Главная | Случайная
Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Прочитайте наступний матеріал, зробіть висновки щодо причин історичної мінливості предмета естетики




Предмет естетики,зберігаючі загальну спрямованість на вивчення форм чуттєвого пізнання, одночасноє історично рухливим і мінливим. Предмет естетики ускладнюється в процесі суспільно-історичної практики, трансформується під впливом обۥєктивних і субۥєктивних факторів. На кожному новому історичному етапі розвитку естетики виявляється неповнота сформованих уявлень про естетичне відношення людини до світу і самої себе, невідповідність історично набутого змісту естетичних категорій реальному стану мистецької практики. Ці та багато інших суперечностей між теорією естетичного та практикою мистецтва слугують поштовхом щодо розширення предмету науки естетики. Упродовж віків, починаючи від доби античності та Середньовіччя предмет естетики повۥязували з прекрасним. Відтак історично першим визначенням предмету есетики було таке: естетика є наукою про прекрасне. Поняття прекрасного разом із поняттями істини та добра посідало важливе місце в стуктурі філософських та богословських понять. Починаючи від доби Відродження поряд із питаннями прекрасного як філософської категорієї не менш важливе місце в естетиці посіла проблематика мистецтва. На основі спостережень за творчістю митця естетики звернули увагу на питання практики мистецтва, звернули увагу на проблему естетичного смаку та естетичного сприйняття творів мистецтва. У ході подальшого розвитку естетика як наука узагальнила прояви естетичного в природі, матеріальній діяльності, різноманітних галузях духовного життя. Починаючи з доби Нового часу естетика сформувала розвинутий понятійний апарат, і на зрілих етапах розвитку (ХІХ-ХХІ ст.) в структурі естетичної проблематики виокремились кілька відносно самостійних дисциплін: теорія художньої творчості, теорія естетичного сприйняття, теорія естетичного виховання, психологія мистецтва, естетика виробничої діяльності та ін.

Предмет естетики постійно розширюється за рахунок розвитку видів людської діяльності, ускладнення форм творчості, виникнення інноваційних мистецьких стратегій. Можна сказати, що в історичній перспективі предмет естетики є відкритим, таким, що більш-менш синхронно реагує на зміни в художньому житті суспільства, на оновлення сфер художньої культури. На сучасному етапі розвитку суспільства сфера естетичного пізнання поширилася на різні види діяльності людини: труд, освіта, спілкування, відпочинок, розваги, спорт, реклама. Ці види діяльності виходять за межі художньої творчості, тим не менш підлягають процесам естетичного осмислення. На цій основі виникають такі напрямки естетичної науки, як виробнича естетика, технічна естетика, дизайн, естетика спорту, естетична організація середовища, естетика буденного життя та ін.Активне розширення предмету естетики почалося на початку ХХ століття. На сучасному етапі продовжується процес перетворення науки естетики на самостійну область гуманітарного знання за рахунок подолання меж філософії та мистецтвознавства, в руслі яких тривалий час відбувався розвиток класичної естетики. Як наука, естетика, безумовно, носить філософський характер, але має свою специфіку, свій особливий предмет із властивими цьому предмету закономірностями – закономірностями естетичного освоєння дійсності.Оскільки закони естетичного освоєння світу найбільш повно, концентровано і безпосередньо виявляються в мистецтві, то естетику правомірно розглядати також і як науку про сутність і закони художньої творчості. Мистецтво як генератор естетичних цінностей впливає на розвиток естетики в цілому, розширює межі естетичної проблематики шляхом продукування нових ідей, створення нових мистецьких форм. Зі своєї сторони естетика має значення загальної теорії (метатеорії) відносно окремих мистецтвознавчих наук, таких як літературознавство, образотворче мистецтво, театрознавство, музикознавство та ін. Як метатеорія мистецтва естетика досліджує зв’язки і відносини між окремими мистецтвознавчими дисциплінами, аналізує методи дослідження і межі їхнього застосування, вивчає способи введення нових мистецтвознавчих понять.

У ході вивчення наступного розділу зверніть особливу увагу на питання специфіки естетики ХХ – ХХІ століть, спробуйте зробити узагальнення щодо місця сучасної науки естетики в структурі міжпредметних зв'язків. Для цього уважно прочитайте наступний матеріал і складіть схему міжпредметних зв'язків естетики ХХ – ХХІ століть.

Естетика і філософія.Історично естетика виникла і довгий час розвивалася в межах філософського знання. Зв'язок естетики з філософією визначався, з одного боку, характерною для давнього світу загальною синкретичністю форм духовного пізнання; з іншого боку, зв'язок естетики з філософією був опосередкований наявністю спільних проблем, а відтак – наявністю спільних методів розвۥязання цих проблем. Такий стан речей зберігався впродовж всього періоду розвитку класичної філософії і класичної естетики, починаючи від доби античності до початку ХХ століття. У період філософсько-естетичної класики естетичні концепції існували як органічна складова загальнофілософської системи того чи іншого мислителя. Методологія естетичних досліджень була тісно пов'язаною із філософською методологією, обумовлена специфікою гносеологічного підходу до питань художньої творчості. Розмежування естетичної проблематики з філософською проблематикою почалося в кінці ХУШ століття завдяки працям німецького вченого О. Баумгартена. Саме цей науковець запропонував надати естетиці статусу окремої самостійної науки і визначив предмет естетики наступним чином: естетика є наукою про досконалість чуттєвого пізнання. О. Баумгартен наголосив на значущості пізнання на основі почуттів, тим не менш вказав, що такий вид пізнання є «неясним», «непевним», а отже нижчим порівняно з чітким логічним пізнанням на основі розуму. Чуттєве пізнання, на думку О. Баумгартена, здійснюється за допомогою смаку. В історію естетичної думки як класичні увійшли естетичні концепції представників німецької класичної філософії: І. Канта, Ф. Шеллінга, Г. Гегеля. У наш час дискусійним залишається питання про доцільність повного відокремлення естетики від філософії, продовжуються дискусії щодо визначення предмету сучасної естетики.

Естетика й етикаЕтика, подібно до естетики є складовою філософського знання. Якщо регулятором естетичних почуттів людини є уявлення щодо прекрасного, то регулятором моральних почуттів є уявлення стосовного доброго. І естетична проблематика, і етична проблематика є тісно повۥязаними зі сферою людських почуттів, ширше – зі сферою людського життя. Етичні ідеї відіграють особливу роль в мистецтві. Можна сказати, що та чи інша етична ідея в той чи інший спосіб, за певних історичних умов набувала художнього втілення в мистецтві, а тим самим ставала більш зрозумілою та доступною. І навпаки, кожна естетична ідея, зокрема ідея прекрасного певною мірою містить етичну ідеї, зокрема ідею доброго. Концепції естетичного виховання, педагогічні мистецькі технології обовۥязково враховують здатність мистецтва щодо образного втілення та культурної трансляції моральних ідей.

Естетика і мистецтвознавствоСлід ще раз зауважити, що історично естетика виникла як розділ філософського знання, і довгий час в своєму розвитку дуже опосередковано торкалася питань мистецтвознавства. Так само і мистецтвознавчі проблеми поставали на тлі спостережень стосовно закономірностей того чи іншого виду мистецтва. В історії культури досить довго існували як самостійні, з одного боку, наука естетика як розділ філософії, а з іншого, комплекс мистецтвознавчих дисциплін як узагальнення практики художньої творчості, система нормативних правил певного виду художньої діяльності. Тенденція щодо взаємопроникнення естетичної та мистецтвознавчої проблематики виникла і почала розвиватися в добу Відродження.Сучасна естетика виступає як метатеорія мистецтва. Естетичні висновки і спостереження мають сутєєве значення для вивчення мистецтва. Естетика володіє комплексом фундаментальних категорій, котрі використовуються для аналізу мистецтва, його окремих видів, художніх творів. Це насамперед категорії гармонії, мірі, пропорції, симетрії як загальнонаукові й загальноестетичні; важливими для аналізу мистецтва є суто естетичні категорії прекрасного та похідні від даної категорії поняття піднесеного, трагічного, героїчного, драматичного тощо; безпосередньо повۥязаними з аналізом мистецтва є поняття виду мистецтва, жанру мистецтва і стилю мистецтва; категорії художнього образу, форми і змісту художнього твору, поняття драматургії і композиції.

Естетика і психологіяСтосунки між естетикою та психологією не відмічені давньою історією, подібно до стосунків між естетикою та мистецтвознавством. Питання психології сприйняття творів мистецтва, психології творчості досить тривалий час опрацьовувались науковцями, але оформлювалися або як складова загальної естетичної теорії, або як практичні поради щодо роботи митця, або як узагальнення естетико-педагогічного плану. Психологія сприйняття творів мистецтва оформилась як самостійна наукова теорія тільки на початку ХХ століття завдяки роботам Л. С. Виготського, А. Н. Леонтьєва, Б. М. Теплова. Подальшим поштовхом щодо встановлення міжпредметних звۥязків між естетикою та психологією були роботи засновника психоаналізу З. Фрейда. Ідеї Фрейда щодо складної будови людської свідомості, відкриття ним сфери підсвідомого в стуктурі індивідуальної психіки виявилися плідними для аналізу мистецтва. На основі ідей Фрейда аналізувалися процеси художньої творчості, науковці намагалися виявити в змісті твору прихований конфлікт між свідомістю та підсвідомим митця. Вважалося, що подібний конфлікт, будучи закладеним у дитинстві, постійно відтворюється в змісті твору і слугує джерелом творчості митця. Наступним кроком щодо встановлення міжпредметних звۥязків між естетикою та психологією були ідеї К. Юнга щодо існування колективного підсвідомого. Ключовим поняттям в теорії К. Юнга слугувало поняття архетипу, прадавнього міфологічну образу. Згідно ідеям К. Юнга вважалося, що архетип функціонує як прихована структура вже не індивідуальної, а масової свідомості. За даними естетичних спостережень масове мистецтво ХХ - ХХІ століть активно пропонує користувачам знайомі образи давніх героїв або героїнь в осучасненому вигляді. У наш час ідеї З. Фрейда та к. Юнга заклали основу методики «психодрами», тобто методики лікування психічно хворих або неврівноважених людей за допомогою театралізації життєвих конфліктів. Вважається, що застосування методик «психодрами» здатне допомогти людині не тільки розумово проаналізувати, але й реально пережити патологічний життєвий конфлікт в театральному інсценуванні, в певному сюжеті театральної дії. Театральне інсценування, на думку фахівців, допомагає людині позбутися болісних відчуттів, і тим самим гармонізувати власне життя.

Питання для самостійної роботи

1. Розкрийте значення поняття «естетика».

2. Назвіть складові предмету естетики.

3. Які функції виконує естетика по відношенню до мистецтва?

4. Визначте звۥязок між естетикою та мистецтвознавством.

5. Складіть схему міжпредметних звۥязків естетики ХХ – ХХІ століть. Поясніть процеси розширення міжпредметних звۥязків сучасної естетики.

 

Висновки по темі 1.У ході викладення темі 1 розкрито значення поняття «естетика», проаналізовані процеси історичного формування предмету естетики. Показано, що естестика виникає історично як розділ філософського знання в добу античності і довгий час зберігає звۥязок з філософією завядки спільній проблематиці та спільним методам наукового пізнання. У минулому предмет естетики визначається за допомогою категорії прекрасного. Тим не менш в ході історичного розвитку предмет естетики постійно розширювався внаслідок дії обۥєктивних та субۥєктивних причин. До обۥєктивних причин слід віднести загальний рух культури та історії, ускладнення форм людської практики, труда, розширення видів мистецької діяльності. До субۥєктивних причин відноситься інноваційна діяльність естетиків-науковців, мислителів-філософів, що впродовж віків здійснювали наукові відкриття, пропонували нові ідеї і тим самим сприяли накопиченню естетичного знання, оформленню естетичних теорії. У наш час загальноприйнятим є подвійне визначення предмету естетики, згідно з яким естетика, по-перше, є наукою про цінністе ставлення людини до оточуючого світу, до інших та до самої себе, тобто естетика є наукою про генезис та історичний розвиток чуттєвої культури людства; по-друге, естетика є метатеорією мистецтва, теорією художньої творчості і сприйняття творів мистецтва. Особливо слід наголосити на тому, що естетика є відносно молодою наукою, що виокремилась в кінці ХУШ століття завдяки роботам О. Баумгартена. Саме О. Баумгартен акцентував значущість чуттєвого пізнання, але в той же час підпорядкував форми чуттєвого пізнання як «непевні» формам чіткого логічного пізнання. Упродовж наступного ХІХ століття естетика існувала в структурі філософського знання, будучи обовۥязковим елементом впливових філософських концепцій класичної філософії. Естетика ХХ – ХХІ століть вважається некласичною наукою й існує в структурі міжпредметних звۥязків. За рахунок таких звۥязків проблемне поле естетичної науки значно розширилося. У ході викладення теми були проаналізовані стосунки естетики ХХ – ХХІ століть з філософією, естикою, мистецтвознавстовом та психологією.

Тема 2.Історичні етапи формування науки естетики

Зміст

2.1. Естетика античної доби

2.2. Естетика християнського Середньовіччя

2.3. Естетика Нового часу

 

Ключові слова: калокагатія, гармонія, міра, катарсис, досконале, мімесис, образ, архетип, знак

 

Цілі і завдання вивчення розділу: вивчення даного розділу дозволяє Вам:

· одержати знання щодо історичних етапів розвитку науки естетики, еволюції естетичної думки

· ознайомитися з історію виникнення естетичних концепцій доби античності, християнського Середньовіччя та Нового часу, виявити особистий вклад діячів культури у формування науки естетики

· володіти ключовими поняттями калокагатія, гармонія, катарсис, досконале, мімесис, образ, архетип, знак

Методичні рекомендації до вивчення теми 2. При вивченні теми 2 слід звернути увагу на специфіку історичних етапів розвитку естетичної думки та формування тих чи інших естетичних концепцій. Слід уяснити, що довгий час, зокрема в добу античності та в добу християнського Середньовіччя естетична проблематика розвивалася як підпорядкована більш загальним філософським або богословським концепціям. Тільки починаючи з доби Нового часу починається формування естетики як самостійної науки, націленої на теоретичний аналіз питань художньої творчості та проблем художнього життя.

Вивчаючи пункти 2.1. зۥясуйте історичний звۥязок між давніми космологічними уявленнями та змістом філософсько-естетичних понять гармонії, міри, краси, симетрії та пропорції в добу античності. Зверніть увагу на зміст понять калокагатії, катарсису, досконалого як таких, що слугують теоретичному виокремленню власне естетичної проблематики в структурі філософського знання доби античності. Для більш детального опрацювання зазначених питань зверніться до посібника: Афонін В. О., Шелупахіна Т. В. Етика. Естетика. – Навчальний посібник для організації самостійної роботи студентів. – луганськ: «Елтон-2», 2009. – 275 с. – Розд. 1У.

Вивчаючи пункт 2.2. зверніть увагу на естетичні ідеї середньовічних філософів. Спробуйте встановити звۥязок між ідеями античної та середньовічної естетики. Проаналізуйте спільні моменти та моменти відмінності між естетичними ідеями античних та середньовічних філософів. Зверніть увагу на зміст поняття «алегорія». Поясніть причини змін у ставленні до мистецтва та мистецької діяльності, до особи митця з боку філософів-богословів часів християнського Середньовіччя. Для пошуку відповіді на ці запитання зверніться до роботи: Бычков В. В. Эстетика Аврелия Августина. – М. : Искусство. 1984. – 264 с.

Вивчаючи пункт 2.3., проаналізуйте комплекс культурних і суспільних змін, що відбуваються в добу Нового часу. Зверніть увагу на значне оновлення форм мистецького життя і повۥязане з ним оновлення естетичної проблематики. Проаналізуйте естетичні погляди Ф. Шеллінга та Г. Гегеля. Чи можна стверджувати, що естетика новочасної доби є цілком самодостатньою наукою, такою, що повністю присвячена вивченню питань мистецтва та мистецького життя? Аргументуйте свою відповідь матеріалами першоджерел. Для відповіді на ці запитання зверніться до підручника: Гулыга А. В. Немецкая классическая философия. – М. : Мысль, 1986. – Гл 2, п. 3; гл. 5.; гл. 6.

 







Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2020 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных