3 страница. 2. Перевірка домашнього завдання.

2. Перевірка домашнього завдання.

3. Групова робота студентів з навчальними зразками лабораторного обстеження харкотиння і плеврального пунктату, діагностична оцінка результатів.

4. Обговорення основних інструментальних методів дослідження в пульмонології, демонстрація рентгенологічних знімків легень, томограм, результатів бронхографії, флюорограм, комп'ютерної томографії, обго­ворення результатів бронхоскопії та пункційної біопсії.

5. Самостійна робота студентів в палатах з хворими (лабораторні та інструментальні методи дослідження у конкретних хворих із легеневою патологією).

6. Обговорення результатів, отриманих при обстеженні хворих.

7. Оцінка кінцевого рівня знань.

Практичні навички: вміти проводити пробу Рівальта, вміти давати клінічну оцінку результатам обстеження харкотиння, ексудату і трансудату та інструментальних методів дослідження пульмонологічних хворих.

Контроль засвоєння теми, контрольні запитання.

1.3 якою метою проводиться обстеження харкотиння, ексудатів і транс­судатів?

2. Що таке харкотиння, добова кількість при різних захворюваннях?

3. Розповісти про фізичні властивості харкотиння (колір, запах, прозо­рість, поділ на шари).

4.Розповісти про характер харкотиння при різноманітних захво­рюваннях, його діагностичне значення.

5. Що являють собою альвеолярні макрофаги і клітини серцевих вад?

6. Що таке спіралі Куршмана і кристали Шарко-Лейдена, їх діагно­стичне значення?

7. При яких захворюваннях легенів зустрічаються еластичні волокна?

8. Що таке ексудат?

9. Що таке трансудат?

10. Розповісти диференціальні ознаки ексудату і трансудату. Проба Рівальта.

11. Перерахувати основні інструментальні методи обстеження в пуль­монології.

Домашня самопідготовка.

1. Загальні фізичні властивості харкотиння, ексудатів ітрансудатів.

2. Характер харкотиння і види ексудатів.

3. Мікроскопічне обстеження нативних препаратів і пофарбованих мазків харкотиння, ексудату і трансудату.

4. Диференціальна діагностика ексудату і трансудату.

5. Основні інструментальні методи дослідження в пульмонології.

Латинські терміни.

Exsudatum, i — запальний випіт (ексудат)

Haemoptoe, es — кровохаркання

Putridus, a, um — гнилий, гнильний

Sputum, i — харкотиння

Transsudatum, i — незапальний випіт (трансудат)

Тести:

1. Що таке диспное:

1) зупинка дихання;

2) задишка;

3) знижена частота дихальних рухів за 1 хв;

4) вимушене положення сидячи з опущеними ногами;

5) вимушене положення лежачи?

2. Яка задишка характерна для бронхіальної астми:

1) інспіраторна;

2) експіраторна;

3) змішана;

4) дихання Чейна-Стокса;

5) дихання Біота?

3. Харкотиння «повним ротом», частіше в ранковий час характерно для:

1) інфільтративно-вогнищевого туберкульозу легенів;

2) бронхоектатичної хвороби;

3) вогнищевої пневмонії;

4) гострого бронхіту;

5) емпієми плеври?.

4. Яке захворювання може спричинити кровохаркання:

1) ексудативний гнійний плеврит;

2) дифузний катаральний бронхіт;

3) вогнищева пневмонія;

4) бронхіальна астма (у період нападу);

5) інфаркт легені?

5.Для якої патології дихальної системи характерний біль у грудній клітці:

1) бронхіту;

2) туберкульозу легенів;

3) емфіземи легенів;

4) міжребрової невралгії;

5) ексудативного плевриту?

6.Статичний огляд грудної клітки передбачає:

1) визначення рухів обох половин грудної клітки;

2) огляд обох половин грудної клітки поза актом дихання;

3) огляд м'язів грудної клітки;

4) визначення ступеня участі обох половин грудної клітки в акті дихання;визначення частоти, глибини і ритму дихання.

7. Характерні особливості гіперстенічної форми грудної клітки:

1) грудна клітка нагадує циліндр, епігастральний кут більший за 90°, розташування ребер майже горизонтальне,надключичні ямки згладжені,лопатки щільно прилягають до грудної клітки;

2) грудна клітка видовжена і сплощена, епігастральний кут гострий; ребра косо розташовані, надключичні ямки добре виражені, лопатки відстають від грудної клітки; 3) дошкоподібна грудна клітка, епігастральний кут менший за 45°;

4) грудна клітка має втиснення в нижній частині груднини;

5) грудна клітка у вигляді конуса, передньо-задній розмір менший за бічний, епігастральний кут наближається до90°.

8. Яка форма грудної клітки характерна для людини, що перенесла рахіт:

1) бочкоподібна;

2) паралітична;

3) «куряча»;

4) човноподібна;

5) астенічна?

9. Яка форма грудної клітки характерна для сирингомієлії:

1) бочкоподібна;

2) паралітична;

3) «куряча»;

4) човноподібна;

5) астенічна?

10. Зменшення «хворої» половини грудної клітки характерне для:

1) ателектазу легенів;

2) однобічного ексудативного плевриту;

3) емфіземи легенів;

4) великої пухлини легенів;

5) абсцесу легенів.

11. Яка частота дихання (кількість дихальних рухів за 1 хв) в нормі у новонароджених:

1) 60—90;

2) 40-45;

3) 16—20;

4) 8—15;

5) 90—120?

12. Що таке дихання Біота:

1) глибоке шумне дихання, що поєднується з патологічним зменшенням частоти дихання;

2) глибокі ритмічні дихальні рухи, що чергуються через рівні проміжки часу з довгими дихальними паузами;

3) після довгої дихальної паузи спочатку з'являється безшумне поверхневе дихання, глибина якого наростає і досягає максимуму на 5—7-му вдихові, а потім в тій самій послідовності зменшується і закінчується наступною паузою;

4) таке саме, як попереднє/гільки замість дихальної паузи спостерігається слабке повфхневе дихання;

5) поверхневі ритмічні дихальні рухи?

13. Завдяки пальпації грудної клітки визначають:

1) болючість;

2) бронхофонію;

3) екскурсію нижніх країв легенів;

4) висоту стояння верхівок;

5) вологі дрібноміхурцеві хрипи.

14. Резистентність міжребрових проміжків збільшується у хворих на:

1) бронхіт;

2) бронхоектатичну хворобу;

3) дифузний пневмосклероз;

4) сухий плеврит;

5) ексудативний плеврит?.

15. Голосове тремтіння зникає або стає ослабленим за таких умов:

1) крупозна пневмонія в стадії розпалу;

2) ексудативний плеврит над місцем проекції рідини;

3) сухий плеврит;

4) над лінією Соколова -копія пофарбованих препаратів, Еліса - Дамуазо;

5) інфаркт легені?.

16. В якій послідовності проводять перкусію легенів:

1) порівняльна, топографічна перкусія;

2) топографічна, порівняльна перкусія;

3) визначення екскурсії легені в, висоти стояння верхівок,порівняльна перкусія;

4) визначення нижніх меж легенів, порівняльна перкусія;

5) визначення полів Креніга, топографічна, порівняльнаперкусія?

17. Тривалість перкуторного тону:

1) буває більшою, якщо тканина менш щільна і маса її більша;

2) тканина більш щільна і маса її більша;

3) тканина менш щільна і маса її менша;

4)не залежить від щільності тканини;

5)не залежить від маси тканини.

18. Який перкуторний звук над легенями в нормі:

1) коробковий;

2) притуплений;

3) ясний легеневий;

4) притуплено-тимпанічний;

5) тупий?

19. Тупий звук над легенями характерний для:

1) емфіземи легенів;

2) пневмотораксу;

3) ексудативного плевриту над місцем проекції рідини;

4) бронхіту;

5) над тонкостінними кавернами, що випорожнилися.

20. При якому з перелічених захворювань під час перкусії визначається притуплено-тимпанічний звук:

1) емфіземі;

2) бронхіальній астмі;

3) ателектазі легені;

4) пневмотораксі;

5) бронхіті?

21. Який перкуторний звук характерний для гострого бронхіту:

1) ясний легеневий;

2) коробковий;

3) тимпанічний;

4) притуплений;

5) тупий?

22. Розміщення верхньої межі легенів ззаду у здорових людей:

1) нарівні остистого відростка V шийного хребця;

2) нарівні остистого відростка VI шийного хребця;

3) на рівні остистого відростка VII шийного хребця;

4) нарівні остистого відростка І грудного хребця;

5) на рівні остистого відростка II грудного хребця.

23.Як правильно збирати харкотиння для загального аналізу:

1) зібрати харкотиння після вечері;

2) збирати харкотиння кожні 3 год в окремі посудини —8 порцій;

3) збирати ранкове харкотиння протягом 3 год;

4) збирати харкотиння протягом 1—2 діб;

5) збирати ранкове харкотини я, бажано до їди і після полоскання ротової порожнини?

24. Наявність у харкотинні пробок Дітріха характерна для:

1) емфіземи;

2) бронхіальної астми;

3) гангрени;

4) катарального бронхіту;

5) вад серця.

25. Про яке захворювання слід думати, отримавши геморагійний пунктат з плевральної порожнини:

1) ракове ураження плеври;

2) серцеву недостатніст;

3) туберкульоз легенів вогнищевий;

4) пневмосклероз;

5) карніфікацію?

Література.

1.Василенко В.Х. Пропедевтика внутренних болезней. М., 1989, с. 143-159.

2. Децик Ю.І. Пропедевтика внутрішніх хвороб. К., «Здоров'я», 1998, с. 98 - 108.

3. Короткий В.В., Новосад А.Б. Комп’ютерні тести з пропедевтики внутрішніх хвороб, К, 2001, с. 57-61

ЗАНЯТТЯ 7

Тема.

Розпитування| та огляд| хворих| із захворюваннями| органів| кровообігу||. Огляд|, пальпація| ділянки| серця|, периферичних судин|. Перкусія| серця|: визначення| меж| відносної| і абсолютної| тупості| серця|. Конфігурація| серця|. Діагностичне| значення|.

Вид заняття: практичне.

Навчально-виховна мета заняття: навчитися методиці збирання ана­мнезу, проведення загального і детального огляду хворих з серцево-судинними захворюваннями, пальпації ділянки серця, визначення границь відносної та абсолютної тупості серця.

Зміст теми.

1. Збирання анамнезу у хворих з серцево-судинною патологією.

2. Проведення загального і детального огляду у хворих з захворюван­нями серцево-судинної системи.

3. Методика і техніка пальпації ділянки серця, визначення границь від­носної та абсолютної тупості серця, ширини судинного пучка, контурів і конфігурації серця.

4. Розбір рентгенограм з різними конфігураціями серця.

Хід виконання заняття.

1. Контроль домашньої підготовки.

2.У пацієнтів з захворюваннями серця зібрати анамнез, виділити основні і додаткові скарги, встановити початок появи симптомів хвороби, їх характер, зв'язок з перенесеними захворюваннями, особливо таких, як ревматизм, ангіна, інфекційні захворювання, сифиліс; стресовими станами та ін.

3.При проведенні загального огляду особливу увагу звернути на положення хворого, колір шкіри та видимих слизових, наявність набряків, стан периферійних судин.

4.Проведення детального огляду та пальпації ділянки серця, визна­чення верхівкового поштовху.

5. Визначення меж відносної та абсолютної тупості серця.

6. Визначення ширини судинного пучка та конфігурації серця.

Практичні навички: вміти провести розпитування серцевого хворого, загальний, детальний огляд, пальпацію ділянки серця, визначати за допомогою перкусії меж відносної та абсолютної тупості серця, ширину судинного пучка, контурів та конфігурації серця, визначати конфігурацію серця за даними ретгенограм.

Контроль засвоєння теми, контрольні запитання.

1. Скарги при серцево-судинній патології.

2. Які зміни можна виявити у хворого з патологією серцево-судинної системи при загальному, детальному огляді ділянки серця, при пальпації серця?

3. Верхівковий та серцевий поштовхи, дігностичне значення.

4. Діагностичне значення систолічного та діастолічного тремтіння.

5. Відносна та абсолютна тупість серця. Техніка проведення перкусії серця.

6. Конфігурація ширина серця в нормі. Патологічні конфігурації серця.

Межі серця

Домашня самопідготовка.

1. Особливості анамнезу у хворих з патологією серцево-судинної системи.

2. Методика проведення огляду та пальпації ділянки серця.

З. Методика і техніка перкусії серця.

4. Складання таблиці з вказанням меж відносної та абсолютної тупості серця, ширини судинного пучка.

Латинські терміни.

Astma cardiale — серцева астма

Cyanosis, is — синюшність

Dolor, oris — болі

Dyspnoe,es — задишка

Orthopnoe, es — задишка в сидячому положенні

Pulsatio, onis — пульсація

Тести:

1. Де і коли виникає і визначається систолічне „котяче муркотіння”:

1) при стенозі мітрального отвору на верхівці;

2) при стенозі гирла аорти;

3) при недостатності клапанів аорти в II-му міжребер’ї справа коло грудини;

4) на верхівці серця при сухому перикардиті;

5) в зоні абсолютної тупості серця при сухому перикардиті.

2. Серцевий поштовх – це:

1) пульсація зліва від грудини на досить великій площі;

2) пульсація в II-му міжребер’ї справа;

3) пульсація в II-му міжребер’ї зліва;

4) епігастральна пульсація;

5) пульсація в югулярній ямці.

3. Як відрізнити пульсацію сонних артерій від пульсації яремних вен на шиї:

1) пульсація сонних артерій видно досередини від грудино-ключичного м’язу, а вен – назовні;

2) пульсацію сонних артерій видно назовні від грудино-ключично-сосковидного м’язу, а вен – досередини;

3) пульсація артерій не помітна в нормі;

4) пульсація вен більш помітна, ніж пульсація артерій;

5) пульсація вен помітна в югулярній ямці.

4. Що таке „голова медузи”:

1) лице при мітральному стенозі;

2) аортальне лице;

3) видимі набряклі вени на животі (венозні колатералі);

4) видимі набряклі вени на шиї;

5) лице при хронічній недостатності кровообігу.

5. Анасарка – це:

1) набряки на ногах;

2) набряки на попереку;

3) набряки на шиї;

4) водянка живота;

5) набряк всього тіла.

6. Осанка „гордої людини” буває при:

1) мітральному стенозі;

2) ексудативному перикардиті;

3) злипливому перикардиті;

4) астмі;

5) ексудативному плевриті.

7. Лице Корвізара буває при:

1) серцевій недостатності;

2) мітральному стенозі;

3) асциті;

4) пастозності;

5) при стисненні верхньої порожнистої вени.

8. Що таке кардіалгія:

1) болі в області печінки;

2) болі в області серця;

3) відчуття „перебоїв” в області серця;

4) м’язові болі;

5) серцебиття.

9. Пастозність – це:

1) кровохаркання;

2) кашель;

3) похолодання кінцівок;

4) відчуття пульсації в тілі;

5) легка ступінь набряку.

10. Що таке гемоптое (haemoptoe):

1) кровохаркання;

2) кашель;

3) похолодання кінцівок;

4) відчуття пульсації в тілі;

5) легка ступінь набряку.

11. Патологічне зміщення верхівкового поштовху вліво буває при:

1) гіпертрофії лівого шлуночка;

2) асциті;

3) метеоризмі;

4) емфіземі легенів;

5) пневмосклерозі.

12. Площа нормального верхівкового поштовху складає:

1) 1 см²;

2) 2 см²;

3) 3 см;

4) 4 см;

5) 5 см².

13. „Розлитим” називається такий верхівковий поштовх, площа якого складає:

1) 1-2 см²;

2) до 1 см²;

3) до 2 см²;

4) більше ніж 2 см².

14. Резистентний верхівковий поштовх свідчить про:

1) недостатність мітрального клапану;

2) недостатність клапанів аорти;

3) стеноз гирла аорти;

4) гіпертрофію лівого шлуночка;

5) дилятацію порожнини лівого шлуночка.

15. Надчеревна пульсація, що посилюється на вдоху, свідчить про:

1) атеросклероз аорти;

2) гіпертрофію лівого шлуночка;

3) гіпертрофію правого шлуночка;

4) аневризму аорти;

5) судинну пухлину печінки (гемангіому).

16. Артеріальна пульсація печінки може виникати при:

1) недостатності мітрального клапану;

2) недостатності клапанів аорти;

3) недостатності тристулкового клапану;

4) недостатності скоротливої функції і лівого шлуночка;

5) стенозі мітрального отвору.

17. Коли буває „танок каротид”:

1) при стенозі мітрального отвору;

2) при недостатності мітрального клапану;

3) при стенозі гирла аорти;

4) при недостатності клапанів аорти;

5) при недостатності трикуспідального клапану.

18. Збільшення плоші абсолютної тупості серця спостерігається при:

1) лівобічному пневмотораксі;

2) емфіземі легенів;

3) приступі бронхіальної астми;

4) пневмоперикардиті;

5) запаленні передніх країв легень.

19. Зміщення лівої границі серцевої тупості вліво може спостерігатись при:

1) гіпертрофії правого передсердя;

2) гіпертрофії лівого пердсердя;

3) гіпертрофії правого і лівого пердсердя;

4) гіпертрофії правого і лівого шлуночків;

5) стенозі мітрального клапану.

20. Верхня границя абсолютної тупості серця розміщена:

1) нижній край III-го ребра по лівій середньоключичній лінії;

2) нижній край IV-го ребра по лівій парастернальній лінії;

3) нижній край V-го ребра по лівій середньоключичній лінії;

4) верхній край III-го ребра по лівій парастернальній лінії;

5) верхній край IV-го ребра по лівій середньоключичній лінії.

21. В результаті чого виникає merbus coeruleus:

1) бронхіальної астми;

2) мітрального стенозу;

3) серцево-судинної недостатності;

4) стеноза гирла легеневої артерії;

5) коарктації аорти.

22. Систолічне “котяче муркотіння” на основі серця пальпується при:

1) недостатності клапанів аорти;

2) стенозі гирла аорти;

3) мітральному стенозі;

4) недостатності лівого атріо-вентрикулярного клапану;

5) недостатності правого атріо-вентрикулярного клапану.

23. Пульсація яремних вен – патогномічний симптом при:

1) недостатності клапанів аорти;

2) недостатності мітрального клапану;

3) недостатності трикуспідального клапану;

4) мітральнvarasternalis стенозі;

5) стенозі правого атріовентрикулярного клапану.

24. При серцево-судинній недостатності набряки появляються на:

1) нижніх кінцівках;

2) лиці;

3) спині;

4) на повіках;

5) на верхніх кінцівках.

25. Характер ціанозу при серцево-судинній недостатності:

1) дифузний;

2) на лиці;

3) акроціаноз;

4) на нижніх кінцівках;

5) на окремих частинах тіла.

Література.

1.Василенко В.Х. Пропедевтика внутренних болезней. М., 1989, с. 155-165.

2. Децик Ю.І. Пропедевтика внутрішніх хвороб. К., «Здоров'я», 1998, с. 123 - 139.

3. Короткий В.В., Новосад А.Б. Комп’ютерні тести з пропедевтики внутрішніх хвороб, К, 2001, с. 62-71.

ЗАНЯТТЯ № 8

Тема.

Аускультація серця. Методика і точки вислуховування. Тони серця, механізм утворення. Зміни тонів у патології. Діагностичне значення аускультації серця.

Вид заняття: практичне.

Навнально-виховна мета заняття: навчитися методиці та техніці вислуховування серця; знати проекцію клапанів та отворів серця на передню поверхню грудної клітки, місця вислуховування тонів та шумів, вивчити зміни тонів серця, знати генез тонів серця, причини їх змін; визначення фаз діяльності серця.

Вихідний рівень знань.

Загальні положення про систему кровообігу, діяльність серця.

Зміст теми.

1. Проекція клапанів серця на передню поверхню грудної клітки та точок їх вислуховування у здорових осіб.

2. Засвоїти звучання тонів серця у здорових, людей, відмінності І та II тонів серця, механізм їх виникнення.

3. Біля ліжка хворого провести аускультацію серця у осіб з нормальними тонами та у хворих з патологічними змінами.

4. Провести аускультацію серця у хворих з наявними шумами.

5. Групова аускультація хворих з патологією серця.

Хід виконання заняття.

1. Контроль домашньої підготовки.

2. В навчальній кімнаті у здорових людей (студентів) відмітити проекцію клапанів на поверхню грудної клітки га точки аускультації за до­помогою дермографа.

3. Аускультація серця в палаті у хворих і захворюваннями серця.

4. Прослуховування платівки з записом тонів серця, їх змін та шумів.

Практичні навички: вміти провести аускультацію серця, застосовувати принципи лікарської деонтології при обстеженні хворих з захворюваннями серця.

Контроль засвоєння теми, контрольні запитання.

1. Чим обумовлений порядок аускультації серця?

2. Проекція клапанів та отворів на поверхню грудної клітки, точки вислухо­вування серця.

3. І (систолічний) та II (діастолічний) тони серця, їх генез та характеристика.

4. Патологічні зміни тонів серця.

Домашня самопідготовка.

1. Аускультація серця (в нормі та при захворюваннях).

2. Графічне зображення систоли та діастоли серця.

3. Результати аускультації серця у хворого, якого обстежуємо (записати у зошиті) та їх діагностичне значення.

Латинські терміни

Arrhythmia, ae — аритмія, непра­вильний ритм

Atrium, ii —предсердя

Bicuspidalis, e — двохстулковий

Bradys (греч.) — повільний, рідкий

Bradycardia. ae — рідкі серцеві скорочення

Сог, dis — серце

Crescendo (італ.) — наростаючий

Decrescendo (італ.) — затухаючий

Dilatatio, onis — розширення

Diastole, es — розтягування, диастола

Embriocardia, ae — ембріональний ритм серця

Holos (греч.) — цільний

Insufficientia, ae — недостатність

Mitralis, е — мітральный

Ostium, ii — отвірс

Regurgitatio, onis — зворотній рух

Rhythmus, i — ритм, такт

Stenosis, is — звуження

Systole, es — стискання, скорочення

Tachys (греч.) — швидкий

Tachycardfa, ae — швидкі, часті серцеві скорочення

Tricuspidalis, е — трьохстулковий

Valvula, ae — заслонка, клапан

Ventriculus, i — шлуночок

Vitium cordis — вада серця

Тести:

1. Тон серця виникає під час:

1) систоли шлуночків;

2) діастоли шлуночків;

3) систоли передсердь;

4) діастоли передсердь;

5) дилатації лівого шлуночка.

2. II тон серця виникає під час:

1) систоли шлуночків;

2) діастоли шлуночків;

3) діастоли передсердь;

4) систоли передсердь;

5) дилатації шлуночків.

3. Зі скількох компонентів скла­дається І тон:

1)з одного;

2) двох;

3) трьох;

4)чотирьох; 5) п'яти?

4. Зі скількох компонентів скла­дається II тон:

1) з одного;

2) двох; 3)трьох;

4) чотирьох;

5) п'яти?

5. Унаслідок напруження міокар­да шлуночків, закриття перед-сердно-шлуночкових клапанів, скорочення передсердь, коливань початкової частини аорти і леге­невого стовбура утворюється:

1) І тон;

2) II тон;

3) III тон;

4) IV тон;

5) перикард-тон.

6. Унаслідок одночасного закрит­тя клапанів аорти і легеневого стовбура утворюється:

1) І тон;

2) II тон;

3) тон відкриття мітрального клапана;

4) III тон; 5)IV тон.

7. Як хворий має дихати під час проведення аускультації серця:

1) спокійно;

2) глибоко;

3) часто;

4) затримати дихання на фазі вдиху;

5) затримати дихання на фазі видиху?

8. Де міститься точка вислуховування лівого передсердно-шлу-ночкового клапана:

1) у місці прикріплення III ребра до груднини зліва;

2) на верхівці серця;

3) на основі серця;

4) біля основи мечоподібного відростка;

5) у другому міжребровому проміжку зліва від груднини?

9. Де міститься точка вислухову­вання аортального клапана:

1) на верхівці серця;

2) у другому міжребровому проміжку справа від груднини;

3) у другому міжребровому проміжку зліва від груднини;

4) на мечоподібному відростку;

5) у четвертому міжребровому проміжку зліва від груднини?

10. Де міститься точка вислухо­вування клапана легеневого стов­бура:

1) на верхівці серця;

2) у другому міжребровому проміжку справа;

3) у другому міжребровому проміжку зліва;

4) на мечоподібному відростку;

5) у четвертому міжребровому проміжку зліва?

11. Де міститься точка вислухо­вування правого передсердно-шлуночкового клапана:

1) на верхівці серця;

2) у другому міжребровому проміжку справа від груднини;

3) у другому міжребровому проміжку зліва від груднини;

4) на мечоподібному відростку;

5) у четвертому міжребровому проміжку зліва від груднини?

12. Де міститься 5-та точка вислу­ховування серця:

1) у місці прикріплення ручки груднини до її тіла;

2) у третьому міжребровому проміжку зліва, біля груднини;

3) біля мечоподібного відростка;

4) на верхівці серця;

5) у другому міжребровому проміжку зліва біля груднини?

13. В якій послідовності вислухо­вуються клапани серця:

1) лівий передсердно-шлуноч-ковий, правий передсердно-шлуночковий, аортальний, легеневого стовбура;

2) аортальний, легеневого стовбура, лівий передсердно-шлуночковий, правий перед-сердно-шлуночковий;

3) лівий передсердно-шлуноч-ковий, аортальний, легеневого стовбура, правий передсер-дно-шлуночковий;

4) лівий передсердно-шлуноч-ковий, аортальний, легеневого стовбура, правий передсер-дно-шлуночковий, аорталь­ний;

5) правий передсердно-шлуночковий, лівий передсер-дно-шлуночковий, аорталь­ний, легеневого стовбура?

14. Якою має бути послідовність точок вислуховування клапанів серця:

1) другий міжребровий промі­жок справа біля груднини, другий міжребровий промі­жок зліва, верхівка, мечопо­дібний відросток;

2) верхівка серця, другий міжребровий проміжок справа біля груднини, другий міжреб­ровий проміжок зліва біля груднини, мечоподібний від­росток;

3) верхівка серця, мечоподіб­ний відросток, другий міжреб­ровий проміжок зліва біля груднини, другий міжреб­ровий проміжок справа;

4) верхівка серця, другий між­ребровий проміжок справа біля груднини, другий міжреб­ровий проміжок зліва біля груднини, мечоподібний від­росток, III—IV ребра зліва в місці прикріплення до груд­нини;

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: