Відрізнятися (одрізнятися) –не те саме, що вирізнятися

Дієслово відрізнятися (одрізнятися) іноді вживають замість вирізнятися зі значенням ‘виділятися, виокремлюватися серед інших, бути помітним через якісь ознаки’. А чи правильне таке вживання? За тлумачним одинадцятитомним Словником української мови можливе, бо назване значення спільне для них (т. 1, с. 470, 630), але неоднаково властиве їм. У дієслова вирізнятися воно – єдине, тому відоміше (пор.: Серед тих собак вирізнявся своїм зростом великий Волохан (З. Тулуб); Ніжний чорний вус вирізнявся на поголеному і безклопітному обличчі (І. Ле); Серед них [сумішей] вирізняються кислоти й луги... (В. Підмогильний), а в дієслова відрізнятися (одрізнятися) – одне з трьох, до того ж воно стало рідковживаним тепер (Починаються різноманітні танці, серед яких відрізняються танці окремих цехів (І. Кочерга), бо основним його значенням було й залишається ‘бути несхожим на кого-, що-небудь чи інших за якоюсь ознакою’: Невисока Христя, з повним рожевим лицем, молодими ясними очима, чорними бровами, так одрізнялася від змарнілої Олени (Панас Мирний); За будовою глікоген відрізняється від крохмалю більшою розгалуженістю молекул (Органічна хімія); Українці відрізняються від інших господарською кмітливістю, ощадливістю, приватновласницьким менталітетом, що багато в чому відобра­жає їхню ринкову генетику (Віче, 1993, № 1(10). Третє значення дієслова відрізнятися (одрізнятися) – ‘відходити, відокремлюватися від кого-, чого-небудь’: Козаки тим часом стали одрізнятись. Повиходили з гурту та й потягли додому (Панас Мирний).

Отже, якщо потрібно виокремлювати кого-, що-небудь за якоюсь ознакою се­ред інших (іншого) або десь, уживайте дієслово вирізнятися. Коли ж треба пе­редати несхожість на когось, щось або інших за певною ознакою, скористайтеся дієсловом відрізнятися (одрізнятися).

Розрахований – це не призначений, адресований комусь

В анотаціях книжок, монографій, словників читаємо: Розрахований на учнів і студентів навчальних закладів усіх рівнів, працівників радіо, газет, телебачення, журналістів; Розрахована на викладачів і студентів-філологів, а також на широке коло читачів; Розраховано на науковців, викладачів, студентів, учнів; Словник розраховано на широке коло користувачів: викладачів і студентів вищих та середніх навчальних закладів, учителів та учнів шкіл. У цих анотаціях слова розрахований, розрахована, розраховано визначають тих, кому призначені, адресовані книжки, монографії, словники, хто може ними скористатися. Тут їх ужито подібно до російських рассчитанный (рассчитан), рассчитана, рассчитано. Проте в українській мові це значення не властиве дієслову розрахувати і утвореним від нього дієприкметникам розрахований, розрахована, розраховане та формі розраховано (див.: Словник української мови, т. VІІІ, с. 787 – 788). Його виражають дієслова призначити та адресувати і утворені від них дієприкметники призначений, призначена, призначене; адресований, адресована, адресоване, а також форми призначено, адресовано, напр.: Призначений для мовознавців, викладачів і студентів філологічних факультетів, учителів; Монографія адресована широкому колу лінгвістів – науковим працівникам, викладачам, аспірантам, магістрантам, студентам старших курсів. В анотаціях давніших видань зрідка використовували дієслова призначається, адресується, пор.: Підручник призначається для студентів філологічних спеціальностей університетів та педагогічних інститутів; Адресується широкій читацькій аудиторії.

Отже, в анотаціях замість розрахований, розрахована, розраховане, розраховано потрібно вживати призначений, призначена, призначене, призначено; адресований, адресована, адресоване, адресовано або й зовсім опускати ці слова, що нерідко спостерігаємо в анотаціях сучасних видань, пор.: Посібник призначений для викладачів, студентів, учителів, а також тих, хто працює з українським словом і Для викладачів, студентів, учителів, а також тих, хто працює з українським словом; Адресована науковцям-мовознавцям, викладачам, аспірантам, студентам і Для науковців-мовознавців, викладачів, аспірантів, студентів.

Що замість книжного у (в) тому (тім) числі?

Правильно вживайте

наділений (наділена, наділене, наділені)

У деяких працях можна прочитати: Корінь наділений узагальненим значенням; Морфема наділена такими властивостями, як неподільність і цілісність; Речен­ня наділене багаторівневою структурою; Повнозначні слова наділені лексичним значенням. Логічно постає питання: „Хто їх наділив?” Адже в українській мові дієслова наділяти / наділити і дієприкметник наділений (наділена, наділене, наділені) уживають тоді, коли хтось виділяє / виділив комусь частину чого-небудь для користування, подарував комусь щось, надав певні якості чи передав їх спадково, пор.: І почали тоді наділяти землею людей: кому п’ять, кому десять, кому й двадцять десятин дали (Народні оповідання); Отож як умирала ста­ра, то благословила наймита з наймичкою побратись, наділила їх худобою... (В. Стороженко); У цих великих відкриттях і досягненнях людині допомагають і сприяють ті виняткові дарування і властивості душі, якими Бог наділив її... (Православний вісник); Так, людина наділена Богом здатністю пізнавати світ... (Православний вісник); А тілом не поскупилася наділити її мати: така і повнень­ка, і біла, і рум’яна, і чорноока, чорнобрива як мати (Панас Мирний). Кореням, морфемам, реченням тощо зазначених якостей ніхто не надавав, вони сформувалися у процесі розвитку мови, тому внутрішньо притаманні їм, становлять їхню суть. Значення внутрішньої належності певної ознаки чому-небудь в українській мові виражають прикметники властивий, притаманний, характерний або дієслова мати, виражати тощо.

Отже, подані на початку речення з неправильно вжитими дієприкметниками наділений (наді­лена, наділене, наділені) потрібно замінити на такі: Корінь виражає узагаль­нене значення; Морфемі властиві (притаманні) такі ознаки, як неподільність і цілісність; Для морфеми характерні такі ознаки, як неподільність і цілісність; Речення має багаторівневу структуру; Повнозначні слова мають лексичне зна­чення тощо.

Як уникнути підйому рівня води?

Через потепління вода піднялася в річках на сході та півдні України, затопила мости й автодороги. В інформаціях про повінь повідомляють: Спостерігаємо підйом рівня води в річках; Рівень підняття води біля мосту сягнув п’яти метрів; Мешканці “річкових районів” стежать за підніманням води; Сталося стрімке підвищення рівня води в Інгулі та ін. Із цієї інформації зрозуміло, що в одних районах вода піднімається в річках, щодня підвищується її рівень, в інших – уже піднялася до високого або й критичного рівня. Рух води догори у водоймищах (річках, ставках тощо) в українській мові виражають за допомогою дієслів підніматися, підвищуватися і похідних від них іменників піднімання, підвищування, фіксацію верхньої межі руху води визначають, використовуючи дієслова піднятися, підвищитися та іменники підняття, підвищення. Іменник підйом не відповідає нормі українського словотворення.

Отже, українською мовою правильно вживати так: Вода (рівень води) піднімається в річках і Спостерігаємо піднімання води (рівня води) в річках; Вода піднялася (рівень води піднявся)в річках і Сталося підняття води (рівня води) в річках; Підвищується рівень води в річках і Спостерігаємо поступове підвищування рівня води в річках; Підвищився рівень води в річках і Сталося підвищення рівня води в річках.

Поставлений чи постачений газ?

В одній із газетних інформацій читаємо: „...очікувалося підписання договорів, які б урегулювали погашення боргу „Нафтогазу України” за поставлений газ, а також документів щодо постачання блакитного палива на 2008 рік і наступні періоди” (Україна молода, 15.02.2008). Логічно постає питання: „Чому поставлений газ, коли його постачили? ” Ця непослідовність зумовлена тим, що дієприкметник поставлений утворено від донедавна вживаного дієслова постави­ти, яке тепер замінено органічнішим для української мови дієсловом постачити. Саме тому потрібно вживати й постачання газу, а не поставляння чи поставка газу, як було раніше та трапляється ще й сьогодні, напр.: ...у Москві відбуваю­ться переговори із керівництвом РАТ „Газпром” з приводу умов поставок при­родного газу в Україну (Україна молода, 15.02.2008). Іноді замість поста­чений газ уживають спожитий газ. Проте ці словосполучення не збігаються за своїм значенням: перше ширше за друге.

Отже, зважаючи на те, що газ постачають, потрібно вживати: Постачати (постачити) газ; Умови постачання газу; Документи про постачання газу; Заплачено борг за постачений газ; Постачено газ в обсягах, передбачених договором.

Чи бувають головні болі?

У радіорекламі настійно рекомендують вживати Спазган, бо від нього проходять головні болі. Пацієнти підтверджують, що в них пройшли головні болі після вживання Спазгану. Справді, ці пігулки утамовують біль, але як про це правильно сказати?

У загальному вжитку української мови звичні словосполучення болить голова, перестала боліти голова. Лікарі користуються переважно словосполученням головний біль, особливо серед симптомів деяких хвороб. Уживати головні болі не можна, бо іменник біль зі своїм значенням ‘відчуття фізичного страждання’ в українській літературній мові виступає тільки у формі однини, пор.: Яків відчув, як поступово в нього затихає головний біль (А.Шиян); Споконвіку в Китаї був поширений оригінальний спосіб порятунку від головного і зубного болю: уколи голки в так звану точку „хе-ху”... (Україна молода, 13.07.2012). У формі множини цей іменник трапляється зі своїм переносним значенням ‘відчуття прикрості, досади, смутку тощо’: Я забуваю сіреньке життя сіреньких болів і турбот і пізнаю інший солодкий світ (М. Хвильовий); І болі не болять мені... (М. Вінграновський); Чи не вперше на ньому на повен голос заговорили депутати про народні болі й проблеми (Голос України, 24.05.2012).

Останнім часом почали вживати словосполучення головний біль як стійке зі значенням ‘те, що дуже непокоїть, турбує, від чого щось важливе залежить’, очевидно, під впливом російського головная боль: Кожна жінка вважає себе єдиною та неповторною, тому і свій образ створює дуже ретельно. Невід’ємною його частиною є одяг. А це… неабиякий головний біль для сучасної модниці (Центр моди “Лавіс”, 26.03.2014).

Отже, українською мовою правильно говорити і писати: Після вживання Спазгану перестала боліти голова; Після вживання Спазгану минув головний біль; Спазган утамував головний біль; Спазган утамував біль у голові; Спазган допоміг позбутися головного болю; Спазган допоміг позбутися болю в голові та ін.

Що замість розцінюється (розцінювалося)?