Лекція №6 Лінгвосеміотичні основи перекладознаства.

План

1.Основи теорії мовних значень

2.Мовні значення та переклад

3.Семантичні відповідності при переклад. Передача денотативного змісту.

4. Без еквівалентна лексика. Способи її передачі.

1.Основи теорії мовних значень

Cеміотика – наука, що займається вивченням різних знакових систем. Знаком називається матеріальний об’єкт, пов'язаний в нашій свідомості з певним розумовим змістом, уявленням про певний клас інших об’єктів чи окремий об’єкт.

Мова – найважливіша та найбільш складна знакова система, за допомогою якої усвідомлюються та інтерпретуються інші види знаків.

Кожний мовний знак має три види зв’язку, без яких він не може виконувати свої функції. По-перше, знак пов'язаний з денотатом, тим предметом, що він позначає. Окрім цього кожний знак співвіднесений з відображенням денотата в мозку людини. У лінгвістиці це відображення називається сигніфікатом. Сигніфікат не є простим віддзеркаленням денотата. Він містить у собі крім усього «побічні» уявлення і почуття (асоціації), традиційно зв'язані з денотатом. Такого роду «супутні елементи значення», називаються конотаціями, дозволяють вживати мовний знак у «непрямих» значеннях. Наприклад, діти — квіти життя; яка чудесна квіточка (про дівчину). До конотацій відноситься експресивно-стилістичне забарвлення, яке входить в обсяг значення знака. (лик — обличчя — пика, Antlitz — Gesicht — Fresse), а також нормативно-стилістичне забарвлення.

Зв'язок знака з денотатом та сигніфікатом в семіотиці називається семантикой, яка вивчає семантичні (або референційні) значення. По-друге, існуючи в системі, знак пов'язаний з іншими знаками цієї системи. Такий зв'язок становить синтактику, яка вивчає внутрішньолінгвістичні значення. Знак пов'язаний також з людиною, яка ним користується. Якщо немає людини, яка сприймає даний предмет як знак, то не може існувати і сам знак. Цей третій тип зв'язку називається прагматикою, яка вивчає прагматичні значення..

Денотативне значення утворюється відношенням знака до денотата. Оскільки знак не існує без денотату, денотативним значенням володіє будь-який мовний знак.

Денотативний зміст тексту складається з денотативних значень представлених у тексті мовних знаків. Він не є простою сумою механічного додавання денотативних значень. Їхня взаємодія в тексті носить більш складний характер. Зокрема, взаємодіючи одне з одним, широкі, а іноді і розпливчасті денотативні значення мовних одиниць конкретизуються. Порівняєте значення дієслова забезпечувати з його більш конкретними значеннями, які він набуває в наступних словосполученнях: забезпечити суворе дотримання закону, забезпечити експедицію продуктами, забезпечити свою родину). Такого роду конкретизація значення в тексті називається його актуалізацією.

Си гніфікативне значення -утворюється в наслідок відношення знак — сигніфікат, містить у собі крім об'єктивних властивостей денотата також конотативні елементи. У широкому розумінні цього слова під конотацієй прийнято розуміти будь-як змістовний компонент, що не відноситься до денотативного змісту, але супроводжує і доповнює його. Однак, виходячи з визначення поняття «сигніфікат», ми будемо відносити до сигніфікативних конотацій не всі додаткові компоненти змісту (значення), а тільки ті, котрі є фактом колективної мовної свідомості і такі, що зафіксовані в парадигматичному значенні мовного знака (тобто ще до того як він ужитий у мові). Різного роду і ндивідуалъні додаткові відтінки, що привносяться референтами в зміст «від себе» безпосередньо в процесі мовлення, до сигніфікативних конотацій не відносяться.

Основні типи сигніфікативних конотацій:

- деякі стійкі для даної етнічної спільності асоціації, які повязані з денотатом. Наприклад: віл — покірлива працьовитість (працює як віл), der Ochse (віл) — дурість, тупість; ведмідь — незграбність, der Bär (ведмідь) — сила (stark wie ein Bär), брутальність (ein grober Bär);

-символічне значення, яке приписують денотату. Наприклад: серце, das Herz — символ почуттів; у східних народів з тим же символічним значенням — печінка; сніг, der Schnee — символ білизни (білий як сніг, schneeweiß), у деяких африканських народів, які не знають сніга, у тій же символічній ролі — оперення білої чаплі; тріска — символ худорби (худий як тріска, після хвороби вона, як тріска), у німецькій мові аналогічний символ — die Spindel (веретено): Er ist spindeldürr;

- співвіднесеність денотата з певним лингвокультурним середовищем: Дума — нижня палата російського парламенту, der Bundestag — нижня палата парламенту в Німеччині, storting — аналогічна палата в Норвегії; прем'єр-міністр — глава держави (у ряді країн), der Bundeskanzler — глава держави в Німеччині й Австрії; горілка — традиційно російський міцний спиртний напій, der Schnaps — аналогічний німецький продукт, whisky — англійський міцний напій;

- співвіднесеність денотата з певним соціальним середовищем: изба, хата — селянський будинок, вілла — будинок багатія;

джинси — предмет молодіжного одягу, смокінг — предмет одягу вищого класу суспільства; der Lohn — заробітна плата робітника, das Gehalt — заробітна плата чиновника або служить, das Honorar — грошова винагорода діячам науки і мистецтва за окремі праці, der Sold — грошові виплати військовослужбовцям, die Diäten — грошові виплати депутатам парламенту;

- співвіднесеність денотата з певною історичною епохою: городовий — поліцейський у царській Росії, die Reichswehr — озброєні сили Німеччини в період Веймарской республіки, die Wehrmacht — озброєні сили Німеччини до 1945 року, die Bundeswehr — о зброєні сили ФРН;

- співвіднесеність денотата з певним світоглядом. Наприклад: der Arbeitnehmer — работополучатель, der Arbeitgeber — роботодавець (терміни, уживані прихильниками ринкового господарства), die Werktätigen — працюючі (слово з вокабуляра прихильників соціалістичної епохи), arisch, nicht arisch, verjudet, volksfremd, die Rassenschande, der Volksgenosse — слова з вокабуляра німецьких нацистів;

- ставлення того, хто говорить до денотата. Наприклад: обличчя — харя, ділова людина — деляга, das Gesicht — die Fresse, der Chef — der Boss, der Intellektuelle — der Intelligenzler, der Pfarrer — der Pfaffe, sehen — glotzen;

- функціонально-стилістичне забарвлення мовного знака — показник того, що знак переважно використовується в рамках визначеного функціонального стилю;

- нормативно-стилістичне забарвленя — показник переважного використання мовного знака у визначених (соціальних) ситуаціях спілкування.

У лінгвістиці прийнято поділяти значення і зміст на семантичне, прагматичне та внутрішньолінгвістичне. Семантичне значення властиве знаку ще до того, як він ужитий у мові. Прагматичний зміст виникає тільки в мові (безпосередньо в процесі використання знака).

Денотативне значення і сигніфікативні коннотації мовного знака складають у своїй сукупності його семантичне значення. Вся інша інформація, яка характерна для мовних знаків, входить до розряду прагматичного чи внутрішньолінгвічтичного значень.

2.Мовні значення та переклад

Для теорії перекладу першочергове значення має таке питання: чи всі типи значень, які виражені в тексті оригіналу зберігаються під час перекладу; чи полягає задача перекладача в тому, щоб передати тільки семантичні значення, чи він має передати також інші типи значень, а саме прагматичні та внутрішньолінгвістичні.

Визначивши переклад як процес перебудови мовленнєвого твору однією мовою в мовленнєвий твір іншою мовою при збережені незмінного плану змісту, тобто його значення, слід зауважити, по-перше, що термін «значення» слід розглядати в широкому розумінні, маючи на увазі не тільки семантичні значення, але й усі інші типи відносин; по-друге, про збереження незмінного значення можна говорити лише відносно, маючи на увазі максимально можливу повноту передачі значень. З цього можна зробити висновок, що, по-перше, задача перекладача полягає в тому, щоб по можливості повністю передати всі значення; по-друге, при перекладі існують так звані змістовні збитки, тобто значення, що існують в тексті МО в тексті МП зберігаються не повністю. При цьому ступінь «збереження» значень в процесі перекладу залежить від самого значення. Більш зберігаються при перекладі семантичні значення. Це відбувається з тієї причини, що в системі семантичних знаків мовних одиниць зберігається увесь практичний досвід колективу, який говорить цією мовою, оскільки сама дійсність, що оточує різні мовні колективи більш співпадає чим відрізняється. Що стосується тих випадків, коли предмети або ситуації, що існують в досвіді колектива-носія МО, відсутні в досвіді колектива-носія МП, то будь яка мова побудована так, що за її допомогою можна описувати будь які предмети чи явища.

Менш підлягають передачі під час перекладу прагматичні значення. Якщо предмети, поняття, ситуації, як правило однакові для носіїв різних мов, то відношення різних членів колективу до цих предметів можуть бути різними, а тому відрізнятися будуть і прагматичні значення.

Внутрішньолінгвістичні значення в силу своєї сутності підлягають трансформації при перекладі в мінімальному ступені. Як правило, вони взагалі не зберігаються. При перекладі відбувається заміна однієї мови іншою, а кожна мова – це своєрідна система, елементи якої пов’язані між собою відносинами, які є специфічними саме для цієї мовної системи. Тому при перекладі внутрішньо лінгвістичні значення, характерні одиницям МО, як правило, зникають та замінюються внутрішньо лінгвістичними значеннями, які характерні для МП.

Говорячи про черговість передачі значень, завдання перекладача слід вбачати в тому, щоб першочергово відтворювати семантичні значення, потім – прагматичні, та не намагатися передати внутрішньо лінгвістичні значення. Але така постановка питання є досить схематичною, оскільки не враховується інший важливий фактор, який визначає черговість передачі значень, а саме характер тексту, який перекладається. Зазначені типи мовних значень відіграють неоднакову роль в текстах різних жанрів. Якщо для такого жанрового різновиду як наукова та технічна література провідна роль належить референційним значенням, то для художньої літератури, а особливо для ліричної поезії провідними є прагматичні значення.

3.Семантичні відповідності під час перекладу. Передача денотативного змісту.

Ступінь складності передачі денотативного змісту під час перекладу в окремих конкретних випадках різний.

1. Der Tisch steht am Fenster. – Стіл стоїть біля вікна.

2. Diese wissenschaftlich-technischen Errungenschaften sind heute nicht wegdenkbar. - Без цих науково-технічних досягнень сьогодні не можна уявити собі наше життя.

У першому випадку співвідношення німецької і української лексики та граматики дозволило перекладачу обмежитися елементарною заміною німецьких словоформ українськими. В другому випадку перекладачу довелося «перерозподіляти» значення німецького слова wegdenkbar на цілий ряд українських слів і, відповідно, використовувати іншу, чим в оригіналі, морфологічну і синтаксичну структуру речення. Зміст оригіналу вдалося передати за допомогою перекладацьких трансформайцій.

Почнемо розгляд способів передачі денотативного змісту в перекладі з найбільш простого прийому, використаного в першому з двох вищенаведених випадків перекладу. Його прийнято називати підстановкою. Суть його полягає в тому, що на основі (відносного) збігу значень перекладач заміняє одиницю МО одиницею МП. У реальній практиці підстановки завжди переплітаються з більш складними прийомами передачі змісту.

Використання такого перекладацького прийому як підстановки обумовленно типами співвідношення одиниць МО та МП, що виявляються при зіставленні лексичних одиниць двох мов.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: