документи мають і правове (юридичне) значення як письмовий доказ здійснення господарських операцій, а тому використовуються судовими органами при розгляді господарських позовів. Судові органи визнають за документом доказову, юридичну силу в тому разі, якщо його складено своєчасно і належним чином оформлено.

? Як правильно оформити фінансовий документ

 

Від якості оформлення документів значною мірою залежать повнота і достовірність показників обліку і звітності. Тому до документів ставляться такі вимоги:

· своєчасність складання,

· достовірність показників,

· правильність оформлення.

 

Правильно оформлений документ повинен містити всі показники, потрібні для забезпечення повної інформації про виконану операцію, які називаються його реквізитами.

Кількість і зміст реквізитів визначаються характером операції і призначенням документа. Обов’язковими реквізитами кожного документа є: назва підприємства, від імені якого складено документ, або прізвище, ім’я,

по батькові фізичної особи; назва документа, його номер, код форми; дата складання документа (число, місяць, рік); зміст господарської операції та її вимірники (натуральні, трудові, грошовий); підписи осіб, відповідальних за здійснення операції й правильність її оформлення.

Залежно від характеру операції і технології опрацювання облікової інформації в документах можуть міститися й інші додаткові реквізити. Якщо документ не має будь-якого з обов’язкових реквізитів, він втрачає свою юридичну (доказову) силу і не може бути підставою для облікових записів.

Документи повинні складатися чітко, розбірливо, без підчисток, забруднень та інших дефектів, які б викликали сумнів щодо дійсності документа і правильності господарської операції. Вільні рядки в документах повинні прокреслюватися.

 

Помилки в первинних документах (неправильний текст або суму) закреслюють тонкою рискою так, щоб можна було прочитати закреслене, а зверху пишуть правильний текст або суму. Виправлення помилок повинно бути застережено написом «Виправлено» і підтверджено підписами осіб, які підписали цей документ, із зазначенням дати виправлення. Якщо помилку виявили облікові працівники в документі, складеному не в бухгалтерії, про необхідність її виправлення повідомляють осіб, які допустили помилку. Вони також повинні підписувати застереження про зроблені виправлення.

Документи, складені з порушенням установлених правил, не мають юридичної (доказової) сили. У касових і банківських документах ніякі виправлення не допускається.

 

 

Документи, пов’язані з оформленням грошових операцій (грошові чеки, векселі тощо), складають на спеціальних бланках, які виготовляють таким чином, щоб у них не можна було зробити ніяких виправлень (наприклад, друкують бланки таких документів на папері з водяними знаками тощо), їх називають бланками суворого обліку і за зберіганням та використанням їх встановлюють контроль. Якщо при складанні документа на такому бланку допущено помилку, через що бланк було зіпсовано, то він погашається перекреслюванням або надрізуванням і зберігається для наступної перевірки використання бланків цих документів. Замість зіпсо­ваного виписують новий, правильний документ.

За достовірність інформації, що міститься в документі, і якісне його складання несуть відповідальність особи, які підписали документ.

? Які існують види фінансових документів

 

За призначенням документи поділяють: на розпорядчі, виправдні (виконавчі), бухгалтерського оформлення і комбіновані.

 

Розпорядчими називають документи, які містять розпорядження (наказ, завдання) на здійснення господарської операції. До них належать чеки на одержання грошових коштів у банку, платіжні доручення банку на перерахування коштів, довіреності на отримання матеріальних цінностей

та ін.

Виправдними (виконавчими) називають документи, які підтверджують факт здійснення господарської операції (тобто містять дані про її виконання), а тому служать обґрунтуванням для облікових записів. До них належать витяги банку з поточного або іншого рахунку підприємства чи особи, акти, квитанції, авансові звіти та ін. Для виконавців (банків, матеріально відповідальних осіб тощо) вони є виправданням у використанні коштів або матеріальних цінностей.

Документи бухгалтерського оформлення складають самі праців­ники бухгалтерії на підставі відповідних виправдних документів або даних поточного обліку для технічної підготовки облікових записів. До таких документів належать меморіальні ордери, бухгалтерські довідки, розрахунки (наприклад, відомості нарахування амортизації основних засобів, розподілу загальновиробничих витрат, звітні калькуляції та ін.). Документи бухгал­терського оформлення самостійного значення не мають, вони не відо­бра­жають безпосередньо господарської операції; їхнє призначення полягає в технічній підготовці облікових записів.

Комбінованими називають документи, які за своїм призначенням виконують функції двох і навіть трьох документів (розпорядчих, виконавчих і бухгалтерського оформлення), До них належать прибуткові і видаткові касові ордери, лімітно-забірні карти, наряди на виконання робіт та ін. Так, видатковий касовий ордер, переданий для виконання касирові, є розпорядчим документом; після того як касир видасть гроші, а одержувач поставить свій підпис на ордері в їх отриманні, цей документ є виправдним; нарешті, після зазначення на цьому ордері кореспондуючих рахунків він виконує функції документа бухгалтерського оформлення.

Використання комбінованих документів сприяє повноті й наочності обліковуваних операцій, спрощує і поліпшує використання документів у процесі їх опрацювання, зменшує кількість самих документів.

За терміном зберігання розподіляють:

документи постійного строку зберігання (договори дарування,

акти приймання-передавання цінних речей, зобов’язань, довідки, звіти, привати­заційні сертифікати);

документи з установленим терміном зберігання, після закінчення якого вони можуть бути знищені. Документи цієї групи, у свою чергу, поділяють:

на документи тривалого терміну зберігання (більше ніж 10 років)

– документи тимчасового (до 10 років) строку зберігання (чеки, квитанції, платіжні доручення).

В окрему групу виділяють документи щодо особового складу. Це пов’язано з тривалим терміном зберігання (до 75 років), а також особливою важливістю таких документів для працівників підприємства при призначенні пенсій і різних видів допомоги [особові справи, особові картки (Т2, Т2а), накази про рух кадрів, особові рахунки на видачу заробітної плати, контракти з працівниками].

Між тим умовно всі документи можна розподілити на важливі і тимчасові. Перші видають на все життя, та відновлювати їх у разі втрати дуже важко. Тому дуже важливо ретельно їх зберігати. Краще покласти документи в домашній сейф або в банківську ячейку, а вдома зберігати тільки їхні копії, які слід зробити в будь-якому разі і зберігати окремо від оригіналу – так при втраті документи легше відновити. Другі – квитанції, чеки, рахунки – потрібно час від часу переглядати і викидати після закінчення терміну їх зберігання.

? Які документи ми використовуємо в повсякденному житті

 

У повсякденному житті найчастіше використовуються довідки про доходи, розрахункові чеки, договори, розписки, доручення, контракти, акти, відомості, квитанції.

 

ü Ознайомтесь із зразком фінансового документа, який представлено в робочому зошиті (стор. 40–41).

 

ü Виконайте завдання 2 (тести) у робочому зошиті (стор. 41–42).

 

Відповіді до завдання 2 (тести):

1. – б); 2. – а); 3. – в); 4. – а); 5. – в); 6. – б); 7. – в); 8. – г); 9. – а).

 

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

 

1. Що таке фінансові документи?

2. Навіщо потрібні фінансові документи і чому ми повинні зберігати копію кожного договору, який ми підписуємо?

3. Які є види фінансових документів?

4. Які документи використовуються в повсякденному житті?

5. Наведіть приклади, які документи зберігаються у вашій родині.

6. Які фінансові документи відносять до категорії постійних, які – до тимчасових? Як довго слід зберігати тимчасові документи?




Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2019 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных