Під’єднайтесь до мережітавмикайте телефон

У різних видах реклами нас, користувачів стільникових телефонів, закликають підключитись / підключатись до мережі стільникового зв’язку, гарантують надійне підключення. В інструкціях пишуть, як включити,виключити та відклю­чити стільниковий телефон. За турботу дякуємо, але не можемо погодитися з уживанням дієслів і похідних від них іменників, до складу яких уходить корінь -ключ-,бо в українській літературній мові їхні значення виражають інші дієслова й іменники. Зі значенням ‘приєднуватися / приєднатися за допомогою чого-небудь до основного джерела живлення, енергії, до якоїсь мережі (телефонної, газової, електричної тощо)’ уживають дієслова під’єднуватися (дія у стані роз­гортання) та під’єднатися (дія завершена, результативна) і похідні від них імен­ники під’єднування / під’єднання, а не дієслова підключатися / підключити­ся чи іменники підключання / підключення. Значення ‘уводити / увести в дію, з’єднуючи / з’єднавши з джерелом енергії’ виражають дієслова вмикати / ввімкнути (увімкнути) та іменники вмикання / ввімкнення (увімкнення), а не дієслова включати / включити чи іменники включання / включення. Виразником протилежного значення ‘припиняти / припинити дію чого-небудь, перериваючи / перервавши зв’язок із загальною систе­мою’ є дієслова вимикати / вимкнути та іменники вимикання / вимкнення, а не дієслова виключати / виключити чи іменники виключання / виключення.

Якщо ж треба передати значення ‘роз’єднувати / роз’єднати щось із чимсь, щоб припинити його роботу’, використовують дієслова від’єднувати / від’єднати та іменники від’єднування / від’єднання, а не дієслова відключати / відключити чи іменники відключання / відключення.

Отже, українською мовою правильно вживати так: Під’єднуватися / під’єднатися до мережі стільникового зв’язку; Під’єднуйся / під’єднайся до мережі стільникового зв’язку; Під’єднуйтеся / під’єднайтеся до мережі стільникового зв’язку; Під’єднування / під’єднання до мережі стільникового зв’язку; Не забувай вмикати стільниковий телефон; Увімкни стільниковий телефон; Вимикай стільниковий телефон у театрі; Вимкни стільниковий телефон; Від’єднай телефон від мережі стільникового зв’язку і т. д.

Не приводьте нічого у відповідність …

В офіційно-діловому вжитку, особливо в мові українського законодавства, узвичаївся штамп приводити / привести щось у відповідність із чим-небудь (до чого-небудь), пор.: Закон про опозицію треба привести у відповідність із Конституцією (Дзеркало тижня, 14.01.2011); Не пізніше ніж за три місяці країна повинна привести своє законодавство у відповідність з вимогами Європейського союзу (Високий Замок, 02.06.2013); Найперше, що потрібно, – відродити, привести у відповідність до Конституції, принцип розподілу права (Тиждень, 29.11.2012); Одночасно на адресу Київської міської ради суд скерував окрему ухвалу, де просив привести у відповідність до вимог Конституції місцеве положення про порядок проведення відповідних заходів (Українська правда, 28.02.2013). А став цей штамп звичним тому, що він є буквальним перекладом російського приводить / привести что-либо в соответствие с чем-нибудь. Українською мовою його значення правильно передати як узгоджувати / узгодити що-небудь із чимсь, пор: Закон про опозицію узгодити із Конституцією; Україна повинна узгодити своє законодавство з вимогами Європейського союзу; Документ рекомендовано узгодити з нормами чинного законодавства.

Отже, замість приводити / привести щось у відповідність із чим-небудь (до чого-небудь) потрібно вживати узгоджувати / узгодити що-небудь із чимсь.

Позиціонуватися як … – не потрібне ніяк!

На сторінках української преси дедалі активніше вживають дієслово позиціонуватися зі значенням ‘вважатися, сприйматися, визначатися як; мати статус’, пор.: Усе, що позиціонується зараз в Україні як Інтернет-телебачення, перебуває на стадії початкового розвитку (Україна молода, 18.09.2009); “ТСН. Тиждень” позиціонується як тижневик, журнал у стилі інфотейменту: яскравий, динамічний, доступний, соціально спрямований (Україна молода, 18.09.2009). Трапляється це дієслово і без -ся, пор.: Він позиціонує себе як націонал-патріот (Україна молода, 14.01.2010). Їх не подають словники української мови.

Дієслова позиціонуватися, позиціонувати мають неукраїнське оформлення, на що вказує звукосполука -он-, якої немає в спільнокореневих словах позиційний, позиціювання, зате вона наявна у відповідних словах російської мови, пор.: позиционный, позиционирование. Українською мовою дієслова позиціонуватися, позиціонувати повинні звучати як позиціюватися, позиціювати. Але за своїм значенням вони надлишкові, бо донедавна його виражали дієслова вважатися – вважати, визначатися – визначати, подаватися – подавати, сприйматися – сприймати та ін., а також стійкі словосполуки мати статус, відігравати роль тощо. Саме тому і позиціонуватися (позиціонувати) як…, і позиціюватися (позиціювати) як… не потрібні українській мові ніяк.

Що означає сьома година?

Визначення часу сьома година замість сім годин, як уживали донедавна, дехто плутає з російським седьмой час, що означає скількись хвилин по шостій годині. В українській мові сьома година – це рівно сьома, віддалена від шостої на одну годину. Зайве вживати і сьома година ранку, бо в іншу пору дня її немає. Увечері – це дев’ятнадцята година.

Отже, повідомлення диктора радіо “ Сьома година ” чи відповідь“ Сьома година ” на запитання “Котра година?” в українській мові означає рівно сьому, а не шосту годину з незначною кількістю хвилин.

У чергу ставайте, але у свою чергу не вживайте

Поширеною стала стійка словосполука у свою чергу, яку використовують там, де не йдеться ні про яку чергу, напр.: Німеччина у свою чергу неодноразово заявляла, що готова прийняти Тимошенко на лікування (Український тиждень, 07.09.2013); У свою чергу старший економіст Світового банку… зазначив, що роль приватного сектора в Україні потрібно посилити (Новини УНІАН, 14.01.2014); 31 січня 2013 року міністр закордонних справ України Леонід Кожара повідомив журналістам, що передав формальний запит про сприяння ЄС у звільненні журналістки.., ЄС у свою чергу вже пообіцяв підключитися до врегулювання цієї ситуації. У свою чергу МЗС спростував інформацію про те, що переговори щодо звільнення викраденої українки не ведуть (Дзеркало тижня, 31.12.2013); Прокурор області.., у свою чергу, попросив депутатів стримувати громадськість від незаконних дій (День, 24.01.2014). Цю стійку словосполуку вживали в різних стилях української літературної мови і раніше, причому іноді навіть виділяли комою (комами з обох боків) як вставну, пор.: Наші діти у свою чергу додають до здобутого від нас скарбу мови своїх вимовів того, що їм за свого життя довелося навчитися, передумати, пережити (Панас Мирний); Молодий пасажир тепер у свою чергу оглянув старого (П. Панч); …роль базового…виконує семантичний критерій, що зумовлює граматичну спеціалізацію слова в реченні або словосполученні; синтаксичний критерій, у свою чергу, є базовим для морфологічного критерію (І. Вихованець). Проти використання словосполуки у свою чергу виступали українські мовознавці ще на початку ХХ ст., бо вважали її буквальним перекладом російської словосполуки в свою очередь. Значення відповідності, подібності, яке вона виражає, українською мовою можна передати різними засобами, одні з яких (так само, також, подібно до кого-, чого-небудь, зі свого боку, у відповідь, як і інші) переважають у книжному вжитку (пор. заміну ними у свою чергу в поданих на початку реченнях: Німеччина також (так само) неодноразово заявляла..;Старший економіст Світового банку… також зазначив..; 31 січня 2013 року міністр закордонних справ України Леонід Кожара повідомив журналістам, що передав формальний запит про сприяння ЄС у звільненні журналістки… У відповідь на це ЄС пообіцяв приєднатися до врегулювання цієї ситуації..; Зі свого боку МЗС спростував інформацію..; Прокурор області… також попросив депутатів стримувати громадськість від незаконних дій), а інші (і (й) собі, і сам та ін.) – у розмовному та художньому (напр.: Розсердився старий, гримнув дверима, пішов. А Карпо й собі надувся, мов індик (М. Коцюбинський).

Отже, у свою чергу ставайте в магазині, до каси на вокзалі тощо. Коли ж ідеться про дію, яку виконують у відповідь на попередню дію когось іншого, після чиєїсь дії, то для книжного вживання природні сполуки так само, також, подібно до кого-, чого-небудь, зі свого боку, у відповідь, як і інші, а для розмовного та художнього – сполуки і(й) собі, і сам.

Був і залишається чи був і є?

Нерідко читаємо або чуємо твердження, у яких уживають сполуки дієслів був (була, було) і залишається, були і залишаються, був (була, було) і залишиться, були і залишаться, пор.: “Кобзар” Тараса Шевченка був і залишається тією унікальною українською книгою, за багатьма висловлюваннями – “українською Біблією”, яка в різні часи надихала письменників, науковців, композиторів, мистців на дослідження та інтерпретацію геніальних творів українського Пророка (Б. Горинь); Складною і спірною проблемою лінгвістики була і залишається кваліфікація так званих службових слів (І. Вихованець); Україна була і залишається стратегічно важливою державою для Сполучених Штатів Америки (Урядовий кур’єр, 01.08.2009); Руслана: Головною вимогою Майдану було і залишається: “Україна – це Європа!” (Високий Замок, 16.12.2013); Питання словотвору були й залишаються одними з актуальних у сучасному мовознавстві (А. Левицький). Названі сполуки дієслів мають значення ‘продовжувати бути ким-, чим-, яким-небудь для когось або чогось”. Українською мовою вияв попереднього стану тепер органічніше передати дієслівними сполуками був і є, була і є, було і є, були і є, напр.: Мазепа для України був і є великий патріот (І. Дзюба); …Шевченко був і досі є великим гравцем (Українська правда, 24.11.2010); Сільське господарство… було і є основним постачальником продовольства та сировини для переробних галузей (Україна молода, 15.11.2013). Якщо ж потрібно наголосити, що попередній стан триватиме й надалі, то до цих дієслівних сполук треба додати ще відповідну особову форму майбутнього часу дієслова бути, пор.: Я був (була, було), є і буду; Ти був (була, було), є і будеш; Він був, є і буде; Вона була, є і буде; Воно було, є і буде; Ми були, є і будемо; Ви були, є і будете; Вони були, є і будуть, напр.: Мова була, є і буде історичною пам’яттю народу (С. Ґеник); Глава УГКЦ Блаженніший Святослав: Ми завжди були, є і будемо зі своїм народом (Католицький оглядач, 13.01.2014).

Отже, замість був (була, було) і залишається, були і залишаються потрібно вживати був (була, було, були) і є, а замість був (була, було), є і залишиться, були, є і залишаться – Я був (була, було), є і буду; Ти був (була, було), є і будеш; Він був, є і буде; Вона була, є і буде; Воно було, є і буде; Ми були, є і будемо; Ви були, є і будете; Вони були, є і будуть.

Чи можна виглядати веселою?

В українському вжитку поширюється дієслово виглядати в різних його граматичних формах для характеристики зовнішності або внутрішнього стану кого-небудь. Його поєднують з прикметниками, передаючи наявність певної ознаки або її позірність, несправжність (напр.: Учора вона… виглядала веселою і задоволеною (Україна молода, 04.06.2008); …коли він дарував… троянду без шипів, виглядав цілком щирим (Високий Замок, 4.10.2007); Вона виглядала безпорадною, і все більше нагадувала пташенятко з маленьким жовтим гребінцем і допитливим дзьобиком (С. Андрухович), та з іменниками, виражаючи подібність до кого-небудь (напр..: Вона виглядала трохи як вельможна дама пізнього Середньовіччя… (С. Андрухович). Українською мовою наявність певної ознаки передають форми теперішнього та минулого часу дієслова бути, пор.: Учора вона… була веселою і задоволеною; …коли він дарував… троянду без шипів, був цілком щирим. Значення позірності виражають форми дієслова здаватися, що поєднуються з прикметниками та іменниками (пор.: Вона здавалася безпорадною; Вона здавалася вельможною дамою пізнього Середньовіччя), а також прикметники подібний, схожий, якщо вони вживаються з іменниками (пор.: Вона була схожа на вельможну даму пізнього Середньовіччя; Вона була подібна до вельможної дами пізнього Середньовіччя).

Отже, в українській мові дієслово виглядати не можна вживати для вираження значень наявності певної ознаки, її позірності, несправжності та подібності до кого-небудь.

Старше в причислівниковій позиції…

Зі значенням перевищення якогось віку, нерідко дозвільного для здійснення чого-небудь, багато хто вживає форму старше. Особливо вона поширена в інструкціях для медичного застосування ліків (пор.: Серцеві краплі… призначають дорослим та дітям старше 12 років; Мікстуру призначають дітям старше 2 років), у документах, де людей поділяють на вікові групи з певною метою (пор.: 30 – 40 років; 40 – 50 років; старше 50 років), у різних приписах, розпорядженнях тощо (пор.: Немає обмежень людям старше 40 років; На стаціонарне лікування не приймають хворих старше 75 років). А чи можна так уживати? Ні, не можна, тому що в українській мові прикметник старше (форма середнього роду) використовують переважно для порівняння двох істот, одна з яких більша за віком від другої, має більше за другу років, пор.: Моє дитя старше за твоє (від твого; ніж твоє); Їхнє малятко старше за наше (від нашого; ніж наше). Крім цього, прикметниками старший, старша, старше називають того, хто прожив більше років, ніж інший, пор.: старший брат (протилежне молодший брат), старша сестра (протилежне молодша сестра); старше дитя (протилежне молодше дитя).

В українській мові перевищення певного віку, установленого для здійснення чого-небудь, виражають прийменники після, за, понад у причислівниковій позиції, пор.: Серцеві краплі… призначають дітям після 12 років; Мікстуру призначають дітям після 2 років; Немає обмежень кому за 40 років; На стаціонарне лікування не приймають хворих, яким понад 75 років.

Початкову вікову межу для вживання чи виконання чого-небудь можна передати за допомогою прийменника з, пор.: Серцеві краплі… призначають дітям з 12 років; Мікстуру призначають дітям з 2 років (з дворічного віку).

Отже, замість старше зі значенням перевищення якогось віку в українській мові потрібно вживати прийменники після, за, понад у причислівниковій позиції.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: