ІМІДЖ ЯК КОНЦЕНТРОВАНА КОМУНІКАЦІЯ

Імідж — це цілеспрямовано сформований образ лю­дини або організації, поданий у концентрованій формі. Сприймаючи або не сприймаючи цей імідж, ми будуємо свої відносини з такою людиною або організацією. Імідж є наслідком намагання людини спростити сприйняття дійсності, продуктом опрацювання значних ма­сивів інформації. Оскільки людина не в змозі зберігати постійно всю інформацію, щоразу за необхідності її аналізувати вона корис­тується символами, ярликами, умовними позначками. Такі ярлики закріплюються у свідомості й спрацьовують як стереотипи, посилаю­чи аудиторії сигнали щодо сутності, змісту, особливостей людини або підприємства.

Побудова іміджу здійснюється з урахуванням основних принципів маркетингової комунікації з метою зробити підприємство не тільки відо­мим, а й привабливим. Імідж є найефективнішою формою подання повідомлення, здатною створити у цільової аудиторії саме таке сприй­няття, яке необхідне для досягнення конкретних цілей.

Вдало сформований імідж запам'ятовується і закріплюється у свідо­мості цільової аудиторії, він є своєрідним сигналом до позитивного сприйняття людини, організації, події і завдяки цьому може подолати такі перешкоди, як недовіра і неувага, характерні для масової свідо­мості.

Отже, імідж — це досить складний феномен із взаємопереплетеними суттєво різнорідними чинниками. З одного боку, імідж є інструмен­том спілкування з аудиторією через певний позитивний образ, з друго­го — він підказує аудиторії, на що саме треба звернути увагу, формую­чи, таким чином, позитивне сприйняття.

Імідж є результатом комунікативної цілеспрямованої свідомої робо­ти підприємства. Управління іміджем — це заплановане, спрямоване подання інформації з прогнозованими наслідками реагування цільової аудиторії на цю інформацію. Йдеться про повністю кероване подання такої інформації, яка гарантовано забезпечить заздалегідь передбачува­ну реакцію споживачів. Іншими словами, це специфічне виробництво і подання інформації із заздалегідь очікуваним результатом її впливу.

Фахівці вважають, що для ефективного формування іміджу вплив обов'язково повинен бути багатоканальним. Одне і те саме повідом­лення повинно надходити в аудиторію кількома можливими канала­ми, лідерами серед яких є вербальні та візуальні. Аудиторія сприй­має інформацію, що надійшла візуальним каналом, як більш досто­вірну. Передача ж повідомлення одразу кількома каналами, хоча й має складніший характер, дає кращі результати.

Важливо пам'ятати, що тексти як раціональний засіб впливу заз­нають дії "фільтрів" недовіри з боку споживача, візуалізація ж відбу­вається поза свідомістю. Візуалізація сприяє формуванню самостійної "картинки", внаслідок чого споживач вважає одержані висновки ре­зультатом власного розмірковування. Отже, повідомлення, надходячи ззовні на невербальному рівні, легше проникають у свідомість людини.

Під час створення іміджу доцільно дотримуватися принципу "увага привертає увагу". Йдеться про побудову сприятливих для об'єкта комунікативних потоків. Іміджмейкер створює подію, про яку заздалегідь відомо, що вона приверне увагу потенційної цільової аудиторії, засобів масової інформації і громадськості загалом. Споживача ставлять в умо­ви, за яких він не може відмовитися від отримання подібної, зазвичай позитивної, інформації. Це є спробою здійснити управління увагою на підсвідомому рівні.

Імідж можна також тлумачити як стислу концентровану інформацію або вважати скороченим варіантом повного тексту. Тому будь-який імідж як варіант малого тексту можна бути розгорнути у повний текст, якщо виникне така потреба.

Під час розробки іміджу враховують такі основні чинники: марке­тинговий — виокремлення маркетингових відмінностей об'єкта; соціо­логічний — визначення переваг, до яких схильна аудиторія; ситуацій­ний — визначення контексту, вякому відбувається формування іміджу; комунікативний — забезпечення відповідного інформаційного впливу.

Для створення іміджу використовують такі інструменти, як позиціо­нування, маніпуляція, міфологізація, емоціоналізація та візуалізація [21, с. 84].

Позиціонування — розміщення підприємства у ринковому середо­вищі, зайняття певної позиції, яка відрізняється від позицій конкурентів.

Маніпуляція — переведення уваги з головного об'єкта на інший, наприклад на будь-яку особу, яка в подальшому асоціюється з голов­ним героєм.

Міфологізація — створення міфу, в який підсвідоме бажає вірити цільова аудиторія і який практично не підлягає перевірці, оскільки підтверджується загальноприйнятим "усі так думають", "усі про це знають", "це відомо всім" тощо.

Емоціоналізація — подання емоційно цікавої, різноманітної інфор­мації, яка і зацікавить, і заохотить, і краще запам'ятається.

Візуалізація — створення візуальних елементів іміджу: товарних знаків, логотипів, кольорів, форми упаковки тощо.

Важливим у створенні іміджу є не тільки пропонування сприймаючій аудиторії для ознайомлення власне інформації, яка у сукупності ство­рює імідж підприємства, а й створення моделей її позитивного сприй­няття та оцінки. Масова свідомість потребує певного підказу, який допо­магає сформувати власну думку.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: