Главная

Популярная публикация

Научная публикация

Случайная публикация

Обратная связь

ТОР 5 статей:

Методические подходы к анализу финансового состояния предприятия

Проблема периодизации русской литературы ХХ века. Краткая характеристика второй половины ХХ века

Ценовые и неценовые факторы

Характеристика шлифовальных кругов и ее маркировка

Служебные части речи. Предлог. Союз. Частицы

КАТЕГОРИИ:






Загальна схема Ф.М. 2 страница




 

27.Основні функції фінансового контролінгу.

Фінансовий контроллінг – це контролююча система, яка забезпечує концентрацію контрольних дій за основними напрямами фінансової діяльності підприємства, своєчасне виявлення відхилень фактичних показників від нормативних (планових) і визначення чинників, що зумовили ці відхилення, прийняття управлінських рішень щодо нормалізації процесу управління фінансами підприємства.

Основними функціями фінансового контроллінгу є:

· Нагляд за ходом реалізації фін задань, встановлених системою планових фін показників і нормативів,

· Вимірювання ступеня відхилень фактичних результатів фін діяльності від передбачених,

· Диагнозстування по розмірам відхилень важливих погіршень в фін стані підприємства і суттєвого зниження темпів його фін розвитку,

· Розрока оперативних управлінських рішень по нормалізації фін діяльності підприємства у відповідності з передбаченими цілями і показниками,

· Коректування при необхідності окремих цілей і показників фін розвитку у зв’язку зі змінами зовнішнього фін середовища, кон’юктури фін ринку і внутрішніх умов здійснення фін діяльності підприємства.

Як видно з цих функцій, фін контроллінг не обмежується здійсненням лише внутрішнього контролю за здійсненням фін діяльності і фін операцій, але є ефективною координуючою системою забезпечення взаємозв’язку між формуванням інформаційної бази, фін аналізом, фін плануванням, внутрішнім фін контролем на підприємстві.

28.Основні принципи побудови системи фінансового контролінгу.

Фінансовий контроллінг – це контролююча система, яка забезпечує концентрацію контрольних дій за основними напрямами фінансової діяльності підприємства, своєчасне виявлення відхилень фактичних показників від нормативних (планових) і визначення чинників, що зумовили ці відхилення, прийняття управлінських рішень щодо нормалізації процесу управління фінансами підприємства.

Побудова системи фінансового контроллінгу базується на таких основних принципах:

1.Спрямованість системи фінансового контроллінгу на досягнення фінансової стратегії підприємства;

2.Багатофункціональність фінансового контроллінгу;

3.Орієнованість фінансового контроллінгу на кількісні показники;

4.Відповідність методів фінансового контроллінгу специфіці методів фінансового аналізу і фінансового планування;

5.Своєчасність, простота і гнучкістьпобудови системи фінансового контроллінгу;

6.Економічна ефективність впровадження фінансового контроллінгу на підприємстві.

Впровадження на підприємстві системи фінансового контроллінгу дозволяє значно підвищити ефективність всього процесу управління його фінансовою діяльністю.

 

29.Система фінансового моніторингу.

Система моніторингу – є основою фінансового контролінгу, самою активною його частиною. Система фін моніторингу представляє собою розроблений на підприємстві механізм постійного нагляду за контролюємими показниками фінансової діяльності, визначаючи розміри відхилень фактичних результатів від виявлених причин цих відхилень. Побудови системи моніторингу контролюємих фін показників охоплює наступні основні етапи:

1.Побудова системи інформативних звітних показників по кожному виду фін контроллінгу основується на даних фін і управлінського обліку.Ця система представляє собою так названу ”первинну інформаційну базу нагляду”, необхідну для наступних розрахунків агрегованих по підприємству окремих аналітичних абсолютних та відносних фін показників що характеризують результати фін діяльності підприємства.

2.Розробка системи узагальнюючих (аналітичних) показників, що відображають фактичні результати досягнення передбачених кількісних стандартів контролю, здійснюється в чіткій відповідності з системою фін показників.

3. Визначення структури і показників форм звітів виконавців призвано зформувати систему носіїв контрольної інформації. Для забезпечення ефективності контроллінгу така форма звіту повинна бути стандартизована і утримувати інформацію

4. Визначення контрольних періодів по кожному виду фінансового контроллінгу і кожної групи контролюємих показників в цілому основується на рекомендаціях.

5. Встановлення розмірів відхилень фактичних результатів контролюємих показників від встановлених стандартів здійснюється як в абсолютних, так і в відносних показниках.

6. Виявлення основних причин відхилень фактичних результатів контролюємих показників від встановлених стандартів проводиться по підприємству в цілому і по окремих “центра хвідповідальності”.В процесі такого аналізу виділяються і розглядаються ті показники фін контроллінгу, по яким є “критичні відхилення від цільових нормативів, заданих поточних планів і бюджетів.

Розроблена система моніторингу повинна корегуватися при зміні цілей фін контроллінгу і системи показників поточних планів і бюджетів.

 

30.Формування системи алгоритмів дій по усуненню відхилень значень фактичних фінансових показників від нормативних (планових).

Формування системи алгоритмів дій по усуненню відхилень являється заключним етапом побудови фін контроллінгу на підприємстві. Принципова система дій менеджерів підприємства в даному випадку заключається в трьох алгоритмах:

· “Нічого не предприймати”.Ця форма реагування існує в 3-х випадках, коли розмір від’ємних відхилень значно нижчі передбаченого “критичного” критерію.

· “Устранити від справи”. Така система дій передбачає процедуру пошуку і реалізації резервів по забезпеченню виконання цільових, планових чи нормативних показників. При цьому резерви розглядаються в розрізі різних аспектів фін діяльності і окремих фін операцій. В якості таких можливостей може бути розглянута цілісність введення посиленого режиму економії, використання системи фін резервів та інше.

· “Змінити систему планових чи нормативних показників”. Така система дій використовується в тих випадках, коли можливості нормалізації окремих аспекиів фін діяльності обмежені чи взагалі відсутні. В цьому випадку за результатами фін моніторингу вносяться пропозиції по корегуванню системи цільових стратегічних нормативів, показників поточних фін планів чи окремих бюджетів. В окремих критичних випадках може бути обгрунтованою пропозиція про припинення окремих виробничих, інвестиційних і фін операцій і, навіть, діяльності окремих центрів витрат і інвестицій.

Введення на підприємстві системи фін контроллінгу дозволяє суттєво підвищити ефективність всього процесу управління його фін діяльністю.

31.Склад вхідних грошових потоків на підприємстві та їх характеристика.

Призначення вхідних грошових потоків – забезпечення підп-ва коштами, що необхідні для здійснення поточної та інвестиційної діяльності. Дані потоки суттєво впливають на фінанс-й стан підп-ва, його платоспроможність. До вхідних грошових потоків належать:1. Грошові потоки по операційній діяльност і. Цей потік характеризується грошовими виплатами постачальникам сировини та матеріалів, заробітною платою персоналу, що зайнятий в операційному процесі, а такожіншими виплатами, пов”язаними із здійсненням операційного процесу. Одночасноцей вид грош.потоку. відображає надходження грошових коштів від покупців продукції. 2. Грошові потоки по інвестиційній діяльності. Потік характеризує платежі та надходження грошових коштів связанные с осуществлением реального и финансового инвестирования, продажей выбывающих основных средств и нематериальных активов, ротацией долгосрочных финансовых инструментов инвестицион­ного портфеля и другие аналогичные потоки денежных средств, обслуживающие инвестидионную деятельность предприятия;

3.денежный поток по финансовой деятельности. Он характеризует поступления и выплаты денежных средств, связанные с привлечением дополнительного акционер­ного и паевого капитала, получением долгосрочных и краткосрочных кредитов и займов, уплатой в денежной форме дивидендов и процентов по вкладам собственни­ков и некоторые другие денежные потоки, связанные с осуществлением внешнего финансирования хозяйствен­ной деятельности предприятия.

32.Зміст і задачі управління вхідними грошовими потоками.

Зміст:

• Визначення переліку вхідних ГРОШОВИХ ПОТОК1В

• Визначення обсягу і періодичності надходження коштів

• Аналіз факторів, що впливають на формування окремих грошових потоків в абсолютні сумі і часі

• Визначення впливу грошових потоків на поточний фінансовий стан підп-риємства, а також кінцеві результати фінансово-господарської діяльності

• Контроль за формуванням гро­шових потоків і прийняття рішень щодо управління

Завданя:

• Збільшення абсолютної суми грошових потоків

• Прискорення в часі надход­ження коштів від інших господарюючих суб'ектів

• Зниження витрат підприемства, пов'язаних з надходженням грошових коштів

• Забезпечення стабільного фінансового стану піприемства, підвищення ефективності його роботи

• Збільшення кількості вхідних грош потоків та оптимізація їх структури.

33.Принципи управління грошовими потоками та їх характеристика.

Процес управління грошовими потоками підприємства базує­ться на певних принципах, основними з яких є такі:

• інформативна достовірність (своєчасне та якісне забезпечен­ня інформаційною базою даних);

• збалансованість (оптимізація грошових потоків за видами, обсягом, часовими періодами та іншими характеристиками у розрізі підпорядкованості грошових потоків стратегії і тактиці функціонування і розвитку підприємства);

• ефективність (забезпечення ефективного використання тим­часово вільних грошових активів підприємства, що вивільняються внаслідок нерівномірності руху грошових потоків у процесі фінансово-господарської діяльності);

• ліквідність підприємства (забезпечення достатнього рівня лі­квідності підприємства в умовах нерівномірного руху грошовий потоків у часі).

34.Стадії управління грошовими потоками.

Стадія 1. Забезпечення повного і достовірного обліку грошових потоків підприємства і формування необхідної звітності. Прямий метод забезпечує відображення всіх надход­жень і витрат грошових коштів на підприємстві у звітному періо­ді за їх обсягом у розрізі окремих видів господарської діяльності (операційної, інвестиційної та фінансової) і по підприємству в ці­лому. Це дає змогу визначити потенціал формування підприємством основного внутрішнього джерела фі­нансування свого розвитку — чистого грошового потоку по опе­раційній та інвестиційній діяльності, а також виявити динаміку всіх чинників його формування. Основним джерелом інформації для розробки звітності про рух грошових коштів непрямим методом виступають звітний бухгалтерський баланс підприємства та звіт про фінансові результати і використання коштів.

Стадія 2. Аналіз грошових потоків підприємства у попеньому періоді здійснюється з метою виявлення резервів оптимізації грошових потоків підприємства та їх планування на майбутній період.

Стадія 3. Оптимізація грошових потоків підприємства в майбутньому періоді включає ряд важливих завдань: проведення необхідних заходів щодо зменшення залежності підприємства від зовнішніх джерел залучення грошових коштів; забезпечення оптимальної збалансованості грошових надхо-е джень і видатків підприємства у часі і за обсягом; оптимальне узгодження в управлінні грошовими потоками по окремих видах господарської діяльності з метою досягнення загальної стратегічної мети підприємства;

нарощування обсягу та поліпшення якості чистого грошового потоку, що генерується господарською діяльністю підприємства.

Стадія 4. Планування грошових потоків підприємства. документами над­ходження та витрачання грошових коштів на підприємствах ви­ступають:

– касовий бюджет — план надходження і витрачання грошо­вих коштів, що є однією з основних форм поточного фінансового управління грошовими потоками, яка розробляється на фін-ий рік з помісячною сегментацією;

– платіжний календар — форма поточного фінансового плану правління грошовими потоками, що розробляється на коротко­строковий період з щоденною сегментацією.

Стадія 5. Забезпечення ефективного контролю грошових потоків підприємства. У процесі моніторингу поточної фінан­сової діяльності підприємства контролюється виконання встановлених планових завдань з формування необхідного обсягу грошових коштів та їх витрачання у передбачених напрямах.

35. Фактори, що впливають на абсолютну суму грошового потоку – виручка від реалізації продукції. Шляхи збільшення абсолютної суми грошового потоку.

Фактори:

· Обсяг виробленої продукції

· Її собівартість

· Прибуток, що включаєтьсядо ціни продукції

· Акцизний збір

· Податок на додану вартість

· Залишки продукції на початок періоду (на складах)

· Дебіторська заборгованість покупців

· Ціна придбання

· Ціна реалізації

Шляхи збільшення абсолютної суми грошового потоку.

· проведення необхідних заходів щодо зменшення залежності підприємства від зовнішніх джерел залучення грошових коштів;

· забезпечення оптимальної збалансованості грошових надходжень і видатків підприємства у часі і за обсягом;

· оптимальне узгодження в управлінні грошовими потоками по окремих видах господарської діяльності з метою досягнення загальної стратегічної мети підприємства;

· нарощування обсягу та поліпшення якості чистого грошового потоку, що генерується господарською діяльністю підприємства.

36.Фактори, що впливають на формування грошового потоку - виручка від реалізації продукції – в часі. Шляхи прискорення надходження виручки від реалізації.

Фактори:

· Обсяг виробленої продукції

· Її собівартість

· Прибуток, що включається до ціни продукції

· Акцизний збір

· Податок на додану вартість

· Залишки продукції на початок періоду (на складах)

· Дебіторська заборгованість покупців

· Ціна придбання

· Ціна реалізації

Показник виручки від реалізації продукції відповідає потребамкомерційного розрахунку та в свою чергу сприяє розвитку підприємницької діяльності.

Зацікавленість підприємців у виробництві та реалізації якісної продукції, що користується попитом на ринку відбивається на величені виручки від реалізкації, а отже і у прибутку, що в умовах ринкової економіки знаходиться у прямій залежності від обсягу реалізації цієї продукції.

Зростання виручки від реалізації, а, отже, і прибутку залежить від підвищення якості продукції, від частки ринку, що займає продавець, від конкурентоспроможності продукції,від встановленої на неї ціни, а також від обсягу реалізації.

37.Управління грошовим потоком – отримання банківських кредитів.

Фактори, що впливають на формування грошового потоку:

ØСтан власних обігових коштів підприємства

ØЗатримка надходженя виручки від реалізації

ØЗдійснення попередньої оплати товарно-матеріальних цінностей

ØВідкриття акредитива, отримання чекової книжки (у разі недостатності платіжних засобів)

ØВикористання факторингових послуг

ØСезонні коливання у заготовці сировини, виробництві та реалізації продукції

ØЗростання дебіторської заборгованості покупців

ØНаявність простроченої дебіторської заборгованості

Основні завданя управління грошовим потоком:

Ø Оптимізація розміру потоку:

збільшення власних обігових коштів:

• визначення реальної потреби (розрахунок нормативу);

• пошук джерел фінансування

прискорення реалізації продукції

підвищення гарантій реалізації (зменшення ступеня ризику)

Ø Оперативне формування потоку:

підвищення фінансової стійкості (кредито­спроможності) підприємства

пошук банку-партнера

оперативне оформлення кредитної угоди та отримання кредиту

Ø Здешевленя потоку:

Оптимізащя (зменшення) обсягів кредитів, що залучаються

скорочення терміну користування кредитом

38.Склад вихідних грошових потоків на підприємстві та особливості їх формування.

Призначення вихідних потоків полягає у використання коштів за різними напрямами фінансово-господарської діяльності підприємства. Склад вихідних грошових потоків:

Ø Вихідні грошові потоки підприємства:

Ø Оплата рахунків господарюючих суб”єктів

Ø Сплата податків та відрахування до цільових фондів

Ø Виплати працівникам

Ø Перерахування коштів банкам

Ø Перерахування коштів, пов”язані з інвестиційною діяльністю

Ø Інші перерахуваня коштів

 

39.Вплив вихідних грошових потоків на поточний фінансовий стан і кінцеві результати фінансової діяльності підприємства.

Для обліку вхідних та вихідних грошових потоків на підприємстві складається документ “Звіт про рух грошових коштів”. У звіті вказується сума надходжень та видатків грошових коштів за звітний та попередній періоди. Розраховується сума чистого грошового потоку на підприємстві, що визначається: сума чистого грошового потоку підприємства в періоді, що розглядається, сума чистого грошового потоку підприємсва по інвестиційній діяльності, сума чистого грошового потоку підприємства по фінансовій діяльності. Розрахунки проводяться у табличній формі, де в гафі “показники” визначається короткий зміст операції. Фінансовий результат цієї діяльностіу разі надходження грошових коштів подається у графі “Позитивний грошовий потік”. За умови витрачання коштів результат записується у графу “негативний грошовий потік”.

40.Управління вихідними грошовими потоками.

Зміст управління вихідними потоками:

Визначення переліку вихідних потоків та джерел їх формування

Визначення обсягу абсолютної суми

Аналіз факторів, що впливають на формування окремих грошових потоків в абсолютній сумі часу

Визначення впливу грошових потоків на поточний фінансовий стан підприємства, а також кінцеві результати фінансово-господарської діяльності

Контроль за формуванням грошових потоків і прийняттям рішень щодо їх управління

Завданя управління грошовими потоками:

Скорочення абсолютного обсягу вихідних грошових потоків та оптимізація їх структури

Дотримання термінів оплати рахінків суб”єктів господарювання

Скорочення обсягів попередньої оплати рахунків суб”єктів господарювання

Рівномірне формування грошових потоків у часі

 

41.Управління грошовим потоком – оплата рахунків суб¢єктів господарювання.

Фактори, що впливають на формування грошового потоку у часі:

Зміст укладених договорів та угод

Форма розрахунків

Платоспроможність підприємства

Фактори, що впливають на формування абсолютної суми грошового потоку:

Обсяг виробничо-господарської діяльності

Рівень цін

Обсяги запасів товарно-матеріальнх цінностей

Сплата штрафів

Завданя управліня грошовим потоком:

Абсолютне скорочення потоку (скорочення матеріальних затрат, запасів, зниження вартості товарно-матеріальних ціностей)

Недопущеня порушення строків оплати (забезпечення стійкої платоспроможності, оперативний контроль за здійсненям платежів по рахунках)

Скорочення передоплати рахунків (стабілізація фінансового стану, використання вексельної форми розрахунків)

Рівномірне формування потоку у часі (підвищення платоспроможності підприємства).

42.Управління грошовим потоком – платежі державі.

Основні стадії процесу управління грошови потоком – платежі державі.

Забезпечення повного і достовірного обліку грошового потоку – платежі державі – і формування необхідної звітності

Аналіз грошового потоку у попередньому періоді

Оптимізація грошовогопотоку підприємства

Планування грошового потоку

Забезпечення ефективного контролю грошового потоку

43.Управління грошовим потоком – виплати працівникам підприємства.

Сюди входять виплати заробітної плати за існуючими формами та системами оплати праці (а також премії, компенсації тощо, командировок, виплати відпусок).

Такий грошовий потік вносять до вихідного.

Основні завдання управління грошовим потоком:

Рівномірне формування грошового потоку у часі

Оптимізація структури грошового потоку

Дотримання термінів сплати заробітної плати

Забезпечення здійснення регулярних виплат працівникам підприємства

Підвищення рівня рентабельності підприємства

Прискорення реалізації продукції

Підвищення рівня фінансової стійкості підприємства

Забезпечення опимальної збалансованості грошових надходжень та видатків підприємства

 

44.Необхідніть і сутність визначення часової вартості грошей. Основні причини зміни вартості грошей в часі.

Грошова одиниця в попередньому році була такою самою, як і в поточному. Але наслідки Інфляції чітко ілюструють, що купіве­льна спроможність грошей змінюється з плином часу. Розглядаючи реальну вартість грошей, підприємці повинні брати до уваги не тільки руйнівні дії інфляції, а також здатність Інвестування, адже мета фінансового менеджменту — це можливість з грошей робити додаткові гроші. Багато підприємств мають кілька варіантів вкладення грошей, їх мета на цей час — обрати з цих варіантів найприбутковіший. На сьогоднішній день основними причинами втрачання вартості грошей є: інфляція, наявність ризику і віддавання підприємцями переваги наявним грошам.Таким чином:

1.Сьогодні гроші дорожчі, ніж завтра.

2. Гроші втрачають свою вартість через інфляцію, ризик, схи­льність до ліквідності.

45.Типи задач при визначенні вартості грошей в часі. Класифікація, алгоритм та способи їх вирішення.

Проблема «гроші — час» не нова, тому відпрацьовано зручні моделі та алгоритми, які дозволяють орієнтуватися в справжній вартості майбутніх дивідендів з позицій поточного періоду.Різноманітність завдань щодо визначення зміни вартості гро­шей у часі можна поєднати у такі групи:

І. Компаундирування — визначення майбутньої вартості грошей:

1.1) вкладених одночасно на певний термін під певний процент (просте компаундирування);

1.2) вкладених рівними частками через рівні проміжки під певний процент (РУ або ренти):

1.2.1) компаундирування звичайної (відстроченої) ренти – визначення ренти, вклади по якій проводяться в кінці періоду;

1.2.2) компаундирування вексельної ренти — визначення ренти, вклади по якій проводяться на початку кожного періоду

2. Дисконтування — визначення поточної (теперішньої) вар­тості грошей:

2.1) отриманих у майбутньому одночасно (просте дисконту­вання);

2.2) отриманих у майбутньому через рівні проміжки часу:

2.2.1) в кінці кожного періоду — це визначення теперішньої вартості звичайних ануїтетів, або РУ звичайної (відстроченої) ренти;

2.2.2) на початку кожного періоду — це визначення вексель­ної ренти.

Алгоритм вирішення вищезазначених типів завдань визначено за допомогою рівнянь, які розв'язуються способами:

• числовим;

• табличним;

• із застосуванням фінансового калькулятора;

• із застосуванням числа «72», якщо необхідно подвоїти ка­пітал.

46. Проблеми застосування принципів компаундирування та дисконтування в Україні. Значення визначення зміни часової вартості грошей в світовому господарстві. У світовій економіці для різних типів інвестування застосовуються різні періоди компаундирування. По банківських рахунках, наприклад, проценти в багатьох країнах нараховуються щоденно, по більшості видів облігацій – раз у півроку, по акціях – щоквартально. В Україні інвестиційна д-сть для багатьох суб’єктів підприємницької д-сті є дещо новим видом д-сті, тому, коли фінансовий менеджер збирається обрати той чи інший варіант вкладання грошових коштів, він повинен чітко визначити відповіді на основні питання для здійснення інвестиційного проекту: який потрібен початковий капітал? Якою має бути процентна ставка, період вкладення грошей? Чи є можливість нарахування складного відсотку раз на рік або частіше (з якою частотою)? Якою є репутація фірми, в яку інвестуються кошти? Чи відзначаються стабільністю економіка і політика в країні? тощо.

47. Поняття і сутність компаундирування. Просте компаундирування. Компаундирування ануїтетів (ренти). Поняття звичайної і вексельної ренти. Компаундирування – визначення майбутньої вартості грошей (FV). Майбутня вартість початкової суми на кінець n-ої кількості років може бути визначена за допомогою рівняння: FVn = PV(1+і)n. Компаундирування звичайної ренти визначення майбутньої вартості ренти, виплати по якій проводяться у кінці кожного періоду. Для того, щоб визначити суму грошей, вкладених на депозит на певний строк під певний процент, на кінець періоду необхідно розрахувати майбутню вартість ренти, FVAn. Здійснюється нарахування платежу на платіж до кінця n-го періоду. Сума цих платежів і є майбутньою вартістю ануїтету, FVAn. Рівнянням для визначення FVAn є: FVAn = PMT (((1+i)n –1)/і), де РМТ – виплати. Внаслідок того, що перша виплата проводиться у кінці першого періоду, відсоток виплачується вже в другому періоді. Таким чином, компаундирування буде проводитися не для періоду n, а для періоду n-1 і т.д. остання виплата проводиться у самому кінці, тому відсотки по ній не нараховуються.

Компаундирування вексельної ренти – визначення майбутньої вартості ренти, виплати по якій проводяться на початку кожного періоду. При цьому на кожний платіж нараховуються проценти додатково за один додатковий рік. При компаундируванні вексельної ренти платежі здійснюються раніше, тому більше заробляється процентів, внаслідок чого майбутня вартість вексельної ренти більше у порівнянні із звичайним ануїтетом.

48. Поняття і сутність дисконтування. Просте дисконтування. Дисконтування звичайної і вексельної ренти. Дисконтування – визначення поточної (теперішньої) вартості грошей (PV):

2.1) отриманих у майбутньому одночасно (просте дисконтування);

2.2) отриманих у майбутньому через рівні проміжки часу:

2.2.1) в кінці кожного періоду – це визначення теперішньої вартості звичайних ануїтетів;

2.2.2) на початку кожного періоду – це визначення PV вексельної ренти.

Процес компаундирування і процес дисконтування тісно взаємопов’язані. Визначення поточної вартості (дисконтування) є прямою протилежністю компаундируванню. Отже, якщо відомий показник FV, то можна розрахувати PV: PV = FVn(1/(1+i))n. Показник (1/(1+i))n називається фактором процента поточної вартості PVIF. Для і та n – це поточна вартість однієї грошової одиниці за період n, дисконтована в майбутньому на і процент за кожний період. Звідси, PV = FV * (PVIFi,n).

Дисконтування звичайної ренти – це визначення поточної вартості грошей, отриманих у майбутньому через рівні проміжки часу в кінці кожного періоду. Теперішня вартість звичайної ренти розраховується за формулою: PVAn = PMT((1/i) – (1/i(1+i)n)). Оскільки різниця в дужках даної формули є фактором процента поточної вартості ренти, то рівняння набуде виразу: PVAn = PMT(PVIFAi,n). Фактор процента поточної вартості ренти (PVIFAi,n) – це показник ануїтетів за n періодів, дисконтований на і процентів.

Дисконтування вексельної ренти – визначення поточної вартості грошей, отриманих у майбутньому через рівні проміжки часу на початку кожного періоду. За вексельної ренти кожний платіж буде зміщений ліворуч на один рік, тобто дисконтуватиметься на один рік менше. Принцип обчислення такий самий, як і за звичайного ануїтету. При вексельному ануїтеті кожний період дисконтується однією виплатою. Оскільки виплати виконуються швидше, вексельна рента має більшу вартість, ніж звичайна. Рівнянням вексельної ренти є: PVA(вексельна) = PMTx (PVIFAi,n)x(1+i).

49. Оцінка майбутньої та теперішньої вартості грошей з врахуванням фактору інфляції. Методичний інструментарій оцінки вартості грошових коштів з урахуванням фактора інфляції дозволяє здійснювати розрахунки як майбутньої, так і поточної їх вартості з відповідною інфляційною складовою. Для оцінки майбутньої вартості з урахуванням фактора інфляції використовується формула: FV = PV x [(1 + i) x (1 + TI)]n, де ТІ – прогнозований темп інфляції, виражений десятковим дробом; і – річна процентна ставка. За оцінки теперішньої вартості грошей з урахуванням фактора інфляції використовується така формула: PV = FV/([(1+i) x (1+TI)]n). При нарахуванні складного процента m-кількість разів майбутню вартість депозиту PV за ставки процента і після n років можна визначити, використавши формулу: FV = PV(1+i/m)nm.






Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском:

vikidalka.ru - 2015-2024 год. Все права принадлежат их авторам! Нарушение авторских прав | Нарушение персональных данных