1 страница

ЗАНЯТТЯ 1

Тема.

Схема| історії| хвороби|. Проведення розпиту хворого|.

Вид заняття: практичне.

Навчально-виховна мета заняття: ознайомитись з завданнями пропедевтики внутрішньої медицини, загальним планом обстеження хворих, схемою історії хвороби. Засвоїти основні принципи медичної етики і деонтології. Методика розпитування хворого.

Вихідний рівень знань.

Основні закони і категорії матеріалістичної діалектики.

Зміст теми.

1. Методика клінічного обстеження хворих.

2. Основні принципи медичної етики і деонтології.

3. Поняття про ятрогенні захворювання.

4. Методика розпитування хворого. Анамнез і його складові частини.

Хід виконання заняття.

1. Теоретичне обговорення теми.

2. Обстеження хворого в палаті (оформлення паспортної частини, скарг, анамнезу захворювання, анамнезу життя, в т. ч. алергологічного анамнезу).

Практичні навички: вміти застосувати принципи лікарської деонтології при спілкуванні з людьми; знати розділи історії хвороби, план послідовного обстеження хворого, основні поняття про медичну деонтологію і етику. Вміти проводити розпитування хворого, письмово викладати анамнез. Знати план послідовного обстеження хворого, складові частини анамнезу.

Контроль засвоєння теми, контрольні запитання.

1. Що вивчає пропедевтика внутрішніх хвороб?

2. Які існують методи обстеження хворих?

3. Вказати складові частини історії хвороби.

4. Поняття “здоров’я”, “хвороба”, “симптом”, “синдром”, “діагноз”. Види діагнозу.

5. Що таке лікарська деонтологія?

6. Що таке медична етика?

7. Що таке ятрогенні захворювання?

8. З яких елементів складається розпитування хворого?

9. Що таке анамнез?

10. Роль вітчизняних вчених в розробці анамнезу.

11. Скарги: основні і додаткові (другорядні), їх деталізація.

12. Послідовність збирання анамнезу хвороби і анамнезу життя.

13. Основні і додаткові скарги хворого, в якого проводилось опитування.

14. Причини виникнення захворювання, характер протікання захворювання (гострий, хронічний), характерні особливості анамнезу життя у обстежуваного хворого.

Домашня самопідготовка.

1. Методи обстеження хворих.

2. Анамнез, його складові частини.

3. Основні принципи медичної етики і деонтології, ятрогенія.

Латинські терміни.

Auger, gri – хворий

Agonia, ae – боротьба, передсмертний стан

Ambulo – ходжу, гуляю

Aitior, (грецьке) – причина

Anamnesis, is – згадування

Curator, oris – людина, що спостерігає за хворими

Curo – лікую

Curator, oris – той, що спостерігає за хворим

Diagnosis, is – визначення, розпізнавання хвороби

Diagnostica, ae – наука про розпізнавання хвороб

Diagnosis, is – розпізнавання хвороби

Diagnostica, a e – вчення про розпізнавання хвороби

Diathesis, is – схильність

Diaeta, ae – спосіб життя, харчовий режим, дієта

Epicrisis, is – остаточне рішення про хворобу

Epicrisis, is – явище після кризису, кінцеве рішення про хворобу

Exacerbatio, onis – загострення

Hospitium, ii – притулок, лікарня (часто війскова)

Incurabilis, e – невиліковний

Invalidus, i –слабий, нездоровий, недієздатний

Jatros (гр.) – лікар

Kline (гр.) – ліжко, постіль

Lazzaretto (італ.) – невелика лікарня, війсковий госпіталь

Medicus, i – лікар

Morbus, i – хвороба

Mors, tis – смерть

Nosologia, ae – наука про окремі хвороби

Pathognomonicus – патогномонічний, переважно симптом, що вказує на певну хворобу

Polis (гр.) – місто

Policlinica, ae – поліклініка, міська амбулаторія

Prognosis, is – передбачення

Propaideuo (гр.) – навчаю попередньо, підготовлюю

Prophylacticus, a – запобігаючий

Pathos, (грец.) – хвороба

Pathogenesis, is – вчення про розвиток хвороби

Pathognomonicus, a, um – патологічний переважно симптом, який вказує на визнвчену хворобу

Praesens, entis – теперішний

Sanus, a – здоровий

Sanitas, atis – здоров’я

Soma (гр.) – тіло

Status, us – стан

Status praesens – теперішній стан

Symptoma (гр.) –співпадіння, ознака

Sanatio, onis – виздоровлення

Symptoma (грец.) – співпадіння, ознака

Symptomatologia, ae – вчення про ознаки хвороби (семіологія)

Therminus – межа, границя

Therapia, ae – лікування

Vita, ae – життя

Тести:

1. Що таке prognosis lethalis:

1) добрий прогноз;

2) сумнівний;

3) поганий;

4) дуже поганий;

5) смертельний.

2. Діагноз morbi et aegroti – це:

1) синтетичний або повний;

2) діагноз шляхом спостереження;

3) диференціальний діагноз;

4) діагноз по лікувальному ефекту.

3. Діагноз, визначення:

1) це прояв хвороби;

2) сукупність проявів хвороби;

3) об’єктивний стан хворого в момент обстеження;

4) коротке лікарське заключення про суть захворювання і стан хворого;

5) розпізнавання патогенезу захворювання.

4. Що таке prognosis bona:

1) добрий прогноз;

2) сумнівний;

3) поганий;

4) дуже поганий;

5) смертельний.

5. Що вивчає пропедевтика:

1) наука про лікування дітей;

2) “діагностика”, наука про методи обстеження хворого для розпізнавання захворювань і стану хворого.

3) наука про етіологію і патогенез захворювань;

4) наука про диференціальну діагностику захворювань;

5) класифікація внутрішніх захворювань.

6. Що таке об’єктивний симптом:

1) прояви захворювань, що виявляються лікарем при об’єктивному обстеженні;

2) скарги хворого;

3) прояви хворого, що виявляються при розпитуванні;

4) агравація;

5) симуляція.

7. Що таке Status qno:

1) зовнішній вигляд хворого;

2) огляд;

3) об’єктивний стан здоров’я людини в момент медичного обстеження;

4) положення хворого в ліжку;

5) стан без змін.

8. Екзацербація – це:

1) період покращення стану хворого;

2) повне виздоровлення;

3) тимчасове виздоровлення;

4) хронізація захворювання;

5) загострення захворювання.

9. Що таке другорядні скарги:

1) скарги, характерні для основної домінуючої патології;

2) скарги, характерні для супутнього захворювання;

3) скарги, характерні для ускладнення основного захворювання;

4) скарги загального характеру;

5) скарги, окрім тих, що характерні для основної і домінуючої патології.

10. Що таке сімейний анамнез:

1) спадковий анамнез;

2) вияснення стану здоров’я родичів (батьків, братів, сестер);

3) одружений, заміжня, з якого часу; час настання клімаксу; для жінок – початок менструацій, кількість вагітностей, родів, абортів, кількість дітей.

4) непереносимість ліків, харчових продуктів у родичів;

5) вияснити кількість одружень протягом життя і стан здоров’я всіх подружніх “половин”.

11. З якої системи органів треба починати розпитувати по органам і системах:

1) не має значення;

2) з серцево-судинної і системи в зв’язку з її важливістю;

3) з тої, яка з основних скарг хворого виглядає ураженою;

4) з дихальної, особливо в зимовий час;

5) з травної.

12. Яке заключення має бути зроблено в результаті розпитування хворого:

1) оцінити загальний стан хворого;

2) поставлений попередній діагноз;

3) вияснити, яка система уражена, як між собою взаємопов’язані скарги, гострий чи хронічний характер має захворювання;

4) назначити лікування;

5) оцінити стан здоров’я хворого.

13. Патогномонічний симптом це:

1) суб’єктивний симптом;

2) об’єктивний симптом;

3) симптом, характерний виключно для певного захворювання;

4) симптом, що характеризує основне захворювання;

5) симптом, що відображає патогенез захворювання.

14. Синдром – це:

1) сукупність проявів хвороби;

2) ознака захворювання;

3) прояв ефекту лікування;

4) дані про перебіг захворювання;

5) група симптомів, патогенетично пов’язаних між собою.

15. Що таке ремісія:

1) повне виздоровлення;

2) захворювання, що супроводжує основну патологію, але не є пов’язане з нею;

3) виникнення в результаті несприятливого перебігу основного захворювання нової, інколи важкої патології;

4) тимчасове виздоровлення (проміжок між періодами загострення хвороби);

5) відновлення хвороби після деякого періоду виздоровлення.

16. Ідіосинкразія – це:

1) природжене недоумство;

2) ототожнювання;

3) нескладність мислення;

4) сукупність спадкових факторів особин;

5) загальна назва реакцій організму, схожих деякими клінічними проявами на алергічні, виникають при генетично зумовленій підвищеній чутливості до окремих харчових продуктів, лікарських препар., тощо.

17. Що таке “ хвороба”:

1) сукупність сипмтомів;

2) морфологічні зміни організму;

3) функціональні зміни організму;

4) психолоічні зміни особи;

5) реакція організму на його пошкодження.

18. Паратипічні захворювання – це:

1) спадкові;

2) неспадкові;

3) ідіопатичні;

4) аутоімунні;

5) інфекційні.

19. Що таке діагноз per exclusionem:

1) синтетичний або повний;

2) діагноз шляхом спостереження;

3) діагноз шляхом виключення;

4) діагноз по лікувальному ефекту;

5) діагноз на основі врахування шкідливого впливу лікування.

20. Реконвалесценція – це:

1) відновлення хвороби після деякого періоду виздоровлення;

2) тимчасове виздоровлення;

3) виникнення на фоні перебігу основного захворювання, нової, інколи важкої патології;

4) захворювання, що супроводжує основну патологію, але не пов’язане з нею;

5) повне виздоровлення.

21. Що таке “діагноз” дослівно:

1) “розпізнавання” (переклад з грецьк. мови);

2) “розпізнавання” (переклад з латинськ. мови);

3) “патогенез” (переклад з грецьк. мови);

4) “назва” (переклад з латинськ. мови);

5) “назва” (переклад з грецьк. мови).

22. Діагноз morbi це:

1) визначення індивідуальних особливостей організму;

2) визначення хвороби по прийнятій класифікації;

3) міжнародна класифікація захворювань;

4) диференціальний діагноз хвороб;

5) класифікація причин захворювань.

23. Визначення терміну “анамнез”:

1) переклад з грецьк. мови “відомості про попередній стан”;

2) перклад з латинськ. мови “відомості про попередній стан” або “спогад про попередній стан”;

3) переклад з грецьк. мови “розпитування”;

4) переклад з латинськ. мови “розпитування”;

5) переклад з латинськ. мови “дані про перебіг захворювання під час лікування”.

24. Що вивчає пропедевтика:

1) наука про лікування дітей;

2) наука про етіологію і патогенез захворювань;

3) “діагностика”, наука про методи обстеження хворого для розпізнавання захворювань і стану хворого.

4) наука про диференціальну діагностику захворювань;

5) класифікація внутрішніх захворювань.

25. Що таке симптом:

1) сукупнісь проявів хвороби;

2) прояв ефекту лікування;

3) переклад з латинськ. мови “співпадіння”

4) переклад з грецьк. мови “співпадіння”, ознака захворювання;

5) скарги хворого.

Література.

1. Василенко В.Х. Пропедевтика внутренних болезней. М., 1989, с.5-26.

2. Децик Ю.І. Пропедевтика внутрішніх хвороб. К., 1998, с. 5-8, 67-76.

3. Короткий В.В., Новосад А.Б. Комп’ютерні тести з пропедевтики внутрішніх хвороб, К, 2001, с. 9-16.

ЗАНЯТТЯ 2

Тема.

Загальний| огляд| хворого|. Діагностичне| значення| симптомів|, виявлених| під час огляду хворого|. Огляд| окремих| частин| тіла|: голова|, шиї|, тулуба, кінцівок|.

Вид заняття: практичне.

Навчально-виховна мета заняття: навчитися методиці проведення загального огляду, визначення росту, маси тіла, термометрії.

Вихідний рівень знань.

Загальні структурні і фізіологічні властивості організму. Вчення про тканини. Обмін речовин і енергії. Харчування. Терморегуляція. Зовнішня клінічна топографія. Поняття про конституцію.

Зміст теми.

1. Методика проведення загального огляду.

1.1. Загальний стан хворого.

1.2. Види розладу свідомості.

1.3. Положення хворого, постава, хода.

1.4. Тілобудова і конституція.

1.5. Огляд шкіри і видимих слизових оболонок.

1.6. Підшкірно-жировий шар.

1.7. М'язова і кістково-суглобова системи.

1.8. Лімфатичні вузли.

2. Детальний огляд хворого.

3. Клінічна антропометрія.

4. Термометрія тіла і її діагностичне значення.

Хід виконання заняття.

1. Контроль домашньої підготовки.

2. В учбовій кімнаті викладач на одному із студентів або спеціально підібраному хворому демонструє методику проведення загального і детального огляду, пальпації лімфатичних вузлів. Студенти повинні засвоїти важливість дотримання послідовності при проведенні загального і детального огляду.

3. Самостійна робота студентів в палатах. Зібравши попередньо аналіз у виділеного для курації хворого, студенти у визначеній послідовності про­водять загальний і детальний огляд, визначають загальний стан хворого, свідомість, положення, тілобудову, конституцію, ходу і поставу; обстежують шкірний покрив і видимі слизові, стан підшкірно-жирового шару, провіряють наявність набряків, пальпують лімфатичні вузли, обстежують м’язову систему, суглоби, кістки, проводять огляд голови, лиця, шиї, кінцівок. Отримані дані обстеження у визначеній послідовності записують у зошит. Працюючи в палатах, студенти повинні дотримуватися правил медичної деонтології при проведенні огляду різних хворих.

4. Розбір результатів самостійної роботи студентів. Студенти допо­відають викладачеві в присутності всієї групи аналіз обстежуваного хворого, дані загального і детального огляду.

Практичні навички: вміти послідовно провести загальний і деталь­ний огляд хворого, дати клінічну оцінку загального стану хворого, ступінь розладу його свідомості, вміти обстежувати лімфатичні вузли, визначати тип температурної кривої.

Контроль засвоєння теми, контрольні запитання.

1. В якій послідовності проводиться загальний і детальний огляд?

2. Назвіть степені розладу свідомості.

3. Які бувають коми?

4. Які розрізняють положення хворого?

5. Дайте характеристику конституційним типам.

6. Яка буває постава і хода у хворого?

7. На що потрібно звертати увагу при огляді шкіри і слизових оболонок?

8. На що звертається увага при обстеженні м'язової і кістково-суглобової системи?

9. Діагностичне значення характеристики росту, маси тіла хворого, індекс Піньє

10. На що звертається увага при огляді обличчя?

11. Перерахуйте основні типи лихоманки.

Домашня самопідготовка.

1. Діагностичне значення загального огляду хворих.

2. Техніка і послідовність огляду.

3. Стан свідомості.

4. Види коматозних станів.

5. Положення, постава і хода хворого.

6. Тілобудова, конституція.

7. Антропометрія.

8. Огляд шкіри і видимих слизових оболонок.

9. Обстеження підшкірно-жирового шару.

10. Огляд кісткової та кістково-м'язової системи.

11. Огляд периферійних лімфатичних вузлів.

12. Детальний огляд голови, шиї, кінцівок.

13. Термометрія тіла, її діагностичне значення і види температурних кривих.

Латинські терміни.

Adipositas, atis – ожиріння

Anasarca, ae – загальний набряк підшкірної клітковини

Ankylosis, is – нерухомість суглобу

Apnoe, es – відсутність дихання, зупинка дихання

Ascites, ae – накопичення рідини в черевній порожнині

Asthenia, ae – загальна слабість

Cachexia, ae – виснаження

Clonus, i – судома зі швидким скороченням м’язів

Coma, atis – повна втрата свідомості

Compressio, onis – здавлення

Constitutio, onis – будова

Contractura, ae – скорочення, зведення

Crisis, is – швидке падіння, наприклад температури

Cyanosis, is – синюшність

Erythema – почервоніння

Facies, ei – лице

Facies hippocratica – лице Гіпократа (патологічний симптом при перитоніті)

Febris, is – лихоманка

Habitus, us – зовнішній вигляд

Hecticus, -a, -um – виснажуючий

Herpes, etis – герпес, міхурцевий лишай

Herpes zoster – опоясуючий лишай (міхурцеве висипання)

Hydrops, opis – водянка, загальний набряк

Icterus, i – жовтуха

Incrementum, i – наростання

Inversus, a, um – перекручений

Lysis, is – повільне падіння, наприклад температури

Lipoma, atis – ліпома, жировик

Macula, ae – п’ятно

Miliaria – пітниця

Miosis, is – звуження зіниць

Mydriasis, is – розширення зіниць

Oedema, atis – набряк

Papula, ae – твердий

Paralysis, is – параліч

Petechia, ae – точкові крововиливи

Ptosis, is – опущення верхньої повіки

Remittens, entis – послаблюючий

Roseola, ae – мпленьке червоне п’ятно

Sopor, oris – отупіння, заціпіння

Stenosis, is – звуження

Strabismus, i – косоокість

Stupor, oris – оглушення, остовпіння

Turgor, oris – напруження

Ulceratio – виразки

Urtica, ae – пухирі

Vesicula, ae – пухирці

Vitiligo, inis – біле п’ятно

Тести:

1. Що таке симптом:

1. сукупність проявів хвороби;

2. прояв ефекту лікування;

3. "збіг" (переклад з німецької мови);

4. збіг (переклад з волоської мови), ознака захворювання.

2. Що таке епікриз:

1. дані в течії захворювання;

2. об'єктивне обстеження хворого;

3. щоденник;

4. лікарський підсумок, в якому охарактеризована особливість захворювання і результатів проведеного лікування.

3. Діагноз morbi:

1. визначення індивідуальних особливостей організму;

2. визначення хвороби за визначальною класифікацією;

3. діагноз захворювання;

4. класифікація причин захворювання.

4. Рецидив захворювання:

1. тимчасове одужання;

2. відновлення хвороби після деякого періоду ремісії;

3. повне одужання;

4. захворювання, що супроводжує основну патологію, але не пов'язано з нею.

5. Яка послідовність розпитування:

1. алергологічний, сімейний, спадковий, гінекологічний;

2. скарги, анамнез захворювання, анамнез життя;

3. паспортна частина, скарги, анамнез захворювання і життя;

4. усі перенесеные захворювання в хронологічному порядку.

6. Inspection:

1. зовнішній вигляд хворого;

2. огляд;

3. положення хворого в ліжку;

4. стан без змін.

7. Пасивне положення хворого в ліжку:

1. положення в ліжку на лівому боці;

2. положення в ліжку, яке хворий не може змінити сам;

3. положення хворого в ліжку з опущеними ногами;

4. положення в ліжку.

8. Ingressus:

1. ходу;

2. стан свідомості;

3. положення хворого в ліжку;

4. колір шкіри.

9. Що таке delirium:

1. алкогольна кома;

2. сопор;

3. ведення;

4. печінкова кома.

10. Що таке пастозність:

1. сильно виражений набряк;

2. набряк усього тіла;

3. слабо виражений набряк;

4. кохектичний набряк.

11.Ematiаtio:

1. схуднення;

2. ожиріння;

3. набряк.

12. Вітиліго:

1. відсутність пігменту шкіри у вигляді великих білих плям;

2. повна втрата пігменту;

3. розчухи на шкірі;

4. бронзовий колір шкіри.

13. Як виглядає мітральне лице:

1. набрякле;

2. загострені риси;

3. анемічне;

4. ціанотичний колір на щоках, ціаноз губ і кінчика носа.

14. Обличчя воскової ляльки зустрічається при:

1. хворобах нирок;

2. мікседемі;

3. акромегалії;

4. анемії Аддисона-Бирмера.

15. Що таке гірсутизм:

1. оволосіння тіла за жіночим типом у чоловіків;

2. облисіння;

3. оволосіння особи у жінок за чоловічим типом;

4. міхурцевий лишай.

16. Ліпома:

1. жировик;

2. косоокість;

3. заяча губа;

4. збільшення щитовидної залози, зоб.

17. Температура гіперпіретична:

1. 38-39 ºЗ;

2. 39-40 ºЗ;

3. вище 40 ºЗ;

4. 37-38 ºС.

18. Конвульсія:

1. нерухомість в суглобах;

2. параліч;

3. клонічні судоми, що охоплюють велику групу м'язів;

4. тонічні судоми.

19. Що таке пропедевтика:

1. наука про лікування дітей;

2. класифікація внутрішніх захворювань;

3. наука про методи обстеження хворого для розпізнавання захворювань і стану хворого;

4. наука про дифенціальну діагностику захворювань.

20. Загальний огляд:

1. огляд шкірних покривів і слизових оболонок;

2. оцінка загального огляду хворого;

3. огляд усього тіла не залежно від локалізації процесу;

4. огляд окремих частин тіла.

21. Що таке здоров'я:

1. єдність організму і середовища;

2. анатомічна і функціональна цілісність організму;

3. реакція організму на роздратування;

4. відсутність ушкодження організму, достатнє пристосування до зовнішнього середовища, хороше самопочуття.

22. Медична деонтологія:

1. семіотика;

2. вчення про професійні обов'язки мед. працівника;

3. наука що вивчає синдроми;

4. методологія діагнозу.

23. Діагноз morbi et aegroti:

1. діагноз виставлений на підставі спостереження;

2. діагноз за лікувальним ефектом;

3. синтетичний або повний діагноз;

4. диференціальний діагноз.

24. Для якого захворювання характерна поза магометанина, що молиться:

1. злипливий перикардит;

2. сухий перикардит;

3. бронхіальна астма;

4. правець.

25. Sensorium:

1. свідомість;

2. хода;

3. колір шкіри;

4. чутливість.

Література

1. Василенко В.Х. Пропедевтика внутренних болезней. М., 1989, с.5-26.

2. Децик Ю.І. Пропедевтика внутрішніх хвороб. К., “Здоров’я” 1998, с. 5-8, 67-76.

3. Короткий В.В., Новосад А.Б. Комп’ютерні тести з пропедевтики внутрішніх хвороб, К, 2001, с. 17-34.

ЗАНЯТТЯ 3ро ознаки хвороби (семіологія)

Тема

Основні| скарги| хворих| із захворюваннями органів дихання|. Статичний| і динамічний| огляд| грудної| клітки|. Пальпація| грудної| клітки|.

Вид заняття: практичне

Навчально-виховна мета заняття: навчитися методиці проведення загального огляду хворих із захворюваннями органів дихання; визначення форми грудної клітки, її пальпації; дослідження голосового тремтіння.

Вихідний рівень знань.

Короткі анатомо-фізіологічні дані про систему дихання.

Зміст теми.

1. Методика проведення загального огляду.

2. Детальний огляд хворого.

3. Огляд грудної клітки.

3.1. Нормальні форми грудної клітки.

3.2. Патологічні форми грудної клітки.

3.3. Односторонні деформації грудної клітки.

3.4. Частота і тип дихання. Спостереження за дихальними рухами грудної клітки.

4. Пальпація грудної клітки.

4.1. Болючість грудної клітки.

4.2. Еластичність (резистентність грудної клітки).

4.3. Визначення голосового тремтіння, його зміни в нормі і при патології.

Хід виконання заняття.

1. Контроль домашньої підготовки.

2. В учбовій кімнаті викладач на одному із студентів або спеціально підібраному хворому демонструє методику проведення загального і деталь­ного огляду, пальпацію грудної клітки, визначення голосового тремтіння.

3. Самостійна робота студентів в палатах. Студенти проводять розпи­тування, загальний та детальний огляд хворого. Вивчають форму грудної клітки, симетричність дихальних рухів. Визначають тип дихання, число дихань за 1хв. Проводячи пальпацію грудної клітки, провіряють її болю­чість, еластичність, голосове тремтіння. Отримані дані дослідження у відповідній послідовності записують в зошит.

4. Обговорення результатів самостійної роботи студентів. Студенти доповідають викладачеві в присутності всієї групи анамнез обстежуваного хворого, дані загального і детального огляду, огляду і пальпації грудної клітки, відмічаючи патологічні відхилення від норми.

Практичні павички: вміти послідовно провести загальний і деталь­ний огляд хворого, дати клінічну оцінку загального стану хворого, визна­чити форму грудної клітки. Вміти провести пальпацію грудної клітки і дати клінічну інтерпретацію отриманих даних.

Контроль засвоєння теми, контрольні запитання.

1. В якій послідовності проводиться загальний і детальний огляд хворого із захворюваннями органів дихання?

2. Які бувають форми грудної клітки?

3. Дайте характеристику нормальних форм грудної клітки.

4. Які типи дихання бувають?

5. Як проводиться пальпація грудної клітки?

6. Що таке голосове тремтіння?

7. Коли голосове тремтіння буває посиленим чи послабленим?

Домашня самопідготовка.

1. Розпитування та загальний огляд хворих із захворюваннями органів дихання.

2. Огляд грудної клітки, нормальні і патологічні форми грудної клітки.

3. Типи дихання.

4. Ритми дихання.

5. Пальпація грудної клітки.

5.1. Зміна голосового тремтіння при патологічних станах.

Латинські терміни.

Арпое, es — відсутність дихання, зупинка дихання

Asthenia, ae — загальна слабість

Astha, atis — задуха, яка виникає приступами

Asthma bronchiale — бронхіальна астма

Atelectasis, is - спадіння легені

Сасhехіа, аe — виснаження

Cavum,i; caverna, ае — порожнина

Compressio, onis — здавлення

Continuus, a, ит —постійний

Cyanosis, is – синюшність

Dyspno, ае, еs – задишка

Emphysema, atis — підвищена повітряність органу

Emphysema pulmonum — емфізема легень

Exsudatum — запальний випіт

Fremitus, us — тремтіння

Fremitus pectoralis — голосове тремтіння

Gibbus, i – гoрб

Haemothorax, acis —накопичення крові в плевральній порожнині

Hydropneumothorax, acis — скупчення повітря і рідини в плевральній порожнині

Hydrothorax, acis — водянка плевральної порожнини

Kyphosis, is — горб, викривлення хребта дозаду

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: