Особливості джерел приватного права країн континентальної Європи

Приватне право країн континентальної Європи кодифіковано. При цьому під кодексом розуміється зведений законодавчий акт, у якому поєднуються й систематизуються правові норми, що регулюють подібні, однорідні суспільні відносини.

Для країн континентальної Європи властивий так званий дуалізм приватного права, що проявляється в існуванні як цивільного, так і торговельного кодексів. Джерела цього кореняться в історичному розвитку права в Середніх століттях. В англо-американському праві подібного дуалізму не існує, воно є загальним і не має розподілу на галузі. Дуалізм приватного права країн континентальної Європи проявляється також й у тому, що торговельне право, формально відокремлено від права цивільного, проте, регулює відносини, що мають приватноправовий характер. Учасники таких відносин рівні по відношенню один до одного й не пов’язані адміністративним або іншим владним підпорядкуванням. Базові інститути торговельного права є цивільно-правовими (суб’єкти, угоди, договірні зобов’язання й ін.).

Основними причинами появи такого дуалістичного поділу в регулюванні подібних суспільних відносин є становий характер феодального суспільства й особливості купецької діяльності. Звичаї й звичаї, прийняті в купецькій діяльності, були відображені в торговельному праві, що відрізнялося від більш консервативного класичного цивільного права. Однак розвиток торгівлі й промисловості вимагав більше гнучкої й динамічної правової матерії, якою й стало торговельне право. У зв’язку з поступовим стиранням у суспільстві станових меж торговельне право у свою чергу також вплинуло на розвиток права цивільного. Згодом відбулося таке з’єднання норм обох галузей приватного права, що окремі країни континентальної Європи (Нідерланди, Італія) усунули цей дуалізм. Але й там, де такий дуалізм приватного права збережений де-юрі (Франція, Німеччина), де-факто некодифіковані норми цивільного й торговельного права мають багато загального й не завжди можна визначити їхній галузевий характер.

Для кодексів країн континентальної Європи властиві:

• добре обміркована розробка норм і принципів права, що поєднується із прагненням полегшити їхнє сприйняття;

• лаконічність і текстуальна ясність;

• єдність предмета регулювання;

• взаємозв’язок і логічна послідовність розміщення розділів і глав, а також послідовність нумерації статей;

• формально офіційний характер законотворчого процесу;

• паритетний характер кодексу й інших законів, що регулюють подібні відносини;

• узгодженість положень кодексу;

• відсутність граничної деталізації, що дозволяє говорити про гнучкість і пристосовність формулювань, а також пояснює «довге життя» класичних кодексів країн континентальної Європи (Франції, Німеччини).

Всі вищевказані ознаки відрізняють класичні цивільні й торговельні кодекси країн континентальної Європи від цивільних (комерційних) кодексів країн з англо-американською правовою системою. Останні являють собою скоріше зводи цивільного й торговельного законодавства, тобто інкорпорації різних законів в один акт (наприклад, цивільний кодекс Каліфорнії, Єдиний торговельний кодекс США).

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: