Дискримінація та упередження

Дискримінація буває двох типів: фактична (що має місце у практиці, але не передбачена законодавством) та юридична (закріплена у законодавстві).

Крайніми формами дискримінації, які відомі людській історії, є такі:

Апартеїд — крайня форма расової дискримінації: «роздільне проживання», позбавлення певних рас політичних, соціально-їжономічних прав, або навіть їх територіальна ізоляція. Апартеїд може включати сегрегацію — політику навмисного і насильницького відокремлення групи за етнічною або расовою ознакою.

Геноцид — навмисне винищення групи шляхом масових убивств, и також створення життєвих умов, зорієнтованих на фізичне винищення цієї групи. У. міжнародному праві геноцид вважається одним із найтяжчих злочинів проти людства.

Рабство — система соціально-економічних відносин, при якій одна людина є власністю іншої, яка розпоряджається її життям та працею.

Упередження — це судження, а дискримінація — практична дія для втілення цього судження.

Соціолог Роберт Кінг Мертон виділив чотири типи взаємозв'язку між упередженням та дискримінацією. Ось психологічні портрети індивідів, чий світогляд відображає ці типи:

«Упевнений ліберал» — людина без упереджень, яка ніколи не бере участі в дискримінаційних діях.

«Ліберал, що сумнівається» — людина без упереджень, яка, однак, може брати участь у дискримінаційних діях під соціальним тиском.

«Расист у душі» — людина з упередженнями, яка, однак, не братиме участі в дискримінаційних діях під суспільним тиском.

«Упевнений расист» — людина з упередженнями, яка без сумнівів діє відповідно до своїх поглядів.

P. K. Мертон указує, що законодавство, впроваджуючи принципи толерантності, найдужче впливає на «ліберала, що сумнівається» та на «расиста в душі», однак не на впевнених ліберала або расиста.

Дискримінація може бути прихованою в інституційних формах: юридичних, політичних, економічних. Тоді кажуть про інституційну дискримінацію. Прикладом інституційної дискримінаї за тендерною ознакою може слугувати отримання освіти лише людьми чоловічої статі.

Позитивна дискримінація увійшла до термінології соціальних наук нещодавно у зв'язку із сучасною політикою надання преференцій групам, що потерпали від дискримінації, й урівняння таким чином їхніх прав із правами домінуючої групи. Вона являє собою підтримання балансу всередині суспільства, надаючи матеріальні та правові пільги потерпілим від дискримінації верствам. Прикладом такої позитивної дискримінації є, наприклад, надання квоти місць для молоді з інших міст при вступі до університету.

Не нашли, что искали? Воспользуйтесь поиском: