Поняття про душу у вченні Анаксагора та Демокріта

Античний філософ Анаксагор (500-428 рр. до н.е.) за основу світу визначає дрібні частки стихій (земля, вода, повітря, вогонь) - гомеомерії. Це ще не атоми; гомеомерії ближче до молекул, оскільки за своєю природою вони споріднені тій великій речовині, яка з гомеомерій складається. Усі тіла і

предмети являють собою поєднання гомеомерій. Якісна своєрідність речі визначається перевагою будь-яких гомеомерій в їх загальній суміші.

Гомеомерії самі по собі інертні. Їх з'єднання і роз'єднання відбувається завдяки Нусу або Розуму, основне призначення якого полягає в організації та впорядкованості світу. Однак Нус, за Анаксагором, - це не первинна по відношенню до матерії субстанція. Нус є найтоншою і найлегшою речовиною, близькою до повітря. Він проникає всюди, тому все має душу. І рослини, і тварини, і людина утворилися з гомеомерій, раніше розсіяних в повітрі і згодом прибитих до землі дощем. Спочатку з'явилися рослини, потім тварини, з них - людина.

Анаксагор в якості загального механізму організації психічного висуває не закон подібності, а принцип протилежності. Він вказує, що не можна отримати відчуття теплого, якщо наше тіло і впливаючий на нього предмет однаково теплі. Прісне пізнається через солоне, солодке - через гірке і т.д.

Демокріт (460-370 рр. до н. е.) за першооснову світу визначає атоми (атомарна картина світу). Вони менші по величині, більш легкі, неподільні і не тотожні видимим предметам. Атоми різняться один від одного по величині, формі і положенню або повороту. Головною і необхідною умовою руху

атомів, їх єднання і роз'єднання є порожнеча. Без неї світ був би нерухомим, він прийняв би статично мертвий характер. Тільки завдяки порожнечі атоми можуть знаходиться в постійному русі, а природа і світ в цілому - в його вічному зміні та розвитку.

У результаті механічних процесів з'єднання атомів виникає все, що оточує людину, включаючи і її саму. Життя не є продуктом божественного акту, воно породжується зчепленням вологих і теплих атомів, так тварини виникли з води та мулу. Від тварин утворилась людина. Всі живі істоти безперервно змінюються. З безлічі форм тварин, яких створювала природа, виживали найбільш досконалі. До числа найбільш досконалих тварин і належать людина.

Душа тварин і людини є те, що змушує їх рухатися. Вона тілесної природи і складається з атомів особливого роду, що відрізняються своєю формою і надзвичайною рухливістю.

Атоми душі - круглі, гладкі і споріднені атомам вогню. Якщо душевних атомів в організмі стає занадто мало і ця втрата не відновлюється, настає смерть.

Демокріт намагався розкрити природу, умови і механізми виникнення пізнавальних і спонукальних сил людини, визначити їх місце в загальній картині його духовного життя.

В пізнавальну сферу душі включалися відчуття, сприймання і мислення. Первісною формою пізнавальної діяльності Демокріт вважав відчуття і сприймання. На них спирається мислення. Без відчуття і сприймань думки не виникають. Демокріт вважав, що почуття не можуть відобразити сутність речей (наприклад, атомарну структуру тіл). Тільки мислення, що виконує функцію, подібну мікроскопу, дозволяє бачити те, що залишається за межами органів почуттів. Відправними положеннями в поясненні виникнення відчуттів і сприйнять у Демокріта виступає принцип подібності і механізм витікань.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: