Лекція № 4. Типи перекладів

Системний аналіз перекладацької практики і сфери сучасного перекладознавства дозволяє побудувати єдину типологію перекладів, що узагальнює різні сторони підготовки, виконання, презентації і функціонування перекладу, і яка є співвіднесеною з іншими основними компонентами перекладацької діяльності.

Типологізація перекладів здійснюється за наступними параметрами:

1) за співвідношенням типів мови перекладу і мови оригіналу;

2) за характером суб'єкта перекладацької діяльності і його відношенням до автора тексту перекладу;

3) за типом перекладацької сегментації і способом переробки матеріалу, що перекладається;

4) за формою презентації тексту перекладу і тексту оригіналу;

5) за характером відповідності тексту перекладу тексту оригіналу;

6) за жанрово-стилістичними особливостями і жанровою приналежністю матеріалу, що перекладається;

7) за повнотою і типом передачі смислового змісту оригіналу;

8) за основними функціями;

9) за первинністю тексту оригіналу;

10) за типом адекватності.

1) Переклади, що виділяються за співвідношенням типів мови перекладу і мови оригіналу:

а) внутрішньомовний переклад - тлумачення словесних знаків за допомогою знаків тієї ж мови:

· діахронічний (історичний) переклад (переклад на сучасну мову історичного тексту, написаного на мові попередньої епохи);

· транспозиція (переклад тексту одного жанру або функціонального стилю на інший жанр або функціональний стиль).

б) міжмовний переклад - перетворення повідомлення, що виражене засобами однієї знакової системи в повідомлення, що виражене засобами іншої знакової системи:

· бінарний переклад (переклад з однієї природної мови на іншу);

· інтерсеміотичний переклад (переклад з природної мови на штучну або навпаки);

· трансмутація (переклад з однієї штучної мови на іншу штучну мову).

2) Переклади, що виділяються за загальною характеристикою суб'єкта перекладацької діяльності і за його відношенням до автора тексту перекладу:

а) переклад, виконаний перекладачем, який не є одночасно автором тексту перекладу;

б) авторський (авто-) переклад (переклад, виконаний автором оригінального тексту);

в) авторизований переклад (переклад оригінального тексту, апробований автором).

г) машинний (автоматичний) переклад - переклад, який здійснено за допомогою комп'ютера;

д) змішаний переклад – машинний переклад з редагуванням перекладача;

3) Переклади, які виконані з урахуванням перекладацької сегментації тексту і одиниць перекладу, що використовуються:

а) поморфемний переклад - переклад, створений на рівні окремих морфем без урахування їх структурних зв'язків;

б) послівний переклад - переклад, створений на рівні окремих слів без урахування смислових, синтаксичних і стилістичних зв'язків між словами;

в) пофразовий переклад - переклад, створений на рівні окремих речень, фраз, що перекладаються;

г) абзацно-фразовий переклад - переклад, створений на рівні окремих речень або абзаців, що перекладаються послідовно;

д) суцільнотекстовий переклад - переклад цілого тексту, без виділення окремої одиниці перекладу слова, речення або абзацу.

4) Переклади, що виділяються за ознакою форми презентації тексту перекладу і тексту оригіналу:

а) письмовий переклад письмового тексту (переклад письмового тексту, виконаний у письмовій формі);

б) письмовий переклад усного тексту;

в) усний переклад усного тексту:

· синхронний переклад (усний переклад, що здійснюється практично одночасно з промовленням тексту оригіналу);

· послідовний переклад (різновид усного перекладу, що здійснюється після прослуховування певної одиниці фрагменту, в паузах між ними);

· односторонній переклад (усний переклад, що здійснюється тільки в одному напрямку, тобто з однієї мови на іншу);

· двосторонній переклад (послідовний усний переклад бесіди, що здійснюється з однієї мови на іншу і навпаки);

б) усний переклад письмового тексту.

5) Переклади, що виділяють за ознакою характеру і якості відповідності тексту перекладу тексту оригіналу:

а) вільний переклад (переклад, що відтворює основну інформацію оригіналу з можливими відхиленнями - додаваннями, опущеннями і т.п.; здійснюється на рівні тексту, тому є нерелевантними категорії еквівалентності мовних одиниць):

· інтерпретація - вид перекладу, заснований на зверненні до екстралінгвістичної дійсності, на відміну від власне перекладу, що здійснюється з урахуванням граматичних та інших мовних закономірностей.

б) адекватний переклад (переклад, з урахуванням однакових комунікативних установок);

в) точний (правильний) переклад (переклад, що характеризується семантичною точністю, тобто той, що семантично повно і правильно передає план змісту оригіналу);

г) автентичний переклад (переклад офіційного документа, що має однакову юридичну силу з оригіналом; згідно міжнародного права текст договору може бути вироблений і прийнятий на одній мові, але його автентичність встановлена на двох і більше мовах);

д) завірений переклад (переклад, коли відповідність оригіналу підтверджується юридично).

6 ) Переклади, що виділяються за жанрово-стилістичною характеристикою оригіналу:

а) науково-технічний переклад;

б) суспільно-політичний переклад;

в) художній переклад;

г) військовий переклад;

д) юридичний переклад;

е) побутовий переклад.

7) Переклади, що виділяються за ознакою повноти і способу передачі змісту оригіналу:

· повний (суцільний) переклад - переклад, що передає зміст оригіналу без опущень і скорочень.

· неповний переклад - переклад, що передає зміст оригіналу з опущеннями і скороченнями:

а) скорочений переклад;

б) фрагментарний переклад;

в) аспектний переклад (переклад лише частини тексту з урахуванням лише необхідної ознаки відбору (аспекту));

г) анотаційний переклад (переклад, в якому відображаються лише головна тема, предмет і призначення тексту, що перекладається);

д) реферативний переклад (переклад, в якому містяться певні відомості про реферований документ - його призначення, тематика, методи дослідження, отримані результати).

8) Переклади, які виконуються з урахуванням основної прагматичної функції:

а) робочий (інформаційний) переклад (невідредагований переклад, в основному придатний для практичного використовування, але не оформлений для публікації):

· консультативний переклад - вид інформаційного перекладу, здійснюється зазвичай в усній формі, включає елементи анотування, реферування і вибіркового перекладу з листа, виконується, як правило, у присутності замовника, що уточнює по ходу перекладу аспекти змісту тексту оригіналу, що цікавлять його);

б) видавничий (друкарський) переклад (письмовий переклад, що тиражується за допомогою засобів масової інформації і призначений для широкого загалу);

в) опублікований переклад (практичний або учбовий переклад, що тиражується за допомогою засобів масової інформації).

· учбовий переклад - переклад, що використовується в навчальному процесі для підготовки перекладачів або як один з прийомів навчання іноземній мові;

г) експериментальний переклад - переклад, виконаний з дослідницькою метою;

д) еталонний переклад - зразковий переклад, що використовується для порівняння з іншими перекладами.

9) Переклади, що виділяються за ознакою первинності/непервинності тексту оригіналу:

· прямий (первинний, безпосередній) переклад - переклад, виконаний безпосередньо з оригіналу;

· непрямий (вторинний, непрямий) переклад - переклад, здійснений не безпосередньо з тексту оригіналу, а з його перекладу на яку-небудь іншу мову;

· зворотній переклад - експериментальний або учбовий переклад вже перекладеного тексту на початкову мову.

10) Переклади, що виділяються за типом адекватності:

а) семантично та стилістично адекватний переклад - семантично повний і точний та стилістично еквівалентний переклад, що відповідає функціонально-стилістичним нормам мови перекладу;

б) прагматично (функціонально) адекватний переклад - переклад, що правильно передає основну (домінуючу) комунікативну функцію оригіналу;

в) дезиративно адекватний переклад - переклад, що повно і правильно відповідає на інформаційний запит споживача і не обов'язково передає повний зміст і ведучу комунікативну функцію оригіналу.

Лекція № 5 Система мови та мовна норма. Мовленнєва норма (узус)

План

1.Система мови та мовна норма

2. Мовленнєва норма.(узус)

3. Функціональний стиль та реєстр слова

4.Співвідношення стилістичного фактору з узусом.

1.Система мови та мовна норма

Система мови - сукупність взаємозалежних одиниць мови різного рівня і моделей, за якими ці одиниці сполучаються, утворюючи висловлення. При цьому слід зауважити, що система здатна відтворювати не тільки те, що реально зустрічається в мові людей і визнається правильним, але і те, що в мові не вживається, а якщо і буде ужито, то буде визнано хоча і зрозумілим, але неправильним.

Так, наприклад, система російської мова надала свого часу В.В. Маяковському утворити такі лексичні одиниці, як серпастый, молоткастый. А система німецької мови дозволила Ремарку сконструювати складний іменник Trinkgeldgesicht:“Ravic bemerkte den Hausknecht, der mit einem Trinkgeldgesicht noch an der Tür stand.“- Рафік помітив біля дверей слугу, який очікував чайові.

Отже, система — це не тільки те, що реально існує в мові і визнано суспільством, а й те, що може бути в ній створене.

Мовна норма — це наступний після мовної системи фактор, який керує процесом виникнення мовлення. Вона є своєрідним фільтром, який або пропускає, або затримує те, що здатна відтворювати мовна система: пропускає те, що реально існує, функціонує в мові і визнається суспільством правильним, та «відфільтровує» ті продукти системи, що реально в мові не існують, не вживаються, а якщо і вживаються, то визнаються неправильними.

Як вважає відомий лінгвіст Э. Косеріу, норма — це «колективна реалізація системи». Норма — це уявлення колективу носіїв мови про те, що є правильне і неправильне в мові і мовленні. Існуючи як об'єктивно дане, норма відбивається в граматиках, словниках, довідниках. Але мовна норма не є непорушною. Існують її варіанти, спостерігаються коливання, відходження від норми.

„Kürzlich erzählte Frau von Daan allerhand Lustiges von ihren verschiedenen Flirts“. – Нещодавно пані Д. розповідала веселощі про своїх різних коханців.

Ще одним фактором, що регулює процес виникнення мовлення (тексту), є мовленнєва норма (у зус).

На відміну від мовної норми, яка відкидає такі види неправильності, що мають абсолютний характер (оскільки те, що суперечить мовній нормі, неправильно завжди і скрізь, і не може бути такого, щоб висловлення, некоректне в нормативно-мовному відношенні в одному випадку, виявилося б коректним у якомусь іншому), узус «відфільтровує» продукти мовної системи не за критерієм «правильно / неправильно», а за критерієм «більш вживане / менш вживане». Під лінгвістичним терміном «узус» прийнято розуміти традиції в мовленнєвому спілкуванні людей. В одній і тій же ситуації про один й той самий предмет можна сказати по-різному.

Отже, узус — це правила ситуативного використання мови. Він віддзеркалює мовленнєві звичаї та традиції певного мовного колективу в різних ситуаціях спілкування. Використання узуальних варіантів мови сприяє успіху спілкування і навпаки. Про те, як розходяться в деяких випадках узуси різних мовних колективів, можна судити хоча б по стандартних українських і німецьких написах:

Фактор розбіжності узусів повинний завжди враховувати перекладач.

Важливим під час перекладу є стилістичний фактор. Стиль — традиційний лінгвістичний термін, який прийнято розглядати в двох аспектах: функціональний стиль і нормативно-стилістичне забарвлення мовних одиниць.

Функціональний стиль — сукупність правил добору мовних засобів для використання в тій чи іншій соціально значимій сфері суспільно-мовленнєвої практики. Найчастіше виділяються наступні функціональні стилі:

1. Стиль побутового спілкування (Stil des Alltagsverkehrs);

2. Стиль науки і техніки (Stil der Wissenschaft und Technik);

3. Стиль офіційно-ділового спілкування (Stil des offentlichen Verkehrs);

4. Стиль публіцистики і преси (Stil der Publizistik und Presse).

5. Художній стиль

Але, спірним є питання про тє, чи правомірно виділяти стиль художньої літератури, оскільки в художній літературі крім авторської мови звичайно присутня і різностильова мова персонажів.

Для кожного функціонального стилю характерні свої засоби мовного вираження. Це стає особливо чітко видно, коли відбувається зсув функціональних стилів.

Порушення функціонального стилю може бути навмисним з метою створення комічного ефекту.

Для кожного стилю характерне вживання специфічних лексичних одиниць. Враховуючи це, можна виділити таки види стилістичної характеристики слова:

1. Нейтральна – в словах, що вживаються в усих типах та жанрах мовлення. Сюди належить більшість слів, які складають основу словникового складу будь-якої мови.

2. Побутово-розмовна - в словах, що вживаються в усному мовлені в «неофіційній ситуації», які не вживаються в письмовому мовленні.

3. Книжна – в словах, що вживаються тілки в писемному мовлені (в будь-яких жанрах) та не вживаються в побутово-розмовному мовленні, хоча в офіційній ситуації можуть вживатися і в усному мовленні.

4. Поетична – в словах, що вжиті в мові поезії.

5. Термінологічна - в словах, що вживаються переважно в офіційно-науковому стилі. Сюди відноситься уся наукова та технічна термінологія, терміни та спеціальні слова, які вживаються в сфері держави та права, економіки, фінансів, в суспільно-політичному житті.

Поряд з поняттям функціонального стилю іншим фундаментальним поняттям сучасної лінгвостилістики є поняття нормативно-стилістичного забарвлення мовних одиниць, або реєстр слова. Говорячи про реєстр ми маємо на увазі певну ситуацію спілкування, яка зумовлює вибір певних мовних засобів, у тому числі й лексичних одиниць. У германістиці прийнята наступна шкала нормативно-стилістичних забарвлень:

піднесене (gehoben), нейтральне (neutral), нейтрально-розмовне (neutral-umgangssprachlich), фамільярне (salopp), вульгарне (vulgar).

Продемонструємо цю шкалу на прикладі стилістичних синонімів:

Sterben (нейтр.) – vergehen (підн.)- versterben (нейтр.) – hinscheiden (підн.)- dahingehen (підн)- entschlafen (підн) -verrecken (вульг.)- krepieren (вульг).

Розглядаючи приклади можна зробити висновок, що нормативно-стилістичне забарвлення одиниць мови безпосереднє співвідноситься із соціальними нормами спілкування, обумовленими ситуацією, у якій це спілкування відбувається, соціальними статусами тих, хто спілкується. Тільки мовні одиниці нейтрального нормативно-стилістичного фарбування однаково прийнятні в будь-який ситуації спілкування: офіційно-діловій, невимушеної дружній і т.д. Всі інші нормативно-стилістичні забарвлення доречні лише кожна в «своїй» специфічній ситуації

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: