9 страница. 3)температури тіла знижується тільки після призначеня глюкокортикоїдів;

3)температури тіла знижується тільки після призначеня глюкокортикоїдів;

4)усе перелічене?

10. Що таке системні васкуліти:

1)захворювання, що характеризуються ураженням стінки судин будь-якого калібру у вигляді вогнищевого або сегментарного імунокомплексного запалення та некрозу;

2)дегенеративно- дистрофічний судинний процес;

3)хвороби обміну?

11. Які дані аускультації серця свідчать про наявність у хворих на ревматизм кардиту:

1) ослаблення тонів серця, тахікардія, ритм галопу;

2) посилення тонів серця, брадікардія;

3) тони серця не змінені, частота серцевих скорочень в нормі?

12. Що таке ревматизм:

1)дифузне прогресуюче захворюванн сполучної тканини з переважним ураженням суглобів, їхньою деформацією та наявністю запальних і дистрофічних процесів у різних органах;

2)дифузне захворювання сполучної тканини з переважним ураженням шкіри та посмугованої м’язової тканини;

3)дифузне захворювання сполучної тканини з фіброзно-атрофічними змінами шкіри, кістково-суглобової системи та внутрішніх органів;

4)інфекційно-алергічне захворювання рецидивного перебігу з переважною локалізацією процесу в серцево-судинній системі?

13. Які дані аускультації серця свідчать про наявність у хворих на ревматизм кардиту:

1) ослаблення тонів серця, тахікардія, ритм галопу;

2) посилення тонів серця, брадікардія;

3) тони серця не змінені, частота серцевих скорочень в нормі?

14. Які лабораторні показники крові свідчать про активність ревматичного процесу:

1) лейкоцитоз, прискорена ШОЕ;

2) наявність С-реактивного білка, збільшення кількості фібриногену, диспротеїнемія;

3) підвищення вмісту сіалових кислот, серомукоїду, гексозаміну;

4) підвищення титрів антистрептолізину-О, антигіалуронідази, антистрептокінази;

5) усе перелічене?

15. Ознакою якого дифузного захворювання сполучної тканини є симптом окулярів (періорбітальний дерматит з набряком і пігментацією шкіри довкола очей):

1) системного червоного вовчака;

2) системної склеродермії;

3) дерматоміозиту?

16. Якому з дифузних захворювань сполучної тканини властивий симптом кисету:

1) системному червоному вовчаку;

2) системній склеродермії;

3) дерматоміозиту;

4) вузликовому періартеріїту;

5) синдрому Шарпа?

17. Що таке системний червоний вовчак:

1) хронічне полісиндромне захворюння переважно молодих жінок, що розвивається на фоні генетично обумовленого розладу імунорегуляції, з неконтрольованою продукцією аутоантитіл;

2) дифузне захворювання сполучної тканини з переважним ураженням дерми, підшкірної клітковини та глибокої фасції з еозинофілією;

3) дифузне захворювання сполучної тканини і дрібних судин з поширеними фіброзно-склеротичними змінами шкіри та строми внутрішніх органів?

18. Як часто виявляють феномен LE-клітин у хворих на системний червоний вовчак:

1) у 20%;

2) у 30%;

3) у 50%;

4) у 80%?

19. Яка клінічна картина при системному червоному вовчаку:

1) люпус-дерматит; люпус-артрит; люпус-серозит;

2) люпус-кардит; люпус-пневмоніт;

3) люпус-нефрит; люпус-гепатит;

4) люпус-енцефаліт; люпус-поліневрит;

5) усе перелічене?

20. Про що свідчить наявність С- реактивного протеїну в крові:

1) про запальну реакцію інфекційного або неінфекційного походження;

2) про реакцію гіперчутливості;

3) про псевдоалергічну реакцію;

4) усе перелічене?

Домашня самопідготовка:

1. Загальне поняття про поліорганність уражень при хворобах кістково-м’язевої системи та сполучної тканини.

2. Клінічна картина при ревматизмі, її особливості в залежності від локалізації процесу.

3. Лабораторна діагностика ревматизму і ступінь його активності.

4. Діагностичні критерії ревматизму по Киселю-Джонсу-Нестерову.

5. Дифузні хвороби сполучної тканини: основні клінічні та лабораторно-інструментальні ознаки.

Латинські терміни.

Ankylosis, is – нерухомість суглоба як наслідок патологічного зростання суглобових поверхонь

Arthralgia, ae – біль в суглобі

Arthritis, tidis – запалення суглобу

Arthron (грец.) – суглоб

LE cellulae –вовчакові клітини

Myalgia, ae – м’язевий біль

Myasthenia, ae – слабість м’яза

Myatonia, ae – зниження м’язевого тонусу

Література.

1. Василенко В.Х. Пропедевтика внутренних болезней. М., 1982, с. 285-289; 601-612; 615-618.

2. Децик Ю.І. і співавт. Пропедевтика внутрішніх хвороб. Київ, 1998, с. 467-487.

3. Короткий В.В., Новосад А.Б. Комп’ютерні тести з пропедевтики внутрішніх хвороб, К, 2001, с. 138-141.

Перелік навчально-методичної літератури

Основна література:

1. Нормативні директивні правові документи регламентуючі накази та інструкції МОЗ України, стандарт якості надання медичної допомого при захворюваннях внутрішніх органів.

2. Дзяк Г.В., Нетяженко В.З., Хомазюк Т.А. та ін. Основи обстеження хворого та схема історії хвороби (довідник). – Дн-ск, Арт-прес, 2002.

3. Дзяк Г.В., Хомазюк Т.А., Нетяженко В.З. Основи діагностики внутрішніх хвороб (довідник). – Дн-ск, видавництво ДДМА, 2001.

4. Нетяженко В.З., Полишко В.К., Семина А.Г. Руководство к практическим занятиям по семиотике и диагностике в клинике внутренних болезней.(в 2-х томах); К: "Хрещатик", 1994.

5. Нетяженко В.З. Алгоритми діагностики в клініці внутрішніх хвороб, К., Хрещатик, 1996.

6. Никула Т.Д., Шевчук С.Г., Мойсеєнко В.О., Хомазюк В.А. Пропедевтика внутрішніх хвороб.- К.,1996

7. Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за хворими / За заг. ред. Єпішина А.В. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001.

8. Пропедевтика внутрішніх хвороб за ред. Ю.І.Децика, К. “Здоров’я”, 1996

9. Шкляр М.Б. Диагностика внутренних болезней. К.: 1972.

10. Яворський О.Г., Ющик Л.В. Пропедевтика внутрішніх хвороб у запитаннях і відповідях. К.: "Здоров’я", 2003.

11. Методичні розробки для аудиторної та позааудиторної підготовки студентів.

Додаткова:

1. Василенко В.Х. Введение в клинику внутренних болезней.- М.: Медицина, 1985.

2. Губергриц А.Я. Непосредственное исследование больного.- М.: Медицина, 1972.

3. Основи медичних знань та методи лікування за Девідсоном (т.1-2) - пер. с англ., Київ:"Кобза",1994.

4. Пелещук А.П., Передерій В.Г., Рейдерман М.І. Фізичні методи дослідження в кліниці внутрішніх хвороб.- К.: Здоров'я, 1993.

5. Передерий В.Г., Нетяженко В.З., Семина А.Г. Методика обследования в клинике внутренних болезней.- К: Б.И.,1994.

6. Щулипенко И.М. Методические указания для студентов по написанию истории болезни на кафедре пропедевтики внутренних болезней - К: НМУ, 1989.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: