Порядок виконання роботи. Лабораторну роботу потрібно проводити в такій послідовності:

Лабораторну роботу потрібно проводити в такій послідовності:

8.4.1 Ознайомитися з правилами техніки безпеки при виконанні лабораторної роботи.

8.4.2 Ознайомитися з оснащенням робочого місця.

8.4.3 Заміряти мікрометром розмір деталі, поверхня якої підлягає нарощуванню.

8.4.4 Залежно від потрібного виду покриття (гладке або пористе) і вживаного електроліту (гарячий або холодний) по рис. 5. вибрати катодну щільність струму Dк.

Рисунок 5 – Залежність якості покриттів при залізненні від щільності струму і температури електроліту

8.4.5 Визначити площу нарощуваної поверхні S(дм²), після чого розрахувати значення сили струму по залежності:

I=D_к Ѕ, А (6)

8.4.6 Відповідно до вибраного режиму електролізу і заданої товщини покриття розрахувати тривалість процесу залізнення по залежності (7)

t=600∙γ∙h/D_кCη, хв. (7)

приймаючи значення γ=7,8 г/см³; С=1,042 г/А∙год; η=0,80–0,95.

8.4.7 Підготувати деталі до нарощування: знежирити бензином, промити в гарячій воді, а потім в холодній, після чого провести ізоляцію місць, які не підлягають покриттю клеєм БФ –6. Поверхні що підлягають нарощуванню повторно знежирити віденським вапном, а потім промити проточною водою.

8.4.8 Завісити деталі на підвісне пристосування на анодну штангу і провести протравлення в електроліті із складом 365 г/л сірчаної кислоти (30%-ний розчин) і 10–20 г/л сірчанокислого заліза (FeSO₄∙7H₂O). При цьому катодами служать свинцеві пластини, площа яких в 4–5 разів більше площі поверхонь, що покриваються. Сталеві деталі обробити при анодній щільності струму 50–70 А/дм² протягом 2–3 хв. при температурі 18–25^оС. Після анодного протравлювання необхiдно деталі промити холодною, а потім гарячою водою і швидко перенести у ванну залізнення, в якій вони знаходяться без струму протягом 10–60с для вирівнювання температур електроліту і деталей.

8.4.9 Провести нарощування, заздалегідь визначивши параметри режиму електролізу за формулами 6 і 7 методичних вказівок. Процес залізнення починати при щільності струму, який дорiвнюе 10–25% від номінальної і продовжувати 0,5–1,0 хв., а потім протягом 5–10 хв. поступово довести до розрахункового значення.

8.4.10 Витягнути деталі з ванни, промити в гарячій воді (t=70–90^оС), зняти ізоляцію, провести контроль якості нарощеного шару, використовуючи дані табл. 1.

Таблиця 1 – Дефекти залізнення, причини їх виникнення і способи усунення

Результати розрахунків параметрів режимів електролітичного нарощування заліза, одержані при виконанні лабораторної роботи занести в табл. 2.

8.4.11 За допомогою мікрометра заміряти деталь після залізнення і визначити товщину нарощування використовуючи залежность:

h= (d–d_o)/2, (8)

де d – діаметр деталі після нарощування, мм;

d_o – діаметр зношеної деталі, мм.

8.4.12 Визначити фактичну швидкість залізнення за формулою:

V= 60∙h/t. (9)

Таблиця 2 – Характеристики процесу електролiзу

Записати значення прийнятих параметрів процесу:

9 Короткі вказівки З техніКИ безпеки

9.1 Перед початком роботи включити витяжну вентиляцію.

9.2 При роботі з розчинами не допускати їх попадання на обличчя, руки, одяг.

9.3 У разі попадання розчину на шкіру, необхідно швидко промити уражену ділянку шкіри проточною водою з милом.

9.3 На робочому місці забороняється приймати їжу.

9.4 Після закінчення роботи відключити живлення установки, ретельно вимити руки.

10 Зміст звіту

1. Мета роботи. 2. Завдання. 3. Відповіді на питання для самостійної підготовки. 4. Схема установки для нанесення гальванічних покриттів на асиметричному струмі і коротка характеристика процесу. 5. Ескіз деталі, вибір і розрахунки параметрів електролітичного нарощування залізненням. 6. Таблиця з результатами розрахунків. 7. Характеристика якості нарощеного шару і можливі причини виникнення дефектів. 8. Висновок.

11 Контрольні питання

11.1 Які параметри впливають на продуктивність процесу електролізу?

11.2 Від чого залежить робочий стан електроліту залізнення?

11.3 Як готують електролит для залізнення?

11.4 Які операції з підготовки аноду необхідні для для нормальної роботи ванни залізнення?

11.5 Умови отримання високої міцності зчеплення нарощеного шару з поверхнею деталі.

РОБОТА №6

ЗАСТОСУВАННЯ ПОЛІМЕРНИХ МАТЕРІАЛІВ І КЛЕЇВ ПРИ виробництві та РЕМОНТІ ДЕТАЛЕЙ

МЕТА РОБОТИ

Закріпити знання з технології ремонту деталей машин полімерними матеріалами і набути практичних навиків із зарівнювання тріщин у корпусних деталях, приклеювання фрикційних накладок і використання анаеробних полімерів.

2 ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

2.1 Надати характеристику двох основних груп полімерних матеріалів.

2.2 Які існують основні синтетичні клеї та сфера їх застосування при ремонті машин?

2.3 Надати приклади видів та об'єктів нанесення тонкошарових полімерних покриттів які застосовують у ремонтному виробництві.

2.4 Навести основні компоненти епоксидної композиції та описати їх призначення.

ЗАВДАННЯ

У процесі самостійної підготовки до роботи письмово відповісти на запитання.

У лабораторії ознайомитись із обладнанням, пристроями і матеріалами, що застосовують при відновленні деталей полімерами; виконати зароблювання тріщини головки блока епоксидною композицією і тріщини чавунної деталі клеєзварювальним способом; приклеїти фрикційні накладки до ведучого диска муфти зчеплення.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: