ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ. 1. Чому акції називають найбільш ризиковими цінними паперами?

1. Чому акції називають найбільш ризиковими цінними паперами?

2. Які недоліки може мати торгівля ЦП на біржі, а які – торгівля на позабіржовому ринку?

3. Які, на вашу думку, переваги дає інвесторові інтернет-торгівля?

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Прочитайте матеріал параграфа 15 розділу 8.

2. Повторіть хід розв’язування задач 1–3, які ви опрацювали під час уроку в робочому зошиті.

3. Вивчіть головні поняття за матеріалом цього параграфа, подані в словнику основних термінів.

4. Виконайте в робочому зошиті домашні завдання 5–8 (стор. 61–64).

ВІДПОВІДІ ДО ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Завдання 5. Тести:

1. – г); 2. – а); 3. – б); 4. – б); 5. – в).

Завдання 6.

1. Акція дає її власникові право на отримання частини прибутку у формі дивідендів та право голосу на зборах акціонерів.

2. Винагорода за облігацією – це процент від номінальної вартості облігації.

3. Інтернет-трейдинг – це укладення договорів щодо купівлі-продажу цінних паперів у режимі реального часу через Інтернет-доступ до фондової біржі.

Завдання 7.

Тому що ціна акції на ринку може як швидко і несподіванно зростати, так і падати. Серед чинників, які впливають на ціну акції, можна виділити: фінансовий стан підприємства, політичні, економічні проблеми в державі тощо.

СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ

Акція – майновий цінний папір, випущений акціонерним товариством (АТ), дає право її власникові:

а) отримати частину прибутку АТ у формі дивідендів;

б) право брати участь в управлінні АТ через голосування на зборах акціонерів.

Брокер (брокерська компанія) – посередник, який на замовлення інвестора купує (продає) на ринку цінні папери.

Дивіденди – щорічний дохідвід акцій АТ, який розподіляють між акціонерами і виплачують із прибутку після сплати всіх податків та інших обов’язкових платежів.

Інвестиції – вільні кошти чи майно, які вкладають у певні об’єкти з метою отримання від них прибутку.

Курс акцій – ціна, за якою її можна купити.

Номінальна вартість цінного папера – це його вартість на момент випуску, що вказується на цінному папері.

Облігація – борговий цінний папір, який випускає емітент на певний термін, щоб залучити гроші інвестора, і за це обіцяє певну винагороду (проценти).

Ринок капіталів – частина фінансового ринку, де грошіпозичають і заощаджують на термін, довший ніж один рік, через випуск і продаж (купівлю) різних фінансових інструментів.

Фінансові інструменти – такі документи, власники яких мають право отримати певну грошову винагороду від їх володіння чи від їх продажу на фінансовому ринку.

Фондова біржа – місце, де брокери купують і продають цінні папери.

Цінні папери – фінансові інструменти, що гарантують їх власникові певну грошову або майнову винагороду.

Урок 16. КОЛЕКТИВНЕ ІНВЕСТУВАННЯ

Мета уроку

Ознайомлення з принципами колективного інвестування, вивчення базових термінів, які при цьому використовуються, ознайомлення з основними типами фондів, які функціонують в Україні.

Тип уроку

Комбінований урок з виробленням практичних навичок із застосу­ванням мультимедійної презентації та робочих зошитів учнів.

Основні компетентності учня

Знає і розуміє: що таке колективне інвестування, інститути спільного інвестування і яких видів вони бувають.

Уміє і застосовує: розраховувати вартість цінних паперів і прибуток від здійснених інвестицій та укладати угоди щодо купівлі цінних паперів.

Виявляє ставлення як здійснюється діяльність із колективного і оцінює: інвестування і якими документами вона регламентується в Україні.

Орієнтовний план уроку

1. У чому полягає діяльність із колективного інвестування?

2. Що зручніше і безпечніше для потенційного інвестора: здійсню-

вати індивідуальні інвестиції чи стати учасником інвестиційного фонду?

3. Які інвестиційні фонди існують в Україні і чим вони від­різ­ня­ються?

4. Як захищені права інвесторів в Україні?

5. Як купити цінні папери ІСІ і скільки це коштуватиме потен­ційному інвесторові?

6. Що слід знати при укладенні угоди щодо купівлі цінних паперів ІСІ?

Ключові тези

1. Людину, в якої є вільні кошти, які їй найближчим часом не знадобляться, можна назвати потенційним інвестором, а її гроші – капіталом.

2. Інвестор може або самостійно приймати рішення щодо того, які цінні папери купити на ринку, а які – продати, або вкласти гроші разом з іншими такими ж інвесторами в інвестиційний фонд і доручити управляти своїми грошима професійній компанії, яка спеціалізується на таких послугах.

3. Аби зробити для приватного інвестора інвестування на фондовому ринку доступним, легким і недорогим – вдаються до колективного інвесту­вання. При цьому кошти багатьох інвесторів об’єднуються в єдиний інвести­ційний фонд, яким керують професійні менеджери компанії з управління активами (КУА).

4. Інститути спільного інвестування (ІСІ) – це інвестиційні фонди, в яких акумулюються кошти інвесторів для подальшого отримання прибутку через вкладення їх у різні цінні папери, банківські депозити, нерухомість тощо. В Україні до ІСІ належать пайові та корпоративні інвестиційні фонди.

5. Інвестиційні фонди бувають різних видів. Для того, щоб купити інвестиційні сертифікати чи акції інвестиційного фонду, інвесторові слід звернутися до КУА цього фонду або до посередника (торгівця ЦП), який може продавати і купувати цінні папери фонду в інших областях країни.

ІНФОРМАЦІЙНА ЧАСТИНА

Людині властиве прагнення зберегти, а якщо можливо, то й примножити свої заощадження. Якщо в неї з’явилися не те щоб зайві, але вільні кошти, які їй найближчим часом не знадобляться, то таку людину вже можна назвати потенційним інвестором, а її гроші – капіталом.

Одним із шляхів для інвестора примножити свої заощадження є здійснення операцій з купівлі-продажу цінних паперів з метою заробити на різниці між ціною купівлі і ціною продажу. Зокрема, інвестор може:

· здійснювати індивідуальне інвестування – самостійно приймати рішення щодо того, які цінні папери купити на ринку, а які – продати. Інформацію про те, які цінні папери існують на ринку і як можна їх придбати, наведено в попередньому уроці;

· долучитися до схем колективного інвестування – вкласти гроші разом з іншими такими інвесторами в інвестиційний фонд і доручити управляти своїми грошима (приймати рішення щодо купівлі-продажу цінних паперів та інших фінансових інструментів) професійній компанії (компанії з управління активами – КУА), яка спеціалізується на таких послугах управління коштами інвестиційних фондів.

? У чому полягає діяльність із колективного інвестування

Колективне інвестування:

· кошти багатьох інвесторів об’єднуються в єдиний інвестиційний фонд;

· фондом керують професійні менеджери з компанії з управління активами (КУА);

· КУА приймають рішення, куди вкласти кошти інвестиційного фонду, щоб отримати прибуток для інвесторів;

· активи, в які КУА вкладає кошти фонду, – це: акції, облігації, депозити, банківські метали, нерухомість тощо.

? Що зручніше і безпечніше для потенційного інвестора:
здій­сню­вати індивідуальне інвестування
чи стати учасником інвестицій­ного фонду

· Однією з переваг інвестиційних фондів є те, що вони залучають не

1 000 гривень, а значно більше і вкладають їх в акції й облігації не одного-двох підприємств, а великої кількості (10, 20 і більше). Тож навіть якщо якісь з акцій, куплених фондом, упадуть у ціні чи підприємство, яке випустило облігації (які згодом купив фонд), збанкрутує і буде нездатним викупити назад свої облігації з обіцяним доходом, втрати фонду, імовірніше за все, бу­дуть перекриті за рахунок зростання цін на інші цінні папери, які він купив.

· Для купівлі деяких фінансових інструментів потрібні значні кошти (тисячі гривень), якими якраз і володіє інвестиційний фонд, котрий об’єднав кошти дрібних інвесторів. У той же час такі інструменти недоступні для більшості індивідуальних інвесторів, які не можуть одразу вкласти у фінансові інструменти великі суми.

· Щоб зменшити свої ризики невдалого інвестування, професійні менеджери інвестиційних фондів постійно аналізують ситуацію на ринку, роблять різні підрахунки та оцінки фінансових показників компаній-емітентів, тоді як у більшості людей (індивідуальних інвесторів) немає достатньо часу, технічних можливостей і професійних знань, щоб самостійно приймати інвестиційні рішення.

ü Щоб зрозуміти, як інвестиційний фонд може примножити ваші заощадження, розглянемо приклад. Розгорніть робочий зошит і розв’яжіть задачу 1 (стор. 66).

Задача 1

Умова. Ви вклали в інвестиційний фонд «Успіх» 1 000 гривень, за які КУА цього фонду купила 100 акцій ПАТ «Веселка» на 500 грн (вартість

1 акції = 5 грн) та облігації ПАТ «Дніпро» на 500 грн (облігації випущені з фіксованою дохідністю – 20% річних). Через рік, у результаті успішної діяльності ПАТ «Веселка» акції цього підприємства на ринку капіталів зросли в ціні: 1 акція вартує 7 грн.

Який дохід отримає фонд у результаті продажу куплених ним рік тому активів?

Фонд у результаті продажу куплених ним рік тому активів отримує дохід:

100 акцій ´ 7 грн = 700 грн – нинішня вартість акцій ПАТ «Веселка»;

500 грн + (500 грн ´ 0,2) = 600 грн – сума, яку заплатило ПАТ «Дніпро» при викуплені своїх облігацій у фонду.

Яка вартість активів фонду?

Активи фонду становлять:

700 + 600 = 1 300 грн.

Отже, фонд заробив вам 300 грн доходу, а це 30% річних на інвестовану вами суму 1 000 грн.

Однак розглянемо іншу ситуацію, яка теж може мати місце на ринку. Припустімо, що діяльність акціонерного товариства ПАТ «Веселка» не була такою успішною, і акції цієї компанії не зросли, а, навпаки, впали в ціні. Тепер вартість 1 акції = 4 грн.

На яку величину зросли активи фонду?

100 акцій ´ 4 грн = 400 грн.

600 + 400 = 1 000 грн – активи фонду.

Отже, у результаті не дуже вдалих інвестиційних рішень, які прийняла КУА, придбавши акції ПАТ «Веселка», фонд нічого не заробив, однак і не втратив, бо вклав в акції не всі 1 000 грн, а лише 500 грн. Інші 500 грн вкладено в облігації з дохідністю 20%, вони перекрили втрати від падіння вартості акцій.

Таким чином, за рахунок вкладення коштів інвестиційного фонду в різні види активів компанія що управляє фондом, слідує народній мудрості: «Не класти всі яйця в один кошик» і зменшує ризики втрати цих коштів інвесторів.

? Які інвестиційні фонди існують в Україні
і чим вони відрізняються

У нашій країні інвестиційні фонди почали створюватись після ухвалення 2001 року Верховною Радою України Закону «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)». За способом заснування інститути спільного інвестування в Україні поді­ляються на пайові і корпоративні інвестиційні фонди.

Умова. КУА «Експерт» прийняла рішення про створення Пайового відкритого інвестиційного фонду «Успіх». Ви, разом із ще 100 інвесторами, стали учасниками (співзасновниками) фонду, придбавши в КУА інвестиційні сертифікати. Номінальна вартість сертифіката – 1 000 грн. Кожен зі ста інвесторів купив по п’ять сертифікатів.

Протягом року КУА «Експерт» вкладала залучені кошти досить успішно, купуючи на ринку різні цінні папери, нерухомість і вкладаючи в банківські депозити. Коли КУА «Експерт» оцінила за ринковою вартістю всі види фінансових інструментів, якими на той час володів ПІФ «Успіх». Виявилось, що активи становлять 850 000 грн. З цієї суми КУА «Експерт» відняла витрати, пов’язані з управлінням ПІФ «Успіх», та інші витрати на обслуговування діяльності ПІФ «Успіх», які вона понесла за цілий рік (8% від вартості активів).

Який прибуток від здійснених інвестицій ви отримали?

Вартість чистих активів фонду:

850 000 – (850 000 ´ 0,08)= 782 000 (грн).

Відповідно, розрахункова вартість одного інвестиційного сертифі-ката:

782 000 грн / 500 штук = 1 564 грн.

Таким чином, якщо ви вирішили через рік після купівлі сертифікатів фонду їх продати назад КУА «Есперт», ви отримає: 5 ´ 1 564 = 7 820 грн.

Водночас, якщо на ринку з’являться нові інвестори, котрі захочуть стати учасниками фонду «Успіх», вони купуватимуть інвестиційні сертифікати уже не за 1 000 грн за шт., а за новою розрахунковою вартістю сертифіката, а саме за 1 564 грн.

Тож який прибуток від здійснених інвестицій ви отримали?

Ваш прибуток (або збиток) розраховується як різниця між ціною продажу та ціною купівлі інвестиційного сертифіката, а саме:

1 564 – 1 000 = 564 (грн).

Однак при купівлі чи продажу цінних паперів ІСІ інвестор несе також певні витрати, що впливають на остаточну суму того, що стане його інвестиційним доходом.

ü Розгорніть навчальний посібник і зверніть увагу на табл. 16.5 з матеріалу параграфа, ознайомтеся з витратами, що здійсню­ються за рахунок учасників інвестиційного фонду.

Таблиця 16.5

Витрати, що здійснюються за рахунок учасників інвестиційного фонду

? Що слід знати при укладенні угоди
щодо купівлі цінних паперів ІСІ

Перед придбанням цінних паперів інвестиційного фонду слід звернути увагу на певні юридичні документи, відповідно до яких створюється і працює інвестиційний фонд. Ці документи надають усім зацікавленим особам на їхню вимогу.

Найважливіші – Регламент ІСІ та Проспект емісії цінних паперів ІСІ.

Слід звернути увагу на таку важливу інформацію, що в них міститься:

· тип інвестиційного фонду (відкритий, інтервальний, закритий);

· якщо фонд інтервальний, то зазначається термін прийому заяв на придбання / викуп цінних паперів фонду;

· мінімальна сума інвестицій;

· розмір комісії при купівлі та продажу цінних паперів фонду, що стягуються КУА та / або торгівцем ЦП;

· відомості про розмір винагороди КУА та інших витрат, що здійснюються за рахунок активів фонду (див. табл. 16.4).

Частиною Регламенту фонду є його Інвестиційна декларація.

Важливо зазначити, що фонд не може не виконувати Інвестиційну декларацію. На відміну від банків, котрі заздалегідь не розголошують, куди будуть вкладені кошти, залучені через депозитні рахунки вкладників, інвестиційні фонди чітко декларують у цьому документі свої наміри щодо напрямів здійснення інвестицій. Відповідно, вкладники банків не можуть проконтролювати вкладення коштів, а учасники фонду в будь-який момент можуть здійснити цей контроль.

Інвестиційна декларація містить інформацію:

· про мету створення фонду;

· обрану інвестиційну стратегію [поміркована (із середнім ризиком), агресивна (дуже ризикована) тощо];

· структуру активів фонду: скільки максимально відсотків активів фонд вкладатиме в певні фінансові інструменти і цінні папери одного емітента;

· галузі, в яких працюють емітенти куплених КУА цінних паперів (енергетичні, металургійні, хімічні, машинобудівні компанії тощо);

· щодо закритих фондів – порядок виплати дивідендів;

· наявність і величину комісійної винагороди при купівлі / продажу цінних паперів ІСІ;

· термін дії фонду (на який строк створюється чи є безстроковим).

Також на вимогу інвестора КУА інвестиційного фонду зобов’язана надати повну інформацію, що підтверджує:

· наявність у КУА відповідної ліцензії НКЦПФР;

· реєстрацію Регламенту інвестиційного фонду в НКЦПФР;

· реєстрацію Проспекту емісії цінних паперів фонду, а також свідоцтво про реєстрацію випуску цінних паперів у НКЦПФР;

· реєстрацію фонду в Єдиному державному реєстрі інститутів спільного інвестування (ЄДРІСІ).

Будь-які джерела інформації та документи інвестиційного фонду не можуть містити гарантії та обіцянки щодо майбутньої прибутковості інвестиційних фондів. Інвестор повинен усві­дом­лювати, що прибутковість фонду не гарантується ні державою, ні компанією з управління активами. Вартість цінних паперів ІСІ може як збільшуватись, так і зменшуватись, відпо­відно до зміни ринкової вартості цінних паперів та інших активів, у які інвестовано кошти ІСІ. Тому колективне інвестування – це ризик, який може призвести до успіху чи певних втрат.

ПІДСУМКИ

1. Колективне інвестування – процес, за якого кошти багатьох інвесторів об’єднуються в єдиний інвестиційний фонд, яким керують професійні менеджери компанії з управління активами (КУА).

2. ІСІ – інвестиційні фонди, в яких акумулюються кошти інвесторів для подальшого отримання прибутку через вкладення їх у різні цінні папери, банківські депозити, нерухомість тощо.

3. До ІСІ належать пайові і корпоративні інвестиційні фонди. Інвестиційні фонди, у свою чергу, бувають відкриті, інтервальні та закриті.

4. Перед придбанням цінних паперів інвестиційного фонду слід звернути увагу на юридичні документи, відповідно до яких створюється і працює інвестиційний фонд – Регламент ІСІ та Проспект емісії цінних паперів ІСІ.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

1. Чим колективне інвестування відрізняється від індивідуального вкладення коштів?

2. Хто здійснює управління інвестиційним фондом?

3. Які види інвестиційних фондів є в Україні?

4. Чи захищені права інвесторів в Україні і як?

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: