ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ. 1. Як процентна ставка перетворюється на проценти за рахунком?

1. Як процентна ставка перетворюється на проценти за рахунком? Які інші чинники визначають суму нарахованих процентів?

2. Як ви можете відкрити депозит? Які документи потрібні для того, щоб відкрити депозитний рахунок?

3. Як ви можете забрати свої гроші та відсотки? Які документи вам слід надати?

4. Чи можете ви забрати ваш депозит до настання строку погашення?

5. Що таке страхування депозиту і як воно може вам допомогти? Як виглядає сертифікат участі в системі страхування депозитів, де можна його знайти і як можна переконатися в тому, що він є дійсним?

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Прочитайте матеріал параграфа 12 розділу 7.

2. Повторіть хід розв’язування задачі 1, яку ви опрацювали під час уроку в робочому зошиті.

3. Вивчіть головні поняття за матеріалом цього параграфа, подані в словнику основних термінів.

4. Виконайте у робочому зошиті домашні завдання 3–6 (стор. 51–52).

ВІДПОВІДІ ДО ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Завдання 3. Тести

1. – в); 2. – а); 3. – б); 4. – г); 5. – в).

СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ

Депозитний договір – документ, яким оформлюються депозитні відносини вкладника і банку. У ньому відображаються сума депозиту, термін, процентна ставка, права та обов’язки вкладника і банку.

Страхування депозитів – страхування можливих втрат вклад­-

ників від неповернення банком їхніх вкладів. У разі настання страхового випадку вкладникам відшкодовують цілком або частково втрачені суми коштів. Таке відшкодування здійснюють системи страхування депозитів, що створені державою чи під її контролем.

Строковий депозит – рахунок, який відкриває банк клієнтові на договірній основі і кошти на який вносяться на обумовлений строк з метою отримання процента.

Урок 13. НЕБАНКІВСЬКІ ДЕПОЗИТИ

Мета уроку

Ознайомлення з діяльністю небанківських фінансових установ у сфері залучення депозитів; розуміння суті діяльності кредитних спілок, переваг і ризиків розміщення депозиту в небанківській фінансовій установі; уміння розпізнавати фінансові піраміди.

Тип уроку

Комбінований урок з виробленням практичних навичок із застосу­ванням мультимедійної презентації та робочих зошитів учнів.

Основні компетентності учня

Знає і розуміє: що не лише банки можуть приймати кошти на вклади або депозити.

Уміє і застосовує: переваги і ризики розміщення депозиту в небанківській фінансовій установі.

Виявляє ставлення фінансові піраміди та фінансові схеми Понці. і оцінює:

Орієнтовний план уроку

1. Чим відрізняються небанківські фінансові установи від банків?

2. У чому особливості залучення депозитів кредитними спілками?

3. Що таке фінансова піраміда?

4. Як розпізнати фінансову піраміду?

Ключові тези

1. Альтернативою банківським депозитам є вкладення коштів у небанківські фінансові установи – страхові компанії, пенсійні фонди, інвестиційні компанії, кредитні спілки тощо.

2. Діяльність кредитних спілок є найбільш близькою до банківської, вони також можуть залучати депозити населення. Але обслу­го­вувати кредитні спілки можуть лише своїх членів.

3.

Фінансові піраміди – одна із форм фінансового шахрайства, що передбачає сплату доходу за рахунок постійного залучення грошей від нових учасників.

ІНФОРМАЦІЙНА ЧАСТИНА

Конкуренцію банкам при залученні депозитів у більшості країн ста­новлять небанківські фінансові установи, які в останні десятиліття набувають ще більшого розвитку.

Небанківські фінансові установи (НФУ) – установи, що залучають грошові доходи та заощадження населення, підприємств і спеціалі­зу­ються на виконанні кількох операцій або обслуговуванні обмеженого кола клієнтів (нерідко на пільгових умовах).

? Чим відрізняються небанківські фінансові установи від банків

Небанківські фінансові установи можуть пропонувати значно ширший спектр фінансових інструментів, аніж банки. Це, у свою чергу, може створити додаткові стимули для залучення особистих заощаджень громадян. Проте в більшості випадків вкладники НФУ не можуть скористатися вкладеними коштами так вільно, як банківськими поточними депозитами. Як правило, ці кошти вкладаються на тривалий, заздалегідь визначений строк. Що довший цей строк, то з більшими ризиками пов’язане таке розміщення і вищі доходи воно приносить.

Нині в Україні працюють різні види НФУ, функції та назви яких, а також обсяги і типи операцій значно різняться. Найбільш поширеними є страхові компанії, пенсійні фонди, інвестиційні товариства, кредитні спілки. Усі вони пропонують населенню певні альтернативи банківських депозитів, що дозволяють накопичувати кошти та отримувати дохід.

Страхові компанії пропонують своїм клієнтам такий вид страхування, як страхування життя, що за своєю суттю передбачає накопичення коштів упродовж тривалого періоду часу та їх повернення клієнтові з виплатою процента по закінченні терміну дії договору. Саме компанії зі страхування життя залучають більшу частину страхових внесків фізичних осіб.

Основним завданням пенсійних фондів є акумуляція грошових коштів, призначених для пенсійного забезпечення громадян після досягнення ними пенсійного віку. Приватні пенсійні фонди створюють різні фірми й корпорації для виплати пенсій та допомог своїм працівникам. Кошти цих фондів формуються за рахунок регулярних відрахувань із заробітної плати працівників, відрахувань із прибутку підприємств, а також за рахунок прибутку від операцій самих фондів. Система приватних пенсійних фондів у нашій державі поки що розвинута слабо, що значною мірою пов’язано з недовірою населення до подібних установ, а також із проблемами стосовно вкладення залучених коштів.

Інвестиційні фонди та компанії працюють на ринку цінних паперів і акумулюють грошові кошти приватних інвесторів (переважно населення) та вкладають їх в акції й облігації різних підприємств у власній країні чи за кордоном.

Найбільш близькою до банківської діяльності у сфері залучення депозитів є діяльність кредитних спілок.

Кредитні спілки є специфічними організаціями фінансової взаємо­допомоги громадян, які мають неприбуткову кооперативну основу. Об’єднання громадян у кредитні спілки може здійснюватись за професійною, релігійною, територіальною або іншою ознакою, тобто ініціаторами їх утворення можуть бути підприємства, профспілки, релігійні громади, місцеві органи самоврядування.

? У чому особливості залучення депозитів кредитними спілками

Кредитні спілки надають послуги лише своїм членам. Таким чином, на відміну від суб’єктів підприємницької діяльності, у кредитній спілці члени одночасно виступають як власники і як клієнти. Очевидно, що членам-власникам немає сенсу «заробляти» прибуток на собі. А отже, суть не­прибуткової діяльності кредитної спілки полягає в тому, що кінцевою метою її діяльності є не отримання прибутку від наданих послуг, а самі послуги, що надаються членам спілки. Тому надання послуг відбувається на рівні, максимально наближеному до собівартості, яка забезпечує витрати на формування фондів та нарахування відсотків на внески членів. Саме це принципово відрізняє кредитну спілку від банку – для останнього основною метою діяльності є отримання прибутку, а мету діяльності кредитної спілки можна визначити як фінансовий та соціальний захист своїх членів шляхом залучення їхніх особистих заощаджень для взаємного кредитування.

На сьогодні в Україні існує близько 680 кредитних спілок, членами яких є понад 1,6 млн осіб.

Оскільки кредитні спілки не ставлять перед собою цілі отримання максимального прибутку, то це дозволяє їм пропонувати для своїх членів дещо вищі ставки за депозитами в порівнянні зі ставками банків
(табл. 13.1).

Таблиця 13.1

Приклад ставок за депозитами кредитних спілок строком на один рік

Примітка. Складено за даними веб-сторінок кредитних спілок.

Дохід від вкладення коштів на депозит у кредитну спілку може бути вищим від банківського депозиту. Проте при вкладенні грошей слід ретельно проаналізувати особливості роботи кредитної спілки та її надійність, оскільки випадки шахрайства і ризиковані операції в цьому секторі також трапляються. При цьому системи захисту депозитів населення в секторі кредитних спілок в Україні поки що не створено.

? Що таке фінансова піраміда

Фінансова піраміда – специфічний спосіб забезпечення доходу за рахунок постійного залучення грошей від нових учасників піраміди. Зазвичай фінансові піраміди реєструються як комерційні установи та залучають кошти для фінансування певного проекту. Якщо реальний дохід від такого проекту незначний або взагалі відсутній, то частина коштів нових інвесторів спрямовується для виплати доходів попереднім інвесторам. Тому в такій ситуації закономірним є банкрутство піраміди і збитки тих інвесторів, які вклали свої гроші останніми.

Практика показує, що після краху піраміди вдається повернути не більше ніж 10–15% зібраних коштів. Причому, що довше існує піраміда, то менше грошей можна повернути.

Розглянемо приклад роботи фінансової піраміди, де кожен учасник повинен внести 100 грн і залучити до піраміди принаймні двох нових учасників (рис. 13.1).

Рис. 13.1. Схема роботи фінансової піраміди

Як бачимо з наведеного прикладу, учасники IX рівня сплатили по

100 грн учасникам VIII рівня, що залучили їх до піраміди. Кожен із учасників VIII рівня отримав 200 грн, з яких 150 грн сплатив учасникові VII рівня. Останні, отримавши 300 грн, по 200 грн сплатили учасникам VI рівня. Учасники VI рівня, отримали по 400 грн, з них лише 250 грн передали на наступний рівень, тобто на руках у них залишилося 150 грн і вони отримали дохід від участі в піраміді (оскільки початковий внесок становив 100 грн). Надалі, що на вищому рівні перебуває учасник, то більший дохід він отримає. Відповідно до нашого прикладу, із 511 учасників піраміди дохід отримають лише 65 чоловік. Кількість рівнів піраміди може бути набагато більшою, відповідно до зростання їх кількості зменшуватиметься ймовірність отримання доходу для нових учасників.

Із розвитком засобів телекомунікації зросла кількість пірамід, у яких фінансові операції та залучення учасників здійснюються через мережу Інтернет. Особливістю таких пірамід є можливість для організаторів за­ли­шатися анонімними, що значно ускладнює відслідковування руху грошей і притягнення шахраїв до кримінальної відповідальності. Повернути гроші в таких випадках практично неможливо.

ЦЕ ЦІКАВО!

Типовий приклад інтернет-піраміди – МММ-2011, що була створена в Росії в січні 2011 року, але поширила свою діяльність і на територію України. На сайті цієї структури є офіційне попередження, що проект є фінансовою пірамідою. Принцип дії системи – учасники купують віртуальні «МММ-долари», курс яких, за обіцянками організаторів, зростає на 20–60% щомісяця. Учасник може продати свої долари за поточним курсом і отримати гроші. Особливістю цієї піраміди є спосіб руху грошей. Вона ніде офіційно не зареєстрована, не має жодного офісу чи єдиного рахунку в банку. Всі перекази грошей відбуваються напряму між учасниками. Для участі в піраміді потрібно зарезервувати певну суму грошей, яку можна зберігати самостійно чи передати на зберігання керівникові «десятки». Вважається, що за такого резерву­вання учасник купує певну кількість МММ-доларів, курс яких змінюється двічі на тиждень особисто організатором піраміди Сергієм Мавроді та публікується на офіційному сайті. При продажу одним із учасників МММ-доларів, їх кількість множиться на поточну ціну і сума виплачується із коштів «десятки», за нестачі коштів – із грошей інших десяток. За вісім місяців 2011 року курс МММ-доларів зріс на 344%. Очевидно, що жодні реальні інвестиції не можуть принести настільки високої дохідності. Тому в майбутньому значна частина вкладників МММ-2011 неминуче втратить свої кошти.

Іншим видом інтернет-пірамід є хайп-фонди – шахрайські онлайн-проекти, що схожі на інвестиційні фонди з високою дохідністю. Працюють вони здебільшого з електронними валютами. Хайп-фонди виплачують високі проценти за рахунок нових надходжень і розширення кола учасників. Якщо потік грошей зменшується і його не вистачає для покриття поточних зобов’язань, фонд закривається і всі виплати припиняються. Середньо­строкові хайп-фонди обіцяють дохідність на рівні 1–3% на добу і можуть існувати до 6–9 місяців. Короткострокові фонди інколи обіцяють дохідність і 5–50% на добу. Для вкладення коштів у хайпи використовуються електронні платіжні системи, такі як Liberty Reserve і Perfect Money.

? Як розпізнати фінансову піраміду

Ознаки фінансової піраміди

1. Наявність реклами, що обіцяє надзвичайно високий дохід і міні­мальний ризик вкладення грошей.

2. Уся інформація, яку отримує потенційний інвестор, стосується лише того, скільки він може заробити (використовуються психо­логічні методи впливу, пафосні презентації, рекламні розсилки тощо). Часто можливості перевірити таку інформацію на основі даних із незалежних джерел інвестор не має, організатори піраміди можуть наголошувати на її конфіденційності. Проте якщо діяль­ність фінансової установи не має на меті шахрайства, то ця установа повинна надавати інформацію про себе – фінансові звіти, звіти про проведені операції, об’єкти інвестування і т. д. Подібна інформація не може бути секретною.

3. Використання великої кількості специфічних термінів (форекс, ф’ючерс, своп та ін.), що часто є незрозумілими для непро­фесіонала.

4. Рух вкладених грошей через велику кількість країн, у зв’язку з чим інвестор втрачає можливість контролювати їх використання.

5. Анонімність організаторів і координаторів піраміди.

6. Невеликий розмір вступного внеску (наприклад, 300–700 грн), що дозволяє охопити широку масу інвесторів, а також уникнути великої кількості судових позовів, оскільки значна частина ошуканих інвесторів може змиритись із втратою коштів.

7. Відсутність офісу, офіційної реєстрації, дозволу здійснювати діяльність на території країни.

ü Розгорніть робочий зошит і виконайте завдання 1 (стор. 53).

Завдання 1

Визначте, в якому варіанті може йтися про рекламу фінансової піраміди.

1. Нас уже 2,5 мільйона! Пропонуємо дохідність 20–60% на місяць! Приєднуйтесь!

2. Спеціальна пропозиція! Вкладаючи суму понад 300 000 гривень, отримай 23% річних за депозитом.

3. Відома швейцарська компанія пропонує високодохідні вкладення на ринку Форекс. До 50% на місяць!

4. Стабільний щомісячний дохід у гривнях, євро та доларах США, що можна отримувати за допомогою платіжної картки в банкоматах усього світу. Процентні ставки – від 12 до 15% річних!

5. Депозит «Бери ще вище» – при вкладенні коштів терміном на один рік плюс один день процентна ставка зростає до 22% річних.

Які ознаки дозволили вам розпізнати фінансову піраміду?

Відповідь

Про рекламу фінансової піраміди може йтися в 1-му і 3 варіантах, оскільки пропонується надзвичайно висока дохідність (20–60% і 50% за місяць відповідно). Такої дохідності за нормальних умов досягнути практично неможливо.

Діяльність фінансових пірамід часто пов’язують із шахрайством, проте в окремих випадках піраміда може бути наслідком прорахунків у прогнозах щодо бізнес-проектів. Коли проект не приносить очікуваного доходу, його власник намагається залучити додаткові кошти, розраховуючи поліпшити ситуацію в майбутньому. Однак у реальності більша частина залучених грошей використовується для розрахунків із початковими інвесторами, а організатори не докладають особливих зусиль для отримання прибутку для інвесторів. Подібні проекти у світовій практиці отримали назву схеми Понці, за іменем італійського емігранта Чарльза Понці, який у 1920-х роках органі­зував у США інвестиційну піраміду, що займалася операціями з міжнарод­ними відповідними купонами. Для фінансування подібної діяль­ності він зібрав гроші в інвесторів, запропонувавши доволі високий процент. У подальшому кошти, що надходили від нових інвесторів, скеровувалися для виплат більш раннім інвесторам, а частину грошей Понці витрачав на свої потреби.

Детальніше про діяльність і життя Чарльза Понці на сайті http://en.wikipedia.org/wiki/Charles_Ponzi.

Існує кілька відмінностей схеми Понці від класичної фінансової піраміди.

По-перше, у схемі Понці є центральна фігура, що отримує більшу частину грошей від шахрайства (рис. 13.2). Натомість у фінансовій піраміді є група інвесторів, які активно залучають но­вих інвесторів і отри­му­ють певний відсоток від здійсне­них ін­вестицій.

По-друге, схема Понці

не розрахована ви­ключ­но на нових інвес­торів. Вона пе­ред­бачає по­вернення в си­сте­му тих ін­весторів, що вже заро­били певний дохід, шля­хом їх переконання реін­­весту­вати ці кошти. Така стра­тегія не характер-на для фінансо­вих пірамід, що орі­єн­ту­ються на непе-рервне залу­чення нових інвесторів.

По-третє, схему Понці іноді доволі важко іденти­фікувати на стадії розвитку, і тільки в міру збільшення масштабів діяльності стає очевидним її шахрайський характер.

ПІДСУМКИ

1. Вкладення коштів на депозити в небанківські фінансові установи може бути більш прибутковим у порівнянні з банківськими депозитами, але і більш ризикованим.

2. За нормальних умов високою надійністю відрізняються вкладення у кредитні спілки, оскільки вони використовують залучені кошти лише для кредитування своїх членів. Проте системи страхування депозитів у кредитних спілках в Україні поки що не створено.

3. Основною ознакою фінансових пірамід є обіцянка надзвичайно високого доходу на короткий період часу. У разі вкладення грошей у такі структури ймовірність втрати коштів є дуже великою.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

1. Які небанківські фінансові установи можуть залучати депозити?

2. У чому особливості діяльності кредитних спілок?

3. Які переваги і недоліки вкладення коштів на депозит у кредитну спілку?

4. Що таке фінансова піраміда? Чи може будь-яка фінансова піраміда постійно бути успішною?

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: