ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ. 1. У якому разі доцільно звернутися до кредитної установи (банку, кредитної спілки тощо) щодо отримання споживчого кредиту?

1. У якому разі доцільно звернутися до кредитної установи (банку, кредитної спілки тощо) щодо отримання споживчого кредиту?

2. Які традиційні вимоги банків до споживачів їхніх кредитних послуг?

3. Які відмінності між процесом банківського автокредитування та іпотечним кредитуванням?

4. Яку інформацію повинна надати кредитна установа (наприклад, банк) споживачеві кредитних послуг?

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Прочитайте матеріал параграфа 19 розділу 10.

2. Повторіть хід розв’язування задач 1–2, які ви опрацювали під час уроку в робочому зошиті.

3. Вивчіть головні поняття за матеріалом цього параграфа, подані в словнику основних термінів.

4. Виконайте в робочому зошиті домашні завдання 2–4 (стор. 76–77).

ВІДПОВІДІ ДО ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Завдання 2.

1. Споживчий кредит – це вид кредиту, що надається кредитором (банком, іншою фінансовою установою чи підприємством торгівлі) позичальникові, яким виступає, як правило, фізична особа, на споживчі цілі (придбання житла, автомобіля, побутової техніки, інших товарів тривалого використання, оплати за навчання тощо).

2. Головними принципами споживчого кредитування є поверненість, терміновість, платність, забезпеченість.

3. Позичковий процент – це плата, яку сплачує позичальник кре­диторові за користування кредитом.

4. Об’єктивна необхідність споживчого кредиту зумовлена необ­хідністю задоволення споживчих потреб людини та тимчасовою відсутністю коштів для їх задоволення.

5. Іпотека – це застава нерухомого майна.

Завдання 3. Тести

1. – в); 2. – б); 3. – а); 4. – г); 5. – б).

СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ

Автокредит –вид споживчого кредиту, що надається кредитними установами фізичним особам для фінансування витрат, пов’язаних із придбанням автомобіля.

Забезпечення кредиту –способи забезпечення виконання зобов’язань позичальником за кредитним договором (застава, гарантія, порука, не-устойка, завдаток, притримання).

Іпотека – застава нерухомого майна.

Іпотечний житловий кредит – вид споживчого кредиту, що надається кредитними установами фізичним особам, товариству співвласників квартир або житловому кооперативу для фінансування витрат, пов’язаних із будівництвом або придбанням квартири (житлового будинку), під заставу нерухомого майна (іпотеки), що, як правило, придбане позичальником за рахунок кредиту.

Кредитна угода – угода, згідно з якою банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, обумовлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит і сплатити проценти.

Кредитори – особи, котрі володіють заощадженими тимчасово вільними коштами і можуть їх надати у кредит (фінансові посередники, суб’єкти господарювання, домогосподарства тощо).

Кредитоспроможність – спроможність позичальника повністю вико­нати всі зобов’язання, що передбачені у кредитному договорі.

Позичальники – особи, котрі тимчасово потребують додаткових коштів.

Позичковий процент – плата, котру отримує кредитор від пози­чаль­ника за користування позиченими грошима чи матеріальними цінностями.

Предмет застави – майно позичальника, яке відповідно до законо­давства України може бути відчужене заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення.

Принципи кредитування – основоположні засади, на яких, як правило, надають кредити, а саме: зворотність, терміновість, платність і забезпеченість.

Споживчий кредит – вид кредиту, що надається кредитором (банком, іншою фінансовою установою чи підприємством торгівлі) позичаль­никові, яким виступає здебільшого фізична особа, на споживчі цілі (придбання житла, автомобіля, побутової техніки, інших товарів тривалого вико-ристання, оплати за навчання тощо).

Рис. 21.1. Фінансові послуги ломбарду

ü Розгорніть робочий зошит і розв’яжіть тести завдання 1, п. 4 (стор. 84).

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: