5 страница. 19. Що означає вислів «зубець Р синусового походження»:

19. Що означає вислів «зубець Р синусового походження»:

1) не перед кожним комплек­сом QRS є зубець Р;

2) зубець Р нашаровується на комплекс QRS;

3) зубець Р є перед кожним комплексом QRS, однаковий за формою і величиною, пози­тивний;

4) зубець Р є перед кожним комплексом QRS, неоднако­вий за амплітудою;

5) зубець Р негативний перед кожним комплексом QRS4

20. Який інтервал ЕКГ використо­вують для визначення частоти серцевих імпульсів:

2) QRS;

3) QRST;

4) R-R1

21. Що реєструє інтервал R-R ЕКГ:

1) внутрішньопередсердну провідність;

2) внутрішньошлуночкову провідність;

3) передсердно-шлуночкову провідність;

4) тривалість серцевого циклу;

5) скорочення шлуночків?

22. Яка в нормі частота серцевих імпульсів:

1) 60— 80за1хв;

2) 40— 60 за 1 хв;

3) 90— 120за1хв;

4) 120—240 за 1 хв;

5) 30— 40 за 1 хв?

23. Як визначити вольтаж ЕКГ:

1) виміряти амплітуду R у І стандартному відведенні;

2) виміряти амплітуду R у II стандартному відведенні;

3) виміряти амплітуду S у II і стандартному відведенні;

4) визначити суму амплітуд R у І, II, III стандартних відве­деннях;

5) визначити амплітуду R у грудних відведеннях?

24. В якому стандартному відве­денні ЕКГ в нормі спостерігаєть­ся найвищий вольтаж зубців:

і)і;

2)П;

3)Ш;

4) III на висоті вдиху?

25. Про що свідчить підвищений вольтаж ЕКГ:

1) про функціональну слаб­кість міокарда;

2) про тахікардію;

3) про політопний ритм;

4) про гіпертрофію міокарда;

5) про запальні зміни в міо­карді?

26. Про що свідчить знижений вольтаж ЕКГ:

1) про зміщення електричної осі серця;

2) про тахікардію;

3) про політопний ритм;

4) про гіпертрофію міокарда;

5) про запальні та склеротичні зміни в міокарді?

27. Електрична вісь серця відхи­лена вліво, коли:

1) у І відведенні найвищий зубець R, у III — найглибший зубець S;

2) у НІ відведенні найвищий зубець R, у І — найглибший зубець S;

3) найвищий зубець R у II відведенні;

4) найвищий зубець R у III *' відведенні;

5) найвищий зубець і? у І відведенні.

28. Електрична вісь серця відхи­лена вправо, коли:

1) у І відведенні найвищий зубець R, у III — найглибший зубець S;

2) у III відведенні найвищий зубець R, у І — найглибший зубець S;

3) найвищий зубець і? у II відведенні;

4) найвищий зубець і? у І відведенні;

5) найвищий зубець R у III

відведенні.

29. Електрична вісь серця не відхилена, коли:

1) у І відведенні найвищий зубець R, у III — найглибший зубець S;

2) у III відведенні найвищий зубець R, у 1-му — найглиб­ший зубець S;

3) найвищий зубець і? у II відведенні;

4) найвищий зубець R у III відведенні;

5) найвищий зубець R у І відведенні.

30. Яка величина кута а на ЕКГ у людей нормостенічного типу конституції:

1) 0—30°;

2)31—70°;

3)71—90°;

4)91—180°;

5) 0—(-180°)?

Література

1. Василенко В.Х. Пропедевтика внутренних болезней. М.,1989, с.189-198.

2. Децик Ю.І. Пропедевтика внутрішніх хвороб. К.:”Здоров`я”, 1998, с.169-177.

3. Короткий В.В., Новосад А.Б. Комп’ютерні тести з пропедевтики внутрішніх хвороб, К, 2001, с. 90-95.

ЗАНЯТТЯ № 11

Тема.

ЕКГ-ознаки порушень автоматизму і збудливості.

Вид заняття: практичне.

Навчально-виховна мета заняття: навчитися інтерпретувати ЕКГ-ознаки порушень автоматизму синусового вузла (номотопні аритмії) та порушень збудливості, обумовлених перевагою автоматизму ектопічних центрів з механізмом повторного входу хвилі збудження re-entry (гетеротопні аритмії).

Вихідний рівень знань.

Анатомічна структура і функції водіїв ритму серця. Автоматизм та збудливість серця. Біофізичні та фізіологічні основи електрокардіографії.

Зміст теми.

1. Аритмії, обумовлені порушенням утворення електричного імпульсу.

2. ЕКГ-критерії порушень автоматизму синусового вузла (номотопні аритмії): синусової тахікардії, брадікардії, синусової аритмії.

3. Ознайомлення студентів з основним механізмом екстрасистолії – повторним входом хвилі збудження (re-entry).

5. ЕКГ-критерії екстрасистол: синусової, передсердної, з атріовентрикулярного з’єднання та шлуночкової. Неповна та повна компенсаторні паузи.

6. ЕКГ-диференціація ліво- та правошлуночкових екстрасистол.

7. ЕКГ-діагностика надшлуночкової та шлуночкової пароксизмальної тахікардії.

8. Верифікація за даними ЕКГ тріпотіння передсердь.

9. Причини, механізм виникнення та форми миготливої аритмії.

10. Особливість ЕКГ при тріпотінні та миготінні шлуночків.

Хід виконання заняття.

1. Контроль домашньої підготовки студентів.

2. Самостійний запис ЕКГ у стандартних та грудних відведеннях пацієнтам з порушеннями серцевого ритму.

3. Верифікація порушень автоматизму та збудливості за аналізом записаних електрокардіограм.

4.Опрацювання набору електрокардіограм з основними типами номотопних та гетеротопних аритмій.

Практичні навички: вміти інтерпретувати ЕКГ при аритміях, в основі яких лежить порушення утворення електричного імпульсу або механізм повторного входу хвилі збудження. Відпрацювати схему розшифрування ЕКГ з оцінкою регулярності серцевих скорочень, підрахунку числа серцевих скорочень, визначення водія ритму, положення електричної осі серця та аналізу зубців, інтервалів, комплексів.

Контроль засвоєння теми, контрольні запитання.

1. Які порушення ритму відносять до номотопних аритмій?

2. Що таке екстрасистола?

3. Які ЕКГ ознаки передсердної екстрасистоли?

4. В чому полягає відмінність синусової екстрасистоли від передсердної?

5. Як провести топічну диференціацію супранодальної, мезонодальної та інфранодальної екстрасистол?

6. Які ЕКГ-ознаки право- і лівошлуночкової екстрасистол?

7. Як називається поява екстрасистол з певною періодичністю?

8. Як називаються екстрасистоли, що виходять з лише з одного ектопічного вогнища?

9. У чому полягає небезпека групових і ранніх екстрасистол?

10. Як називаються екстрасистоли, що виходять із різних відділів серця?

11. Що таке групові екстрасистоли?

12. Як називається алоритмія, коли естрасистолою є кожне друге, третє, четверте збудження серця?

13. Які критерії відмінності суправентрикулярної від шлуночкової пароксизмальної тахікардії?

14. Які причини виникнення миготливої аритмії?

15. Яка особливість ЕКГ при тріпотінні та миготінні шлуночків?

Домашня самопідготовка.

1. Замалювати провідну систему серця з зазначенням ієрархії водіїв ритму.

2. Замалювати ЕКГ при усіх вивчених порушеннях ритму.

Латинські терміни.

Arrhythmia – неправильний ритм;

еlektrokardiographia – графічна реєстрація з поверхні тіла біопотенціалів працюючого серця;

re-entry – повторний вхід хвилі збудження;

fibrillacio atriorum seu arrhythmia absoluta – миготлива аритмія;

bigeminia – бігемінія;

trigeminia – тригемінія;

quadrigeminia – квадрогемінія;

excitatum – збуджувати.

Тести:

1. ЕКГ ознаки неповної атріовентрикулярної блокади II ступеня типу Мотибц I:

1) збільшення тривалості інтервалу P-Q;

2) поступове, від циклу до циклу, збільшення інтервалу P-Q і випадіння одного із шлуночкових комплексів;

3) тривалість P-Q постійна, періодичне випадання шлуночкового комплексу;

4) відсутність зв’язку між зубцем Р (в 2-3 рази частіше) і шлуночковим комплексом;

5) зубець Р після комплексу QRS, негативний, ЧСС – 52 в 1 хв.

2. ЕКГ ознаки атріовентрикулярної блокади I ступеня:

1) періодичне випадання повного серцевого циклу;

2) змінений зубець Р і незмінений шлуночковий комплекс;

3) інтервал Р-Q постійний, більше 0,20 с;

4) відсутність зв’язку між зубцем Р (в 2-3 рази частіше) і шлуночковим комплексом;

5) зубець Р після комплексу QRS, негативний, ЧСС – 52 в 1 хв.

3. ЕКГ ознаки фібриляції (мигтіння) шлуночків:

1) не поширений зубець Р і частий, змінений шлуночковий комплекс;

2) високі хвилі Р, частий не змінений шлуночковий комплекс;

3) ЕКГ крива у вигляді синусоїди;

4) хаотичність, нерегулярність, різка деформація, дуже низький вольтаж шлуночкових комплексів;

5) інтервали R-R зменшені, хвилі тріпотіння на ізолінії, QRS не змінені.

4. Що таке синдром Моргань і-Едемса-Стокса:

1) підвищення тиску в артеріальній частині малого кола кровообігу;

2) підвищення периферичного артеріального опору;

3) втрата свідомості в момент переходу неповної блокади в повну поперечну блокаду;

4) вроджена патологія, для якої характерна наявність додаткового пучка проведення імпульсу між правим передсердям і правим шлуночком;

5) отруєння серцевими глікозидами.

5. Ознаки блокади лівої ніжки пучка Гіса:

1) поширення QRS більше 0.10 с, деформація висхідного коліна і вершини зубця R, що нагадує шлуночкову екстрасистолу, у відведеннях I,II,а_VI, V_5-6;

2) поширення QRS більше 0,1 с,деформація комплексу QRS по типу rSr, rsR, rSR, V_1-2;

3) вкорочення інтервалу P-Q, поширення комплесу QRS;

4) комплес QRS коротший 0,1с, нагадує шлуночкові екстрасистолу;

5) комплекс QRS коротший 0,1с.

6. ЕКГ ознаки правошлуночкової екстрасистоли:

1) високий R в I відведенні, глибокий S в III;

2) високий R в III відведенні, глибокий S в I;

3) високий R в II відведенні;

4) глибокий S в II відведенні;

5) R_III > R_II > R_I.

7.Що таке рефлекс Бейнбріджа:

1) сповільнення серцевої діяльності;

2) пришвидшення серцевої діяльності;

3) посилення скоротливості міокарду;

4) сповільнення атріо-вентрикулярної провідності;

5) збільшення швидкості скорочення міокарду.

8. Що таке синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта:

1) приступи пароксизмальної надшлуночкової тахікардії внаслідок вродженої патології провідної системи серця;

2) приступи втрати свідомості з епілептоїдним станом внаслідок порушення ритму серця;

3) мигтіння передсердь і шлуночків;

4) підвищення тиску в артеріальній частині малого кола кровообігу;

5) втрата свідомості внаслідок різкого падіння АТ.

9. Що таке синдром Фредеріка:

1) мигтіння передсердь і шлуночків;

2) фібриляція шлуночків;

3) блокада Мобітц II;

4) комбінація мигтіння або тріпотіння передсердь і повної атріо-вентрикулярної блокади;

5) миготлива аритмія з ЧСС 120 в хв.

10. Яка ЧСС при пароксизмальній тахікардії:

1) 80-100;

2) 90-160;

3) 90-120;

4) 120-160;

5) 180-240 в хв.

Література.

1. Децик Ю.І. Пропедевтика внутрішніх хвороб. К., 1998, с. 169-183.

2. В.В.Мурашко, А.В.Струтинський. Електрокарографія. М., 2005, с.98-137.

3. Короткий В.В., Новосад А.Б. Комп’ютерні тести з пропедевтики внутрішніх хвороб, К, 2001, с. 90-95.

ЗАНЯТТЯ 12

Тема.

ЕКГ-ознаки порушень провідності. Основи проведення електроімпульсної терапії. ЕКГ при комбінованих порушеннях ритму. Підсумкове заняття по методах обстеження серцевого хворого.

Вид заняття: практичне.

Навчально-виховна мета заняття: навчитися розпізнавати на ЕКГ ознаки порушення провідності; оволодіти навичками інтерпретації виявлдених змін на ЕКГ з різними видами розладами функції провідності. Ознайомитися з основами та правилами виконання електроімпульсної терапії.

Вихідний рівень знань.

1. Електрофізіологічні функції серця (автоматизм, збудливість, провідність, скоротливість).

2. Особливості ЕКГ в загальноприйнятих відведеннях, принцип і порядок розшифрування ЕКГ.

3. Структура і функції провідникової системи серця.

4. ЕКГ-ознаки різних видів блокад.

Зміст теми.

1.Зміни на ЕКГ, зумовлені порушеннями функції провідності.

1.1. Синоаурикулярна блокада.

1.2. Внутрішньопередсердна блокада.

1.3. Атріовентрикулярна блокада.

1.3.1. I ступінь атріовентрикулярної блокади;

1.3.2. Атріовентрикулярна блокада II ступеня I типу за Мобітцом;

1.3.3. Атріовентрикулярна блокада II ступеня II типу за Мобітцом;

1.3.4. III ступінь атріовентрикулярної блокади – повна блокада.

1.4. Внутрішньошлуночкові блокади.

1.4.1. ЕКГ-картина блокади лівої ніжки пучка Гіса.

2. Зміни на ЕКГ при комбінованих порушеннях ритму.

3. Синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта (WPW).

4. Синдром Фредеріка.

5. Покази до проведення та правила виконання електроімпульсної терапії.

Хід виконання заняття.

1. Контроль домашньої підготовки студентів.

2. Студенти вивчають основні зміни ЕКГ, зумовлені розладами функції провідності за допомогою таблиць, альбомів з ЕКГ і наборів ЕКГ з різними розладами проведення імпульса по провідній системі серця.

3. Самостійна робота студентів з електрокардіограмами з різними видами порушень провідності. Розпізнавання студентами наявних патологічних змін на ЕКГ, оформлення протоколу розшифрування наданої ЕКГ.

4. Розбір результатів самостійної роботи студентів. Оцінювання вмінь і навичок студентів аналізувати отримані результати і формулювати висновки.

5. Ознайомлення студентів з основами надання невідкладної медичної допомоги у випадку виникнення порушень провідності, загрозливих для життя. Вивчення студентами показів до проведення та правил виконання електроімпульсної терапії.

Практичні навички: вміти розпізнавати на ЕКГ основні види блокад серця; виявляти ЕКГ-ознаки синдрому Вольфа-Парніксона-Уайта (WPW), синдрому Фредеріка. Вміти аналізувати виявлені зміни на ЕКГ, оформляти протокол розшифрування ЕКГ, сформулювати висновок.

Контроль засвоєння теми, контрольні запитання.

1. Назвіть основні види порушення провідності.

2. ЕКГ-картина синоауринулярної блокади.

3. ЕКГ-озаки внутрішньопередсердної блокади.

4. Які є різновиди неповної атріовентрикулярної блокади?

5. Чим характеризуються періоди Самойлова-Венкенбаха?

6. Які ЕКГ ознаки III ступеня атріовентрикулярної блокади (повної)?

7. Які причини виникнення та клінічні прояви нападів Морганьї-Адамса-Стокса?

8. ЕКГ-ознаки блокади лівої ніжки пучка Гіса.

9. ЕКГ ознаки блокади правої ніжки пучка Гіса.

10. ЕКГ при комбінованих порушеннях ритму.

11. Чим характеризується синдром Вольфа-Паркінсона-Уайта (WPW)?

12. Синдром Фредеріка.

13. Назвіть покази до проведення та правила виконання електроімпульсної терапії.

Домашня самопідготовка.

1. Електрофізіологічні функції серця.

2. ЕКГ-картина різних видів порушень провідності серця.

3. Намалювати провідну систему серця. Схематично замалювати в зошиті ЕКГ з різними видами порушення функції провідності.

Латинські терміни.

Arrhythmia, ae – неправильний ритм

Blocade (англ.) – виключення, ізоляція

Atrium, ii – передсердя

Ventriculus, i – шлуночок

Extra – особлива екстрасистола – додаткове, пердчасне скорочення серця

Irredularis, e – аритмічний, неправильний

Bradycardia, ae – рідкі серцеві скорочення.

Тести:

1. При якій аритмії може бути дефіцит пульсу:

1) синусовій тахікардії;

2) синусовій брадикардії;

3) синусовій аритмії;

4) миготливій аритмії;

5) пароксизмальній тахікардії.

2. ЕКГ ознаки передсердної екстрасистоли:

1) відсутність зубця Р і змінений шлуночковий комплекс;

2) зміненої форми зубець Р перед комплексом Q,R,S, нерозширений звичайний комплекс QRS;

3) нерозширений зубець Р і аберантний комплекс QRS;

4) наявність зубця Р і відсутність шлуночкового комплексу;

5) зубець Р після комплексу QRS, негативний.

3. Як називається екстрасистола, якщо вона регулярно чередується з нормальним синусовим імпульсом:

1) політопна;

2) одиночна;

3) вставочна;

4) аллоритмічна;

5) інтерпольована.

4. Які властивості пульсу при екстрасистолії:

1) нерегулярний;

2) регулярний;

3) частий;

4) рідкий;

5) швидкий.

5. Причини синоаурикулярної блокади:

1) порушення проведення імпульсу по правому передсердю;

2) порушення проведення імпульсу від правого передсердя до лівого;

3) порушення проведення імпульсу від синусового вузла до правого передсердя;

4) відсутність генерації імпульсів синусовим вузлом;

5) порушення проведення імпульсів від передсердь до шлуночків.

6. ЕКГ ознаки миготливої аритмії:

1) зубець Р відсутній, шлуночкові комплекси з’являються рідко, не змінені, на одинаковій відстані;

2) відсутній зубець Р, множинні хвилі f, шлуночкові комплекси регіструються через різні проміжки часу, їх форма звичайно майже не змінюються;

3)зубця Р нема, шлуночкові комплекси регулярні;

4) зубця Р нема, шлуночкові комплекси на різній відстані, різної амплітуди.

7. ЕКГ ознаки повної атріовентрикулярної блокади:

1) випадання повного серцевого циклу на фоні регулярних передсердних комплексів;

2) поступове, від циклу до циклу, подовження інтервалу Р- Q;

3) Р- Q поступово збільшується, проходить випадіння одного з шлуночкових комплексів;

4) нема зв’язку між зубцем Р (75 в I хв) і поширеним аберантним шлуночковим комплексом (25 в I хв);

5) зубець Р негативний після комплекса QRS.

8. Причини миготливої аритмії:

1) порушення збудливості міокарду;

2) порушення провідності;

3) одночасне порушення збудливості міокарду і провідності;

4) порушення автоматизму і провідності;

5) порушення функції автоматизму і збудливості.

9. ЕКГ ознаки тріпотіння передсердь:

1) зубець Р відсутній, одинакові інтервали R-R;

2) зубець Р відсутній, неодинакові інтервали R-R;

3) зубець Р незмінений, інтервал R-R вкорочений;

4) великі хвилі «пилоподібної» форми замість зубця Р, число яких перед кожним шлуночковим комплексом залежить від провідності вузла Ашоффа-Тавара, інтервал R-R різної величини, низько амплітудні хвилі у великій кількості (замість зубця Р).

10. Який рефлекс з’являється при підвищенні тиску в правому передсерді в результаті серцевої недостатності:

1) Терінга-Брейера;

2) Бейнбріджа;

3) Китаєва;

4) Ортнера;

5) Мюссе.

Література.

1. Пропедевтика внутрішніх хвороб / Децик Ю.І., Нейко Є.М., Пиріг Л.А. та ін., за ред. проф. Ю.І. Децика. – К.: “Здоров’я”, 2000. – С. 182-186.

2. Мурашко В.В., Струтинский А.В. Электрокардиография. – М.: Медицина. – 1998. – С. 11-14.

3. Короткий В.В., Новосад А.Б. Комп’ютерні тести з пропедевтики внутрішніх хвороб. – К.: “Здоров’я”, 2001. – С. 90 –95.

ЗАНЯТТЯ 13

Тема.

Розпитування і огляд хворих із захворюваннями шлунково-кишкового тракту. Перкусія живота. Методи визначення асциту. Діагностичне значення. Поверхнева та глибока ковзна методична пальпація живота за В.П. Образцовим. Діагностичне значення, пальпації і відділів кишківника та шлунка.

Вид заняття: практичне.

Навчально-виховна мета заняття: оволодіти методикою розпиту­вання хворих з патологією шлунка і кишківника. Вивчити методику і тех­ніку дослідження органів травлення: огляд порожнини рота, живота, перку­сію і пальпацію живота (поверхневу і глибоку) за Образцовим-Стражеско, визначення асциту.

Вихідний рівень знань,

1. Клінічна топографія живота.

2. Проекція органів черевної порожнини на передню стінку живота.

3. Фізіологія травлення.

Зміст теми.

1. Збір анамнезу у хворих із патологією шлунково-кишкового тракту.

2. Огляд порожнини рота і живота.

3. Перкусія живота.

4. Пальпація живота за Образцовим-Стражеско.

Хід виконання заняття.

1. Коло ліжка хворих студенти збирають анамнез, проводять огляд по­рожнини рота і живота.

2. Перкусія живота.

3. Пальпація живота за Образцовим-Стражеско.

4. Визначення асциту.

Практичні навики: вміти проводити розпитування і огляд тематичних хворих, виявляти болючість в точках Мак-Бурнея, Опенховського; вміти визначати наявність симптому Щоткіна-Блюмберга. Оволодіти методикою пальпації живота за Образцовим-Стражеско, технікою перкусії живота, визначенням шуму плеску і асциту.

Контроль засвоєння теми, контрольні питання.

1. Як розуміти поняття диспепсія?

2. Які характеристики больового синдрому при патології ШКТ?

3. Як відрізнити шлункову кровотечу від легеневої кровотечі і кровотечі з варикозно-розширених вен стравоходу?

4. Яке значення мають шкідливі звички і порушення режиму харчування для виникнення даної патології?

5. На що треба звернути увагу при огляді ротової порожнини?

6. Топографія живота і проекція органів черевної порожнини на передню стінку живота.

7.Поверхнева пальпація живота, її діагностичне значення.

8.Принципи глибокої пальпації живота, її діагностичне значення.

9. Ознаки асциту, його визначення.

Домашня самопідготовка.

1. Основні скарги при патології шлунково-кишкового тракту.

2. Топографія живота і проекція органів черевної порожнини па передню стінку живота.

3.Проведення поверхневої і глибокої пальпації живота.

4. Визначення асциту.

Латинські терміни.

Achlorhydria, ae — відсутність соляної кислоти в шлунковому соці

Achylia, ae — відсутність соляної кислоти і пепсину в шлунковому соці;

Anorexia, ae — відсутність апетиту

Cheilitis, tidis — запалення губ

Colitis, tidis — запалення слизової оболонки товстої кишки

Diarrhoea, ae — пронос

Dyspepsie,ae —розлад травлення

Fructatio, ae — відрижка

Melaena, ae — кроваве випорожнення

Meteorismus — вздуття живота

Obstipacito, onis — закреп

Tumor, oris — пухлина

Vomitus, us — блювота

Тести:

1. Зниження апетиту:

1) anorexia;

2) hyporexia;

3) cibofobia;

4) eructation;

5) regurgitation.

2. Печія:

1) anorexia;

2) cibofobia;

3) eructation;

4) pyrosis;

5) nausea.

3. Нудота:

1) anorexia;

2) cibofobia;

3) eructation;

4) pyrosis;

5) nausae.

4. Відсутність апетиту:

1) anorexia;

2) hyporexia;

3) cibofobia;

4) eructation;

5) regurgitation.

5. Відрижка їжею:

1) anorexia;

2) hyporexia;

3) eructation;

4) cibofobia;

5) regurgitation.

6. Блювання:

1) pyrosis;

2) nausae;

3) eructation;

4) vomitus (emesie);

5) cibofobia.

7. Страх перед їдою через виник­нення болю в шлунку:

1) anorexia;

2) hyporexia;

3) cibofobia;

4) eructation;

5) regurgitation.

8. Відрижка повітрям:

1) anorexia;

2) hyporexia;

3) cibofobia;

4) eructation;

5) regurgitation

9. Здуття живота:

1) cibofobia;

2) meteorismus,

3) vausae;

4) vomitus;

5) erustatio.

10. Що таке метеоризм:

1) здуття товстої кишки;

2) здуття тонкої кишки і шлунка;

3) зниження апетиту;

4) печія в стравоході;

5) нудота?

11. Що таке флатуленція:

1) зниження апетиту;

2) печія в стравоході;

3) здуття тонкої кишки і шлун­ка;

4) відрижка;

5) блювання?

12. Що таке ахалазія кардії:

1) порушення здатності до розслаблення непосмугованих волокон м'яза—замикача стравоходу;

2) печія;

3) нудота;

4) виразка кардії шлунка;

5) міокардит?

13. Для якого захворювання трав­ної системи найбільш характер­ний сезонний біль:

Ь 1) холангіту;

2) виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки;

3) жовчнокам'яної хвороби;

4) коліту;

5) гепатиту?

14. Для якого захворювання характерний так званий голодний біль:

1) холециститу;

2) панкреатиту;

3) холангіту;

4) виразкової хвороби дванад­цятипалої кишки;

5) виразкової хвороби шлунка?

15. Біль у надчерев'ї, що має оперізувальний характер та ірраді­ює в спину, свідчить про:

1) гастрит або виразкову хво­робу шлунка;

2) дуоденіт або виразкову хво­робу дванадцятипалої кишки;

3) панкреатит; 4)холецистит;

5) подразнення черевного сплетення внаслідок захворю­вання шлунка, дванадцяти­палої кишки, жовчного міху­ра, підшлункової залози.

16. Час появи больового синдро­му після споживання їжі у хворих на виразкову хворобу дванадцяти­палої кишки:

1) через 4—8 год;

2) через 10 хв;

3) через 3—2 год;

4) через 30 хв;

5) після їди.

17. Який біль характерний для

виразкової хвороби шлунка з локалізацією виразки в кардії:

1) нічний;

2) голодний;

3) після їди;

4) постійний;

5) оперізувальний?

18. Яким буває апетит у хворого із синдромом підвищеної кислот­ності шлункового соку:

1) спотворений;

2) нормальний;

3) знижений;

4) підвищений;

5) відраза до м'яса?

19. Характер відрижки у хворих із синдромом зниженої кислот­ності шлункового соку:

1) відрижка повітрям;

2) відрижка із запахом тухлих яєць;

3) відрижка їжею;

4) відрижка кислим.

20. Відрижка із запахом тухлих яєць характерна для:

1) виразкової хвороби шлунка;'

2) виразкової хвороби дванад­цятипалої кишки;

3) раку шлунка;

4) цирозу печінки;

5) панкреатиту.

21. Чим відрізняється шлункове блювання від блювання іншого походження:

1) не пов'язане з їдою;

2) чітко пов'язане з їдою;

3) блювання великою кількіс­тю кислого вмісту;

4) блювання натще?

22. Вранішнє кисле блювання характерне для:

1) виразкової хвороби шлунка;

2) виразкової хвороби дванад­цятипалої кишки;

3)холециститу;

4) панкреатиту;

5) цирозу печінки.

23. Особливість блювання у хворих із синдромом стенозу юротаря:

1) у блювотинні є домішки жовчі;

2) у блювотинні є домішки крові;

3) у блювотинні наявна непере-травлена їжа;

4) у блювотинні наявна їжа, спожита напередодні.

24. В основі печії в стравоході є:

1) атрофія слизової оболонки шлунка;

2) гіпохлоргідрія;

3) ахлоргідрія;

4) гастроезофагеальний реф-люкс;

5) гастродуоденальний реф-люкс.

25. Блювання кавовою гущею характерне для:

1) стенозу воротаря;

2) шлункової кровотечі на фо­ні ахілії;

3) шлункової кровотечі на фо­ні нормохлоргідрії або гіпер-хлоргідрії;

4) жовтяниці;

5) зловживання кавою.

Література

1. Василенко В.Х. Пропедевтика внутрішніх хвороб. М.,1989, с.329-339, с. 361-375.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: