7 страница. 2) проведення пошарової рентгенографії з обробкою результатів на комп’ютері;

2) проведення пошарової рентгенографії з обробкою результатів на комп’ютері;

3) графічна реєстрація розподілу введених в організм мічених радіоактивних сполук;

4) ультразвукове дослідження гепато-біліарної системи?

17. Унаслідок чого у підшлунковій залозі можуть з’являтися порожнини (кісти):

1) внаслідок перенесеного гострого або загострення хронічного панкреатиту;

2) внаслідок пухлинного ураження;

3) внаслідок травматичного ураження;

4) внаслідок впливу лікарськких препаратів?

18. Які дослідження, крім визначення стану завнішньосекреторної функції, дозволяють уточнити тяжкість перебігу захворювання підшлункової залози:

1) визначення активності каллікреїн-кінінової системи;

2) визначення рівня простагландинів та нейропептидів (ендорфінів, енкефалінів) у сироватці крові;

3) визначення активності статевих та адаптаційних гормонів;

4) усе перелічене?

19. Що лежить в основі методу сканування підшлункової залози:

1) рентгенографічне дослідження підшлункової залози після введення ренгеноконтрасної речовини шляхом катетеризації черевної частини аорти;

2) внутрішньовенне введення розчину міченого метіоніну з наступною реєстрацією швидкості накопичення, тривалості перебування ізотопу в залозі та часу надходження його в кишки у складі секрету підшлункової залози;

3) реєстрація теплового випромінювання над підшлунковою залозою;

4) внутрішньовенне введення розчину радіоактивного колоїдного золота з наступним скануванням залози?

20. Що лежить в основі методу ангіографії підшлункової залози:

1) рентгенографічне дослідження підшлункової залози після введення ренгеноконтрасної речовини шляхом катетеризації черевної частини аорти;

2) внутрішньовенне введення розчину міченого метіоніну з наступною реєстрацією швидкості накопичення, тривалості перебування ізотопу в залозі та часу надходження його в кишки у складі секрету підшлункової залози;

3) реєстрація теплового випромінювання над підшлунковою залозою;

4) внутрішньовенне введення розчину радіоактивного колоїдного золота з наступним скануванням залози?

Домашня самопідготовка

1. Анатомо-фізіологічні особливості підшлункової залози.

2. Основні скарги хворих з патологією підшлункової залози. Деталізація скарг.

3. Особливості анамнезу захворювання та життя хворих із захворюваннями підшлункової залози.

4. Пальпація підшлункової залози та виявлення больових точок за наявності патології підшлункової залози.

5. Основні лабораторно-інструментальні методи дослідження функцій та структури підшлункової залози.

Латинські терміни

Dyspepsia, ae – розлади травлення

Diarrhoea, ae – пронос

Tumor, oris – пухлини

Meteorismus – вздуття живота

Pancreatitis – панкреатит

Література

1. Василенко В.Х. Пропедевтика внутренних болезней. М., 1989, с. 463-492.

2. Децик Ю.І. Пропедевтика внутрішніх хвороб. К., 1998, с. 361-384.

3. Короткий В.В., Новосад А.Б. Комп’ютерні тести з пропедевтики внутрішніх хвороб, К, 2001, с. 103-106.

ЗАНЯТТЯ 17

Тема

Розпитування, загальний і детальний огляд хворих з патологією сечовидільної системи. Пальпація нирок.

Вид заняття: практичне.

Навчально-виховна мета заняття:

· навчитися проводити розпитування і огляд хворих із захворюваннями нирок і сечовидільних шляхів;

· оволодіти методом пальпації нирок;

· вміти визначати симптом Пастернацького.

Вихідний рівень знань і міжпредметна інтеграція:

Зміст теми

1. Розпитування і огляд хворих із патологією сечовидільної системи.

2. Перкусія ниркових ділянок.

3. Пальпація нирок.

Організаційна структура і хід виконання заняття

Підготовчий етап (10-20% робочого часу):

· постановка навчальної мети, контроль вихідного равня знань.

Основний етап (60-90% робочого часу):

формування професійних вмінь і навичок: робота студентів в палатах з хворими (збір анамнезу, загальний та детальний огляд пацієнтів з нирковою патологією); проведення пальпації нирок; розбір даних, отриманих студентами у хворих.

· Заключний етап (10-20% робочого часу):

контроль і корекція рівня професійних вмінь і навичок, організаційні підсумки заняття, інтегральне оцінювання студентів.

Практичні навички: вміти визначати симптом Пастернацького, пальпувати нирки.

Контроль засвоєння теми, контрольні запитання.

1. Перерахувати скарги хворих із патологією нирок і сечовиділення.

2. На що слід звернути увагу при огляді хворих з нирковою патологією?

3. Чим відрізняються серцеві і ниркові набряки?

4. Симптом Пастернацького, його діагностичне значення?

5. Коли пальпується нижній полюс нирки, вся нирка?

6. За яких умов нирка вільно переміщується в різних напрямках?

Матеріали методичного забезпечення заняття

Тестовий контроль

1. Які механізми утворення сечі здійснюються на рівні клубочків:

1) фільтрація та реабсорбція;

2) фільтрація;

3) секреція;

4) фільтрація та секреція;

5) секреція та реабсорбція?

2. Які механізми утворення сечі здійснюються на рівні канальців:

1) фільтрація;

2) фільтрація та реабсорбція;

3) реабсорбція та секреція;

4) фільтрація та секреція?

3. Які основні скарги хворих при патології сечовидільної системи:

1) біль у попереку, порушення сечовиділення, набряки;

2) головний біль, запаморочення, порушення зору;

3) біль в ділянці серця, задишка;

4) нудота, блювота;

5) усе вищеперелічене?

4. Що таке нефротичне обличчя (facies nephritica):

1)бліде, набрякле з припухлими повіками та звуженими очними щілинами;

2) червоне, кругле обличчя з наявністю у жінок бороди, вусів;

3) обличчя з вузловато-горбистим стовщенням шкіри під очима і над бровами та розширеним носом;

4) амімічне обличчя;

5) одутле, жовтувато-бліде з синюшним відтінком?

5. Яке положення хворого під час нападу ниркової коліки:

1) весь час змінює позу, стогне з болю;

2) на хворому боці, із зігнутою в кульшовому та колінному суглобах і приведеною до живота ногою;

3) на животі;

4) на здоровому боці?

6. Яка шкіра у хворих з патологією нирок:

1) бліда, іноді помітні сліди розчухів;

2) жовтого забарвлення;

3) синюшна;

4) бронзового колору?

7. Чим зумовлений колір сечі, що нагадує м'ясні помиї:

1) лейкоцитурією;

2) еритроцитурією;

3) альбумінурією;

4) глюкозурією?

8. Що може свідчити про прогресивне наростання набряків:

1) зменшення діурезу;

2) збільшення діурезу;

3) зменшення маси тіла пацієнта;

4) збільшення маси тіла пацієнта?

9. Повне припинення виділення сечі називається:

1) олігурією;

2) поліурією;

3) анурією;

4) ніктурією?

10. Відсутність різниці показників питомої ваги сечі протягом доби і фіксація її на низьких цифрах називається:

1) полакіурією;

2) дизурією;

3) гіпоізостенурією;

4) гіпостенурією.

11. Поліурія – це:

1) добовий діурез менше ніж 1л;

2) денний діурез менше ніж 2л;

3) добовий діурез менше ніж 2л;

4) добовий діурез більше ніж 2л.

12. Як називається виділення сечі низької питомої ваги:

1) олігурія;

2) гіпостенурія;

3) ізостенурія;

4) поліурія?

13. Як називається зниження добового діурезу:

1) олігурія;

2) анурія;

3) ніктурія;

4) полакіурія?

14. Що таке дизурія:

1) знижена питома вага сечі;

2) виділення сечі переважно вночі;

3) розлади сечовиділення;

4) наявність глюкози в сечі;

5) часте виділення сечі?

15. Що таке ішурія:

1) підвищена питома вага сечі;

2) нічне виділення сечі;

3) наявність глюкози в сечі;

4) порушення виділення сечі нирками;

5) неможливість випорожнити сечовий міхур унаслідок стиснення або ушкодження спинного мозку?

16. Що таке симптом Пастернацького:

1) болючість під час постукування ребром кисті по правій ребровій дузі;

2) болючість у зоні проекції жовчного міхура під час надавлювання на діафрагмовий нерв між ніжками правого груднинно-ключично-соскоподібного м'яза;

3) виникнення болю при постукуванні по попереку в ділянці нирок;

4) болючість у точці Дежардена?

17. Чи пальпується нирка у здорової людини:

1) пальпується в положенні на боці;

2) пальпується в положенні на спині;

3) не пальпується;

4)пальпується тільки права нирка?

18. Яка послідовність пальпації нирок:

1) праву руку кладуть плазом на праву підреберну ділянку;

2) під час видиху праву руку занурюють у живіт, доходячи до задньої черевної стінки;

3) під час глибокого діафрагмального вдиху лівою рукою дещо піднімають поперек, а правою відчувають нирку, якщо вона пальпується;

4) усе перелічене?

19. У яких положненнях проводять пальпацію нирок:

1) лежачи на спині;

2) лежачи на правому боці;

3) лежачи на лівому боці;

4) стоячи;

5) лежачи на спині та стоячи?

20. Коли виставляють діагноз нефроптозу І-го ступеня:

1) коли пальпується нижній полюс нирки;

2) коли пальпується вся нирка;

3) коли нирка вільно переміщується в різних напрямках, може заходити за хребет на протилежний бік і значно зміщуватися униз?

Домашня самопідготовка

1. Особливості збору анамнезу у хворих із патологією нирок і сечовидільних шляхів.

2. Загальний огляд, перкусія ниркових ділянок і пальпація нирок.

Латинські терміни

Anuria, ae – відсутність сечі

Oliguria, ae – зменшення кількості сечі

Pollakiuria, ae – часті позиви до сечовипускання

Poliuria, ae – виділення великої кількості сечі

Pyuria, ae – виділення гнійної сечі

Haematuria, ae – кров в сечі

Hypostenuria, ae – виділення сечі із зниженою питомою вагою

Isosthenuria, ae – виділення сечі з однаковою питомою вагою

Nicturia – нічне сечовипускання

Література

1. Василенко В.Х. Пропедевтика внутренних болезней. М.,1989, с.386-398.

2. Ю.І. Децик. Пропедевтика внутрішніх хвороб. К., 1998, с.319-339, с.353-358.

3.Основи внутрішньої медицини за ред. проф. Яворського О.Г.

4.Короткий В.В., Новосад А.Б. Комп’ютерні тести з пропедевтики внутрішніх хвороб, К, 2001, с. 120-127.

ЗАНЯТТЯ 18

Тема

Лабораторно-інструментальні методи дослідження органів сечовиділення. Ультразвукова діагностика патології сечовидільної системи. Підсумкове заняття по методах обстеження хворих з патологією нирок.

Вид заняття: практичне

Навчально-виховна мета заняття:

· знати константи фізичного, хімічного дослідження та мікроскопії загального аналізу сечі;

· вивчити кількісні методи підрахунку елементів сечового осаду (проби за Нечипоренком, Адіс-Каковським, Амбурже);

· вміти визначати розлади екскреторної та концентраційної функцій за даними функціональної проби за Зимницьким;

· вміти інтерпретувати геморенальні показники;

· ознайомитись з рентген-, радіоізотопною та ультразвуковою діагностикою патології сечовидільної системи;

· ознайомитись з показами до проведення пункційної біопсії нирки.

Вихідний рівень знань і міжпредметна інтеграція:

Зміст теми:

a. Трактування лабораторних даних при патології сечовидільної системи.

b. Основні константи загального аналізу сечі.

c. Діагностичне значення кількісних методів підрахунку елементів сечового осаду (проби за Нечипоренком, Адіс-Каковським, Амбурже).

d. Оцінка розладів екскреторної та концентраційної функцій за даними функціональної проби за Зимницьким.

5. Інтерпретація геморенальних показників.

6. Рентген-, радіоізотопна та ультразвукова діагностика патології сечовидільної системи.

7. Діагностичне значення пункційної біопсії нирки.

Організаційна структура і хід виконання заняття

Підготовчий етап (15 % часу):

· визначення навчальних цілей та їх мотивація;

· контроль вихідного рівня знань.

Основний етап (75% часу):

· у палатах профільного відділення студенти самостійно збирають анамнез у тематичних хворих біля ліжка хворого;

· розбір результатів самостійної роботи студентів;

· ознайомлення студентів з результатами лабораторно-інструментальних обстежень хворого з патологією нирок за даними історій хвороби.

· інтерпретація даних лабораторних та інструментальних обстежень тематичних хворих.

Заключний етап 10 % часу:

· контроль і корекція рівня професійних вмінь і навичок, організаційні підсумки заняття, інтегральне оцінювання студентів.

Практичні навички: правильно трактувати данілабораторних та інструментальних досліджень, УЗД нирок.

Контроль засвоєння теми, контрольні запитання:

1. Трактування загального аналізу сечі.

2. Діагностичне значення кількісних методів підрахунку елементів сечового осаду (проби за Нечипоренком, Адіс-Каковським, Амбурже).

3.Оцінка розладів екскреторної та концентраційної функцій за даними функціональної проби за Зимницьким.

4. Інтерпретація геморенальних показників.

5.Рентген-, радіоізотопна та ультразвукова діагностика патології сечовидільної системи.

6. Діагностичне значення пункційної біопсії нирки.

Матеріали методичного забезпечення заняття

Тестовий контроль

1. Від чого залежить питома вага сечі:

1) від кількості спожитої їжі;

2) від характеру харчування;

3) від кількості солей у сечі;

4) від кількості виділеної сечі та кількості щільних речовин у сечі;

від температури тіла?

2. Вміст якої речовини в сечі значно підвищує її відносну густину (питому вагу):

1) уратів;

2) білка;

3) жовчних пігментів;

4) глюкози;

5)сечової кислоти?

3. Питома вага сечі здорової людини становить:

1) 1,000—1,005;

2) нижче ніж 1,015;

3) вище ніж 1,030;

4)1,005—1,030.

4. Альбумінурія:

1) підвищений вміст глюкози в сечі;

2) відсутність білка в сечі;

3) наявність білка в сечі;

4) наявність осаду в сечі.

5. Цилідри сечі:

1) слиз, що змінив свою консистенцію в кислій сечі;

2) білкові «зліпки» окремих відрізків канальців нирок;

3) скупчення бактерій;

4) спресовані тромбоцити;

5) спресовані солі?

6. Вилужені еритроцити в осаді сечі з'являються в разі:

1) нирковокам'яної хвороби;

2) циститу;

3) пієлонефриту;

4) гломерулонефриту.

7. Вміст лейкоцитів в осаді сечі здорової людини (в полі зору):

1) до 40—60;

2) не містить зовсім;

3) 5-10;

4) 100 і більше.

8. Лейкоцитурія — наявність у сечі великої кількості:

1) циліндрів;

2) епітеліальних клітин;

3) лейкоцитів;

4) еритроцитів.

9. Глюкозурія найчастіше характерна для:

1) зловживання солодкою їжею;

2) емоційних потрясінь;

3) цукрового діабету;

4) гломерулонефриту.

10. Ацетонурія—наявність у сечі:

1) ацетооцтової кислоти;

2) глюкози;

3) (3-оксимасляної кислоти, ацетону, ацетооцтової кислоти;

4) білка.

11. Уробіліноген у сечі:

1) відсутній у здорової людини;

2) з'являється у разі захворювань нирок;

3) з'являється уразі захворювань підшлункової залози;

4) з'являється у разі механічної жовтяниці.

12. Виражена білірубінурія характерна для:

1) гемолітичної жовтяниці;

2) обтураційної жовтяниці;

3) нирковокам'яної хвороби;

4) інфаркту нирки;

5) хронічного гломерулонефриту.

13. Кристали в осаді сечі, забарвлені в рожевий колір, є:

1) карбонатами;

2) фосфатами;

3) оксалатами;

4) уратами.

14. Вміст залишкового азоту в крові здорової людини:

1) 3,2—8,3 ммоль/л;

2) 14,28—28,56 ммоль/л;

3) 0,088—0,176 ммоль/л;

4) 28,56—57,12 ммоль/л.

15. Концентрація сечовини в крові у здорових осіб:

1) 12,3—15,2 ммоль/л;

2) 8,3—12,3 ммоль/л;

3) 1,0—3,2 ммоль/л;

4) 3,2—8,3 ммоль/л.

16. Концентрація креатиніну в крові у здорових осіб:

1)1,107—2,096 ммоль/л;

2)0,176—0,297 ммоль/л;

3)0,088—0,176 ммоль/л;

4)0,044—0,088 ммоль/л.

17. За допомогою якого методу досліджують концентраційну функцію нирок:

1) проби за Нечипоренком;

2) проби за Зимницьким;

3) проби за Амбурже;

4) проби за Аддісом—Каковським?

18. Під час дослідження сечі за методом Аддіса—Каковського визначають:

1) кількість формених елементів у добовій сечі;

2) клітини Штернгаймера— Мальбіна;

3) кількість формених елементів в 1 мл сечі;

4) наявність жовчних пігментів.

19. Дослідження анатомічної будови і форми нирок називається:

1)ангіографією нирок;

2) сканографією нирок;

3)рентгенографією нирок;

4)оглядовою рентгенографією нирок?

20. Метод роздільного визначення сечовидільної функції кожної з нирок:

1) ангіографія;

2) хромоцистоскопія;

3) екскреторна урографія;

4) радіоізотопна ренографія.

Домашня самопідготовка

1. Лабораторні методи дослідження у хворих із патологією нирок і сечовидвлення.

2. Ультразвукове обстеження нирок.

Латинські терміни

Anuria, ae – відсутність сечі

Oliguria, ae – зменшення кількості сечі

Pollakiuria, ae – часті позиви до сечовипускання

Poliuria, ae – виділення великої кількості сечі

Pyuria, ae – виділення гнійної сечі

Haematuria, ae – кров в сечі

Hypostenuria, ae – виділення сечі із зниженою питомою вагою

Isosthenuria, ae – виділення сечі з однаковою питомою вагою

Nicturia – нічне сечовипускання

Література

1. Василенко В.Х. Пропедевтика внутренних болезней. М.,1989, с.386-398.

2. Ю.І. Децик. Пропедевтика внутрішніх хвороб. К., 1998, с.319-339, с.353-358.

3. Основи внутрішньої медицини за ред. проф. Яворського О.Г.

4.Короткий В.В., Новосад А.Б. Комп’ютерні тести з пропедевтики внутрішніх хвороб, К, 2001, с. 120-127.

ЗАНЯТТЯ 19

Тема

Обстеження при хворобах органів кровотворення. Розпитування, огляд хворих, пальпація і перкусія селезінки

Вид заняття: практичне

Навчально-виховна мета заняття:

· знати специфічні скарги при захворюваннях системи крові;

· навчитися виявляти об’єктивну семіотику при проведенні загального і детального огляду хворих з патологією органів кровотворення;

· оволодіти практичними навиками пальпації і перкусії селезінки

Вихідний рівень знань і міжпредметна інтеграція:

Зміст теми

1. Методи обстеження хворих із захворюваннями системи крові.

2. Розпитування хворих із захворюваннями системи крові, найбільш характерні скарги і анамнестичні дані.

3. Фізичні методи обстеження хворих із захворюваннями системи крові.

4. Перкусія і пальпація селезінки.

5. Діагностичне значення збільшених лімфатичних вузлів, печінки і селезінки.

Організаційна структура і хід виконання заняття

Підготовчий етап (10-20% робочого часу):

· постановка навчальної мети, контроль вихідного равня знань.

Основний етап (60-90% робочого часу):

формування професійних вмінь і навичок:

· робота студентів в палатах з хворими (збір анамнезу, загальний та детальний огляд пацієнтів з патологією органів кровотворення);

· проведення пальпації периферичних лімфатичних вузлів, перкусії і пальпації селезунки;

· розбір даних, отриманих студентами при роботі з тематичними пацієнтами.

Заключний етап (10-20% робочого часу):

· контроль і корекція рівня професійних вмінь і навичок, організаційні підсумки заняття, інтегральне оцінювання студентів.

Практичні навички:

1. Вміти проводити розпитування та огляд хворих при хворобах органів кровотворення,

2. Оволодіти методами перкусії та пальпації селезінки.

Контроль засвоєння теми, контрольні запитання.

1. Які скарги найбільш характерні для хворих з захворюваннями системи крові?

2. На що треба звернути увагу при зборі анамнезу захворювання і життя гематологічних хворих?

3. Яку симптоматику можна виявити при проведенні загального і детального огляду у пацієнтів з патологією системи органів кровотворення?

4. Яка послідовність пальпації периферичних лімфатичних вузлів?

4. Методика проведення перкусії та пальпації селезінки.

Матеріали методичного забезпечення заняття

Тестовий контроль

1. Який орган черевної порожнини часто збільшується при захворюваннях кровотворної системи:

1) підшлункова залоза;

2) селезінка;

3) шлунок;

4) ліва нирка;

5) права нирка?

2. Для якого захворювання крові характерна хвилеподібна лихоманка:

1) хронічного мієлолейкозу;

2) хронічного лімфолеіїкозу;

3) гемолітичної анемії;

4) лімфогранулематозу;

5) мієломної хвороби?

3. Свербіння шкіри зустрічасться при:

1) лімфогрануломатозі;

2) гемофілії;

3) залізодефіцитній анеміі;

4) хворобі Верльгофа;

5) спленомегалії.

4. Стерналгія і оссалгія зустрічаються при:

1) лімфогрануломатозі;

2) гемофілії;

3) гострому лейкозі;

4) залізодефіцитній анеміі;

5) тромбоцитопенії.

5. Колір шкірних покривiв при хронічних лейкозах:

1) блідий;

2) рожевий;

3) багровий;

4) жовтяничний?

6. По якому ребру визначається перкуторно довжина селезінки:

1) УІІІ;

2) IX;

3) XI;

4) X;

5) XII?

7. Спленомегалія - це:

1) збільшення кількості лейкоцитів;

2) збільшення печінки;

3) збільшення селезінки;

4) збільшення лімфовузлів;

5) збільшення функції селезінки

8. Гепатомегалія - це:

1) збільшення селезінки;

2) збільшення печінки;

3) зменшення селезінки;

4) зменшення печінки?

9. Болі в правому підребер’ї по типу коліки зустрічаються при:

1) гемолітичній анемії;

2) залізодефіцитній анемії;

3) гемофілії;

4) В₁₂ фолієво -дефіцитній анеміі;

5) тромбоцитопенії.

10. Де пальпується селезінка у здорової людини:

1) на рівні лівої реберної дуги;

2) на 2 см нижче реберної дуги;

3) не пальпусться;

4) на рівні пупка;

5) на рівні правої реберної дуги?

11. Збільшення яких лімфовузлів характерно для захворювання крові:

1) тільки пахвових;

2) пахвових і підщелепових;

3) потиличних;

4) всіх вузлів, доступних пальпації;

5) пахвинних?

12. Вигляд язика у хворого з анемією Аддісон-Бірмера:

1) сосочки виражені, бліді;

2) сосочки згладжені, малинові;

3) сосочки виражені, покриті сірим нальотом;

4) сосочки згладжені, покриті білім нальотом;

5)сухий язик?

13. Метод визначення розмірів селезінки у здорової людини:

1) пальпація;

2) аускультація;

3) огляд;

4) перкусія?

14. Які з перечислених факторів маять найбільше значення у виникненні захворювань червоної крові:

1) переохолодження;

2) порушення режиму харчування;

3) дія хімічних агентів (бензол, анілін та ін.);

4) емоційне перенапруження?

15. Розміри довжини селезінки у здорозої людини:

1) 6-8 см;

2) 4-6 см;

3) 2-3 см;

4) 10см;

5) 12 см?

16. Збільшені лімфозузли (3-5 см з діаметрі) консистенції тіста зустрічаються при:

1) туберкульозі лімфовузлів;

2) лімфогрануломатозі;

3) хронічному лімфолейкозі;

4) хронічному мієлолейкозі;

5) анемії?

17. "Лаковий" язик зустрічається при:

1) залізодефіцитній анеміі;

2) В_Т2(фолієзо)-дефіцитній анемії;

3) хворобі Верльгофа;

4) гемофілії;

5) тромбоцитопенії?

18. Болючість при постукуванні по костях буває при:

1) туберкульозі;

2) лімфолейкозі;

3) еритремії;

4) анемії;

5) тромбоцитопенії?

19. Іктеричність шкірних покривів буває при:

1) залізодефіцитній анемії;

2) гострому лейкозі;

3) хронічному лімфолейкозї;

4) гемолітичній анемії;

5) мієломній хворобі?

20. Лімфовузли нагноюються і утворюють нориці при:

1) лімфогрануломатозі;

2) хронічному лімфолейкозі;

3) туберкульозі лімфовузлів;

4) хронічному мієлолейкозі?

21. Гіперспленізм - це:

1) збільшення селезінки;

2) збільшення лімфовузлів;

3) збільшення функції селезінки;

4) зменшення селезінки;

5) зменшення функції селезінки?

Домашня самопідготовка

1. Методи обстеження хворих із захворюваннями системи крові.

2. Найбільш характерні скарги при гематологічних захворюваннях.

3. Фактори, які сприяють виникненню патології системи крові.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: