ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПРОСТІР В УКРАЇНІ 10 страница

408 ^

Тема XIV. Україна і світ

у якості «рівних» і «повноцінних» членів політичної спільноти. Тільки за умови повного і безумовного включення громадян у соціум досягається громадянська єдність.

Толерантність залишає недоторканими властиві різним ре­лігіям, політичним партіям та іншим соціальним групам претензії на істину і правоту. Проте, вони не повинні претендувати на мо­ральну або владну монополію і мають обмежити їх практичну значущість. Переконання повинні бути практично значущими тільки у межах, визначених нормою повного і пропорційного включення всіх громадян у соціум. Така вимога означає послідовну реалізацію можливостей слідувати тому способу життя, який наказує людині її релігія або етос. Однак, вона повинна реалізовувати свій етос у межах норм громадянського рівноправ'я, і також зобов'язана по­важати у цих межах етос інших.

Точаться дискусії з приводу міри толерантності — якою мірою і в яких ситуаціях толерантність має бути присутня. Проблематич­ною є повна (радикальна) толерантність, яка вимагає толерантності навіть до радикалів, що потенційно становлять загрозу для дотри­мання прав частини громадян або стабільності соціальної системи.

Ефективна толерантність неминуче повинна бути абсолют­ною, і, щоб дієво виконувати свої функції — бути примусом, бути нетолерантною до нетолерантності. Карл Погшер це визначив як «парадокс терпимості»: «необмежена терпимість повинна при­вести до нетерпимості». У цьому плані суперечка стосується меж терпимості — наскільки суспільство і його соціальні інститути ма­ють віднайти розумні засоби самозбереження, що певною мірою підмінює принцип толератності.

Портрет класика

Рональд Інглегарт (народ, у 1934 р.)

Рональд Інглегарт — американський політолог, директор загальносвітового до­слідження цінностей, яке охоплює по­над 80 країн світу на всіх шести континен­тах, що становить 85 % загальної людської популяції. Досліджує різницю цінностей суспільств та поступову зміну цінностей. Ав­тор понад 200 публікацій, серед яких такі книги як «Тиха революція», «Культурний зсув у розвиненому індустріальному суспільстві», ♦Зміна цінностей у глобальній перспективі», «Модернізація та постмодернізація», «Мо­дернізація, культурні зміни та демократія: порядок людського розвитку».

Толерантність, плюралізм, компроміс

Німецький дослідник Рональд Інглегарт безпосередньо пов'я­зує толерантність із рівнем матеріального добробуту, економічним прогресом та типом культури. Вона, на його думку, залежить від того, чи суспільство ближче до «традиційної», чи до «секулярно-раціональної» культури. Суспільствам першого типу культури властиві «цінності виживання», неповага до етнічного рівноправ'я, рівності статей, низький рівень міжособистісної довіри, нетерпимість до інакодумців; для спільнот із культурою другого типу характерні «цінності самовираження».

_____——_тш^^шшштш——-——-—шшш-шшш..штшш.шшшш СЛОВНИК щтщ

Толерантність — у загальному значенні — здатність приймати щось, не схвалюючи це. На індивідуальному рівні — це здатність сприймати без агресії думки, які відрізняються від власних, а також особливості поведінки та способу життя інших. Терпимість до чужого способу життя, поведінки, звичаїв, почуттів, ідей, вірувань є умовою стабільності та єдності суспільств, особливо тих, які не є гомогенними ні в релігійному, ні в етнічному, ні в інших соціальних вимірах.

Плюралізм — філософське вчення, згідно з яким існує кілька не­залежних начал буття чи основ знання; характеристика політичної системи суспільства, за якої соціальні групи мають можливість вис­ловлювати власні позиції через своїх представників у політичних і гро­мадських організаціях. Плюралізм передбачає різні позиції, погляди, що відображають розмаїтість інтересів у суспільстві.

Компроміс — згода, порозуміння з політичним противником, до­сягнуті шляхом взаємних поступок.

Компроміс у політичній взаємодії є однією з суттєвих ознак демократичного суспільства, важливим, визначальним його прин­ципом, згідно з яким учасники політичного процесу мають по­годжуватися на поступки, вміти жертвувати певною другорядною часткою своєї позиції заради досягнення згоди в головному, для встановлення взаємної прийнятності намірів та рішень.

Компроміс є важливим засобом запобігання соціально-полі­тичним, етнічним, міжнародним зіткненням, пом'якшення кон­фронтації, подолання внутрішньополітичних криз, уникнення роз­колу в суспільстві. Він буває можливим, коли його наслідком постає можливість уникнути втрат більших, ніж жертви компромісу. Політика компромісу є нагальною вимогою сучасного політичного процесу, коли за умов розвиненої соціальної багатоманітності будь-який безкомпромісний, непоступливий, «принциповий» курс, за­снований на негнучких ідеологічних настановах та принципах, на «неухильній послідовності», призводить до ізоляції політичної спільноти й до виникнення кризових станів у ній.

Тема XIV. Україна і світ

Компроміс слід відрізняти від безпринципності, непослідовності та непередбачуваності в політиці.

ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОСТІ,

ІНТЕРЕСИ ТА ЦІННОСТІ ЯК ОСНОБА ЄДНОСТІ ЛЮДСТВА

ТА СПІВПРАЦІ МІЖ НАРОДАМИ

Зважаючи на глобальні проблеми людства, які на конкретному рівні ми вже докладно розглянули у відповідній темі цієї книги, орієнтирами прогресивної свідомості та вимогами сучасності від політиків стають питання досягнення єдності людства та справжньої співпраці між народами, здатності разом вирішувати спільні світові проблеми.

Глобальні проблеми були усвідомлені в 60-х роках XX ст., коли вчені виявили зміни у глобальній системі та їх можливі наслідки. Незабаром сформувався й новий науковий напрям — глобалістика.

= Словник.,

Глобалістика — міждисциплінарна форма знання у царині між­народних відносин та світової політики, що займається виявленням сутності, тенденцій та причин появи процесів глобалізації та інших процесів і проблем світового масштабу. Завданням глобалістики є роз­робка позитивних виходів із ситуацій, що виникають, та попереджен­ня негативних наслідків для світового суспільства, біосфери та лю­дини.

Глобальні проблеми — проблеми, що стосуються всіх без "ви­ключення народів і громадян, вимагають докладання зусиль усієї світовой спільноти. Це об'єктивний чинник існування сучасної цивілізації, що потребує пошуку конструктивних шляхів для сво­го вирішення.

Учені-глобалісти виділяють три основні групи глобальних проблем:

1) проблеми, що пов'язані зі сферою міжнародних відносин, які відображають суперечності й об'єктивно необхідні пере­творення;

2) глобальні проблеми у сфері взаємодії особистості та су­спільства;

3) глобальні проблеми у сфері взаємодії людини та природи. Усі ці проблеми є проблемами незбалансованості потреб

(Тгабальні проблеми сучасності

життєдіяльності людей (звичок) та можливостей навколишнього середовища.

Поряд із політичними питаннями, ці проблеми потребують та­кож і значної уваги з боку наукової спільноти та, відповідно, уваги вчених. Таким чином, у їх обговорення і прийняття рішень щодо шляхів вирішення втягнуті широкі кола політичної та наукової світової спільноти. Ефективна науково-технічна та економічна \ політика у світі може значно впливати на вирішення екологічної, енергетичної та інших глобальних проблем.

Словник _

Глобальне суспільство — суспільство, яке охоплює всю земну кулю і громадянами якого є всі жителі планети Земля. Поняття на­було поширення в другій половині XX ст., коли виникла потреба в дослідженні глобальних суспільних процесів, які впливають на роз­виток людства в цілому. Суспільства окремих країн світу на противагу до глобального суспільства називаються локальними суспільствами.

Глобальне громадянське суспільство — організоване в глобаль­ному масштабі об'єднання людей, які незалежно від національної належності та власного громадянства розділяють загальнолюдські цінності. Ці люди проявляють активність щодо вирішення проблем світового розвитку, особливо у тих сферах, де політичні діячі не мо­жуть або не хочуть приймати рішення про необхідні дії.

Політичною основою глобального громадянського суспільства виступають глобальні рухи недержавних організацій: екологічних, антивоєнних, культурних.релігійних тощо. Вони слугують альтер­нативними або неофіційними каналами спілкування у світовому співтоваристві, допомагають установленню взаємної довіри між на­родами. В економічній сфері вони базуються на транснаціональних корпораціях, що представляють світове приватне підприємництво з його інтересами. Однак попри велику соціальну відповідальність приватного бізнесу, у цій сфері є небезпека того, що підприємці у прагненні до економічної вигоди не приділятимуть увагу екологічним та іншим загальносвітовим проблемам.

Технологічною основою глобального громадянського суспільства є новітні технології, що забезпечують розповсюдження глобаль­них потоків інформації поза державні кордони і на будь-яку відстань.

Активно розробляється у світі питання формування нової моде­лі держави — не тільки правової та соціальної, а «соціоприродної», «екологічної». Така держава має не тільки забезпечувати ефектив­ну організацію життя людей, а й піклуватися про можливості всіх

наступних поколінь громадян, враховуючи їх безпеку, збереження й покращення навколишнього середовиа;а та забезпечення природ­них ресурсів для існування. Це зовсім нові для держави функції, які ніколи раніше не реалізовувалися. Мається на увазі, що держа-. ви, сучасні демократії у процесі розвитку переформуються в більш і розвинену форму — «ноосферну демократію» — демократію мораль-1 ного розуму. В таких державах раціональне рішення буде врахову- Г вати не стільки думку більшості, скільки інтереси всіх учасників соціоприродної взаємодії, у тому числі майбутніх поколінь та на­вколишнього природного середовища.

Учені-глобалісти обговорювали ідею про те, що вирішення глобальних проблем вимагає створення глобальних структур управління та влади. Однак у 90-ті роки XX ст. ідея світової вла­ди втратила свою популярність і поступилася місцем проектам глобальної взаємодії зі збереженням національних держав.

Цінністю залишається і збереження самобутності націй, і до­сягнення світової злагоди. Глобальне і локальне мають гармонійно поєднуватися в сучасному світі, на що і спрямовані головні зусил­ля світової спільноти.

Для ефективного глобального управління неможливо покла­датися лише на владу і держави, і навіть наднаціональні владні утворення. Вкрай необхідною є нова свідомість, що дозволить і державам, і людям усвідомити, що немає альтернативи спільним зусиллям для створення такого світу, який усі ми, люди Землі, бажаємо для себе та майбутніх поколінь наших дітей.

Запитання для самоконтролю

1. Опишіть головні орієнтири та пріо­ритети стратегічного партнерства Ук­раїни.

2. У чому полягають зміни в економічній сфері сучасного світу і як Україна відчуває їх на собі?

3. Які ознаки сучасного інформаційного суспільства ви можете назвати?

4. Що таке толерантність, плюралізм, компроміс?

5. Яка роль глобального громадянського суспільства?

І тестові завдання І L Розміщення країни щодо інших дер-I ■ ■ ■ ■.,, ч жав з погляду її загальнополітичних, економічних і військово-стратегічних інтересів, їхньої мас­штабності, надійності, перспективності, називається...

Глобальні проблеми сучасності

А геологічним

В економічним

В політичним

Г полікультурним

Д геополітичним '

2. У чому Ф. Фукуяма вбачає причини негативних тенденцій у су­часному суспільстві?

А у дезорганізації сімейних відносин

у символічному обміні

в інтернаціоналізації економіки

у падінні довіри між людьми Д у макдональдизації

3. Здатність сприймати без агресії думки, які відрізняються від власних — це:

А компроміс

Б плюралізм

В толерантність

Г демократичність

Д екуменізм

Б В Г

Запитання на творче мислення

1. Які ознаки сучасносного інфор­маційного суспільства ви спосте­рігаєте в Україні?

2. Поміркуйте, чи властиві вам постматеріалістичні цінності.

3. Як ви можете сприяти вирішенню глобальних проблем у реа­ліях повсякденного життя?

4. Складіть схему, що відображає структуру та сутність геополі-тичних чинників міжнародного становища України.

5. Складіть розгорнутий план виступу за темою на вибір: «Сучасні економічні відносини», «Сучасний розвиток культури», «Особ­ливості інформаційного суспільства».

6. Складіть схему, що відображає найсуттєвіші риси сучасного інформаційного суспільства.

7. Прокоментуйте вислів Ф. Фукуями щодо того, що рушійну силу класового суспільства можна було виразити фразою: «Я хочу їсти!», і в пошуках рівності люди досягали солідарності. За­раз люди досягають солідарності у спробах уберегти себе від отруйних речовин або небезпеки, а рушійна сила суспільства

Тема XIV. Україна і світ '

полягає у фразі: «Я боюся!» Місце спільної бідності займае| спільний страх.

8. Складіть таблицю, що відображає глобальні проблеми сучасності! та необхідні заходи щодо їх вирішення у майбутньому.

Додаткова література

1. Політологія. Навчальний посібник / Бабкіна О. В., Горба-тенко В. П. — К.: ВЦ, 2006. — 568 с.

2. Культура українського народ. / під ред. Тимошника М. С — І К., 1994.

3. Українська культура: історія і сучасність / під ред. Карпи-на Д. С — Львів, 1994.,

4. Уэбстер Ф. Теории информационного общества. — М.: Аспект 1 Пресс, 2004. — 400 с.

АЛФАВІТНИЙ ПОКАЖЧИК

Абсентеїзм 267

Авторитарна влада 185

Авторитарна сім'я 33

Авторитарні держави 188

Агенти соціалізації 18

Адикція 32

Адхократія 221

Активність політична 256

Аморфні спільноти 95

Англо-американський тип політичної системи 209

Андерклас 45, 106

Андрогінність 62

Аномія 43, 44

Антропогенез 6

Антропосоціогенез 6

Апаратна або класична бюрократія 220

Апартеїд 65

Арт-субкультури 50

Асиміляція 68

Атеїзм 337

Аутсайдери 112

Багатодітна сім'я 34

Базова особистість 11

Бар'єри комунікації 138

Безперервна освіта 41

Бюрократизм 219

Бюрократія 219

Великі соціальні групи 95

Вертикальна мобільність 134

Верхній середній клас 111

Відкрите суспільство 94

Відносини 44

Відносна загальність вертикальної мобільності 135

Відправник повідомлення (комунікатор) 280

Віровчення 337

Вибори 257

Виборча система в Україні 263

Випадковий натовп 96

Виробничі відносини 99

Висхідна вертикальна мобільність 134

Влада 186

Власне політичні організації 199

Внутрішньогенераційна мобільність 134

Внутрішньогруповий фаворитизм 61, 98

Внутрішньоособистісний конфлікт 78

Вплив міграції на приймаючі країни 357

Вторинна соціалізація 23

Габітус 103

Гезельшафт 94

Гемайншафт 94:

Тендер 37

Тендерна ідентичність 62

Тендерна ідентичність 37

Тендерна роль 37

Тендерні ідеали 62

Геноцид 65

Геополітика 344

Геополітичне положення країни 344

Гласність 154

Глобалізація 88

Глобалістика 410

Глобальне громадянське суспільство 411

Глобальне суспільство 411

Глобальний соціум 88

Глобальні проблеми людства 410

Глобальні проблеми сучасності 117

Глобальна інформаційна економіка 360

Горизонтальна мобільність 134

Громадська думка 291

Громадська організація 146

Громадянин 9, 13

Громадянське суспільство 154

Громадянські права 177

Група вертикальна 98

Група внутрішня 98

Група вторинна 98

Група горизонтальна 98

Група за інтересами 98

Група зовнішня 98

Група маргінальна 98

Група неформальна 99

Група однолітків 41

Група первинна 98

Група рангова 98

Група референтна 99

Група рівних 98

Група тиску 98

Група формальна 99

Двомовність 310

Алфавітний покажчик

Двоступінчаста модель комунікації 282

Девіантна поведінка 11

Девіації 44

Делегітимація 193

Демографічний вибух 119

Демографічні проблеми 119

Демографія 108

Демократизація 255

Демократичні держави 188

Демократична опозиція 232

Демократія 249

Депопуляція населення 109

Депривація 75, 77

Депривація соціальна 59,

Держава 217

Держава загального благоденства 178

Державна влада 186

Державна мова 310

Десоціалізація 25

Ділове спілкування 140

Динамічний середній клас 111

Дискримінація 64

Дисфункціональний лідер 243

Дифузна легітимність 191

Добровільні асоціації 145

Довіра 31

Довірливе спілкування 139

Доіндустріальний тип політичної системи 209

Дотрудова соціалізація 24

Драматургічний підхід 60

Егалітарна сім'я 33

Его 78

Екзогамний шлюб 33

Екологічні проблеми 120

Економічна влада 185

Експресивний натовп 96

Екуменізм 340

Елітарна культура 47

Еліта 106

Еміграція 355

Ендогамний шлюб 33

Ескалація конфлікту 82

Етапи соціалізації 23

Етнічна самосвідомість 301

Етнічні групи 67

Етнос 301

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: