2 страница. Lordosis, is — горб, викривлення хребта допереду

Lordosis, is — горб, викривлення хребта допереду

Obturatio, onis — закупорка

Orthopnoe, es — задишка в сидячому положенні

Pneumothorax, acis — скупчення повітря в плевральній порожнині

Pemissio, entis — ослаблений

Scoliosis, is — горб, викривлення хребта в сторону

Stenosis, is — звужений

Stethos (грец.), thorax, асіs — груди

Stridor, oris — скрип,свист

Sputum, i — харкотиння

Tachypnoё, es — частіше дихання

Pranssudatum, i — незапальний випіт

Tussis, is — кашель

Тести:

1. Пальпацією грудної клітки визначають:

1) крепітацію;

2) голосове тремтіння;

3) вологі хрипи;

4) бронхофонію.

2. Яка форма грудної клітки характерна для людини, яка перенесла рахіт:

1) бочкоподібна;

2) паралітична;

3) астенічна;

4) курячі груди.

3. Біль в правій половині грудної клітки буває при:

1) правосторонній осередковій пневмонії;

2) правосторонньому ексудативному плевриті;

3) жовче-камянній хворобі;

4) ателектазі правої легені.

4. Яка задишка характерна для бронхіальної астми:

1) інспіраторна;

2) експіраторна;

3) змішана;

4) дихання Біота.

5. Який тип дихання характерний для жінок:

1) грудний;

2) черевний;

3) змішаний;

4) ортопное.

6. Що таке дихання Кусмауля:

1) глибоке шумне дихання, що поєднується з патологічним зниженням частоти дихання;

2) глибокі ритмічні дихальні рухи, що чергуються через рівні проміжки часу з довгою дихальною паузою;

3) поверхневі ритмічні дихальні рухи;

4) слабке поверхневе дихання.

7. Характерні особливості астенічної форми грудної клітки:

1) грудна клітка нагадує циліндр, епігастральний кут більше 90º, надключичні ямки згладжені, лопатки щільно пристають до грудної клітки, напрям ребер майже горизонтальний;

2) грудна клітка подовжена і сплющена, епігастральний кут гострий, ребра криво розміщені, надключичні ямки добре виражені, лопатки відстають від грудної клітки;

3) дошкоподібна грудна клітка, епігастральний кут менше 40º;

4) грудна клітка має вдавлення в нижній частині грудини.

8. Що таке апное:

1) задишка в положенні сидячи з опущеними ногами;

2) підвищення частоти дихальних рухів за хвилину;

3) зупинка дихання або подовження дихальної паузи;

4) пониження частоти дихальних рухів за хвилину.

9. Лійкоподібна грудна клітка характерна для:

1) емфіземи легень;

2) туберкульозу легень;

3) кіфосколіозу;

4) спондильозу.

10. При яких патологічних станах спостерігається дихання Грокка:

1) кома;

2) менінгіт;

3) гіпоксія мозку;

4) агональний стан.

11. Голосове тремтіння зникає або ослаблене при:

1) інфаркті легенів;

2) крупозній пневмонії у стадії опеченіння;

3) бронхоектатичній хворобі;

4) емфіземі легенів.

12. Зменшення однієї з половин грудної клітки зустрічається при:

1) ателектазі легенів;

2) емфіземі легенів;

3) великій пухлині легенів;

4) абсцесі легенів

13. Легенева кровотеча може статися при:

1) дифузному катаральному бронхіті;

2) бронхіоліті;

3) бронхоектатичній хворобі;

4) бронхопневмонії

14. Харкотиння "повним ротом" частіше в ранішній час характерне для:

1) туберкульозу легенів;

2) бронхоектатичній хворобі;

3) осередковій пневмонії;

4) гострого бронхіту.

15. "Нічне потовиділення" характерне для:

1) раку легенів;

2) емфіземі;

3) пневмосклерозу;

4) туберкульозу.

16. Кіфосколіозна грудна клітка виникає при:

1) емфіземі легенів;

2) рахіті;

3) інфаркті легенів;

4) пневмосклерозі;

17. При пневмотораксі голосове тремтіння:

1) посилене;

2) ослаблене;

3) відсутній;

4) різко ослаблене.

18. Пальпацією грудної клітки визначають:

1) бронхофонію;

2) екскурсію нижніх країв легенів;

3) резистентність грудної клітки;

4) вологі хрипи.

19. Яка форма грудної клітки характерна для емфіземи легенів:

1) паралітична;

2) рахітична;

3) бочкоподібна;

4) астенічна.

20. Які умови потрібні для посилення голосового тремтіння:

1) розширення легенів;

2) накопичення рідини в плевральній порожнині;

3) ущільнення легенів;

4) пневмоторакс.

21. Що таке дихання Біотта:

1) глибоке шумне дихання, що поєднується з патологічним зменшенням частоти дихання;

2) глибокі ритмічні дихальні рухи, що чергуються через рівні проміжки часу з довгими дихальними паузами;

3) після довгої дихальної паузи спочатку з'являється безшумне дихання, глибина якого зростає і досягає максимуму на 5-7 вдиху, а потім в тій же послідовності зменшується і закінчується наступною короткочасною паузою;

4) поверхневі ритмічні дихальні рухи.

22. При якому стані спостерігається дихання Чейнс-стокса:

1) кома;

2) менінгіт;

3) агональний стан;

4) гіпоксія мозку.

23. Характерні особливості "паралітичної" форми грудної клітки:

1) грудна клітина нагадує циліндр, епігастральний кут більше 90º, напрям ребер майже горизонтальний, надключичні ямки згладжені, лопатки щільно прилягають до грудної клітки;

2) грудна клітка подовжена і сплющена, епігастральний кут гострий, ребра криво розміщені, надключичні ямки добре виражені, лопатки відстають від грудної клітки;

3) дошкоподібна грудна клітка, епігастральний кут менше 45º;

4) грудна клітка має вдавлення в нижній частині грудини.

24. Що таке брадіпное:

1) задишка в положенні сидячи зі спущеними ногами;

2) більше 20 дихальних рухів за хвилину;

3) менше 16 дихальних рухів за хвилину;

4) зупинка дихання.

25. "Лодкоподібна" грудна клітка характерна для:

1) рахіту;

2) туберкульозу;

3) лордозу;

4) сирингомієлії.

:сти.Література.

Василенко В.Х. Пропедевтика внутренних болезней. М., 1989, с. 110-124.

Децик Ю.І. Пропедевтика внутрішніх хвороб. К., «Здоров'я». 1998, с. 77-108.

Короткий В.В., Новосад А.Б. Комп’ютерні тести з пропедевтики внутрішніх

хвороб, К, 2001, с. 36-44.

ЗАНЯТТЯ 4

Тема.

Перкусія легень|. Методика| і техніка| проведення порівняльної| перкусії| легень|. Методика| і техніка| проведення топографічної| перкусії| легень|.

Вид заняття: практичне.

Навчально-виховна мета заняття: оволодіти технікою і методикою перкусії грудної клітки. Навчитися методиці проведення порівняльної, топографічної перкусії легень і визначення рухомості нижніх країв легень.

Вихідний рівень знань.

Анатомія і фізіологія легень. Фізика звуку.

Зміст геми.

1. Перкусія, як метод об'єктивного обстеження хворого.

2. Методика і техніка перкусії.

3.Порівняльна перкусія.

4. Топографічна перкусія.

Хід виконання заняття.

1. Опитування (перевірка вихідного рівня знань).

2. Засвоєння техніки порівняльної і топографічної перкусії.

3. Самостійна робота студентів в палатах (збирання анамнезу, огляд, пальпація, перкусія грудної клітки).

4.Обговорення результатів, отриманих при обстеженні хворих.

5.Оцінка кінцевого рівня знань.

Практичні навички: вміти проводити порівняльну і топографічну пер­кусію, визначення екскурсії нижніх меж легенів. Знати різновидності перкуторного звуку, вміти розрізняти їх на практиці. Знати патологічні процеси в легенях, при яких появляється той чи інший перкуторний звук, а також наступне обмеження рухомості нижніх країв легень. Знати межі легень.

Контроль засвоєння теми, контрольні запитання.

1. Які фізичні основи методу перкусії?

2. Назвіть основні перкуторні звуки.

3. Дайте фізичну характеристику основним перкуторним звукам.

4. Чому існують відмінності в проведенні топографічної перкусії справа і зліва?

5. Що таке простір Траубе?

6. Коли появляється над легенями тупий перкуторний звук; Притуплений звук; Тимпанічний звук; Коробковий звук; Притуплено-тимпанічний звук; Металічний звук; Звук тріснутого горщика?

7. Коли спостерігається зміщення нижніх меж легень вгору, вниз?

8. Коли спостерігається обмеження рухомості нижніх країв легень?

9. Верхні межі легень.

10. Нижні межі легень.

Домашня самопідготовка.

1. Теоретичні аспекти перкусії. Історія перкусії, як методу об'єктивного обстеження.

2 Методика порівняльної і топографічної перкусії.

3. Фізичні характеристики перкуторних звуків.

4. Межі легень.

5. Діагностичне значення перкусії легень.

Межі легенів

Латинські терміни.

Рercussio,onis — постукування

Plesso — ударяти

Sanquis, inis — кров

Tympanum, I — барабан

Тести:

1. Де в нормі знаходиться границя легенів по передній пахвовій лінії:

1) на рівні 7 ребра;

2) на рівні 6 ребра;

3) на рівні 8 ребра;

4) на рівні 9 ребра;

5) верхній край 10 ребра.

2. При якому захворюванні верхня межа легенів визначається нижче нормального рівня:

1) при пневмонії;

2) при туберкульозі;

3) при пневмосклерозі;

4) при гідротораксі;

5) при емфіземі.

3. Вкажіть одну з причин двобічного зміщення нижніх меж легенів догори:

1) лівобічний ексудативний плеврит;

2) пневмоторакс;

3) метеоризм;

4) ателектаз легені;

5) емфізема.

4. Який перкуторний звук над легенями в нормі:

1) коробковий;

2) притуплений;

3) ясний легеневий;

4) притуплено-тимпанічний;

5) тупий.

5. Що таке пасивна рухомість нижніх країв легенів:

1) рухомість при глибокому вдосі і видосі;

2) рухомість при зміні положення тіла;

3) рухомість при глибокому вдосі;

4) рухомість при глибокому видосі;

5) при затримці дихання.

6. Який перкуторний звук над порожниною, що сполучається з бронхом:

1) ясний легеневий;

2) коробковий;

3) тимпанічний;

4) притуплений;

5) тупий.

7. Який перкуторний звук при вогнищевій пневмонії, коли запальне вогнище розміщене на глибині 9 см.:

1) притуплений;

2) притуплено-тимпанічний;

3) тимпанічний;

4) ясний легеневий;

5) коробковий.

8. Яким видом перкусії проводять порівняльну перкусію:

1) голосною;

2) тихою;

3) найтихішою;

4) дуже голосною;

5) звичайною.

9. Що таке поля Кренінга:

1) висота верхівок легенів спереду;

2) висота верхівок легенів ззаду;

3) ширина верхівок легенів;

4) ширина правої легені знизу,спереді і ззаді;

5) ширина лівої легені знизу, ззаді.

10. З фізичної точки зору тупий звук:

1) високий, тривалий, тихий;

2) низький, тривалий, голосний;

3) високий, тихий, короткий;

4) низький, короткий, голосний;

5) низький, тривалий, тихий.

11. Тривалість перкуторного тону тим більша, чим:

1) тканина меншщільна і маса її більша;

2) тканина більш щільна і маса її більша;

3) тканина менш щільна і маса її менша;

4) не залежить від щільності тканини;

5) не залежить від маси тканини.

12. В яких випадках над легенями виникає тупий звук:

1) при емфіземі легенів;

2) при пневмотораксі;

3) над тонкостінними кавернами, що випорожнились;

4) при ексудативному плевриті над рідиною;

5) при бронхіті.

13. Коли виникає тимпанічний звук над легенями:

1) при емфіземі;

2) при ущільненні легеневої тканини;

3) при хронічному застої крові в легенях;

4) при пневмосклерозі;

5) над абсцесом легені, заповненим гноєм.

14. Який перкуторний звук виникає в стадії приливу при крупозній пневмонії:

1) тупий;

2) притуплений;

3) притуплений тимпаніт;

4) ясний легеневий;

5) тимпанічний.

15. Який перкуторний звук виникає над простором Траубе:

1) тупий;

2) притуплений;

3) ясний легеневий;

4) тимпанічний;

5) притуплений тимпаніт.

16. Коли нижня границя легенів зміщується вверх:

1) на глибокому вдосі;

2) при зморщенні легеневої тканини;

3) при емфіземі легенів;

4) при хронічному застої крові в легенях;

5) при ентнроптозі.

17. Що відбувається при пневмонії, яка локалізується в нижній долі легені:

1) появляється тимпанічний звук;

2) зменшується висота стояння верхівок легенів;

3) зменшується ширина полів Креніга;

4) зменшується активна рухомість нижнього краю легені;

5) збільшується активна рухомість нижнього краю легені.

18. В якій послідовності проводиться перкусія легенів:

1) порівняльна перкусія, топографічна;

2) топографічна перкусія, порівняльна;

3) визначення екскурсії легенів, висоти стояння верхівок, порівняльна перкусія;

4) визначення нижніх границь легенів, порівняльна перкусія;

5) визначення полів Кренінга, топографічна, порівняльна перкусія.

19. Розміщення верхньої границі легенів ззаді у здорових людей:

1) остистий відросток 5-го шийного хребця;

2) остистий відросток 6-го шийного хребця;

3) остистий відросток 7-го шийного хребця;

4) остистий відросток 1-го грудного хребця;

5) остистий відросток 2-го грудного хребця.

20. Як визначається активна рухомість нижнього краю легенів (екскурсія):

1) при нормальному диханні;

2) при затримці дихання;

3) на фазі вдоху;

4) при затримці дихання на висоті вдоху і видоху;

5) на фазі видоху.

21. З фізичної точки зору тимпанічний звук:

1) високий, тривалий, тихий;

2) низький, тривалий, голосний;

3) високий, короткий, тихий;

4) низький, короткий, голосний;

5) високий, короткий, голосний.

22. Перкуторна сфера – це:

1) область перкуторного удару;

2) вся ділянка, що коливається під впливом перкуторного удару (має ширину і глибину);

3) ширина розповсюдження перкуторного удару;

4) глибина розповсюдження перкуторного удару;

5) площа коливань, викликаних перкуторним ударом.

23. Коли виникає тупий звук над легенями:

1) при емфіземі легенів;

2) при крупозній пневмонії в стадії опечінкування;

3) при пневмотораксі;

4) над бронхоектазом, каверною, абсцесом легені, що випорожнились;

5) при ателектазі легені, що починається.

24. Активна рухомість нижнього краю легені зменшується при:

1) глибокому диханні;

2) емфіземі легенів;

3) ентероптозі;

4) фізичному напруженні;

5) при задишці.

25. При якому патологічному стані легенів при перкусії визначається тимпанічний звук:

1) емфіземі легенів;

2) пневмотораксі;

3) крупозній пневмонії;

4) бронхіті;

5) бронхіоліті.

Література.

1. Василенко В X. Проледевтика внутреннихболезней.М., 1989г. с. 38-41, с.96-103.

2. Децик Ю.І. Пропедевтика внутрішніх хвороб. К., «Здоров'я». 1998, с. 86 - 92; с. 52-56.

3. Короткий В.В., Новосад А.Б. Комп’ютерні тести з пропедевтики внутрішніх хвороб, К, 2001, с. 44-50.

ЗАНЯТТЯ 5

Тема.

Аускультація| легень|: основні| дихальні| шуми| (везикулярне| та бронхіальне| дихання|). Додаткові| дихальні| шуми| (крепітація|, хрипи|, шум| тертя| плеври|).

Вид заняття: практичне.

Навчально-виховна мета заняття: навчитися методиці аускультації легень, вміти розрізняти основні (везикулярне і бронхіальне дихання) та побічні (сухі, вологі хрипи, шум тертя плеври) дихальні шуми в легенях, визначати бронхофонію.

Вихідний рівень знань.

Анатомія та фізіологія системи органів дихання, фізика звуку.

Зміст теми.

1. Аускультація як метод об'єктивного обстеження хворого.

2. Методика аускультації.

3. Основні дихальні шуми.

4. Побічні дихальні шуми.

5. Бронхофонія.

Хід виконання заняття.

1. Опитування (перевірка вихідного рівня знань).

2. Аускультація легень здорової людини, вислуховування для порівняння ларингеального та бронхіального дихання. Визначення бронхофонії.

3. Групове прослуховування платівки з записом основних та побічних дихальних шумів. Вислуховування хворого з допомогою стетоскопа.

4. Самостійна робота студентів в палатах з хворими (збирання анамнезу і об'єктивне обстеження хворого).

5. Обговорення результатів, отриманних при обстеженні хворих.

6. Оцінка кінцевого рівня знань.

Практичні навички: вміти проводити аускультацію легень, визначити бронхофонію, вміти відрізнити везикулярне дихання від бронхіального, сухі хрипи від вологих, крепітацію від хрипів, шум тертя плеври від хрипів, вміти розрізнити хрипи: сухі по висоті, вологі по калібру та звучності.

Контроль засвоєння теми, контрольні запитання.

1. Послідовність аускультації легень.

2. Механізм утворення везикулярного дихання.

3. Де утворюється бронхіальне дихання?

4. Різновидності везикулярного дихання та умови їх виникнення.

5. Види бронхіального дихання та умови їх виникнення.

6. Де у здорової людини вислуховується бронхіальне дихання?

7. Які побічні дихальні шуми ви знаєте?

8. Як поділяються сухі хрипи, умови їх виникнення?

9. Діагностичне значення сухих хрипів.

10. Як поділяються вологі хрипи?

11. Діагностичне значення вологих хрипів.

12. Діагностичне значення крепітації.

13. Чим відрізняється шум тертя плеври від хрипів?

14. Чим відрізняються хрипи від крепітації?

Домашня самопідготовка.

1. Методика аускультації.

2. Основні дихальні шуми, їх діагностичне значення.

3. Побічні дихальні шуми, їх діагностичне значення.

4. Бронхофонія.

5. Схема класифікації основних та побічних дихальних шумів.

Латинські терміни.

Аuscultatio, onis — вислуховування

Аusculto, are — слухаю

Skopeo (гр.) — дивлюсь

Stethos (гр.) — грудна клітка

Тести:

1. Від чого залежить тональність і калібр хрипів:

1) від частоти дихання;

2) від характеру секрету;

3) від калібрів бронхів;

4) від глибини дихання;

5) від наявності запальної інфільтрації навколо бронхів.

2. Яке дихання вислуховується про пневмосклерозі:

1) бронхіальне;

2) везикулярне;

3) жорстке;

4) відсутнє;

5) посилене везикулярне.

3. Де виникає бронхіальне дихання:

1) в бронхах;

2) в альвеолах;

3) в гортані;

4) між листками плеври;

5) в бронхіолах.

4. При якій патології легень вислуховується бронхіальне дихання, дзвінкі вологі хрипи:

1) пневмонія;

2) бронхіт;

3) емфізема легенів;

4) сухий плеврит;

5) над поверхнею рідини при ексудативному плевриті.

5. Яке дихання вислуховується при сухому плевриті:

1) бронхіальне;

2) везикулярне;

3) жорстке;

4) амфоричне;

5) пцерильне.

6. Де виникають хрипи:

1) в альвеолах;

2) в бронхах;

3) в плевральній порожнині;

4) в гортані;

5) при проходженні повітря через голосову щілину.

7. В яких точках аускультації легенів почуємо в нормі бронхіальне дихання:

1) над трахеєю;

2) над гортанню;

3) в югулярній ямці;

4) в нижніх відділах легенів;

5) на рівні III–IV грудних гребців між лопатками.

8. При порожнині в легенях, заповненій повітрям вислуховуємо дихання:

1) жорстке;

2) везикулярне;

3) амфоричне;

4) відсутність дихання;

5) бронхіальне.

9. При якій патології легенів вислуховується жорстке дихання:

1) при емфіземі;

2) при бронхітах;

3) при пневмонії;

4) при сухому плевриті;

5) при ексудативному плевриті.

10. На якій фазі дихання вислуховується крепітація:

1) на вдоху;

2) на видиху;

3) вдоху і видоху;

4) при затримці дихання;

5) при видиху.

11. При якому варіанті патології не буде спостерігатися патологічне бронхіальне дихання:

1) вогнищева пневмонія і бронхіт;

2) крупозна пневмонія і бронхіт;

3) пухлина легенів і нормальна прохідність бронхів;

4) крупозна пневмонія в стадії опечінкування і ексудативний плеврит;

5) крупозна пневмонія і сухий плеврит.

12. При наявності великих тонкостінних бронхоектазів, заповнених густим гноєм, виникає такий тип дихання:

1) ослаблене везикулярне дихання;

2) посилене везикулярне дихання;

3) патологічне бронхіальне дихання;

4) амфоричне дихання;

5) пцерильне дихання.

13. При наявності ексудативного плевриту над рівнем рідини в легенях вислуховується:

1) ослаблене везикулярне дихання;

2) жорстке везикулярне дихання;

3) патологічне бронхіальне або везикулобронхіальне дихання;

4) амфоричне дихання;

5) везикулярне жорстке дихання з подовженим видихом.

14. Сухі хрипи спостерігаються при:

1) крупозній пневмонії;

2) абсцесі легенів;

3) емфіземі легенів;

4) приступі бронхіальної астми;

5) сухому плевриті.

15. Коли виникають вологі дрібно міхурцеві хрипи:

1) при наявності рідкого ексудату в дрібних бронхах;

2) при наявності в’язкого, густого ексудату в дрібних бронхах;

3) при наявності крупних каверн з рідким змістом;

4) при абсцесі легенів;

5) при приступі бронхіальної астми.

16. Який з відомих Вам феноменів може посередньо посвідчити про наявність пневмоній:

1) сухі свистячі хрипи;

2) сухі жужачі хрипи;

3) дрібноміхурцеві вологі незвучні хрипи (неконсонуючі);

4) дрібноміхурцеві вологі звучні хрипи (консонуючі);

5) коротке везикулярне дихання.

17. Де виникає крепітація:

1) в дрібних бронхах;

2) в крупних бронхах;

3) в порожнині каверни;

4) в порожнині плеври;

5) в альвеолах.

18. Крепітація при крупозній пневмонії зникає при наступних умовах:

1) поява вторинного бронхіту в стадії розсмоктування при крупозній пневмонії;

2) при появі сухого плевриту;

3) при заповненні альвеол ексудатом (стадія опечінкування);

4) при розрідженні харкотиння;

5) при затрудненному виділенні харкотиння.

19. Яке дихання виникає при ущільненні легеневої тканини:

1) бронхіальне;

2) жорстке;

3) везикулярне;

4) змішане;

5) пуерильне.

20. Які умови для поширення бронхофонії:

1) розширення легенів;

2) наявність рідини в плевральній порожнині;

3) наявність повітря в плевральній порожнині;

4) ущільнення легеневої тканини;

5) катаральні зміни в бронхах. виникає крепітаціяхання.нуючі););

21. При синдромі ущільнення легеневої тканини вислуховується:

1) жорстке везикулярне дихання;

2) ослаблене везикулярне дихання, сухі хрипи;

3) патологічне бронхіальне дихання;

4) посилене везикулярне дихання;

5) амфоричне дихання.

22. Сухі жужачі хрипи виникають при:

1) наявності рідкого вмісту в бронхах;

2) при ураженні дрібних бронхів;

3) при ураженні бронхіол;

4) при наявності в крупних бронхах в’язкого секрету;

5) при сухому плевриті.

23. Чому вологі дрібноміхурчаті дзвінкі хрипи можуть свідчити про наявність бронхопневмонії:

1) бо стінка бронха при запаленні ущільнюється;

2) бо при бронхіті порушується прохідність бронха;

3) бо в ураженому бронху збирається велика кількість рідкого ексудату;

4) бо при бронхопневмонії бронх оточений ділянкою ущільненої, інфільтрованої тканини;

5) бо при бронхопневмонії бронх стискається ущільненою, інфільтрованою тканиною легені.

24. Який аускультативний феномен в стадії приливу при крупозній пневмонії вислуховується одночасно з крепітацією:

1) жорстке везикулярне дихання;

2) бронхіальне дихання;

3) везикулобронхіальне дихання;

4) амфоричне дихання;

5) сухі хрипи.

25. При розширенні легенів вислуховується дихання:

1) бронхіальне;

2) везикулярне;

3) жорстке;

4) ослаблене;

5) посилене.

Ести

Література.

1. Василенко В.Х. Пропедевтика внутренних болезней. М., 1989, с. 103-112.

2. Децик Ю.І. Пропедевтика внутрішніх хвороб. К., «Здоров'я», 1998, с. 56 -58, с. 92-98.

3. Короткий В.В., Новосад А.Б. Комп’ютерні тести з пропедевтики внутрішніх хвороб, К, 2001, с. 50-57

Ести

ЗАНЯТТЯ 6

Тема.

Інструментальні| і лабораторні| методи| дослідження| органів дихання|. Підсумкове| заняття| на| методах| обстеження| легеневих| хворих|.

Вид заняття: практичне.

Навчально-виховна мета: знати методики лабораторного обстеження харкотиння, ексудату і трансудату, основні інструментальні і лабораторні методи дослідження в пульмонології, вміти давати клінічну оцінку результатам обстежень.

Вихідний рівень знань.

Анатомія і фізіологія системи органів дихання. Мікроскопія пофарбованих препаратів по Ціль-Нільсену для виявлення туберкульозної мікобактерії.

Зміст теми.

1. Фізичні властивості харкотиння.

2. Мікроскопічне дослідження харкотиння.

3. Бактеріологічне дослідження харкотиння на мікобактерії туберкульозу.

4. Обстеження фізичних і хімічних властивостей плевральної рідини.

5. Мікроскопія осаду ексудатів і трансудатів.

6. Основні інструментальні методи дослідження в пульмонології.

Хід виконання заняття.

1. Опитування (перевірка вихідного рівня знань).

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: